Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Міжнародне співробітництво в боротьбі з відмиванням "брудних" грошей:..."БРУДНІ" ГРОШІ В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСІВ І ПРОТИДІЯ ЇХ ВІДМИВАННЮОрганізація процедури відмивання "брудних" грошейВідмивання "брудних" грошейМіжнародна протидія відмиванню "брудних" грошей
Поняття легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхомСутність та засоби легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом,...ОСНОВИ МЕТОДИКИ РОЗСЛІДУВАННЯ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЯ) ДОХОДІВ,...Сутність та засоби легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом,...Співвідношення легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним...
 
Головна arrow Банківська справа arrow Організація фінансового моніторингу в банках
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ТИПОЛОГІЇ ВІДМИВАННЯ "БРУДНИХ" ГРОШЕЙ НА МІЖНАРОДНОМУ ТА НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНЯХ

Сутність процесу відмивання грошей, одержаних злочинним шляхом

Термін "відмивання (легалізація) грошей" почав широко використовуватися у 1980-х рр. у США стосовно доходів від наркобізнесу, а сьогодні позначає процес перетворення будь-яких нелегально отриманих грошей у легальні доходи. Адекватне розуміння цього поняття є нагальною потребою, оскільки його відсутність знижує ефективність боротьби з легалізацією злочинних доходів, спричиняє виникнення багатьох проблем стосовно вибору методів та засобів протидії, організаційних й правових форм їх реалізації та використання. Вже запропоновано багато визначень сутності відмивання грошей, хоча й досі не існує єдиного трактування цього терміну, яке б використовувалося як у міжнародних документах, так і у законодавстві окремих держав.

Зокрема, президентська комісія США з організованої злочинності використовувала у 1984 році таке формулювання: "Відмивання грошей — процес, за якого приховується існування, незаконне походження або незаконне використання доходів, й потім ці доходи маскуються таким чином, щоб вони здавалися законними" [67, с. 7].

Суттєвий вплив на розвиток "антивідмивного" законодавства західних країн мало прийняття Віденської конвенції ООН "Про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин" від 19 грудня 1988 року. У ній ще не використовувався сам термін "відмивання доходів", проте був наведений докладний перелік таких дій й розкривався їх зміст, а також передбачалася криміналізація цих дій стосовно доходів, отриманих від незаконного обігу наркотиків.

Згідно зі ст. З Конвенції, під легалізацією доходів від злочинної діяльності слід розуміти:

— конверсію або переведення власності, якщо відомо, що така власність отримана у результаті будь-якого правопорушення або правопорушень, або внаслідок участі у такому правопорушенні або правопорушеннях, з метою приховування або утаювання незаконного джерела власності або з метою надання допомога будь-якій особі, що бере участь у скоєнні такого правопорушення або правопорушень, з тим, щоб вона могла ухилитися від відповідальності за свої дії;

— приховування або утаювання справжнього характеру, джерела, місцезнаходження, способу розпорядження, переміщення, справжніх прав щодо власності або її приналежності, якщо відомо, що така власність отримана у результаті правопорушення або правопорушень, або у результаті участі в такому правопорушенні або правопорушеннях;

— придбання, володіння або використання власності, якщо на момент її отримання було відомо, що така власність отримана у результаті правопорушення або правопорушень, або внаслідок участі у такому правопорушенні або правопорушеннях;

— участь, причетність або вступ до злочинної змови з метою скоєння будь-якого правопорушення або правопорушень, наведених вище, спроби скоїти таке правопорушення або такі правопорушення, а також пособництво, підбурювання, сприяння або надання порад при їх здійсненні.

Доцільно зазначити, що Віденська конвенція ООН 1988 року визнавала злочином відмивання грошей, отриманих від незаконного обігу наркотиків. У той же час розвиток організованої злочинності призвів до зростання доходів злочинних організацій, одержуваних з інших сфер діяльності. Частина цих доходів також стала піддаватися легалізації, а потім інвестуватися у легальну економіку. Тому Конвенція Ради Європи № 141 "Про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом" від 8 листопада 1990 р. (Страсбурзька конвенція) визнала злочином дії, пов'язані з відмиванням грошей, що отримуються не тільки від наркобізнесу, але й від інших видів злочинної діяльності.

Страсбурзька конвенція стала першою багатосторонньою угодою, присвяченою виключно проблемі боротьби з відмиванням злочинних доходів. Стаття 1 Конвенції містить базове визначення "основного правопорушення" (або "предикативного злочину"), що означає будь-який кримінальний злочин, внаслідок якого були одержані доходи, котрі можуть стати об'єктом відмивання. При цьому під "доходами" розуміється будь-яка економічна вигода, набута злочинним шляхом. Вона може складатися з власності будь-якого виду, у тому числі — матеріальної власності або власності, вираженої у правах, рухомого чи нерухомого майна, правових документів або документів, які підтверджують право на таку власність або частку у ній

Стаття 6 Страсбурзької конвенції визначає перелік правопорушень, що підпадають під поняття "відмивання коштів". Втім, цей перелік за змістом фактично співпадає з положеннями Віденської конвенції.

Відмінності в "антивідмивному" законодавстві окремих країн стосуються визначення переліку діянь, які є джерелом походження злочинних коштів, що можуть бути легалізовані. Такими джерелами можуть визнаватися:

— злочини (будь-які, передбачені кримінальним законодавством);

— злочини, що є типовими для організованої злочинності;

— правопорушення;

— злочини та правопорушення, пов'язані з незаконним обігом наркотиків.

Зокрема, у США у 1986 році був ухвалений Закон про контроль за відмиванням коштів, в якому джерелами походження "брудних" грошей, крім незаконних операцій з наркотиками, називалися такі злочини, як шахрайство, вимагання, розтрата державних коштів, контрабанда, кіднепінг (викрадення людей з метою одержання викупу), торгівля людьми, сексуальна експлуатація та ін. Злочинцем вважалася особа, яка вчинила кримінальний злочин, використала або намагалася використати надходження від злочинної діяльності у фінансовій операції з метою подовжити незаконну діяльність, або була залучена до заходів щодо маскування або приховування місцезнаходження, джерел, прав власності зазначених коштів або управлінням ними.

При цьому термін "операція" розумівся як придбання, продаж, позика, застава, дарування, переміщення, доставка або інше відчуження, а по відношенню до фінансових інститутів — розміщення на депозит, зняття з рахунку, переказ між рахунками, обмін валюти, надання кредиту, придбання чи продаж акцій, облігацій, депозитних сертифікатів чи інших грошових інструментів, використання банківських сейфових комірок або будь-які інші платежі, перекази чи доставка будь-яким способом через або до фінансового інституту [63].

Отже, як випливає з положень міжнародних документів, відмивання грошей — це процес, в ході якого кошти, отримані у результаті незаконної діяльності, тобто злочинів та інших правопорушень, поміщаються, переводяться або іншим чином пропускаються через фінансово-кредитну систему (банки, інші фінансові інститути), або на них (замість них) набувається інше майно, або вони іншим чином використовуються в економічній діяльності та в результаті повертаються власнику в іншому, "перетвореному" вигляді для створення видимості законності отриманих доходів, приховування особи, що ініціювала ці дії та (або) отримала доходи, а також протизаконності джерел цих коштів.

В Україні, згідно зі ст. 4 Закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму", до легалізації доходів належать будь-які дії, пов'язані з коштами (власністю), одержаними (здобутими) внаслідок вчинення злочину, спрямовані на приховування джерел походження зазначених коштів (власності) чи сприяння особі, яка є співучасником у вчиненні злочину, що є джерелом походження зазначених коштів (власності).

Таким чином, поняття "відмивання грошей" можна розглядати у широкому та вузькому розумінні. У широкому розумінні відмивання грошей — це сукупність методів, способів, прийомів й процедур, що дозволяють отримувати кошти від незаконної діяльності, переводити їх в інші активи з метою приховування істинного походження, справжніх власників або інших аспектів, які могли б свідчити про порушення законодавства. У вузькому розуміння під відмивання грошей розуміються діяння, пов'язані з переведенням доходів від злочинної діяльності у сферу легального обігу і за які національне та міжнародне законодавство передбачає кримінальну або інші види відповідальності.

До найважливіших цілей діяльності з легалізації злочинних доходів можна віднести:

— приховування джерел походження злочинних доходів;

— створення видимості законності отримання доходів;

— приховування осіб, які отримують незаконні доходи й ініціюють сам процес відмивання;

— забезпечення зручного та оперативного доступу до коштів, отриманих з нелегальних джерел;

— збільшення прибутків за рахунок безпечного інвестування у легальний бізнес;

— створення нового легального бізнесу шляхом використання легалізованих коштів;

— створення умов для безпечного і комфортного споживання.

Отже, відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, становить необхідну стадію кримінального економічного циклу (рис. 3.1). Рух нелегально отриманих грошей відбувається багато в чому аналогічно рухові легальних коштів. Доходи можуть бути використані багатьма шляхами, у залежності від короткострокових та довгострокових планів і пріоритетів власників. Частково легалізовані кошти витрачаються безпосередньо на споживання, але, як правило, основна їх частина інвестується злочинцями у кримінальний бізнес, а також спрямовується на розвиток сфери легального підприємництва.

Структура кримінального економічного циклу

Рис. 3.1. Структура кримінального економічного циклу

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси