Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД І СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ...Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію...Міжнародна інформаційна мережа боротьби з відмиванням коштів...Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію...Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію...Порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації...Система управління ризиками легалізації кримінальних доходів та...МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ У СФЕРІ ПРОТИДІЇ ВІДМИВАННЮ КОШТІВАдміністративна діяльність ОВС у сфері протидії тероризмуВідмивання коштів і фінансування тероризму
 
Головна arrow Банківська справа arrow Організація фінансового моніторингу в банках
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Міжнародні організації у сфері протидії легалізації коштів та фінансуванню тероризму й участь у них України

Протягом 1990-2000-х років у світі було створено за зразком FATF ряд регіональних організацій, які виконують схожі функції та застосовують аналогічні форми роботи. Вони також проводять взаємну оцінку діяльності країн — членів та здійснюють виявлення нових тенденцій у сфері запобігання відмиванню коштів та фінансуванню тероризму, враховуючи специфіку окремих регіонів.

Азійсько-Тихоокеанська група по боротьбі з відмиванням грошей (англ. Asia/Pacific Group on Money Laundering - APG) була створена у м. Бангкок (Таїланд) у 1997 році. На кінець 2012 року об'єднувала 41 країну.

Група самостійно визначає політику та практику боротьби з легалізацією злочинних доходів і фінансуванням тероризму, використовуючи при цьому як основне керівництво Рекомендації FATF. Згідно з Питаннями компетенції, APG кожні три роки розробляє Стратегічний план, який схвалюється всіма країнами-учасницями. У плані формулюються місія і цілі Азіатсько-Тихоокеанської групи на найближчі три роки. Щорічно APG розробляє бізнес-план, в якому детально викладається робоча програма регіональної групи.

Адміністративно-технічне забезпечення роботи групи здійснює Секретаріат. Всі рішення групи приймаються на пленарних засіданнях, які проводяться не рідше одного разу нарік. Щорічно APG організує семінари з типологій, в рамках яких досліджуються методи й тенденції легалізації злочинних доходів і фінансування тероризму. Група має статус Асоційованого члена у рамках FATF. cfatf Карибська група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів (англ. Caribbean Financial Action Task Force CFATF) налічує зараз 29 держав-членів. У 1990 p. на Арубі представники країн Карибського

CFATF басейну та Центральної Америки розробили загальний підхід до проблеми відмивання злочинних коштів та сформулювали 19 Рекомендацій (Рекомендації Аруби), які відображали специфічні особливості регіону й доповнювали 40 Рекомендацій FATF. У 1992 р. в м. Кінгстон (Ямайка) пройшло засідання міністрів, результатом якого стала Кінгстонська декларація, де було схвалено й затверджено зобов'язання урядів держав CFATF реалізувати Рекомендації FATF та Аруби, типове законодавство, розроблене Організацією американських держав, та Конвенцію ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин 1988 р. За підсумками засідання було створено Секретаріат для координації дій щодо реалізації зазначених документів державами-членами CFATF, що включає наступне:

— самооцінка щодо реалізації рекомендацій;

— програма взаємної оцінки країн-членів;

— координація та участь в програмах навчання та технічного сприяння;

— проведення два рази на рік засідань дня технічних представників;

— щорічні засідання міністрів.

CFATF має статус Асоційованого члена в рамках FATF.

Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів у Південній Америці (ісп. Grupo de Acción Financiera deSudamerica GAFISUD) була заснована у 2000 році у м. Картахена (Колумбія), на даний час налічує 12 держав-членів. Зусилля Групи спрямовані на розвиток правової бази в сфері ПВК/ФТ, створення у країнах систем повідомлень про підозрілі операції, надання взаємної правової допомоги, а також на постійне вдосконалення національної політики і посилення методів співпраці між державами-членами.

Мета групи полягає у розвитку й реалізації глобальної стратегії по боротьбі з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму, визначеної Рекомендаціями FATF Під її егідою здійснюється навчання працівників державних органів країн-учасниць з питань ПВК/ФТ.

Група є юридичною особою і має дипломатичний статус в Аргентині, де розташований її Секретаріат. GAFISUD має статус Асоційованого члена в рамках FATF з 2006 року.

Центрально-Східна та Північноафриканська група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів (англ. Middle East and North Africa Financial Action Task Force — MENAFATF) була створена на нараді міністрів чотирнадцяти країн-засновниць у м. Манама (Бахрейн) у листопаді 2004 року. Зараз MENAFATF налічує 18 держав-членів. Було вирішено, що штаб-квартира цієї організації буде знаходитися у Королівстві Бахрейн.

У статуті MENAFATF зазначається, що ця організація за своїм характером є добровільною й передбачає співпрацю її членів. Група не залежить від будь-якого іншого міжнародного органу або організації й сама організовує свою роботу, встановлює правила і процедури. Всі рішення повинні прийматися на основі консенсусу між її членами. MENAFATF співпрацює з іншими міжнародними органами, зокрема, FATF, для досягнення своїх цілей.

Країни-члени MENAFATF погодилися визначити наступні цілі і працювати у напрямі їх досягнення:

— прийняти й реалізовувати 40 рекомендації FATF;

— прийняти й імплементувати Спеціальні рекомендації FATF щодо фінансування тероризму,

— виконувати відповідні договори й угоди ООН, а також Резолюції Ради Безпеки ООН, що стосуються боротьби з ПВК/ФТ

— співпрацювати, щоб забезпечити дотримання цих стандартів та заходів в рамках регіону Центрально-Східної та Північної Африки, та працювати з іншими міжнародними організаціями для підвищення рівня відповідності в усьому світі;

— працювати разом, щоб визначати проблеми регіонального характеру у сфері ПВК/ФТ, обмінюватися досвідом стосовно цих проблем та розробляти регіональні рішення для їх подолання,

— створювати по всьому регіону ефективні механізми для боротьби з ПВК/ФТ у відповідності зі специфічними культурними цінностями, конституційними рамками та правовими системами у країнах-членах.

Для здійснення керівництва Групою на пленарному засіданні обираються Президент й Віце-Президент терміном на один рік.

Східно- та Південноафриканська група з протидії відмиванню коштів (англ. Eastern and Southern Africa Anti- Money Laundeiing Group — ESAAMLG) була започаткована у серпні 1999 року ум. Аруша (Танзанія) підписанням Меморандуму про взаєморозуміння.

Наданий час до її складу входять 15 країн, які проголошують такі загальні цілі своєї спільної діяльності:

— прийняти та впроваджувати 40 рекомендацій плюс Спеціальні рекомендацїї FATF;

— застосовувати заходи проти відмивання грошей до всіх тяжких злочинів;

— здійснювати заходи по боротьбі з фінансуванням тероризму;

— здійснювати будь-які інші заходи, передбачені у підписаних цими країнами багатосторонніх угодах та ініціативах із запобігання та протидії відмиванню доходів, що мають джерелом серйозні злочини, й фінансуванню терористичної діяльності.

Робота ESAAMLG проводиться відповідно до трирічних стратегічних планів, в яких формулюються бачення та місія організації, її стратегічні цілі на визначений період та плани щодо їх досягнення. Зокрема, у стратегічному плані на 2009-2012 pp. були зазначені такі завдання:

— розвиток національних стратегій у сфері ПВК/ФТ та їх оцінювання;

— проведення оцінки та моніторингу відповідності членів ESAAMLG міжнародним стандартам боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму;

— проведення досліджень і аналізу ситуацій, щоб краще розуміти ризики відмивання коштів та фінансування тероризму та вразливості у регіоні, а також ефективно сприяти формуванню регіональної й міжнародної політики у сфері ПВК/ФТ;

— розширення членства у ESAAMLG;

— зміцнення регіонального співробітництва між країнами-членами;

— зміцнення співробітництва та участь ESAAMLG у глобальному середовищі ПВК/ФТ;

— консолідація регіональної спроможності у сфері ПВК/ФТ, підготовки кадрів та здійснення інформаційно-просвітницьких програм;

— забезпечення надання країнам-членам консультаційних послуг у сфері ПВК/ФТ;

— підвищення надійності та ефективності роботи Секретаріату. Керівними органами ESAAMLG є: Рада міністрів (Рада), Цільова група старших посадових осіб, Секретаріат. Рада міністрів є ключовим органом ухвалення рішень у рамках Групи й збирається не рідше одного разу на рік. Рада обирає президента і віце-президента з числа своїх членів за обов'язкової умови, що Президенті віце-президент не можуть бути представниками однієї країни-члена, а також один з них має бути міністром фінансів

Міжурядова група протидії відмиванню коштів у Західній Африці (англ. The Inter-Governmental Action Group against Money laundering in West Africa; абревіатура з франц. — GIABA) була заснована у 2000 році Економічним співтовариством західноафриканських держав (ECOWAS). GIABA є спеціалізованою установою ECOWAS, яка відповідає за зміцнення спроможності держав-членів щодо запобігання та протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму у регіоні, й одночасно — регіональною організацією за зразком FATF. На даний час Міжурядова група складається з 15 країн-членів.

На першому етапі основним напрямом діяльності GIABA оте захист західноафриканських економік: та фінансових систем від відмивання грошей. Але у січні 2006 року Статут Міжурядової групи було переглянуто, щоб відобразити зростаючий зв'язок між відмиванням коштів та фінансуванням тероризму:

Сучасний Мандат GIABA включає:

— забезпечення прийняття стандартів боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму у відповідності до визнаних міжнародних стандартів та практик, в тому числі, Рекомендацій FATF;

— сприяння розробці й здійсненню державами-членами заходів з ПВК/ФТ з урахуванням конкретних регіональних особливостей та умов;

— функціонування як форуму, де держави-члени можуть обговорювати питання, що становлять регіональний інтерес, та обмінюватися досвідом;

— організація самооцінки та взаємної оцінки з метою визначення ефективності вжитих заходів, у тому числі, їх відповідності визнаним міжнародним стандартам;

— координація дій та надання підтримки державам-членам у створенні та функціонуванні режимів ПВК/ФТ, зокрема, імплементація законів щодо протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, взаємна правова допомога, а також створення й функціонування підрозділу фінансової розвідки.

GIABA здійснює свою діяльність через Спеціальний Комітет міністрів, що складається з трьох міністрів кожної держави члена, які відповідають за фінанси, юстицію та внутрішні справи або безпеку; Секретаріат, що знаходиться у м Дакар, Республіка Сенегал; Технічну комісію, яка складається з експертів із вищезгаданих міністерств держав-членів; мереж}' національних кореспондентів. Функції кожного органу чітко прописані у Статуті Міжурядової групи.

До регіональних організацій відноситься і Євразійська група з протидії легалізації злочинних доходів і фінансуванню тероризму (ЄАГ), яка була створена у жовтні 2004 року за зразком FATF. Організація FATF для країн євразійського регіону, що не входили в існуючі регіональні групи, була покликана зіграти важливу роль у справі зниження загрози міжнародного тероризму та забезпечення прозорості, надійності й безпеки фінансових систем держав, а також їх подальшої інтеграції в міжнародну інфраструктуру протидії легалізації коштів й фінансуванню тероризму. Одночасно було розпочато роботу зі створення у країнах регіону умов для становлення і розвитку ефективних систем ПВК/ ФТ.

До складу Євразійської групи на даний час входять дев'ять держав: Білорусь, Індія, Казахстан, Киргизстан, Китай, Росія, Таджикистан, Туркменістан й Узбекистан. Україна є спостерігачем у цій організації. Євразійська група є асоційованим членом FATF

Діяльність ЄАГ націлена на завершення роботи зі створення у державах-членах належних правових та інституційних основ протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму, що відповідають стандартам FATF; проведення взаємних оцінок; аналіз типологій у сфері легалізації злочинних доходів з урахуванням особливостей Євразійського регіону; реалізацію програм надання технічної допомоги країнам-учасницям, включаючи навчання кадрів.

Отже, основними завданнями ЄАГ є:

— сприяння у впровадженні державами — членами Рекомендацій FATF;

— розробка і проведення спільних заходів, спрямованих на протидію відмиванню злочинних доходів і фінансуванню тероризму;

— здійснення програми взаємної оцінки держав — членів на базі Рекомендацій FATF, включаючи вивчення ефективності законодавчих та інших заходів, що вживаються у сфері протидії легалізації злочинних доходів і фінансуванню тероризму;

— координація програм міжнародного співробітництва та технічної допомоги зі спеціалізованими міжнародними організаціями, структурами та зацікавленими державами;

— аналіз типологій у сфері легалізації злочинних доходів і фінансування тероризму та обмін досвідом протидії таким злочинам з урахуванням особливостей регіону.

На 14-ому Пленарному засіданні Євразійської групи (червень 2011 p., Москва) був ухвалений Стратегічний план роботи ЄАГ на період до 2015 року. У цьому плані перед державами — членами ставилося завдання розробки національних стратегій у сфері ПВК/ФТ з урахуванням існуючих й потенційних ризиків і загроз. Як ключові елементи національної стратегії рекомендувалося передбачити вдосконалення правових, інституційних, організаційних, інформаційних основ протидії легалізації злочинних коштів.

У контексті поновлення Рекомендацій ЕАТТ члени ЄАГ повинні забезпечити відповідність внутрішньодержавних механізмів міжнародним вимогам. Особливу важливість для розробки політики у сфері ПВК/ФТ та ефективного розподілу ресурсів має національна оцінка ризиків, яка дозволить виявляти й оцінювати джерела, методи відмивання грошей і фінансування тероризму, а також стратегічні недоліки існуючої системи. Цілеспрямована робота зі створення систем національної оцінки ризиків повинна стати пріоритетним напрямом в діяльності держав-членів ЄАГ на найближчу перспективу. Іншим напрямом їхньої діяльності має стати проведення оцінки ефективності системи ПВК/ФТ на національному рівні, включаючи визначення критеріїв та методики оцінки.

Вищим органом ЄАГ є пленарне засідання уповноважених представників держав-членів, яке проводиться, як правило, два рази на рік. Роботою Пленарних засідань керує Голова ЄАГ, який має одного заступника. На пленарних засіданнях підбиваються основні підсумки діяльності Євразійської групи та обговорюються ключові досягнення в області розвитку національних режимів ПВК/ФТ

В ЄАГ створено чотири робочих групи: зі взаємних оцінок та правових питань, з типологій, з технічного сприяння, з нагляду. Секретаріат, який розташований у Москві, виконує координаційні функції, пов'язані з реалізацією основних напрямів роботи Євразійської групи.

Спеціальний Комітет експертів Ради Європи із взаємної оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (англ. МОNЕYVAL) було засновано у вересні 1997 року. До останнього часу він діяв за мандатом Ради Європи, будучи одночасно регіональною організацією на зразок FATF У жовтні 2010 року був прийнятий новий статут MONEYVAL, відповідно до якого з 1 січня 2011 року він став незалежнішим механізмом моніторингу в межах Ради Європи, що підпорядковується безпосередньо Комітету Міністрів Ради Європи.

До MONEYVAL входять країни Ради Європи, які не є членами Групи з розробки фінансових заходів протидії відмиванню коштів. Причому країни Ради Європи, які були членами MONEYVAL, але потім стали членами FATF (наприклад, Російська Федерація), також мають право залишитися членами Комітету. Всього на кінець 2012 року до складу MONEYVAL входило ЗО держав, кожна з яких представлена у ньому трьома експертами.

Метою діяльності Комітету експертів є забезпечення того, щоб його країни-члени мали ефективні системи протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму та відповідали міжнародним стандартам у сфері ПВК/ФТ.

MONEYVAL здійснює оцінку відповідності своїх країн-членів усім міжнародним стандартам у правовому, фінансовому відношенні та щодо правоохоронної діяльності шляхом здійснення експертних оцінювань у ході взаємних оцінок. Звіти Комітету визначають проблемні питання та надають досить детальні рекомендації щодо шляхів покращення ефективності національних режимів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму та здатності країни здійснювати міжнародне співробітництво у цій сфері. MONEYVAL також проводить типологічні дослідження щодо методів, схем та тенденцій відмивання коштів та фінансування тероризму.

Україна є членом MONEYVAL із 1997 року й вже пройшла три раунди оцінок: у травні 2000 року, у вересні 2003 року та у вересні 2008 року. Останній звіт про прогрес нашої країни на шляху імплементації міжнародних стандартів у сфері ПВК/ФТ був схвалений на 33 пленарному засіданні Комітету (Страсбург, 27.09 — 1.10.2010 р.) [68].

Пленарні засідання Комітету проводяться тричі на рік, підчас них експерти розглядають звіти держав-членів та готують рекомендації по кожному з них. Комітет обирає Голову та заступника Голови на період двох років, а також трьох інших осіб, які разом складають Бюро. Бюро здійснює підготовку роботи Комітету. Діяльність MONEYVAL підтримується Секретаріатом, передбаченим Радою Європи.

Рада фінансової стабільності (англ. Financial Stability Board — FSB) була сформована у квітні 2009 року на Лондонському саміті лідерів найбільших економік світу G-20. Ця міжнародна організація була створена на базі Форуму фінансової стабільності, який існував з 1999 року, коли був започаткований міністрами фінансів та керуючими центральних банків країн "Великої сімки".

Метою діяльності FSB є виявлення слабких місць у сфері світової фінансової стабільності, координація на міжнародному рівні роботи національних фінансових органів (центральних банків, наглядових органів, міністерств фінансів) й міжнародних нормотворчих організацій та розвиток і стимулювання здійснення ефективного регулювання, нагляду й інших заходів щодо фінансового сектору. Вона об'єднує національні органи, відповідальні за фінансову стабільність у важливих міжнародних фінансових центрах (24 країни, включаючи країни G-20, а також Гонконг, Нідерланди, Сінгапур, Швейцарію), міжнародні фінансові інститути, міжнародні об'єднання регулюючих й наглядових органів за секторами ринку, а також комітети експертів центральних банків.

Розширений, порівнюючи з Форумом, мандат Ради фінансової стабільності полягає в наступному:

— оцінка вразливостей фінансової системи, визначення дій, необхідних для їх усунення, та контроль за їх здійсненням;

— сприяння координації дій та обміну інформацією між органами, що відповідають за фінансову стабільність;

— надання консультацій та здійснення моніторингу передового досвіду у дотриманні регулятивних стандартів;

— створення планів дій для непередбачуваних ситуацій в управлінні транскордонними кризами, особливо по відношенню до системоутворюючих інститутів;

— співпраця з МВФ для проведення раннього попередження. Члени FSB зобов'язані проводити політику підтримки фінансової стабільності, відкритості та прозорості фінансового сектору, впроваджувати міжнародні фінансові стандарти й погодитися проходити періодичне взаємне оцінювання. Рада фінансової стабільності визначила дванадцять основних міжнародних стандартів та правил поведінки, які поділені на три групи: макроекономічна політика та інформаційна прозорість; фінансове регулювання та нагляд; інституціональна та ринкова інфраструктура. Саме до третьої групи стандартів входить цілісність ринку, яка базується на дотриманні Рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів [61].

Раду фінансової стабільності очолює Марк Карні, керуючий Банку Канади. Секретаріат організації знаходиться у м. Базель (Швейцарія), у приміщенні Банку міжнародних розрахунків. FSB проводить пленарні засідання двічі на рік, у міру необхідності. Щоб розширити коло країн, які беруть участь у роботі зі сприяння міжнародній фінансовій стабільності, Рада також організує регіональні зустрічі з фінансовими органами держав, які не є її членами.

Вольфсберзька група (англ. Wolfsherg Group) була заснована у 2000 році на зібранні представників одинадцяти провідних банків світу у швейцарському замку Вольфсберг. На даний час склад учасників групи дещо змінився, але їх кількість залишилася такою самою: Banco Santander (Іспанія). Bank of Тоkyo-Mitsubishi UFj (Японія), Barclays (Велика Британія), Citigroup (США), UBS, Credit Suisse (Швейцарія), Deutsche Bank (ФРН), Goldman Sachs (CШA), HSBC (Велика Британія) , J.P Morgan Chase (США), Societe Genérale (Франція).

Метою Вольфсберзької групи стала розробка принципів протидії відмиванню коштів у приватному банківському секторі. Ці принци-формально не маючи юридичної сили, є публічним зобов'язанням учасників дотримуватися певних етичних правил. Враховуючи реальний вплив членів Групи, які контролюють значну частину світових фінансових потоків, прийняття ними таких принципів служить діючим стимулом для їх дотримання іншими банками.

Вольфсберзька група прийняла чотири комплекси принципів у сфері ПВД/ФТ.

У жовтні 2000 р. були опубліковані Загальні директиви з протидії відмиванню доходів у приватному банківському секторі, які включали одинадцять базових принципів, відомих під назвою Вольфсберзькі принципи (переглянуті у травні 2002 р.). Відповідно до цього документу, в основі політики будь-якого банку повинно лежати правило, згідно з яким відношення встановлюються тільки з тими клієнтами, законне походження джерел доходів або фінансування яких може бути у розумних межах підтверджено. Принципи відображають вимоги до ідентифікації особи клієнта, включаючи реальних власників рахунків, а також до дій банків у разі виявлення незвичайних або підозрілих операцій. Дотримання у своїй роботі цих принципів банки, у тому числі українські, зараз підтверджують заповненням відповідного опитувальника, розробленого Вольфсберзькою Групою (див. Додаток Б).

У червні 2012 р. відбулося чергове оновлення вищезазначеного документу, який зараз має офіційну назву "Вольфсберзькі принципи з протидії відмиванню коштів для приватного банківського сектора". Крім поглиблення трактування вже існуючих положень, до його тексту був включений новий принцип про заборону допомоги клієнту у разі усвідомлення того, що така допомога буде використана для обману державних органів, включаючи податкові органи. Крім того, Вольфсберзькі принципи були доповнені додатком про механізми належного вивчення нових клієнтів та основних бенефіціарних власників, що базуються на ризик-орієнтованому підході.

У січні 2002 р. Група виступила із Заявою "Про боротьбу з фінансуванням тероризму", яка спрямована на збільшення внеску фінансових установ у вирішення цієї проблеми. Заява передбачає застосування процедур "Знай свого клієнта" у розширеному масштабі шляхом пошуку за списками відомих або підозрюваних терористів, а також вжиття додаткових заходів у випадках, коли мають місце незвичні або підозрілі операції. Особливо ретельна перевірка необхідна у тих ситуаціях, коли клієнти пов'язані з секторами або сферами діяльності, які, за інформацією компетентних органів, часто використовуються для фінансування тероризму. У Заяві вказувалося на необхідність розширення міжнародного співробітництва та прийняття спеціальних рекомендацій FATF як керівництва до дій.

Чотирнадцять принципів боротьби з відмиванням коштів у банках-кореспондентах були опубліковані Вольфсберзькою Групою у листопаді 2002 р. й регламентують встановлення та підтримку банківських кореспондентських відносин. Згідно із зазначеними принципами, міжнародним банкам забороняється вести справи з "банками-оболонками", які не мають фізичної присутності на території своєї реєстрації. Крім того, пропонується використовувати спеціальну методику оцінки та контролю ризику для забезпечення рівня належної перевірки, яка проводиться банком відносно його клієнтів із банків-кореспондентів.

Заява "Про моніторинг, перевірку та пошук", прийнята Групою у 2003 р. й переглянута у 2009 р., покликана доповнити прийняті раніше стандарти у частині розвитку заснованих на врахуванні ризику процесів моніторингу та перевірки операцій клієнтів. Згідно із цією Заявою, банки мають створити процеси, що забезпечують виявлення незвичної діяльності або операцій своїх клієнтів. Оскільки не всі незвичні операції або види діяльності обов'язково є підозрілими, банки повинні мати можливість проаналізувати та визначати, чи є конкретні операції або види діяльності підозрілими, зокрема, на предмет потенційного зв'язку з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму. Для моніторингу операцій з урахуванням ризику потенційного відмивання коштів рекомендується розробити моделі, що надають банкам інструменти ранжирування факторів ризику.

У подальшому Вольфсберзька Група продовжила свою нормотворчу діяльність. Зокрема, на початку 2007 року Група оприлюднила свою Заяву про корупцію, підготовлену у тісному співробітництві з такими організаціями, як Transparency International та Базельським інститутом урядування. Пізніше Вольфсберзька Група визнала своєчасним розробку рекомендацій з протидії легалізації злочинних доходів при випуску кредитних карт та наданні послуг еквайрингу, а також посилення заходів зі збільшення прозорості грошових переказів за участю третіх банків. У результаті цього у листопаді 2009 року був введений новий формат SWIFT — повідомлень.

Засідання Вольфсберзької Групи відбуваються щоквартально у банках-членах по черзі. Робота здійснюється на основі консенсусу. Очолюють Групу два співголови — представники банків, що беруть участь у її роботі.

Неформальна організація фінансових розвідок країн світу — Егмонтська група підрозділів фінансових розвідок (англ. The Egmont Group of Financial Intelligence Units) — була створена у червні 1995 року з ініціативи підрозділів фінансової розвідки (ПФР) Бельгії та США з метою не допустити використання злочинними елементами законних фінансових систем для легалізації доходів. Організація отримала таку назву тому, що її перше засідання проводилося у палаці Егмонт — Аренберг у Брюсселі.

Метою діяльності Егмонтської групи є проведення зустрічей підрозділів фінансової розвідки з усього світу з метою покращення співробітництва у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму, а також сприяння впровадженню національних програм у цій сфері. Це сприяння включає в себе наступне:

— розширення та систематизація міжнародного співробітництва щодо взаємного обміну інформацією;

— підвищення ефективності діяльності фінансових розвідок шляхом проведення навчань та обміну персоналом підрозділів з метою збільшення його досвіду та можливостей;

— запровадження надійного та захищеного зв'язку між ПФР шляхом використання новітніх технологій;

— встановлення кращої координації та допомоги між операційними підрозділами — членами Групи;

— покращення операційної автономії ПФР;

— утворення ПФР в юрисдикціях з наявними програмами протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму чи з програмами, які знаходяться на ранніх стадіях розвитку.

Наприкінці 2012 року Група об'єднувала 133 фінансові розвідки країн світу. Україна приєдналася до Егмонтської групи у червні 2004 року, що дозволило значно розширити можливості інформаційного обміну щодо сумнівних операцій, а також брати участь у навчальних програмах.

Організаційну структуру Егмонтської групи становлять: Рада керівників підрозділів фінансової розвідки, яка ухвалює рішення щодо членства у Групи, визначення її структури, бюджету та принципів діяльності; Комітет Егмонтської Групи, що очолюється Головою й слугує консультаційним та координаційним механізмом; п'ять Робочих груп — з правових питань, із залучення нових членів, тренінгова, операційна та з інформаційних технологій; Секретаріат, який знаходиться у м. Торонто, Канада, й надає адміністративну та іншу допомогу керівним органам Групи.

Міжнародний валютний фонд останнім часом теж закономірно стає платформою для обміну інформацією, розробки спільної стратегії та розповсюдження стандартів та правил боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму. Досвід МВФ дозволяє йому оцінювати, якою мірою національні влади дотримуються норм протидії легалізації злочинних доходів, та допомагати їм у розробці відповідних програм. У 2006 році МВФ ухвалив принцип, згідно з яким кожна програма оцінки фінансового сектору або офшорного фінансового центра повинна включати оцінку механізмів боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму.

Нещодавно Міжнародний валютний фонд створив спеціальний фонд Multi-Donor Trust Fund (MDTF) для фінансування технічної допомоги країнам у протидії легалізації злочинних доходів. Це перший з серії спеціалізованих фондів МВФ, що почав функціонувати з 1 березня 2009 року. Країни-члени МВФ зобов'язалися внести до нього 30 млн.. дол. протягом п'яти років. У перший рік існування у його фінансуванні взяли участь одинадцять країн.

У боротьбі з окремими проявами злочинної діяльності у сфері відмивання коштів беруть участь й інші міжнародні організації, зокрема, Інтерпол, або створена Радою Європи у 1999 році Група країн проти корупції (GRECO), яка на кінець 2012 року нараховувала 49 членів. Так, у грудні 2008 року GRECO сформулювала 26 рекомендацій щодо боротьби з корупцією, дотримання яких дозволяє суттєво зменшити масштаби та обсяги відповідних злочинних дій.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі теми

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД І СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ ДОХОДІВ І ФІНАНСУВАННЮ ТЕРОРИЗМУ
Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму (ст. 209-1 КК України)
Міжнародна інформаційна мережа боротьби з відмиванням коштів (International Money Laundering Information Network, IMOLIN) – це мережа Інтернет за підтримки урядів та організацій, що спрямована на боротьбу з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму. У комплект входить база даних законодавства та правила у всьому світі (Anti-Money Laundering International Database, AMLID).
Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму (ст. 209-1 КК)
Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму (ст. 209-1 КК).
Порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму
Система управління ризиками легалізації кримінальних доходів та фінансування тероризму
МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ У СФЕРІ ПРОТИДІЇ ВІДМИВАННЮ КОШТІВ
Адміністративна діяльність ОВС у сфері протидії тероризму
Відмивання коштів і фінансування тероризму
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси