Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Розслідування легалізації (відмивання) грошових коштів та іншого...Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 209...ОСНОВИ МЕТОДИКИ РОЗСЛІДУВАННЯ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЯ) ДОХОДІВ,...Міжнародні організації у сфері протидії легалізації коштів та...ТИПОЛОГІЯ ВІДМИВАННЯ КОШТІВ В УКРАЇНІУмисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію...Проблема легалізації злочинних доходів та фінансування тероризму у...КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЗЛОЧИНИ, ПОВ'ЯЗАНІ З ВІДМИВАННЯМ...Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 209...Контрабанда. Фіктивне підприємництво. Легалізація (відмивання)...
 
Головна arrow Банківська справа arrow Організація фінансового моніторингу в банках
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Типології легалізації злочинних коштів в Україні

Згідно із Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму", у нашій державі обов'язки щодо аналізу методів та фінансових схем легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму покладаються на спеціально уповноважений орган.

Одночасно, вже наприкінці 2003 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 р. № 1565 була створена міжвідомча робоча група з дослідження методів та тенденцій у відмиванні доходів, одержаних злочинним шляхом, яка постановою КМУ від 6 січня 2010 р. № 25 була перетворена на Раду з питань дослідження методів та тенденцій у відмиванні доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванні тероризму. Вона має статус постійно діючого консультативно-дорадчого органу, утвореного Кабінетом Міністрів України. Одним з її завдань є узагальнення одержаної в установленому порядку від органів виконавчої влади, інших державних органів, підприємств, установ та організацій інформації, що стосується легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансування тероризму, підготовка відповідних аналітичних матеріалів з метою виявлення джерел походження таких доходів, механізмів і схем їх легалізації, шляхів запобігання негативним тенденціям у цій сфері.

Вперше Типології легалізації злочинних коштів в Україні були підготовлені Держфінмоніторингом за 2004-2005 рр., наступні — за 2005-2006 рр. У цих документах зазначалося, що найчастіше механізми відмивання грошей містять складні, заплутані, багатоланцюгові операції. Одна й та ж схема може включати операції із зняттям готівки, з купівлею цінних паперів, розрахунки з нерезидентами з офшорних країн, фіктивні зовнішньоекономічні операції та незаконне відшкодування ЦДВ, фальсифікацію документації, використання викрадених паспортів, створення фіктивних фірм тощо. Тому віднесення схем легалізації до того чи іншого типу здійснювалося за ключовим, найбільш вагомим її елементом.

При цьому основною проблемою створення типологій визначалося те, що "відмивачі" постійно винаходять нові способи перетворення злочинних грошей в цілком легальні. На жаль, сучасні злочинці за розвитком ідей і технологій завжди йдуть на крок попереду правоохоронних структур, що покликані з ними боротися. Шахраї регулярно змінюють і валюту, і способи легалізації грошей, а також використовують міжнародні фінансові організації для відмивання нелегальних коштів.

Два перших типологічних звіти були комплексними, охоплювали аналіз схем з відмивання коштів у різних сферах національної економіки. Так, увага приділялася використанню компаній з ознаками фіктивності, експортно-імпортним операціям, "карусельним" товарним схемам, що супроводжуються незаконним відшкодуванням ПДВ з бюджету, операціям з нерезидентами, зареєстрованими в офшорних зонах, операціям з цінними паперами, з нерухомістю, операціям з перестрахування, використанню банківських установ з метою легалізації коштів. У рамках останнього напряму розглядалися такі ситуації, як змова злочинців з банківською установою, розкрадання кредитних коштів, проведення конвертаційних операцій, використання судових рішень.

Про типовість протиправних схем списання коштів з кореспондентських рахунків українських банків у зарубіжних фінансових установах на основі неправомірних рішень судів іноземних юрисдикцій свідчить той факт, що цій проблемі був присвячений спеціальний лист Національного банку України. У ньому зазначалося, що суть однієї із зазначених схем полягає в ініціюванні за межами юрисдикції України судових спорів, в яких відповідачем може бути український суб'єкт господарювання або нерезидент, якому переуступлене право вимоги до цього суб'єкта. У вказаних справах своїми рішеннями іноземні суди підтверджують штучно утворену заборгованість українського підприємства перед нерезидентом (в т. ч. з місцезнаходженням в офшорних зонах), а також постановляють стягнути на користь останнього кошти, які знаходяться на кореспондентському рахунку банку, обслуговуючого свого клієнта-боржника. Судовий процес триває без повідомлення цього банку, завершується оперативним винесенням рішення, відкриттям виконавчого провадження з подальшим арештом та стягненням грошових коштів з кореспондентського рахунку. При цьому банк — власник цього рахунку не в змозі оперативно відреагувати на ситуацію та забезпечити збереження своїх коштів в неконтрольованих ним зонах іноземної юрисдикції.

Про розповсюдженість в Україні тих чи інших схем легалізації доходів свідчили дані, наведені на початку 2006 року головою Держфінмоніторингу С. Гуржієм в його інтерв'ю газеті "Бизнес". Серед узагальнюючих матеріалів, переданих правоохоронним органам, перше місце за обсягами займали операції з незаконного виведення грошей за кордон — 27 млрд грн.; на другому місці стояли сумнівні операції нерезидентів з цінними паперами — 8,3 млрд грн.; третє місце займав так званий псевдоекспорт (оформлення вантажів за підробленими документами або на фіктивні фірми) — 5,1 млрд грн. Далі йшли операції страхування й перестрахування — 2,1 млрд. грн., операції, проведені з використанням втрачених або підроблених паспортів, — 1,6 млрд. грн. й приватизаційні процеси — 1,1 млрд. грн. [29].

З 2007 року Держфінмоніторинг України розпочав формувати тематичні випуски типологій відмивання коштів. Так, за період до кінця 2011 року були підготовлені типології легалізації доходів, одержаних в результаті здійснення фінансових операцій з неліквідними цінними паперами, через ринок нерухомого майна, а також з використанням не банківських фінансових установ.

Особлива увага приділялася ролі готівкових коштів у схемах відмивання, оскільки використання готівки останнім часом має найбільшу питому вагу серед напрямів легалізації, відображених в узагальнених матеріалах Держфінмоніторингу України (рис. 3.4). Цій проблемі присвячені два документи: "Властивості та ознаки операцій, пов'язаних з відмиванням коштів шляхом зняття готівки. Тактичне дослідження та практичне розслідування" (2009 р.) та "Використання готівки у схемах відмивання злочинних доходів" (2011 р.). Створення цих типологій було спрямовано на протидію перетоку капіталу між легальною та нелегальною, тіньовою економікою.

Питома вага напрямів у складі узагальнених матеріалів, підго¬товлених Держфінмоніторингом України (2010 р.)

Рис. 3.4. Питома вага напрямів у складі узагальнених матеріалів, підготовлених Держфінмоніторингом України (2010 р.)

Нижче наводиться ряд прикладів схем відмивання злочинних доходів, виявлених Держфінмоніторингом України у 2010-2011 роках.

Так, було встановлено схему руху грошових коштів, що спрямована на переведення безготівкових коштів у готівку (рис. 3.5). З рахунків підприємства здійснено зняття готівкових коштів на загальну суму 2 947,2 млн. грн. Кошти, що знімались готівкою під закупівлю сільськогосподарської продукції, надходили від значної кількості підприємств з різноманітним призначенням платежу, не пов'язаним зі здійсненням сільськогосподарської діяльності.

TOB "А" має одноосібний засновницько-посадовий склад. Доходи та податки не декларувались та не сплачувались. Крім того, діяльність підприємств, що перераховували кошти на рахунки TOB "А" пов'язана зі збором металобрухту, торгівлею металом, тобто є нехарактерною для сільськогосподарської діяльності. У зв'язку з чим відсутній економічний сенс у здійсненні подібних операцій.

Схема операцій

Рис. 3.5. Схема операцій "конвертаційного" центру

Також Держфінмоніторингом України при здійсненні аналізу фінансових операцій було виявлено схему, завдяки якій за грошові кошти, джерело походження яких встановити неможливо, скуповується банківський метал (золото) (рис. 3.6).

Є підозри, що невстановленими особами до зазначеної схеми були залучені незахищені верстви населення (пенсіонери, інваліди). Було встановлено, що за незначний період часу фізичними особами здійснено купівлю банківського металу (золота) за готівкові кошти на значні суми.

Придбаний банківський метал у подальшому не був розміщений на депозитних рахунках, а винесений за межі банківської установи у вигляді зливків. При цьому, банк зазначив, що клієнтами проводяться фінансові операції, які викликають сумнів. Джерела походження коштів учасників фінансових операцій невідомі.

Схема легалізації коштів через операції з купівлі банківського металу

Рис. 3.6. Схема легалізації коштів через операції з купівлі банківського металу

За інформацією Державної податкової адміністрації України, зазначеними фізичними особами, за період з 2004 по 2009 роки, задекларовано незначні доходи. Відсутні й будь — які дані щодо володіння, купівлі або продажу ними нерухомого майна. Отже, фінансове становище фізичних осіб фактично не відповідало обсягам проведених фінансових операцій.

Як уже зазначалося, суттєве місце у процесі легалізації кримінальних доходів в Україні займають операції у сфері зовнішньоекономічної діяльності (рис. 3.7). Так, українським підприємством TOB "А", від банківської установи було отримано кредит у розмірі 5,3 млн дол. США. В забезпечення своїх зобов'язань по кредиту TOB "А" передало банку майнові права на отримання товару від компанії-нерезидента "N". Співвласник та посадова особа позичальника — Пан С — в період отримання кредиту додатково працював у банківській установі та, можливо, сприяв в отриманні кредиту

Схема виведення активів банку за кордон

Рис. 3.7. Схема виведення активів банку за кордон

TOB "А" частину кредитних коштів (2,1 млн. дол. США), спрямувало на банківський рахунок компанії "N" (Великобританія), відкритий в Естонії, для закупівлі виробничого обладнання. За інформацією підрозділу фінансової розвідки Естонії, валютні кошти, які надійшли на рахунок компанії "N", того ж дня в повному обсязі були спрямовані на надання позики ряду компаній-нерезидентів.

Також встановлено, що Пан В (співзасновник TOB "А") є уповноваженою особою по рахунку компанії "N".

В ході аналізу було встановлено, що поставка товару від компанії "N" на територію України не здійснювалась. Після проведених фінансових операцій з валютними коштами TOB "А" набуло ознаки фіктивності. Компанія "N", а також одна із компаній-нерезидентів, що отримала позику, були зареєстровані в один день, за однією адресою та є неактивними.

У значній кількості схем як інструменти легалізації використовуються цінні папери. Зокрема, підчас аналізу були виявлені однотипні фінансові операції, які пов'язані з акумулюванням на розрахунковому рахунку TOB "М" коштів під виглядом купівлі-продажу векселів (рис. 3.8).

Схема використання векселів у діяльності

Рис. 3.8. Схема використання векселів у діяльності "конвертаційного" центру

У подальшому акумульовані кошти у сумі 100,4 млн. грн. перераховувались на рахунок громадянина "С" та у повному обсязі знімались готівкою чотирма довіреними особами. Ці особи здійснювали контроль за діяльністю суб'єктів господарювання, які перераховували кошти на рахунок TOB "М".

При опрацюванні копій документів, пов'язаних із розрахунками за векселі, встановлено, що емітенти, векселедавці та векселеотримувачі валові доходи не декларували. Тобто, емісія векселів здійснена за удаваними договорами їх купівлі-продажу. Водночас, у відношенні фізичної особи "С" правоохоронним органом була порушена кримінальна справа за крадіжку

В ході аналізу інформації також було виявлено операції, спрямовані на розкрадання бюджетних коштів та їх подальшу легалізацію з використанням цінних паперів (рис. 3.9). В 2010 році Міністерством з державного бюджету України перераховано TOB "Р" кошти у сумі 60,0 мли грн. начебто на підставі виконання рішення Господарського суду. Встановлено, що рішення Господарського суду передбачало стягнення з TOB "Г" боргу на користь TOB "Р" у сумі 69,2 мли гривень.

Схема легалізації розкрадених бюджетних коштів з використан¬ням цінних паперів

Рис 3.9. Схема легалізації розкрадених бюджетних коштів з використанням цінних паперів

У подальшому, кошти у сумі 69,2 млн. грн. були перераховані TOB "Р" у вигляді оплати за цінні папери (векселі).

Представниками Державної податкової адміністрації України здійснено виїмку документів в банківській установі, де обслуговувалось TOB "Р". Рішенням суду на рахунок TOB "Р" було накладено арешт.

Посередником між TOB "Р" та TOB "Г" при здійсненні операцій з купівлі — продажу цінних паперів (векселів), виступило TOB "ПЦП". Посадовий склад TOB "Г" та TOB "Р" з моменту реєстрації змінювався декілька разів. Товариства мали незначні статутні фонди та не декларували валові доходи.

До TOB "ПЦП" неодноразово виносились попередження та санкції Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку за порушення вимог законодавства щодо обігу цінних паперів. При цьому підприємства — емітенти векселів мали ознаки фіктивності.

Також встановлено, що в результаті обшуку приміщення TOB "ПЦП" правоохоронними органами вилучено печатки та відтиски печаток різних підприємств, які мають ознаки фіктивності, або вже ліквідованих, чисті бланки простих векселів, векселі та грошові валютні кошти.

У ще одному виявленому випадку компанія-нерезидент "М" перерахувала кошти для здійснення інвестицій в сумі 1,8 млн. грн. (0,2 млн. доларів США) з власного рахунку, відкритого в Банку 1 на власний рахунок, відкритий у Банку 2 (рис. 3.10). Кошти в сумі 1,8 млн. грн. компанія-нерезидент "М" перерахувала на користь підприємства "Н" за пакет акцій ЗАТ "А". Отримані кошти підприємство "Н" перерахувало громадянину "Р" як повернення внеску до статутного фонду, який у подальшому отримав кошти готівкою.

Придбаний пакет акцій компанія-нерезидент "М" того ж дня продала підприємству "С" за 68,4 млн. грн., які підприємство "С" отримало в Банку 3 як кредит під заставу майна ЗАТ "А". Отримані кошти компанія-нерезидент "М" перерахувала з власного рахунку, відкритого в Банку 2, за кордон на власний рахунок, відкритий в Банку 1, як повернення інвестицій.

Таким чином, компанією-нерезидентом "М", підприємствами "Н" та "С" створено схему, яка дозволяє здійснювати непродуктивне виведення за кордон валютних коштів, отриманих від продажу акцій, вартість яких протягом одного дня виросла у 36 разів, порівнюючи із сумою їх придбання.

Схема легалізації коштів при проведення інвестиційної діяль¬ності

Рис. 3.10. Схема легалізації коштів при проведення інвестиційної діяльності

У сфері страхової діяльності Держфінмоніторингом було встановлено використання виплат страхового відшкодування за договорами страхування майна з "фіктивним" страховим актом та відповідною експертною оцінкою про настання страхового випадку (рис. 3.11).

Підприємством "Н" було перераховано страховій компанії "О" 210,7 млн. грн. як страхова премія, із загальної суми якої страховою компанією "О" перераховано підприємству "Р" 93,0 млн. грн. в якості оплати за цінні папери При цьому встановлено, що цінні папери мають ознаки фіктивності.

Підприємством "Р" було перераховано 40,0 млн. грн. підприємству "Т" як фінансову допомогу, які в подальшому зняті готівкою. Одночасно з вказаним ланцюгом операцій, підприємством "№" перераховано 126,1 млн. грн. страховій компанії "X". З загальної суми грошових коштів, перехованої страховій компанії, 2,0 млн. грн. виплачено як страхове відшкодування підприємству "Т", за договором страхування, який був укладений за 5 днів до виникнення страхового випадку та грошову суму в розмірі 5,9 млн грн. виплачено як страхове відшкодування підприємству "X" за договором страхування, який був укладений за 7 днів до виникнення страхового випадку.

Схема відмивання злочинних доходів шляхом використання страхових операцій та цінних паперів

Рис. 3.11. Схема відмивання злочинних доходів шляхом використання страхових операцій та цінних паперів

Підприємства "Н" та "2" входять до складу "конвертаційного центру".

Страхові премії за укладеними договорами страхування підприємствами "и" та "2" не сплачувались.

Термінологічний словник

Активи — кошти, майно, майнові і немайнові права.

Компанії-прикриття — компанії, що фактично здійснюють діяльність, при якій нелегальні доходи змішуються з доходами від законної діяльності.

Компанії-раковини — компанії, які займаються підприємницькою діяльністю без практичних або комерційних цілей і створені для приховування дійсного власника (бенефіціара) рахунків і майна.

Контрабанда валюти — фізичне переміщення готівки з одного місця в інше для приховування її походження й власника.

Неофіційні системи переказу грошей — системи переказу, які діють без участі фінансових установ за допомогою взаємопов'язаних операторів у різних країнах світу

Неприбуткові організації — юридичні особи, створені для здійснення наукової, освітньої, культурної, оздоровчої, екологічної, релігійної, благодійної, соціальної та іншої діяльності з метою задоволення потреб та інтересів громадян у межах, визначених законодавством України, без мети отримання прибутку.

Офшорна зона — економічна територія, особливістю якої є створення для підприємців сприятливого валютно-фінансового та фіскального режимів, високий рівень банківської та комерційної секретності, лояльність державного регулювання.

Підставні особи — особи, за допомогою яких прямо або опосередковано здійснюються фінансові операції з метою забезпечення "розриву ланцюга" у схемах відмивання злочинних доходів.

"Смарфінг" — метод відмивання коштів через банківські установи, коли певна організація наймає велику кількість людей (смарфів), які здійснюють незначні грошові перекази на депозитні рахунки в різних банках і філіях.

"Структурування" операцій — виконання замість одної кількох фінансових операцій, кожна з яких на суму, що менше обумовлених законом розмірів, котрі підлягають реєстрації банком і обов'язковому інформуванню держорганів.

Типології відмивання грошей — найбільш розповсюджені схеми легалізації злочинних доходів, які виявлені експертами і описані у відповідних документах.

"Транзитна" фірма — реально діюча юридична особа, що пройшла державну реєстрацію, яка бере участь у схемі в ролі посередника й запобіжника ("буфера").

Учасники фінансової операції — клієнт, контрагент, а також особи, які діють від їх імені або в їхніх інтересах.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі теми

Розслідування легалізації (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутого злочинним шляхом
Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 209 КК України)
ОСНОВИ МЕТОДИКИ РОЗСЛІДУВАННЯ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЯ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ
Міжнародні організації у сфері протидії легалізації коштів та фінансуванню тероризму й участь у них України
ТИПОЛОГІЯ ВІДМИВАННЯ КОШТІВ В УКРАЇНІ
Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму (ст. 209-1 КК України)
Проблема легалізації злочинних доходів та фінансування тероризму у сучасній економіці
КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЗЛОЧИНИ, ПОВ'ЯЗАНІ З ВІДМИВАННЯМ КОШТІВ В УКРАЇНІ
Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 209 КК).
Контрабанда. Фіктивне підприємництво. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Шахрайство з фінансовими ресурсами. Пленум Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності".
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси