Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ У СФЕРІ ПРОТИДІЇ ВІДМИВАННЮ КОШТІВМіжнародні ініціативи та інститути глобальної протидії відмиванню...Співвідношення відмивання коштів з іншими соціальними...ТИПОЛОГІЯ ВІДМИВАННЯ КОШТІВ В УКРАЇНІСУТНІСТЬ ФЕНОМЕНУ "ВІДМИВАННЯ КОШТІВ", ЙОГО СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВА ПРИРОДА...Зарубіжне адміністративно-правове забезпечення протидії відмиванню...Акт на списання автотранспортних засобів (типова форма № ОЗ-4)ТИПОЛОГІЇ ВІДМИВАННЯ "БРУДНИХ" ГРОШЕЙ НА МІЖНАРОДНОМУ ТА...Міжнародне регулювання боротьби з відмиванням грошейВиявлення типових схем ухилення від оподаткування
 
Головна arrow Банківська справа arrow Організація фінансового моніторингу в банках
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Типові схеми відмивання коштів у міжнародній практиці

Відмивання грошей, одержаних злочинним шляхом, може відбуватися найрізноманітнішими шляхами — від розміщення невеликих сум на банківських рахунках до вкладення коштів у придбання великих пакетів цінних паперів, нерухомості, предметів розкоші. Приховування їх походження часто вимагає проведення складного ланцюга міжнародних фінансових операцій. Отже, схем відмивання незаконних доходів існує велика кількість, проте небагато з них використовуються протягом тривалого часу, оскільки вони регулярно розкриваються контролюючими та правоохоронними органами. При цьому "відмивані" демонструють неабияку винахідливість: розкриття існуючих схем призводить до швидкої появи нових, ще більш витончених.

Методи легалізації мають особливі риси не тільки у залежності від сфери їх застосування, але і від особливостей тої чи іншої національної економіки, міри розвиненості фінансових ринків, режиму боротьби з відмиванням грошей й, навіть, політичної системи країни. Схеми, що застосовуються у Великій Британії, відмінні від японських, а американські нескладно відрізнити від аргентинських або бразильських.

На думку експертів FATF, особливості азійських методів пов 'язані з тим, що у цьому регіоні діють великі центри з виробництва наркотиків, широко використовуються неофіційні системи переказів для проведення як легальних, так й нелегальних розрахунків, при здійсненні значних угод звичайним є готівковий розрахунок. А у Південній та Східній Африці найбільш розповсюдженими методами відмивання є купівля та перепродаж товарів, переміщення готівки, купівля нерухомості (готелів та казино), створення обмінних пунктів, діяльність яких, як правило, не регламентується.

Деякі особливості мають й схеми легалізації злочинних коштів, що застосовуються у країнах з перехідною економікою, де законодавство є нестабільним, у ньому існує багато "лазівок", спостерігається високий рівень корумпованості, активно відбуваються процеси приватизації та становлення нових секторів фінансового ринку.

Отже, у певний момент часу немає жодної можливості точно описати всю сукупність методів, що використовуються злочинцями для відмивання коштів або фінансування тероризму. Проте міжнародні організації у сфері протидії легалізації доходів, насамперед, FATF, постійно проводять копітку аналітичну роботу щодо виявлення найбільш характерних, стереотипних схем, що застосовуються у різних регіонах світу. Ці схеми, зазвичай, мають назву типологій відмивання грошей.

З теоретичної точки зору, типологія — це метод пізнання об'єктивної реальності, в основі якого лежить сортування об'єктів на основі їх подібності певному зразку, який є типом або еталоном. В основі типізації лежить кількісна обробка та узагальнення дослідних (емпіричних) даних, фіксація стійких ознак схожості та відмінності, систематизація та інтерпретація отриманого матеріалу. Типізаційний підхід застосовується для моделювання об'єктів, по відношенню до яких накопичений значний обсяг емпіричного матеріалу.

Метою дослідження типологій у сфері боротьби з легалізацією злочинних доходів є підвищення ефективності заходів протидії, прискорення реакції організацій, що здійснюють контроль фінансових трансакцій, на будь-які ознаки проведення протиправної діяльності.

FATF щорічно організує наради, так звані "типологічні" засідання, в яких беруть участь експерти з країн-членів Групи, представники регіональних організацій FATF, міжнародних організацій, міжнародних фінансових інституцій. Ці зустрічі проводяться для кращого розуміння основних механізмів відмивання грошей і, починаючи з 2001 року, фінансування тероризму, для контролювання змін, що відбуваються. Важлива мета цієї роботи полягає у тому, щоб отримати матеріали, що допоможуть особам, які формують політику FATF, у розробленні та вдосконаленні стандартів протидії відмиванню злочинних доходів.

Крім того, результати, що одержуються у ході щорічних дискусій, служать основою для інформування широкої аудиторії — співробітників регулюючих органів, правоохоронних відомств та органів фінансової розвідки, а також громадськості у цілому, відносно характерних рис та актуальних тенденцій відмивання злочинних доходів та фінансування тероризму.

Щорічні дискусії FATF про типології акцентують увагу на певному ряді тем й предметів обговорення, які попередньо узгоджуються на пленарному засіданні Групи. Учасники пленарних засідань намагаються вибирати теми у відповідності до поточної роботи всієї організації або діяти у розвиток методів й тенденцій, що були виявлені у ході попередніх типологічних нарад.

Вивчення типологій розпочалося відразу з моменту створення FATF, й перший звіт був підготовлений за матеріалами досліджень, що проводилися експертами країн-учасниць, у 1989-1990 pp. До 2006 року типологічні звіти були щорічними і мали комплексний характер, торкаючись різноманітних сфер можливого відмивання брудних грошей. Так, вже наприкінці 1990-х років активно аналізувалася тема "кіберпереказів", тобто переказів, що здійснюються через небанківські платіжні системи з використанням мережі Інтернет, у тому числі за допомогою смарт-карт. У подальшому цей напрям досліджень посилювався — вивчалася інтернет-злочинність, діяльність віртуальних банків, віртуальних казино. З 2001 року, після терористичних актів 11 вересня, особлива увага почала приділятися джерелам й методам фінансування тероризму.

У типологічних звітах FATF у першій половині 2000-х років розглядалися такі питання:

— 2001-2002 рр. — фінансування тероризму, міжбанківські кореспондентські відносини, приватний банківський бізнес, цінні папери на пред'явника, введення євро;

— 2002-2003 рр. — фінансування тероризму з використанням неформальних систем переказів, операції з цінними паперами, ринки золота і діамантів, операції зі страхування, кредитні та дебетні картки;

— 2003-2004 рр. — безготівкові перекази, фінансування тероризму з використанням неприбуткових організацій, уразливості страхового бізнесу, впливові політичні особи, особи, що надають професійні послуги з правових й фінансових питань;

— 2004-2005 рр. — альтернативні системи переказу коштів, торгівля людьми і незаконна міграція.

Після останнього комплексного звіту за 2004-2005 рр., наступні стали тематичними, присвяченими різнобічному поглибленому аналізу існуючих методів й способів відмивання злочинних доходів або фінансування тероризму у певній сфері діяльності. Так, у 2006 році звіти були присвячені відмиванню грошей у сфері торгівлі, використанню нових способів платежів, протизаконному використанню корпоративних структур, включаючи послуги трасту або компанії. У 2007 році досліджувалося використання "карусельної" схеми ухилення від сплати ПДВ, відмивання грошей та фінансування тероризму через сектор операцій з нерухомістю. У наступні роки предметом дослідження експертів FATF були: вразливості комерційних інтернет-сайтів та систем інтернет-платежів, казино та ігорного сектору, фінансування розповсюдження зброї масового знищення, відмивання грошей через футбольний сектор, ринок цінних паперів, провайдерами грошових переказів та обміну валюти, фінансові аспекти морського піратства та викрадення людей заради викупу, відмивання доходів від корупції та ін.

Як приклад, розглянемо більш докладно проблеми, що піднімалися у типологічному звіті FATF за 2003-2004 pp. з описом відповідних методів, способів, схем відмивання.

У звіті відмічається, що технологічні досягнення в області платіжних систем мають двоякий вплив щодо потенційних зловживань такими системами з боку осіб, які фінансують терористів, та/або відмивають злочинні доходи. З одного боку, системи безготівкових платежів забезпечують більш надійний захист для трансакцій, надаючи більшу можливість для відстеження окремих операцій за електронними документами, які можуть автоматично створюватися, зберігатися та/або передаватися разом з конкретною трансакцією. З іншого боку, такі технології можуть бути також привабливі для потенційного терориста або для відмивана злочинних доходів. Наприклад, збільшені швидкість і обсяги електронних платежів, разом з недостатньо послідовним підходом до фіксування ключової інформації про трансакції, зберігання документів про них і передачі необхідної інформації разом з трансакціями, є перешкодами для забезпечення "відстеження" окремих операцій органами, які здійснюють розслідування.

Експерти FATF визнають, що безготівкові перекази є швидким і ефективним способом переміщення грошових коштів для терористичних цілей. Наприклад, звичайна система для передачі фінансів терористам може бути організована просто шляхом використання відмінностей в режимах моніторингу у різних країнах. Якщо в країні відправника безготівкового переказу відсутні вимоги про збереження записів про ініціатора трансакції або ця інформація не передається тим чи іншим посередником далі по шляху проходження цієї трансакції, то органи розслідування не будуть мати доступу до інформації, яка могла б допомогти встановити зв'язки терористів.

Було відмічено декілька загальних характерних рис при використанні безготівкових переказів для фінансування тероризму. Одна важлива особливість полягає у використанні підставних осіб для здійснення трансакцій. Іншою характерною рисою є спрямування грошових коштів через ряд різних фінансових організацій таким чином, щоб безготівкові перекази здавалися такими, що виходять із різних і, на перший погляд, не пов'язаних один з одним джерел.

Крім того, спостерігається тенденція до здійснення терористами безготівкових переказів через небанківські фінансові установи або так звані альтернативні (неофіційні) системи грошових переказів, на зразок арабської "хавала" (слово означає "переводити" чи "телеграфувати" на арабському банківському жаргоні). Такі системи відомі й під іншими назвами: "фей-чієн" (Китай), "падала" (Філіппіни), "хунді" (Індія), "фей-кван" (Таїланд) та ін. їхніми основними користувачами є члени іммігрантських співтовариств, які проживають у Європі, Північній Америці, районі Перської затоки і відправляють грошові перекази своїм родичам в Індію, Пакистан, Східну Азію, Африку тощо.

Хоча хавала використовується для і законних переказів коштів, її анонімність та мінімальний обсяг документації роблять її уразливою стосовно зловживань з боку криміналітету і терористів. Привабливість хавали пояснюється економічними і культурними факторами. Збори, що стягуються за переказ коштів, менше комісій банків або інших офіційних фінансових компаній, в основному, завдяки мінімальним накладним витратам. Хавала діє більш оперативно у порівнянні з офіційними системами переказу фінансових коштів, частково внаслідок відсутності бюрократичних перепон і простоти механізму її функціонування: доручення виконавцям передаються по телефону, факсу чи електронною поштою, а кошти часто доставляються безпосередньо на квартиру адресата. Пакистанські банкіри в 2002 році прийшли до висновку, що по каналах хавали в країну щорічно надходить 2-3 млрд дол., а легальні трансакції оцінюються у суму 1 млрд до л.

Приклад 1: Терористична організація використовує безготівкові перекази для переміщення грошей для забезпечення своєї діяльності за кордоном.

Певна терористична організація в країні "X" була помічена у переміщенні грошових коштів у країну "У" шляхом використання безготівкових переказів, які, зрештою, використовувалися для оплати оренди будівель, придбання та продажу автотранспортних засобів, а також для придбання електронних компонентів для вибухових пристроїв. Для переміщення грошей між країнами ця організація використовувала "проміжні" (транзитні) рахунки, рахунки в країні "X". Рахунки в обох кінцевих точках були відкриті на імена осіб, які не мали явного зв'язку зі структурою терористичної організації, але які були пов'язані один з одним родинними чи аналогічними зв'язками. Отже, існували явні сімейні взаємини, які могли б, при необхідності, послужити обґрунтуванням для переказів між цими рахунками. Грошові кошти, головним чином у вигляді вкладів готівкою, терористичною організацією депонувалися на банківські рахунки, з яких проводилися перекази. Після того, як гроші були отримані у місці призначення, власник рахунку або залишав їх на депозиті, або інвестував їх у пайові інвестиційні фонди, в яких вони зберігалися і залишалися доступними для подальшого використання організацією. Крім того, отримані гроші переводилися на інші банківські рахунки, керовані фінансовим менеджером організації-контрагента, звідки вони використовувалися для оплати за покупку устаткування і матеріалів або для покриття інших спеціальних витрат організації.

У типологічному звіті визнається, що некомерційні організації (НКО) грають винятково важливу роль у соціальній та фінансовій сфері суспільства. Проте обсяг грошових коштів та інших активів, задіяних у благодійному секторі, сам по собі означає, що спрямування навіть дуже невеликої частки цих коштів на підтримку тероризму є серйозною проблемою.

НКО особливо уразливі перед зловживаннями, пов'язаними з фінансуванням тероризму, оскільки:

— вони користуються довірою суспільства, мають доступ до значних джерел грошових коштів і часто мають великий оборот готівкових коштів;

— деякі з них мають розгалужену мережу підрозділів у багатьох країнах, яка забезпечує основу для внутрішніх і міжнародних фінансових трансакцій, часто у сферах, найбільш уразливих з точки зору використання їх для фінансування терористичної діяльності;

— у залежності від країни перебування і юридичної форми діяльність НКО часто недостатньо регулюється або не регулюється взагалі або для створення НКО не встановлено жодних вимог.

Приклад 2: Збір коштів через НКО.

Організація, офіційно зареєстрована як дитячий благодійний фонд, використовувала відеозаписи, що зображували акції релігійних "борців за свободу" у різних країнах, одночасно демонструючи відеозаписи жорстокого поводження з прихильниками цієї релігії. Відеозаписи містили заклик направляти пожертви на номер певної поштової скриньки, щоб допомогти у "боротьбі". Очевидно, що відеозаписи широко розповсюджувалися по релігійним організаціям всього регіону. Той же самий номер поштової скриньки часто з'являвся у журналах, які публікували статті відомих екстремістів.

Приклад 3: НКО використовуються для переказу грошей особам, підозрюваним у тероризмі.

Фінансова розвідка (ФР) у країні "X" отримала оновлену інформацію про підготовлений Радою безпеки ООН консолідований список фізичних та юридичних осіб. Певна організація здійснювала свої операції під різними варіантами однієї і цієї ж назви у ряді країн. Вона характеризувалася як звільнена від податків НКО, офіційною метою якої є здійснення проектів з надання гуманітарної допомоги по всьому світу. Серед безлічі адрес місцезнаходження, позначених ООН для філій цієї організації, кілька знаходилося в країні "X". ФР отримала повідомлення про підозрілі трансакції щодо НКО, яка перебувала у переліку адрес, названих у списку ООН. В повідомленні були вказані банківські рахунки і три фізичні особи, які володіли контрольним пакетом акцій підрозділу, розташованого у країні "X". Одна з цих осіб (пан "А") проживала за адресою, вказаною в списку ООН, а двоє інших осіб мали адреси в двох різних країнах. Розслідування, проведене ФР, показало, що пан "А" пов'язаний з цими організаціями, а також з чотирма іншими міжнародними НКО. У повідомленнях, отриманих ФР, вказувалися деталі значної кількості безготівкових переказів, відправлених з місць, які мають до цього відношення, у філії вищезгаданої благодійної організації та пану "А".

Приклад 4: Керівництво НКО використовує організацію для фінансування тероризму.

Певна НКО була зареєстрована в країні "X" як благодійна організація та звільнена від сплати податків. Офіційною метою діяльності даної НКО було здійснення проектів з надання гуманітарної допомоги. НКО була зареєстрована в країні "X", але фактично здійснювала діяльність у різних країнах, використовуючи змінені назви. Фінансові та ділові документи були вилучені в головному офісі НКО і в будинках головного виконавчого директора НКО і члена її ради директорів. У той же день у країні "X" було видано наказ, відповідно до якого майно НКО має бути заарештовано для проведення подальшого розслідування. Одинадцять місяців по тому країна "X" відповідно до резолюцій Ради Безпеки ООН про підтримку терористів направила дані про цю НКО в ООН для включення до списків організацій, що мають відношення до терористичної діяльності. У країні "X" головний виконавчий директор НКО був засуджений за шахрайство та за участь в організованій злочинній діяльності, пов'язаної з переказами благодійних внесків на суму понад 315 тис. дол. США на користь терористичних організацій. До початку судочинства були отримані докази, що свідчать про те, що дана НКО надавала як безпосередню, так і непряму підтримку терористичним організаціям.

Експерти FATF розглядають страховий сектор як потенційно уразливий з точки зору відмивання злочинних доходів із-за його розмірів, широкої доступності й різноманіття страхових продуктів, а також структури бізнесу. На стадії розміщення капіталу в циклі відмивання злочинних доходів страховий сектор використовувався для неприкритого придбання страхових продуктів за рахунок готівкових коштів, отриманих від злочинної діяльності. У цих випадках особи, які відмивали злочинні доходи, скористалися тим, що страхові продукти часто продаються брокерами (тобто агентами, діяльність яких безпосередньо не контролюється й не регулюється компанією — емітентом страхового продукту).

Приклад 5: Поліс страхування, що використовувався для відмивання злочинних доходів.

Певна особа, що відмивала злочинні доходи, придбала поліс морського майнового страхування і страхування від нещасних випадків для неіснуючого океанського лайнера. Вона заплатила великі страхові внески за полісом і підкупила посередників, з тим, щоб забезпечити регулярне подання і задоволення заяв про виплату страхового відшкодування. Проте особа була дуже обережною, розраховуючи, щоб суми вимог про виплату страхового відшкодування були меншими страхової премії, тобто, щоб страховик отримував помірний прибуток від цього страхового поліса. Таким чином, особа, що відмивала злочинні доходи, змогла отримувати чеки на суму страхових відшкодувань за своїми заявами. Оскільки грошові кошти надходили від страхової компанії з надійною репутацією, мало хто ставив запитання про їх джерела, бачачи на чеку або в електронному переказі назву цієї компанії.

Отримання страхових премій з офшорних юрисдикцій та/або від слабо чи зовсім нерегульованих фінансових посередників може також служити ознакою потенційного використання страхових продуктів для цілей відмивання злочинних доходів. Інший метод, що застосовується для цього з використанням страхових полісів, особливо тих, які виступають інвестиційними інструментами, полягає у тому, що особа, яка легалізує злочинні доходи, здійснює одну або кілька переплат страхових премій, а потім звертається з проханням про виплату будь-яких відшкодувань третій стороні. Тим самим особа продовжує володіти страховим полісом як інвестиційним продуктом, одночасно легалізуючи злочинні доходи за допомогою додаткових внесків / погашень, пов'язаних з цим полісом.

Приклад 6: Організоване злочинне у групування відмиває злочинні доходи шляхом полісів страхування життя.

Співробітники митниці у країні "X" ініціювали розслідування, у ході якого була виявлена організація, що займалася торгівлею наркотиками і використовувала страховий сектор для легалізації злочинних доходів. Було встановлено, що торговці наркотиками відмивали кошти через страхову компанію "2", розташовану в офшорній юрисдикції. Страхова компанія пропонувала інвестиційні продукти, аналогічні пайовим інвестиційним фондам. Норма прибутку була прив'язана до індексів провідних фондових бірж світу, з тим, щоб страхові поліси могли виступати і як інвестиційні продукти. Власники рахунків, як правило, переплачували за полісом, переміщаючи гроші в фонд й з фонду ціною виплати штрафу за кожне передчасне вилучення. Потім ці кошти перераховувалися електронним переказом або чеком зі страхової компанії і були, безсумнівно, "чистими". Слідством встановлено, що за цією схемою було відмито понад 29 млн. дол. США, з яких більше 9 млн. дол. було конфісковано.

Впливові політичні особи — це термін, що використовується по відношенню до людей, на яких покладено або були покладені у минулому важливі державні функції у конкретній країні. В силу особливого статусу впливових політичних осіб (політичного — у своїй країні або, можливо, дипломатичного — при роботі за кордоном) фінансові організації часто надають певну свободу дій при здійсненні фінансових операцій як ними самостійно, так й третіми особами від їх імені. Якщо впливова політична особа стає причетною до тієї чи іншої злочинної діяльності, то ця традиційна свобода дій часто є перешкодою для виявлення або розслідування злочинів, в яких вони можуть бути замішані.

Джерелами коштів, які впливова політична особа може спробувати відмити, служать не тільки хабарі, незаконні "відкати" грошових коштів та інші доходи, безпосередньо пов'язані з корупцією, а й привласнення або розкрадання державних коштів, коштів політичних партій та профспілок, так само як і податкове шахрайство. Впливові політичні діячі, враховуючи високу ступінь публічності їх положення як всередині, так і за межами своєї країни, дуже часто використовують агентів або інших посередників для здійснення фінансових операцій від свого імені.

Приклад 7: Урядовий чиновник високого рангу через членів своєї сім'ї відмиває присвоєні державні кошти.

Сім'я колишнього урядовця високого рангу, який обіймав у країні "А" різні політичні та адміністративні посади, заснувала у країні "В", що надає пільговий податковий режим, фонд, основним вигодо набувачем якого став його син. Цей фонд мав рахунок у країні "С", з якого був зроблений переказ на суму близько 1,5 млн. дол. США на спільний подружній рахунок, відкритий за два місяці до цього у фінансовій установі сусідньої країни "Д". Цей переказ послужив законною підставою для направлення банківською організацією інформації про підозрілу операцію в місцевий орган фінансової розвідки. У ході розслідувань було виявлено використання того ж самого рахунку при здійсненні двох попередніх міжнародних переказів на значні суми з рахунку дружини цього чиновника, відкритого в країні їх проживання (країні "А"), а також встановлений факт володіння дружиною рахунками в інших національних фінансових установах, на які надходили міжнародні перекази з наступним зняттям коштів. Відсутність явного економічного сенсу у проведених банківських операціях й інформація про привласнення цим урядовим чиновником високого рангу державних коштів, отримана після ініціювання процесуальних дій відносно нього в його країні, дозволили припустити (уданому конкретному випадку) про існування системи, створеної для відмивання доходів від його злочинної діяльності. У той самий момент, коли чиновник збирався закрити свій рахунок у банку, він був затриманий правоохоронними органами.

Оскільки фінансові організації вживають заходи, спрямовані на протидію відмиванню злочинних доходів, ризик виявлення тих, хто намагається використовувати банківську систему з метою легалізації брудних коштів, стає для злочинців істотно вище. Все частіше особи, які займаються відмиванням злочинних доходів, звертаються за консультаціями або послугами до фахівців з правових та фінансових питань з тим, щоб вони допомагали у здійсненні їх фінансових операцій. Ці висококваліфіковані експерти займаються інвестиційними операціями, створенням компаній, трастів, податковою оптимізацією, врегулюванням корпоративної діяльності та інших юридичних процедур. Деякі з них можуть бути безпосередньо залучені до здійснення специфічних видів фінансових операцій (наприклад, зберігання або виплата грошових коштів, пов'язаних з придбанням або продажем нерухомості) від імені своїх клієнтів. Особи, які надають юридичні або фінансові послуги, можуть також використовуватися для забезпечення видимості легітимності здійснюваних операцій, виступаючи як свого роду посередники при веденні справ з фінансовими організаціями.

Приклад 8: Кваліфікований бухгалтер та юристи сприяють у реалізації схеми з відмивання злочинних доходів.

Були виявлені підозрілі грошові потоки на суму понад 2 млн. дол. США, що надсилалися невеликими частинами різними людьми, які давали доручення на банківські перекази та операції з банківськими траттами в інтересах синдикату з торгівлі наркотиками, який імпортував у країну "2" 24 кілограми героїну, захованого у вантажі. Банківські тратти, придбані в різних фінансових організаціях в країні "У" (країна, з якої надійшли наркотики), потім були використані для придбання нерухомості в країні "2". Кваліфікований бухгалтер використовувався синдикатом для відкриття банківських рахунків та реєстрації компаній. Крім того, він також консультував принципалів з питань розміщення капіталу. Певна адвокатська контора залучалася синдикатом для купівлі власності з використанням банківських тратт, придбаних за кордоном, після того, як вони були враховані на трастовому рахунку адвоката. Адвокатами також були засновані сімейні трасти і компанії.

Приклад 9: Кваліфікований бухгалтер надає фінансові консультації організованому злочинному угрупованню.

У ході операції, проведеної правоохоронними органами, був встановлений кваліфікований бухгалтер, пан "А", який, імовірно, був учасником керованої паном "X" злочинної організації, що займалася відмиванням злочинних доходів і реінвестуванням доходів, отриманих від торгівлі наркотиками. Роль пана "А" полягала, головним чином, у тому, щоб надавати "консультації з юридичних і фінансових питань". Його завдання полягало в аналізі технічних і правових аспектів інвестицій, запланованих організацією, і пошуку найбільш підходящих фінансових технологій, за допомогою яких ці інвестиції набували законного виду з точки зору оподаткування. Він повинен був також намагатися зробити ці інвестиції якомога прибутковішими. Пан "А" був експертом з банківських процедур і найскладніших міжнародних фінансових інструментів. Фактично він був фінансовим "мозком" співтовариства, що займалося реінвестуванням доходів, одержуваних паном "X". Пан "А" діяв шляхом поділу фінансових операцій між різними географічними районами. Операції проводилися між компаніями та іноземними кредитними організаціями з використанням банківських переказів і акредитивів як забезпечення комерційних контрактів. Ці кошти пізніше інвестувалися в інші види комерційної діяльності.

Приклад 10: Юрисконсульт використовує рахунок свого клієнта, щоб допомагати у відмиванні злочинних доходів.

Протягом трьох років пан "X" репатріював грошові кошти в країну "7" для їх використання з метою отримання прибутку. Йому допомагали юристи та кваліфіковані бухгалтери, що використовували фальшиві трансакції і офшорні компанії. Пан "У", колишній юрист, сприяв функціонуванню схеми пана "X" по репатріації грошових коштів, керуючи офшорною компанією та банківськими рахунками пана "X" у кількох ключових фінансових центрах. Пан "У" готував проекти документів, які за своєю суттю були кредитними договорами між зазначеною офшорною компанією-оболонкою й довіреною особою пана "X" у країні "2". Ці кредитні договори виступали як підстава для переказу мільйонів доларів з банківських рахунків у декількох різних країнах у країну пана "X". Після зарахування на банківські рахунки, відкриті довіреною особою пана "X", ці кошти переводилися пану "X". Юрист "У" використовував банківські рахунки юридичної фірми, щоб забезпечувати ці перекази.

Слід зазначити, що типології відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом, та фінансування тероризму досліджує не тільки FATF, а й інші міжнародні організації — MONEYVAL, Група країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону з відмивання грошей (АТГ), Євразійська група з протидії легалізації злочинних доходів і фінансуванню тероризму (ЄАГ) тощо. З деякими їхніми типологічними звітами можна ознайомитися на сайті ЄАГ за адресою: eurasiangroup.org/ rи/tуроlоgy_геsеагсh.рhр.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси