Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Порядок аналізу, виявлення та реєстрації фінансових операцій, що...Забезпечення виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому...Система та суб'єкти первинного та державного фінансового моніторингу....Реєстрація фінансових операцій та надання інформації про них до...Реєстрація операцій зі шкідливими рідкими речовинами, що перевозять...
Система та суб'єкти первинного та державного фінансового моніторингу....Забезпечення виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому...Порядок аналізу, виявлення та реєстрації фінансових операцій, що...ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ...Внутрішні документи банку з питань здійснення фінансового моніторингу
 
Головна arrow Банківська справа arrow Організація фінансового моніторингу в банках
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ПОРЯДОК ВИЯВЛЕННЯ, РЕЄСТРАЦІЇ ТА ПЕРЕДАЧІ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ФІНАНСОВОМУ МОНІТОРИНГУ

Фінансові операцій банків, що підлягають обов'язковому та внутрішньому фінансовому моніторингу

Двадцята рекомендація FATF "Повідомлення про підозрілі операції" містить вказівку державам щодо необхідності на законодавчому рівні встановити вимогу фінансовим установам негайно повідомляти Підрозділ фінансової розвідки про свої підозри, якщо фінансові установи підозрюють або мають достатні підстави підозрювати, що кошти є результатом кримінальної діяльності або пов'язані з фінансуванням тероризму. Одночасно Директива Європейського Союзу 2005/60/ЄС про запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання коштів та фінансування тероризму вимагає, щоб установи приділяли особливу увагу будь-якій діяльності, яку вони вважають особливо сприятливою за своїм характером для відмивання коштів або фінансування тероризму, та, зокрема, складним чи незвичним великим операціям та всім незвичним схемам операцій, що не мають очевидної економічної або юридичної мети.

У розвинутих країнах система збирання та надання фінансовими інститутами регулюючим органам інформації про підозрілі угоди складалась протягом десятиліть. Фактично, вона є центральною ланкою, що забезпечує ефективність різних методів боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму. Первісно така система у багатьох кранах була вкрай слабкою, а вимога щодо збирання та надання інформації була не обов'язковою. Фінансові інститути надавали відповідну інформацію не систематично та на добровільній основі.

На сьогодні вимога щодо обов'язкового звітування фінансових установ та інших осіб, визначених законодавством, стосовно незвичних та підозрілих операцій клієнтів у всіх країнах закріплена законодавчо, а перелік таких операцій чітко регламентований. Цей перелік формується за двома ознаками: значний розмір угоди із встановленням його певного мінімального граничного рівня та характер фінансової операції, який викликає підозру у причетності до легалізації доходів або фінансування тероризму. Б Україні прерогатива визначення таких критеріїв належить законодавцю, отже, ознаки фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, містяться у Законі "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму".

Стаття 15 Закону визначає критерії операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу: проведення фінансової операції на суму, що дорівнює або перевищує 150000 грн. (для суб'єктів господарювання, які проводять азартні ігри, — 13000 грн.) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентній 150000 грн. (для суб'єктів господарювання, які проводять азартні ігри, — 13000 грн.) та наявність однієї або більше таких ознак:

1) переказ грошових коштів на анонімний (номерний) рахунок за кордон і надходження грошових коштів з анонімного (номерного) рахунку з-за кордону, а також переказ коштів на рахунок, відкритий у фінансовій установі в країні, що віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон;

2) купівля-продаж чеків, дорожніх чеків або інших подібних платіжних засобів за готівку;

3) зарахування або переказ грошових коштів, надання або отримання кредиту (позики), проведення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін — учасників фінансової операції є фізичною або юридичною особою, що має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в країні (на території), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що здійснюють діяльність у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, або однією із сторін є особа, що має рахунок у банку, зареєстрованому у вищезазначеній країні (території). Перелік таких країн (територій) визначається відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України на основі висновків міжнародних, міжурядових організацій, діяльність яких спрямована на протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, і підлягає опублікуванню;

4) зарахування на рахунок коштів у готівковій формі з їх подальшим переказом того самого або наступного операційного дня іншій особі;

5) зарахування коштів на поточний рахунок юридичної або фізичної особи — підприємця чи списання коштів з поточного рахунка юридичної або фізичної особи — підприємця, період діяльності якої не перевищує трьох місяців з дня реєстрації, або зарахування коштів на поточний рахунок чи списання готівки з поточного рахунка юридичної або фізичної особи — підприємця у разі, якщо операції на зазначеному рахунку не здійснювалися з дня його відкриття;

6) переказ особою коштів за кордон за відсутності зовнішньоекономічного договору (контракту);

7) обмін банкнот, особливо іноземної валюти, на банкноти іншого номіналу;

8) проведення фінансових операцій з цінними паперами на пред'явника, не депонованими в депозитарних установах;

9) проведення фінансових операцій з векселями з бланковим індосаментом або індосаментом на пред'явника;

10) здійснення розрахунку за фінансовою операцією у готівковій формі[1];

11) проведення фінансових операцій за правочинами, форма розрахунків за якими не визначена[1];

12) одержання (сплата, переказ) страхового (перестрахового) платежу (страхового внеску, страхової премії);

13) проведення страхової виплати або страхового відшкодування;

14) виплата (передача) особі виграшу в лотерею, придбання фішок, жетонів, внесення в інший спосіб плати за право участі в азартній грі, виплата (передача) виграшу суб'єктом господарювання, який проводить азартні ігри;

15) здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, що не передбачає фактичного постачання на митну територію України товарів, робіт і послуг;

16) надання кредитних коштів особі, яка є членом небанківської кредитної установи, в один і той самий день декілька разів, за умови, що загальна сума фінансових операцій дорівнює чи перевищує суму у 150000 грн. або еквівалентну їй суму в іноземній валюті[1].

Деякі роз'яснення щодо застосування у практичній діяльності банків положень статті 15 базового Закону, які Національний банк України надав, керуючись пунктом 2 частини другої статті 14 цього Закону, містяться у листі НБУ № 48-103/634-4584 від 04.04.2011 р.

Фінансові операції, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу, визначаються статтею 16 Закону "Про запобігання та протидію легалізації..." У цій статті немає чітких кількісних критеріїв виділення таких операцій, які, зрештою, визначаються самими банками у правилах та програмах здійснення фінансового моніторингу у залежності від конкретних умов функціонування та власних підходів до оцінки ризиків, проте вона містить узагальнюючі ознаки, наявність яких свідчить про необхідність поглибленого аналізу та контролю таких операцій:

1) заплутаний або незвичний характер фінансової операції чи сукупності пов'язаних між собою фінансових операцій, що не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети;

2) невідповідність фінансової операції характеру та змісту діяльності клієнта;

3) виявлення неодноразового здійснення фінансових операцій, характер яких дає підстави вважати, що метою їх здійснення є уникнення процедур обов'язкового фінансового моніторингу або ідентифікації, передбачених цим Законом (зокрема, дві чи більше фінансові операції, що проводяться клієнтом протягом одного робочого дня з однією особою та можуть бути пов'язані між собою, за умови, що їх загальна сума дорівнює чи перевищує суму, визначену статтею 15 базового Закону).

Діюча редакція Закону "Про запобігання та протидію легалізації доходів..." не містить більш докладних характеристик фінансових операцій, що можуть відповідати вищезазначеним критеріям. Утім, про такі ознаки можна дізнатися з відповідного довідника, що є додатком до Інструкції щодо заповнення форм обліку та подання інформації, пов'язаної із здійсненням фінансового моніторингу, затвердженої наказом Держфінмоніторингу України від 26.08.2010 р. № 148.

Зокрема, заплутаний або незвичний характер операцій, що не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети, може мати місце у таких ситуаціях.

— прийняття суб'єктом первинного фінансового моніторингу коштів від особи, яка пропонує або погоджується на отримання процентів по депозиту, нижчих за процентну ставку, що встановлена у банку на поточний момент, або сплату комісій (плати за здійснення окремих операцій з його коштами) у розмірах більших, ніж визначені банком за тотожними вкладами або операціями на поточний момент;

— наполягання особи провести операцію за правилами, відмінними від встановлених законодавством та внутрішніми документами суб'єкта первинного моніторингу щодо таких операцій за змістом або за строками її проведення;

— внесення особою у раніше узгоджену схему проведення операцій безпосередньо перед початком її реалізації значних змін або неодноразова зміна банківських реквізитів бенефіціара;

— представлення особою інформації, яку неможливо перевірити;

— прийняття суб'єктом первинного фінансового моніторингу коштів (платіжних документів до їх оплати) від особи, яка надсилає кошти на адресу іншої сторони цивільно-правової угоди, внаслідок чого такі кошти повертаються без виконання фінансової операції у зв'язку з незнаходженням такої іншої сторони або у зв'язку з її відмовою щодо їх прийняття;

— відмова в наданні особою (клієнтом) відомостей, передбачених законодавством та відповідними внутрішніми документами суб'єкта первинного фінансового моніторингу;

— регулярне укладання особою строкових угод за фінансовими операціями з одним контрагентом, результатом чого є постійний прибуток або постійний збиток цієї особи;

— незвично великі операції, що не відповідають фінансовому стану особи;

— регулярне повернення контрагентами платника помилково зарахованих коштів;

— регулярне проведення особою операцій з обміну банкнот малого номіналу, особливо іноземної валюти, на банкноти великого номіналу та ін.

Невідповідність фінансової операції характеру та змісту діяльності клієнта може проявлятися у наступному:

— не пов'язане з діяльністю юридичної особи або фізичної особи-підприємця істотне збільшення залишку на рахунку, який згодом перераховується іншому суб'єкту первинного фінансового моніторингу або використовується для цілей купівлі іноземної валюти (з переказом на користь нерезидента) чи цінних паперів на пред'явника;

— відсутність зв'язку між характером і родом діяльності особи з послугами, за якими особа звертається до суб'єкта первинного фінансового моніторингу;

— зарахування на рахунок юридичної особи або фізичної особи-підприємця значної кількості платежів від фізичних осіб на суму, що не перевищує суму, визначену статтею 15 Закону, у тому числі через касу суб'єкта первинного фінансового моніторингу, якщо діяльність особи не пов'язана з наданням послуг населенню, збором обов'язкових або добровільних платежів;

— істотне збільшення частки готівки, що надходить на рахунок особи, якщо звичайними для основної діяльності особи є розрахунки в безготівковій формі;

— переказ коштів (або зняття з рахунку коштів) у сумі менше 150000 грн., якщо йому передували зарахування на цей самий рахунок готівкових коштів на суму, що дорівнює або більша за 150000 грн., у той самий або попередній операційний день;

— регулярне здійснення особою фінансових операцій з векселями, якщо дана особа не виступає емітентом або отримувачем коштів за цими векселями та не має ліцензії професійного учасника ринку цінних паперів;

— регулярний переказ коштів за кордон фізичною особою, що не здійснює будь-якої підприємницької діяльності, та ін.

Факти неодноразового проведення фінансових операцій, характер яких дає підстави вважати, що метою їх здійснення є уникнення процедур обов'язкового фінансового моніторингу або ідентифікації, можуть полягати у такому:

— регулярне зарахування на рахунок особи коштів у готівковій формі з подальшим переказом усієї або більшої частини суми протягом одного операційного дня або наступного за ним дня на рахунок клієнта, відкритий в іншого суб'єкта первинного фінансового моніторингу, або на користь третьої особи, у тому числі нерезидента;

— здійснення клієнтом фінансових операцій на значні суми без встановлення прямого (особистого) контакту протягом трьох місяців із суб'єктом первинного фінансового моніторингу;

— неодноразове здійснення фінансових операцій на суму нижче встановленого порога, що мають ознаки обов'язкового фінансового моніторингу, та ін.

Доцільно зазначити, що у практиці, що склалася, банки на власний розсуд визначають деякі кількісні показники, які стосуються здійснення фінансових операцій (наприклад, "істотне збільшення залишку на рахунку", "істотне збільшення частки готівки", "регулярне здійснення зарахувань на рахунок особи", "неодноразове здійснення", "значна кількість платежів від фізичних осіб", "великий пакет акцій" тощо), з врахуванням специфіки діяльності клієнта та характеру конкретної операції.

Згідно із Законом, внутрішній фінансовий моніторинг може здійснюватися й щодо інших фінансових операцій, коли у суб'єкта первинного фінансового моніторингу виникають підстави вважати, що фінансова операція проводиться з метою легалізації (відмивання) доходів. Крім того, внутрішньому фінансовому моніторингу підлягають операції відповідно до типологій міжнародних організацій, що здійснюють діяльність у сфері протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Необхідно зазначити, що відповідно до статті 10 Закону "Про запобігання та протидію легалізації доходів..." суб'єкти первинного фінансового моніторингу мають право відмовитися від проведення фінансової операції у разі, якщо вона містить ознаки такої, що підлягає фінансовому моніторингу, та повідомити про це Спеціально уповноважений орган протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови.

  • [1] Банками інформація не подається
  • [2] Банками інформація не подається
  • [3] Банками інформація не подається
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі теми

Порядок аналізу, виявлення та реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу
Забезпечення виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу
Система та суб'єкти первинного та державного фінансового моніторингу. Фінансові операції, що підлягають обов'язковому та внутрішньому фінансовому моніторингу
Реєстрація фінансових операцій та надання інформації про них до Держфінмоніторингу
Реєстрація операцій зі шкідливими рідкими речовинами, що перевозять наливом на суднах
Система та суб'єкти первинного та державного фінансового моніторингу. Фінансові операції, що підлягають обов'язковому та внутрішньому фінансовому моніторингу
Забезпечення виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу
Порядок аналізу, виявлення та реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу
ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ УКРАЇНИ
Внутрішні документи банку з питань здійснення фінансового моніторингу
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси