Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД І СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ...Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію...Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію...Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію...Порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації...Міжнародні організації у сфері протидії легалізації коштів та...Зарубіжний досвід оцінки і управління ризиками відмивання коштів....Система управління ризикамиЗакон "Про запобігання відмиванню грошей і фінансування тероризму"...ОСНОВИ МЕТОДИКИ РОЗСЛІДУВАННЯ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЯ) ДОХОДІВ,...
 
Головна arrow Банківська справа arrow Організація фінансового моніторингу в банках
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Система управління ризиками легалізації кримінальних доходів та фінансування тероризму

Застосування підходу, що ґрунтується на оцінці ризику, відповідно до першої рекомендації FATF повинно мати місце не лише на національному рівні, а розповсюджуватися також й на фінансові установи, яким необхідно визначати, оцінювати та вживати ефективних заходів щодо зниження ризиків, пов'язаних з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму.

При правильному застосуванні підхід, оснований на оцінці ризиків, надає наступні переваги:

— гнучкість — клієнтам притаманний різний ризик здійснення відмивання коштів та фінансування тероризму й він змінюється упродовж часу;

— ефективність — банки мають можливість реально оцінювати та зменшувати конкретні ризики;

— пропорційність — ресурси повинні спрямовуватися туди, де виявляються найбільші ризики.

Втім, якщо підхід, заснований на оцінці ризику, застосовується непослідовно або частково, це робить систему уразливою до зловживань, що призводить до гірших результатів, порівнюючи з використанням альтернативних директивних методів. Використання методик оцінки ризиків є непростою, недешевою справою й передбачає, серед іншого, отримання достовірної та актуальної інформації, наявності у банків та наглядових органів достатніх ресурсів, технічних знань та досвіду для того, щоб оцінити цю інформацію, а також достатніх ресурсів, щоб знизити виявлені ризики. Отже, на думку зарубіжних фахівців, підхід, заснований на оцінці ризиків, може бути не кращим рішенням для багатьох юрисдикцій або фінансових організацій, якщо ці умови у них не можуть бути виконані [50, с.55].

Згідно із нормативними документами Національного банку, банк-юридична особа або філія іноземного банку зобов'язані створити та забезпечити функціонування системи управління ризиками легалізації кримінальних доходів та фінансування тероризму

Система управління цими ризиками повинна включати:

— розроблення та впровадження Програми оцінки ризиків;

— здійснення оцінки ризиків;

— моніторинг ризиків клієнтів;

— аналіз ризику використання послуг банку для легалізації злочинних доходів або фінансування тероризму;

— контроль за ризиками;

— навчання працівників щодо реалізації

Програми оцінки ризиків. Система управління ризиками легалізації злочинних доходів або фінансування тероризму має відповідати оріанізаційній структурі банку, специфіці, обсягам та структурі його клієнтської бази. Забезпечення ефективного функціонування цієї системи здійснюється банком шляхом

— документування фактів, що можуть вплинути на формування відповідного рівня ризиків легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму;

— урахування результатів оцінки цих ризиків легалізації у разі прийняття рішень під час здійснення банком своїх функцій.

Оцінювання рівня ризику клієнта банку відбувається з урахуванням трьох основних складових: ризику за типом клієнта, ризику послуги та географічного ризику. Рівень ризику може набувати значень "низький", "середній" та "високий". Банк має право самостійно встановлювати критерії ризику клієнта з урахуванням критеріїв ризику, визначених Спеціально уповноваженим органом.

Зокрема, наказом Держфінмоніторингу України від 3 серпня 2010 р. № 126 пропонується при визначенні рівня ризику за типом клієнта враховувати, чи він:

— є публічним діячем або пов'язаною з ним особою;

— є клієнтом, щодо якого існують сумніви у достовірності поданих ним документів або раніше наданих ідентифікаційних даних;

— надає неправдиві ідентифікаційні дані;

— не надає суб'єкту відомостей, передбачених законодавством та відповідними внутрішніми документами суб'єкта;

— не відповідає вимогам до рейтингів фінансової надійності (стійкості) страховиків та перестраховиків-нерезидентів, що встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг;

— є неприбутковою або благодійною організацією (крім благодійних організацій, що діють під егідою міжнародних організацій);

— надає послуги з обміну валют та/або переказу грошових коштів (крім банківських установ);

— є суб'єктом господарювання, що проводить лотереї та азартні ігри, у тому числі, казино, електронне (віртуальне) казино;

— має структуру, яка ускладнює процес ідентифікації справжнього власника чи вигодоодержувача;

— є акціонерним товариством, яке здійснило випуск акцій на пред'явника;

— є іноземним підприємством, контроль та керівництво яким здійснюється за довіреністю;

— є підприємством, про яке з надійних джерел відомо, що воно не знаходиться за місцем державної реєстрації, не надає передбачену законодавством звітність та вартість його чистих активів є меншою від статутного капіталу.

Під географічним ризиком розуміється ризик, що пов'язаний з країною реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів. Такий ризик оцінюється, якщо клієнт або установа, країна походження та/або реєстрації яких, країна надходження чи переказу коштів яким (якими), країна розташування банку контрагента яких, країна походження, реєстрації контрагента яких є країною, про яку з надійних джерел відомо що вона:

— не виконує або неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;

— віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон;

— підтримує міжнародну терористичну діяльність.

Перелік країн, що мають стратегічні недоліки у побудові системи запобігання та протидії відмиванню злочинних доходів та фінансуванню тероризму, які становлять ризик для міжнародної фінансової системи, міститься у Публічних заявах Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів, які оприлюднюються, починаючи від жовтня 2009 року Враховуючи ступінь ризику та рівень співпраці зазначених держав з FATF, а також з регіональними організаціями за зразком РАТЕ, їх перелік розділено на три групи:

I. Група країн, щодо яких країнам слід застосовувати контрзаходи (обмеження та, в окремих випадках, заборону встановлення ділових відносин або проведення операцій).

II. Група країн, які мають стратегічні недоліки у системі боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму та які не виконують розроблених з FATF планів дій з метою усунення виявлених недоліків.

III. Група країн, які мають стратегічні недоліки у системі боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму, але на високому політичному рівні проголосили про зобов'язання щодо їх усунення у процесі реалізації розробленого з РАТР шану дій.

Критерії оцінювання ризику послуги багаточисельні і полягають, насамперед, у здійсненні клієнтом операцій з великими сумами готівки, операцій з неліквідними цінними паперами або цінними паперами на пред'явника, незвичних фінансових операцій у процесі страхування, погашенні кредиту, утч. достроковому, з невідомих джерел, взаємозаліку вимог за експортно-імпортними операціями, отриманні клієнтом послуг з використанням новітніх технологій без безпосереднього контакту з ним та ін.

Банк уперше здійснює оцінку та фіксує рівень ризику клієнта під час встановлення з ним ділових відносин. У подальшому рівень ризику переглядається (змінюється або підтверджується попередній) за результатами проведеного моніторингу ризику клієнта, але не рідше одного разу на рік.

Слід враховувати, що низький рівень ризику не може бути присвоєний клієнту у разі наявності хоча б одного з критеріїв ризику. При цьому банк зобов'язаний встановити високий рівень ризику

— клієнту, який включений до переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності або стосовно якого застосовано міжнародні санкції;

— клієнту — публічному діячеві та пов'язаній з ним особі;

— клієнту, місцем проживання (перебування, реєстрації) якого є держава, в якій не застосовуються або застосовуються недостатньою мірою рекомендації FATF та інших міжнародних організацій, що здійснюють діяльність у сфері запобігання легалізації кримінальних доходів або фінансуванню тероризму;

— банку-нерезиденту (окрім банків, які зареєстровані в державах — членах Європейського Союзу, державах — членах Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF)), з яким встановлюються кореспондентські відносини.

Встановлення рівня ризику використання послуг банку для легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму має охоплювати всі напрями діяльності банку та здійснюватися щодо банку (у цілому) та в розрізі відокремлених підрозділів банку або областей. Шкала для класифікації рівнів такого ризику може бути дво-, три- або чотириступеневою, але має обов'язково містити "високий" рівень.

Оцінку та аналіз ризику використання послуг банку для легалізації злочинних коштів та фінансування тероризму банк зобов'язаний здійснювати не рідше одного разу на квартал як по банку у цілому, так і в розрізі відокремлених підрозділів, розташованих на території України та за її межами, або областей. Відповідна оцінка повинна враховувати діяльність банку за певними напрямами (видами банківських послуг).

Оцінювання ризиків легалізації кримінальних доходів або фінансування тероризму має здійснюватися за методикою, передбаченою Програмою оцінки ризиків. Банки самостійно розробляють відповідні методики, користуючись встановленими Держфінмоніторингом України критеріями, утому числі, застосовуючи скорингові моделі оцінки ризиків [34].

Контроль за ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму передбачає:

а) доведення до відома керівника виконавчого органу банку або керівника філії іноземного банку результатів моніторингу ризиків клієнтів та аналізу оцінки ризику використання послуг банку для легалізації кримінальних доходів та фінансування тероризму, які оформляються у формі звіту.

Цей звіт, зокрема, має містити:

— висновки за результатами моніторингу ризиків клієнтів;

— висновки щодо рівня ризику використання послуг банку для легалізації злочинних доходів або фінансування тероризму;

— пропозиції щодо застережних або належних заходів та строки їх виконання.

Звіт оформляється у вигляді доповідної записки та подається керівникові банку за підписом відповідального працівника банку не рідше одного разу на квартал, але не пізніше останнього робочого дня місяця, наступного за звітним кварталом;

б) забезпечення керівником банку за результатами розгляду звіту здійснення застережних або належних заходів, визначених Програмою оцінки ризиків.

Вищезазначені звіти з резолюціями керівника банку мають зберігатися в окремій справі не менше п'яти років.

Для забезпечення створення та ефективного функціонування системи управління ризиками легалізації злочинних доходів або фінансування тероризму банк зобов'язаний установити, розподілити (шляхом визначення в посадових інструкціях) та довести до відома працівників банку їх функціональні обов'язки. Відповідальний працівник банку повинен проводити навчання працівників, які залучені до виконання Програми оцінки ризиків, щодо її практичної реалізації не рідше одного разу на три роки та не пізніше двох місяців з часу внесення змін до Програми оцінки ризиків.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі теми

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД І СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ ДОХОДІВ І ФІНАНСУВАННЮ ТЕРОРИЗМУ
Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму (ст. 209-1 КК)
Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму (ст. 209-1 КК).
Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму (ст. 209-1 КК України)
Порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму
Міжнародні організації у сфері протидії легалізації коштів та фінансуванню тероризму й участь у них України
Зарубіжний досвід оцінки і управління ризиками відмивання коштів. Застосування настанов FATF "Оцінка ризиків відмивання коштів і фінансування тероризму на національному рівні"
Система управління ризиками
Закон "Про запобігання відмиванню грошей і фінансування тероризму" (10/2010)
ОСНОВИ МЕТОДИКИ РОЗСЛІДУВАННЯ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЯ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси