Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Рекомендації Цільової групи з фінансових заходів протидії відмиванню...Аналіз рекомендацій FATF та стан їх імплементації в національну...Основні міжнародні рекомендації з надання медичної допомоги в...Яке значення поняття "зміст освіти" та які вимоги висуваються до...Рекомендації та резолюції Комітету Міністрів РЄ. Рекомендація № R...Значення і роль золота у міжнародній валютній системіЯке значення має міжнародна торгівля в системі міжнародної економіки?Створення та діяльність Групи з розробки фінансових заходів боротьби...Рекомендації для журналіста (Фінляндія)Основні вимоги FATF і організація боротьби з легалізацією "брудних...
 
Головна arrow Банківська справа arrow Організація фінансового моніторингу в банках
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Зміст та міжнародне значення Рекомендацій FATF

Базовий варіант Сорока Рекомендацій FATF був розроблений у 1990 році як ініціатива щодо боротьби з протиправним використанням фінансових систем особами, які відмивають гроші, отримані від продажу наркотиків. У 1996 році Рекомендації вперше були переглянуті з метою відобразити розвиток тенденцій й технік відмивання та для розширення сфери застосування стандартів за межі легалізації коштів від продажу наркотиків. 40 Рекомендацій у редакції 1996 року були схвалені більш ніж 130 країнами й стали міжнародним стандартом у сфері боротьби з відмиванням грошей.

У жовтні 2001 року Група з розробки фінансових заходів поширила свій мандат на питання фінансування тероризму й зробила важливий крок, підготувавши 8 Спеціальних Рекомендацій щодо боротьби з фінансуванням тероризму, які у 2004 році були доповнені дев'ятою рекомендацією. Цей документ містив комплекс заходів, метою яких є протидія фінансуванню терористичних актів та терористичних організацій, і доповнював Сорок Рекомендацій. До числа Спеціальних рекомендацій входили:

— ратифікація та виконання положень щодо інструментів ООН, зокрема, Міжнародної конвенції ООН 1999 року щодо припинення фінансування тероризму та Резолюції Ради Безпеки ООН № 1373;

— криміналізація фінансування тероризму та пов'язаного з ним відмивання грошей;

— замороження або конфіскація терористичних активів;

— повідомлення про підозрілі трансакції, пов'язані з тероризмом, які мають здійснювати фінансові установи;

— міжнародне співробітництво;

— альтернативні системи пересилання грошей; фізичні та юридичні особи, що надають послуги з переказу грошей або цінностей, повинні отримати ліцензію або бути зареєстрованими, діючи у повній відповідності до всіх Рекомендацій FATF;

— телеграфні перекази, які повинні включати точну та повну інформацію стосовно відправника коштів та пов'язаних повідомлень; ця інформація повинна супроводжувати переказ протягом усіх етапів його здійснення;

— неприбуткові організації, які не повинні використовуватися терористичними організаціями, що видають себе за легальні організації, як канали для фінансування тероризму, для приховування незаконного переведення фондів, що призначені для легальних цілей, на користь терористичних організацій;

— кур 'єри з перевезення готівки; країни повинні мати діючі заходи з виявлення фізичного транскордонного перевезення валюти та інших фінансових документів на пред'явника, включаючи систему декларування чи інші зобов'язання зі звітування.

У 2003 році Сорок Рекомендацій FATF було переглянуто вдруге, вони були доповнені пояснювальними примітками для роз'яснення їх застосування й разом зі Спеціальними рекомендаціями були схвалені більш ніж 180 країнами світу

Вищезазначені документи стали всеохоплюючим зведенням організаційно-правових заходів зі створення у кожній країні ефективного режиму ПВК/ФТ. Свідченням їх комплексності та універсальності є:

— максимальне широке охоплення питань, пов'язаних з організацією протидії відмиванню коштів й фінансуванню тероризму на національному та міжнародному рівнях;

— тісний взаємозв'язок з міжнародними конвенціями, резолюціями Ради Безпеки ООН, актами спеціалізованих міжнародних організацій, що присвячені питанням ПВК/ФТ;

— надання країнам можливості проявити певну гнучкість при реалізації Рекомендацій з урахуванням національної специфіки та особливостей правової системи.

Рекомендації FATF не є складними й не викликають труднощів при реалізації, вони не обмежують свободу здійснення законних операцій та не загрожують економічному розвитку. Рекомендації не дублюють та не підмінюють відповідні положення інших міжнародних актів, а, за необхідності, доповнюючи, зводять їх в єдину систему організаційних принципів та правових норм.

Не маючи статусу міжнародного правового акту, Рекомендації FATF на практиці отримали загальне визнання як універсальні міжнародні стандарти у сфері ПВК/ФТ. Зокрема, у Резолюції Ради Безпеки № 1617 (2005 р.), яка має обов'язковий характер для всіх держав-членів ООН, міститься наполегливий заклик виконувати 40+9 Рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів.

У 2010-2011 роках FATF, спільно з представниками приватного сектора країн-членів, а також у тісній співпраці з регіональними групами та організаціями-спостерігачами, зокрема, ООН, МВФ, Світовим банком, була проведена масштабна робота з перегляду рекомендацій, її результатом стало ухвалення у лютому 2012 року нової всеосяжної редакції Рекомендацій FATF, що об'єднала у собі стандарти у сфері протидії відмиванню коштів, фінансуванню тероризму, а також нові стандарти щодо боротьби з фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення.

Нові стандарти FATF значно посилюють вимоги до національних систем протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму. Зокрема:

— повністю уніфіковано процедури протидії фінансуванню тероризму із процедурами боротьби з відмиванням коштів, тим самим усунено потребу у Спеціальних Рекомендаціях;

— запроваджено нові вимоги щодо боротьби з фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

— розширено перелік предикатних злочинів, тобто протиправних діянь, що передують легалізації доходів, шляхом включення податкових злочинів та контрабанди;

— посилено вимоги щодо протидії відмиванню корупційних доходів;

— посилено вимоги до застосування у фінансовій системі підходу, що ґрунтується на оцінці ризиків відмивання коштів та фінансування тероризму;

— запроваджено вимоги щодо координації протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму на національному рівні;

— посилено вимоги до міжнародної співпраці;

— підвищено роль підрозділів фінансової розвідки. Одночасно FATF закликав країни привести національні системи протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму у відповідність до нових стандартів.

Отже, Рекомендації у значній мірі були переглянуті з метою посилення вимог для ситуацій, які становлять високий ризик. Слід зазначити, що розробка основ підходу до організації протидії легалізації злочинних доходів та фінансуванню тероризму на основі оцінки ризиків розпочалася під егідою FATF ще у 2005 році, а в останній редакції Рекомендацій саме перша рекомендація присвячена застосуванню такого підходу. Країни повинні, насамперед, визначити, оцінити та зрозуміти ризики відмивання коштів та фінансування тероризму, з якими вони стикаються, а потім вжити відповідних заходів для зниження цих ризиків. Підхід, що ґрунтується на оцінці ризиків, дозволяє країнам у рамках вимог FATF прийняти більш гнучкий комплекс заходів для того, щоб ефективніше зосередити свої ресурси й реалізовувати попереджувальні дії, які відповідають характеру ризиків. Важливим принципом є те, що ресурси мають бути спрямовані у відповідності із пріоритетами таким чином, щоб найбільшим ризикам була приділена найбільша увага.

Основні зобов'язання, які, відповідно до Рекомендацій, необхідно ефективно реалізовувати країнам, їх фінансовим інститутам, визначеним нефінансовим установам та представникам визначених професій, надані у табл. 1.2.

Таблиця 1.2. Основний зміст Рекомендацій FATF

Назва розділу та номери рекомендацій

Зміст рекомендацій

А. Політика та координація у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму; 1 — 2

Необхідність застосування підходу, що ґрунтується на оцінці ризиків; наявність у країн національної політики та ефективних механізмів координації дій у сфері ПВК/ФТ

В. Відмивання коштів та конфіскація; 3 — 4

Криміналізація відмивання коштів, отриманих у результаті серйозних злочинів; прийняття законів та надання повноважень щодо арешту та конфіскації коштів, отриманих злочинним шляхом

С. Фінансування тероризму та розповсюдження зброї масового знищення; 5-8

Криміналізація фінансування терористичних актів, терористичних організацій та терористів; запровадження режиму цільових фінансових санкцій за тероризм, фінансування тероризму, розповсюдження зброї масового знищення та його фінансування; адекватність заходів щодо неприбуткових організацій

D. Запобіжні заходи; 9-23

Зобов'язання для фінансових установ здійснювати належну ідентифікацію своїх клієнтів, а також вигодоодержувачів за операціями своїх клієнтів; збереження даних протягом п'яти років; додаткові заходи щодо специфічних груп клієнтів та видів діяльності — публічні особи, особи, які здійснюють перекази коштів, кореспондентські відносини, нові технології, грошові перекази; вимога до фінансових установ

повідомляти підрозділу фінансової розвідки про підозрілі операції клієнтів; особливості застосування рекомендацій для визначених установ та професій

Е. Прозорість й бенефіціарна власність юридичних осіб та організацій; 24-25

Забезпечення країнами наявності адекватної, точної і своєчасної інформації про бенефіціарну власність та контроль юридичних осіб, а також правових організацій

F. Повноваження й відповідальність компетентних органів влади та інші інституційні заходи; 26-35

Створення адекватної системи регулювання і нагляду за діяльністю фінансових установ, визначених нефінансових установ та професій; повноваження наглядових, операційних та правоохоронних органів

G. Міжнародне співробітництво; 36-40

Необхідність приєднання до основних Конвенцій у сфері ПВК/ФТ та їх повної імплементації; здійснення країнами взаємної правової допомоги, включаючи заморожування, конфіскацію активів та екстрадицію; надання можливості компетентним органам ефективно здійснювати найширше міжнародне співробітництво

На думку Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів, країни мають такі переваги від імплементації Рекомендацій FATF:

— забезпечення більш прозорої та стабільної фінансової системи, яка є привабливішою для іноземних інвесторів. Корумповані і непрозорі фінансові системи нестабільні. Інтенсивне відмивання коштів може призвести до підвищеної волатильності міжнародних потоків капіталу й валютних курсів, ринкових диспропорцій та спотворення інвестиційних і торгових потоків;

— переконання у тому, що фінансові установи не є уразливими для проникнення або зловживань з боку організованих злочинних груп. Фінансові інститути, що використовуються таким чином, зазнають ризик втрати репутації, фінансову нестабільність, зменшення суспільної довіри, загрозу безпеці та надійності, а також прямі збитки;

— створення спроможності для боротьби з тероризмом та відстеження коштів, що належать терористам. Терористам необхідні гроші для фінансування атак. Відстеження цих коштів є одним з небагатьох превентивних засобів, які мають держави у боротьбі з тероризмом;

— дотримання обов'язкових для виконання міжнародних зобов'язань і уникнення ризику санкцій або інших дій з боку міжнародного співтовариства. Міжнародне співтовариство, через численні міжнародні договори, Резолюції Ради Безпеки ООН та оприлюднення найкращих практик, підтримує впровадження рекомендацій FATF на найвищому політичному рівні;

—уникнення перетворення на притулок для злочинців. Країни зі слабкими системами ПВК/ФТ є привабливими для злочинців, оскільки вони створюють середовище, в якому злочинці можуть використовувати прибуток від скоєних ними злочинів та фінансувати свою незаконну діяльність з невеликим страхом перед покаранням [57].

Впровадження та дотримання Рекомендацій FATF забезпечується завдяки механізму взаємного моніторингу, який не має аналогів у міжнародній практиці за масштабами та ефективністю застосування. Групою використовуються два типи оцінок (атестацій): самооцінка й взаємна оцінка. При здійсненні самооцінки кожна країна-член FATF самостійно надає інформацію про стан реалізації Рекомендацій, відповідаючи щороку на стандартний, заздалегідь визначений перелік запитань. Потім ця інформація зводиться й аналізується та стає основою для оцінки ступеня реалізації міжнародних стандартів у сфері протидії легалізації злочинних доходів та фінансування тероризму як в окремих країнах, так і у Групі у цілому.

У процесі взаємної оцінки FATF по черзі перевіряє кожну країну — члена на основі інформації, отриманої безпосередньо у цій країні упродовж перебування там групи з трьох — чотирьох експертів в юридичній та фінансовій сферах, з урядів інших держав-членів. Завданням такого візиту є складання звіту з визначення поступу країни, що оцінюється, на шляху запровадження ефективної системи боротьби з відмиванням грошей, фінансуванням тероризму та розповсюдження зброї масового знищення, а також визначення основних напрямів подальшої діяльності. Звіт розглядається та затверджується на черговому пленарному засіданні FATF

Перший раунд взаємних оцінок відбувся у 1992-1995 pp. і був спрямований на аналіз наявності необхідної законодавчої та іншої нормативно-правової бази національних систем протидії відмиванню доходів. Протягом другого раунду, що відбувся у 1996-1999 pp., увага була зосереджена на питаннях ефективності заходів у сфері протидії відмиванню доходів. Крім того, у 1999-2003 pp. було проведено взаємні оцінки нових членів FATF, включаючи Аргентину, Бразилію, Мексику, Росію та ПАР. Третій раунд взаємних оцінок FATF на основі нової єдиної методології проходив у 2005-2009 pp.

У 2000 році FATF вперше було опубліковано доповідь про країни й території, що не беруть участі у міжнародній боротьбі з легалізацією коштів. У доповіді було надано 25 критеріїв класифікації таких країн, зокрема, відсутність механізмів нагляду та недостатнє регулювання фінансових інститутів з урахуванням міжнародних правил боротьби з відмиванням грошей; наявність анонімних рахунків або рахунків, відкритих на фіктивні імена; наявність механізмів охорони банківської таємниці, що не дозволяють адміністративним та судовим органам отримувати інформацію для боротьби з відмиванням коштів; наявність перешкод для ідентифікації фінансовими інститутами власників, бенефіціарів й керуючих компаній та інших юридичних осіб; відсутність централізованого органу (органу фінансової розвідки) або відповідних механізмів для збирання, аналізу та представлення компетентним органам інформації про підозрілі трансакції тощо.

На підставі цих критеріїв був сформований перелік країн і територій, які не співпрацювали у сфері протидії легалізації злочинних коштів (англ. list of non-cooperative countries), що отримав назву "чорного списку" FATF (табл. 1.3).

У 2009 році Групою з розробки фінансових заходів було поновлено формування таких переліків, які зараз мають назву "високоризиковані юрисдикції та такі, що не співпрацюють у сфері ПВК/ФТ". Включені до переліку країни мають стратегічні недоліки й FATF проводить з ними роботу з усунення цих недоліків, які становлять загрозу для міжнародної фінансової системи. У Заяві Групи від 25 лютого 2009 р. відзначалася наявність проблем та необхідність більш дієвих заходів у таких країнах, як Іран, Пакистан, Туркменістан, Узбекистан, Сан-Томе і Принсіпі.

Таблиця 1.3. Країни та території, що були внесені до "чорного списку" РАТР протягом 2000-2006 років

Рік

Країни

2000

Багамські о-ви, Кайманові о-ви, Кука о-ви, Домініканська Республіка, Ізраїль, Ліван, Ліхтенштейн, Науру, Маршаллові о-ви, о-в Ніуе, Філіппіни, Росія, Сент-Кіттс і Невіс о-ви, Сент-Вінсент і Іренадіни о-ви

2001

Багамські о-ви, Кайманові о-ви, Кука о-ви, Домініканська Республіка, Єгипет, Гренада, Гватемала, Угорщина, Індонезія, Ізраїль, Ліван, Ліхтенштейн, Маршаллові о-ви, М'янма, Науру, Нігерія, о-в Ніуе, Панама, Філіппіни, Росія, Сент-Кіттс і Невіс о-ви, Сент-Вінсент і Іренадіни о-ви, Україна

2002

Кука о-ви, Домініканська Республіка, Єгипет, Гренада, Гватемала, Індонезія, Маршаллові о-ви, М'янма, Науру, Нігерія, о-в Ніуе, Філіппіни, Росія, Сент-Вінсент і Іренадіни о-ви, Україна

2003

Кука о-ви, Єгипет, Гватемала, Індонезія, М'янма, Науру, Нігерія, Філіппіни, Сент-Вінсент і Іренадіни о-ви, Україна

2004

Кука о-ви, Гватемала, Індонезія, М'янма, Науру, Нігерія, Філіппіни

2005

М'янма, Науру, Нігерія

2006

М'янма (виключена з переліку у жовтні 2006 р.)

Сучасні списки FATF можна умовно розділити на три рівні:

— до "чорного списку" включаються юрисдикції, по відношенню до яких FATF закликає застосовувати контрзаходи, у т.ч. санкції, з метою захисту від ризиків, що від них походять;

— до "темно-сірого списку" включаються юрисдикції, які мають стратегічні недоліки національної системи ПВК/ФТ, не досягай суттєвого прогресу в їх усуненні або не виконують розробленої спільно із FATF програми дій;

— до "сірого списку" включаються юрисдикції, в яких існують недоліки законодавчого поля й які спільно із FATF розробили план дій щодо їх усунення та на високому політичному рівні заявили про готовність усунути вказані недоліки.

Станом на 19 жовтня 2012 року, у відповідності до чергової Публічної Заяви FATF, до першого переліку віднесено дві країни: Іран та КНДР; до другого — сімнадцять юрисдикцій, а саме: Болівія, Куба, Еквадор, Ефіопія, Індонезія, Кенія, М'янма, Нігерія, Пакистан, Сан Томе і Принсіпі, Шрі Ланка, Сирія, Танзанія, Таїланд, Туреччина, В'єтнам, Ємен. "Сірий список" вміщує, зокрема, Афганістан, Албанію, Алжир, Анголу, Антигуа і Барбуда, Аргентину, Бангладеш, Бруней, Камбоджу, Гану, Кувейт, Киргизстан, Монголію, Марокко, Намібію, Непал, Філіппіни, Судан, Таджикистан, Венесуелу [62].

Ситуація у кожній країні у сфері протидії відмиванню злочинних доходів та фінансуванню тероризму визначається на основі Методології оцінки відповідності Рекомендаціям FATF [43]. Після перегляду Рекомендацій виникла необхідність провести четвертий раунд оцінювання, який розпочнеться після доопрацювання Методології оцінки з урахуванням оновлених стандартів FATF.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси