Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Передумови тоталітаризму в країнах ЦПСЄСпособи зниження ризику в практичній діяльностіМЕТОДОЛОГІЯ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВИХ НАСЛІДКІВ ЗМІНИ ЦІНГрафічне моделювання впливу дотацій на тінізацію офіційного сектора...Передумови тінізації економічної діяльності в Україні
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ ЗА...ТІНЬОВА СКЛАДОВА НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИТІНІЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОКТІНЬОВА ЕКОНОМІКА ЯК СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЯВИЩЕІнституційні підходи до дослідження національної економіки
 
Головна arrow Банківська справа arrow Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ДІАГНОСТИКА ПЕРЕДУМОВ, НАСЛІДКІВ І СПОСОБІВ ЗНИЖЕННЯ ТІНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ КРАЇНИ

Методичні підходи до обрахунку тіньових фінансових потоків національної економіки

Кількісне оцінювання нелегальних фінансових потоків надзвичайно ускладнене, насамперед неможливістю виявлення обсягів нелегального обороту цінностей за допомогою прямих методів. Серед існуючих методів оцінювання нелегального обороту цінностей на макрорівні варто відзначити [5, с. 180—189] виявлення розбіжностей різних статистичних даних через порівняння доходів, розрахованих різними способами; через порівняння зареєстрованих доходів і витрат; визначення за показником зайнятості, який базується на припущенні, що зменшення офіційного сектору економіки зумовлене перепливеш трудових ресурсів у неофіційний, тобто в тіньовий сектор; монетарні (грошові) методи: аналіз попиту на готівку, питома вага позабанківського обігу готівки, аналіз та визначення обсягів грошових операцій та угод; структурний метод, що базується на підрахуванні

розмірів тіньової економіки в різних сферах виробництва з подальшим зведенням показників та виявленні частки тіньової економіки у ВНП; метод м'якого моделювання, що грунтується на обчисленні та зіставленні таких факторів, як: рівень оподаткування; етика стосовно сплати податків і рівень державного регулювання (кількість зайнятих в адміністративних службах у відсотках до загальної зайнятості); рівень зайнятості (кількість працюючих у відсотках до чисельності всього населення); тривалість робочого тижня; кількість іноземних працюючих у відсотках до загальної кількості зайнятих.

В Україні на основі рекомендацій, затверджених наказом Міністерства економіки України №123 від 18 лютого 2009 p., для оцінювання обсягів тіньової економічної діяльності використовують інтегральний коефіцієнт тінізації економіки. Розрахунок даного коефіцієнта здійснюється на основі чотирьох методів: фінансового, монетарного, електричного та методу "витрати населення - роздрібна торгівля" [156]. Кожний з цих методів дає приблизну оцінку в межах охоплення ними інституційних секторів національних рахунків, що свідчить про наявність різних за напрямами тенденцій, які при цьому не вступають у суперечності [98, 115]. Усереднене ж значення результатів даних методів становить характеристику стану і тенденцій розвитку тіньової економіки в Україні. На сьогодні Міністерством економічного розвитку і торгівлі для оцінювання мінімального та максимального коефіцієнтів, у межах яких знаходиться рівень тіньової економіки, застосовується метод збитковості підприємств [127].

Зазначені Методичні рекомендації розрахунку рівня тіньової економіки розроблено з метою удосконалення порядку розрахунку та усунення неточностей [127], виявлених у ході апробації Методики розрахунку обсягів тіньової економіки, затвердженої наказом Мінекономіки від 27.06.2006 № 222 [126]. Наказом Мінекономіки від 23.01.2009 № 29 (зареєстрований у Мін'юсті 06.02.2009 за № 111/16127) Методику № 222 розрахунку обсягів тіньової економіки визнано такою, що втратила чинність.

Робота з удосконалення Методики проводилася постійно. Поступово, у міру виявлення у Методиці неточностей до порядку розрахунку рівня тіньової економіки вносилися зміни, про які повідомлялося в аналітичних записках міністерства "Тенденції тіньової економіки в Україні", зокрема у записках за 2007 рік та за І півріччя 2008 року.

При цьому слід зважати на те, що поведінка економічних агентів, а отже, й причини утворення тіньової економіки постійно змінюються під впливом як внутрішніх, так і зовнішніх чинників. Тому, мабуть, і в подальшому Міністерство економічного розвитку удосконалюватиме ці Методичні рекомендації з метою забезпечення адекватного відображення у них характеру зміни тенденцій тіньової економіки в країні.

На нашу думку, подальші корегування зазначеної методики варто зробити у кількох напрямках: по-перше, потрібно враховувати нерівномірність розвитку окремих територій, що спричиняє розбіжності в обсягах нелегального фінансового обороту розташованих на них економічних суб'єктів. Тобто доцільно розробити методику оцінювання тіньових грошових потоків регіонів, на основі якої стане можливим розробка програм компелксного розвитку територій на засадах протидії нелегальним фінансовим операціям. По-друге, розвиток новітніх енергозберігаючих технологій, можливість приховування обсягів спожитої електроенергії, в тому числі і за рахунок альтернативних джерел енергії, можуть у перспективі спричиняти викривлення в обсягах підрахунку обсягів тіньової економічної діяльності, причому спотворення кількісних оцінок виявлятимуться у їх заниженні.

Крім того, варто враховувати, що фактичні обсяги економічної діяльності всіх без винятку економічних суб'єктів вимагають не лише зростання витрат енергоресурсів, але й ресурсів інших видів, зокрема води. Одночасно будь-яка життєдіяльність, в тому числі й здійснення більших обсягів економічних та й фінансових операцій тягне за собою зростання забруднення довкілля, тобто утворення відходів. Такі обставини опосередковано дозволять виявити приховані факти створення й реалізації економічних благ, а отже й виявити певні обсяги обороту фінансових коштів, не оприлюднені під час складання офіційної звітності мікро- та макрорівня.

По-третє, методики, запропоновані Мінеконом розвитку, вимагають доступу та опрацювання чималих обсягів первинних економічних даних, даючи при цьому лише приблизну оцінку нелегальних фінансових оборотів. Однак заслуговує на увагу припущення, що приблизно оцінити обсяги тіньових оборотів (адже точна оцінка такої діяльності апріорі неможлива), доцільно за допомогою експрес-методів, що вимагають обмеженого обсягу найбільш суттєвої інформації, отримання якої не спричиняє додаткових витрат часу, плин якого також здійснює негативну дію на актуальність здійснених розрахунків. Виходячи із зазначеного пропонуємо удосконалити існуючу методику, насамперед, за рахунок втілення "регіонального" аспекту, а також урізноманітнивши кількість опосередкованих індикаторів оцінювання обсягів фактичної діяльності економічних суб'єктів. 3-ма постулатами запропонованої Методики експрес-оцінювання рівня тінізації економіки регіону виступають:

1. Можливість експрес-оцінки передумов до нелегальних фінансових оборотів у різних областях України, завдяки якій стає можливим диференціація фінансових установ та їх клієнтів на предмет зростання імовірності здійснення шахрайських операцій.

2. Зіставність результатів нелегального фінансового обороту різних територій та можливість оперативного корегування переліків потенційно небезпечних областей.

3. Спроможність методики оцінювати як відносні показники рівня тінізації економіки так і розрахунки сум нелегальних фінансових потоків, які у подальшому варто використовувати в ролі "контрольних цифр" при розробці програм боротьби з фінансовою злочинністю, визначенні складових дохідних частин державного й місцевих бюджетів.

Експрес-оцінювання рівня тінізації економіки регіону пропонується здійснювати за такими 3-ма блоками:

1. Встановлення розбіжностей між показниками номінального та економіко-технологічного зростання корпоративного сектору (Ysuppi).

2. Розрахунок пасивних заощаджень домогосподарств як резерву нелегального грошового обороту (Ydem).

3. Обчислення розриву у товарообороті товарів і послуг, задоволення якого пов'язане зі зростанням імовірності здійснення нелегальних фінансових операцій (Ymark).

Наведені 3 блоки зіставні зі складовими макроекономічного ринку благ, на якому корпорації виступають носіями сукупної пропозиції, домогосподарства е головними носіями сукупного попиту, а рівновага між обсягами попиту і пропозиції встановлюється внаслідок дії ринкових механізмів, додатково підсилених засобами державного регулювання. Підсумкова оцінка нелегальних потоків у запропонованій методиці визначається як тіньовий ВВП (YSGDP) країни або регіону, в залежності від масштабів оцінювання. Тіньовий ВВП визначається підсумовуванням трьох вищеподаних складових:

(2.1)

Співмножник 0,8 відображає ту обставину, що під час обчислення макроекономічних показників Держслужба статистики України враховує 20% нелегального фінансового обороту [12]. Отже тільки 80% оціненого нелегального обсягу реалізованих благ варто вважати як резерв підвищення прозорості економічного кругообігу.

Подальше оцінювання обсягів тіньових потоків на фінансовому ринку України (YSF) здійснюється опосередковано, на підставі корегування тіньового ВВП (YSGDP), обчисленого за формулою (2.1) на величину ат, що характеризує рівень монетизації ВВП. Як відомо - це співвідношення грошової маси (агрегат М2) до номінального ВВП. Це співвідношення становило в 2008 році - 54,06%, в 2009 - 53,08%, в 2010 - 55,13%, в 2011 - 52,36%, в 2012 - 54,73%.

(2.2)

Для обчислення трьох блоків тінізації економіки достатньо даних офіційної макроекономічної статистики, що публікуються в мережі Internet чи у статистичних щорічниках і відображають економічне становище не лише країни в цілому, але і її областей. Розрахунок складових кожного блоку пропонуємо здійснювати у такий спосіб:

1. Розбіжності між показниками номінального та економіко-технологічного зростання корпоративного сектору (Ysuppi ) представляють собою різницю між фактичним ВВП (YSGDP) та розрахункового показника (YSGDP), обчисленого на підставі динаміки галузей національного виробництва, сукупного попиту та об'єктивних характеристик виробничо-господарської активності, таких як витрата води та утворення відходів:

(2.3)

В свою чергу розрахунковий показник ВВП обчислюється шляхом множення минулорічного значення фактичного ВВП (YSGDP) на середньозважений індекс економіко-технологічного зростання (IEт):

(2.4)

Індекс економіко-технологічного зростання (IEт) являє собою середнє геометричне індексів промислового виробництва (IEт) продукції сільського господарства (Ісг), оптового товарообороту (Іто), роздрібного товарообороту (Ітр), обсягів реалізованих послуг (ІпоХ)

видатків домогосподарств

витрати домашніх господарств відповідно у звітному та минулому роках, Ісц - індекс споживчих цін по відношенню до попереднього року, необхідний для отримання зістав них вартісних показників споживчих витрат шляхом інфлювання), а також індексу споживання

свіжої води

- споживання свіжої води

відповідно у звітному та минулому роках) й індексу утворення відходів

- маса утворених відходів відповідно у

звітному та минулому роках). З метою забезпечення зіставновартісних показників, подібно до розрахунку індексу витрат домогосподарств, інфлювання слід виконати для обсягів промислове виробництва та сільського господарства минулого року. Оскільки індекси оптового та роздрібного товарооборотів і обсягів реалізованих послуг розраховуються Держкомстатом за даними у порівняних цін; то для цих індексів процедуру інфлювання виконувати непотріб] Цим пояснюється піднесення до другого ступеня індексу споживч. цін у формулі (2.5). Отже, формула для обчислення Іет наступна:

(2,5)

2. Пасивні заощадження домогосподарств як резерв нелегального грошового обороту (Уаст) являють собою різницю між доходами господарств (Улуг), витратами господарств (Сд/Г) та зміною їх активних заощаджень - депозитів (лО, &0 = 0„ —0ыып, де 0.", Омин — депозити домашніх господарств, залучені депозитними корпораціями, (крім Національного банку України) відповідно у звітному та минулому роках). Тобто:

(2.6)

3. Розрив у товарообороті товарів і послуг, задоволення якого пов'язане із зростанням імовірності здійснення нелегальних фінансових операцій (Утагк) є різницею між витратами домогосподарств (Сдуг) та обсягами роздрібного товарообороту підприємств (ТР) і реалізованих послуг (ПР) за певний період (рік):

(2.7)

На доведення об'єктивності запропонованої методики оцінювання тіньової економіки наведемо показники рівня тінізації ВВП у % (рис. 2.1). Тінізація економіки у 2011 році склала 59,3%. що неістотно перевищує показник за аналогічний період, розрахований іншими фахівцями.

Отримані результати свідчать про доцільність подальшого макроекономічного аналіз при допомозі запропонованої "Методики Експрес-оцінювання рівня тінізації економіки регіону", а також використання її з метою удосконалення державного регулювання системою протидії тіньовим потокам на фінансовому ринку. У відповідності з результатами розрахунків (рис. 2.1.) традиційно депресивні регіони характеризуються вищим рівнем тінізації ВВП. зокрема це стосується Вінницької, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької, Чернігівської областей, АР Крим та деяких інших регіонів. Пояснити виявлену закономірність можна насамперед занепадом промислового виробництва зазначених територій, що змушує мешканців шукати інші джерела доходів, ніж офіційна заробітна плата. Внаслідок цього зростає рівень зайнятості у тіньовому секторі, а отже й обороти нелегального бізнесу.

На рис. 2.2 А наведено складові-блоки тіньового ВВП та розрахункові обсяги нелегальних фінансових потоків за 2011 р. у поточних цінах (млрд. грн.). в розрізі областей України. Відповідні показники для всієї економіки України в цілому за 2008 - 2012 роки наведено на діаграмі (рис. 2.2 Б), їх буде в подальшому використано для сценарного імітаційного моделювання результативності заходів державного регулювання тіньового обороту фінансового сектору.

Результати обрахунку тіньових потоків за формулою (2.2) в розрізі регіонів систематизовано на рис. 2.3. З метою забезпечення зіставності вартісних показників обсяги тіньового ВВП, створеного за участю фінансового сектору було перераховано на рівень цін 2011 року.

Рівень тіньової економіки, % від офіційного ВВП (розраховано авторами)

Рис. 2.1. Рівень тіньової економіки, % від офіційного ВВП (розраховано авторами)

Складові блоки нелегального ВВП реального та фінансового сектору б) за 2008-2012роки по всій Україні (у поточних цінах) (розраховано авторами)

Рис. 2.2. Складові блоки нелегального ВВП реального та фінансового сектору б) за 2008-2012роки по всій Україні (у поточних цінах) (розраховано авторами)

Диференціація інфляційної динаміки різних областей була врахована за допомогою відповідних цінових індексів.

Як свідчать результати розрахунків (рис. 2.3). збільшення тіньового обороту фінансової" сектору збігається із періодом спаду економіки у 2009 першій половині 2010 років. Натомість у 2011 р.. коли спостерігалось посткризове відновлення національної економіки характеризувався деяким зниженням тіньових фінансових потоків. Виняток складають АР Крим. Вінницька. Волинська, Миколаївська. Харківська. Одеська. Сумська. Тернопільська області, у яких в 2011 р. спостерігалось зростання тіньових потоків фінансового сектору. Тобто регіони із нижчим рівнем розвитку промислового виробництва мають вишу схільність до активізації фінансового шахрайства. Те ж можна зазначити і по відношенню до Харківської та Одеської областей, які мають традиційно випині рівень ділової активності, аніж інші регіони України. Таким чином, запропонована методики не суперечить теоретичним засадам розвитку тіньової економіки, про які йшлося у підрозділі 1,1. даної монографії, що доводить її придатність для досліджень макроекономічного механізму протидії фінансовому шахрайству та економічній злочинності на державному та регіональному рівнях. Перевищення обсягами тіньових фінансових потоків у 2010 р. показників кризового 2009 р. можна пояснити інерційністю економічної системи, що дає змогу окремим категоріям економічних суб'єктів збільшити свої нелегальні доходи за рахунок посткризового пожвавлення.

З метою подальшої розробки та удосконалення методичного інструментарію державного регулювання системою протидії тіньовим потокам на фінансовому ринку отримані результати вимагають подальшого узагальнення, яке передбачає аналіз сприятливих економічних передумов регіонів до активізації участі їх суб'єктів у нелегальних фінансових потоках. Значимість результатів розподілу областей за рівнем небезпеки активізації фінансового шахрайства мас таке ж важливе значення, як і адекватність оцінювання нелегальних потоків благ, створених реальним чи фінансовим сектором. З цією метою варто виконати кластерний аналіз за методом К-середніх, за допомогою якого визначається розподіл аналізованих територій на підгрупи за імовірним рівнем нелегального руху фінансових потоків, а також обчислюються типові кількісні значення рівня тінізації, що у подальшому можуть використовуватись як критеріальні для диференціації регуляторного впливу чи застосування заходів первинного фінансового моніторингу. Рівень тіньового обороту фінансового сектору по відношенню до ВВП (ІтF) визначається як співвідношення розрахункової суми тіньового ВВП фінансового сектору регіону (YSF )до фактичної величини валової доданої вартості регіону(YSGDP) за формулою:

(2.8)

Рівень тіньового обороту фінансового сектору по відношенню до ВВП є відносною безрозмірною характеристикою, завдяки чому стає можливим порівняння різних за розмірами та рівнем економічного розвитку регіонів країни.

Задача кластерного аналізу полягає у тому, щоб на підставі даних множини розбити множину об'єктів N на L кластерів k Q1,Q2 .... Qk таким чином, щоб кожен об'єкт належав би тільки одній підмножині розбиття. В даному дослідженні множина об'єктів класифікації охоплює 27 об'єктів- 24 області України, АР Крим, міста Київ та Севастополь

Досліджувані регіони вважаємо розподілити

на 3 кластерні групи за рівнем небезпеки активізації нелегальної фінансової діяльності (m=3). Території, які увійшли до кластерної групи із найвищим рівнем тінізації фінансового сектору мають враховуватись при розробці методичних рекомендацій щодо посилення первинного і державного фінансового моніторингу. Вхідними даними для кластерного аналізу на даному етапі е тільки одна характеристика - рівень тіньового обороту фінансового сектору по відношенню до ВВІ ( (ІTF).

Розв'язанням задачі кластерного аналізу є розбиття, що задовольняє критерію оптимальності, яким зазвичай обирають мінімальну Євклідову відстань між об'єктами Lі та LJ.

(2.9)

Процедура кластерного аналізу за наявності припущення про кількість кластери их груп у розбитті може реалізуватись за методом к-середніх: тоді відмінність кластерних груп буде настільки вираженою, наскільки це можливо за наявних векторів параметрів спостережень. Реалізація цього алгоритму в програмному середовищі STATISTICA 8.0 починається з випадкового виокремлення заданої кількості кластерів із вибірки вхідних даних та обчислення відстані від центру таких кластерів до кожного з об'єктів. Початково об'єкт відноситься до того кластеру, відстань від центру якого виявиться найменшою, а далі розраховується середнє значення кожного з п параметрів для кожного кластеру. Розраховані середні значення являють собою координати нових центрів кластерів у п -вимірному просторі, для яких алгоритм знов визначає відстані до кожного об'єкта із подальшим перегрупування об'єктів відносно нових центрів кластеризації. Зазначена процедура перевизначення центрів кластерів та групування навколо них спостережень повторюється доти, доки координати центрів кластерів перестануть змінюватись.

Виконання кластерного аналізу дозволило визначити орієнтовні співвідношення тіньового ВВП фінансового сектору до фактичного ВВП регіону, які дозволяють робити висновок щодо зростання ймовірності фінансового шахрайства суб'єктами, що зареєстровані або здійснюють економічну діяльність на певній території (табл. 2.1). Показники таблиці відображають пропорції офіційної та тіньової економіки для "типового" представника класторної групи, що об'єднує регіони, подібні за рівнем прозорості офіційної економічної інформації.

Таблиця2.1

Динаміка середніх значень кластерів, сформованих за рівнем нелегального обороту фінансового сектору регіонів України,%

Період

Кластер із дуже високим ризиком (Cluster No.l)

Кластер із високим ризиком (Cluster No.2)

Кластер із середнім ризиком (Cluster No.3)

2008 рік

89,10

28,73

16,75

2009 рік

44,19

23,48

2,57

2010 рік

43,95

26,00

3,38

2011 рік

42,56

21,95

7,49

Як свідчать середньокластерні значення співвідношення тіньового обороту фінансового сектору із фактичним ВВП, погіршення макроекономічної ситуації в країні призвело до значного відтоку коштів до сфери нелегального (непублічного) обігу. У 2011 р., разом із поліпшенням результатів національної економіки спостерігається деяке зниження нелегальної економічної діяльності.

З урахуванням показників дисперсійного аналізу кластерних груп (табл. 2.2), результати кластерного аналізу слід враховувати під час проведення фінансового моніторингу державними органами і приватними структурами. Якість кластерного аналізу характеризується значеннями критерію Фішера (Р-критерію) та його рівнем значимості (р): чим вищі значення першого та менші значення другого, тим краще виконано кластеризацію. В усі досліджувані періоди рівень значимості р дорівнює нулю, що свідчить про високу статистичну значимість Р-критерію. Розподіл спостережень на кластери е ефективним, якщо значення внутрішньогрупової дисперсії значно менше, ніж значення міжгрупової — це означає, що розбіжності об'єктів всередині кластерних груп менш помітні, порівняно із розбіжностями значень ознак суб'єктів, віднесених до різних кластерних груп.

Таблиця 2.2

Дисперсійний аналіз кластерного розподілу регіонів України за рівнем нелегального обороту фінансового сектору

Період

Міжгрупова дисперсія (Between - SS)

К-ть.

ступенів волі df

Внутрішньо-групова дисперсія (Within -SS)

К-ть. ступені в волі

df

Значення критерію Фішера F

Рівень значи* мості F-критерію (signif.- р)

Перевищення міжгрупової

дисперсії над внутрішньогруповою

2008 рік

0,5041

2

0,0623

25

101,15

0,48604

0,442

2009 рік

0,3858

2

0,2956

25

16,31

0,00000

0,090

2010 рік

0,3169

2

0,1190

25

33,29

0,00000

0,200

2011 рік

0,3455

2

0,1000

25

43,64

0,00000

0,247

Розподіл регіонів України за кластерними групами наведено на рис. 2.4: кластер 1 охоплює території, де частка тіньового обороту фінансового сектору у фактичному ВВП порівняно незначна. Відповідно регіони із високими обсягами нелегальних фінансових оборотів віднесено до кластеру 3. Регіони України, які хоча б один раз потрапляли до 1-го кластеру із найвищим співвідношенням тіньового обороту фінансового сектору до фактичного ВВП, на нашу думку, мають бути віднесеними до високоризикових. Економічні об'єкти, зареєстровані чи розташовані у цих регіонах, вимагають підвищеної уваги з боку фахівців Держфінмоніторингу чи спеціалізованих підрозділів суб'єктів первинного фінансового моніторингу. За результатами проведених досліджень, територіями підвищеного ризику збільшення тіньових фінансових потоків є АР Крим, Вінницька, Волинська, Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька та Чернівецька області — тобто половина досліджуваних регіонів України.

Дворівнева система фінансового моніторингу сумнівних операцій із грошовими коштами передбачає реалізацію низки заходів як з боку державних організацій, так і з боку кожної фінансової установи. Враховуючи існуючі методичні рекомендації та методичні розробки РАТР, при визначенні імовірності причетності певного контрагента до тіньових фінансових потоків потрібно звертати увагу на розбіжності між місцем проживання чи реєстрації контрагента та місцем здійснення фінансової операції чи фінансової установи, яка має провести цю операцію.

Розподіл областей України за рівнем інтенсивності тіньових фінансових потоків (розраховано авторами)

Рис.2.4. Розподіл областей України за рівнем інтенсивності тіньових фінансових потоків (розраховано авторами)

Наукове обґрунтування заходів з удосконалення системи протидії тіньовим потокам на фінансовому ринку беззаперечно має враховувати економічні передумови тінізації економіки окремих територій. У зв'язку з цим, крім запропонованої методики оцінювання тінізації, економіки регіону в цілому, поглибленого оцінювання вимагає людський чинник причетності до фінансового шахрайства. На нашу думку він є агрегованою оцінкою низки економічних передумов, що визначають другий блок у вищевикладеній методиці експрес-оцінювання рівня тінізиції регіону, тобто рівень пасивних заощаджень домогосподарств. зокрема людський чинник причетності до фінансового шахрайства визначається рівнем добробуту, індивідів, та іншими умовами їх проживання: рівнем зайнятості, забезпеченістю транспортними засобами, демографічними тенденціями (серед яких і міграція населення), рівнем злочинності в цілому по області, станом довкілля, захворюваності та смертності. Набір передумов причетності особи до фінансового шахрайства передусім має враховувати особливості фінансових послуг, з яким пов'язані нелегальні чи злочинні операції. Кількісне оцінювання схильності особистості до фінансового шахрайства носить імовірнісний характер, причому незалежно від того, буде застосовано економічні, психологічні або комплексні методи обстеження - адже раціональний індивід здатен забезпечити бажане враження на оточуючих, а викриття правдивості наданої інформації також не позбавлено умовності. Таким чином, схильність громадян до фінансового шахрайства для цілей економічної безпеки державних чи корпоративних фінансів варто оцінювати непрямими методами. У зв'язку з цим укрупнені загальнонаціональні критерії класифікації клієнтів фінансових установ доцільно розробляти на підставі статистичного аналізу та класифікації даних щодо економічних передумов до тіньових фінансових операцій в територіальному розрізі.

Численні експерименти, спрямовані на розподіл територій України на підставі динаміки показників потенційної схильності громадян до фінансового шахрайства виявив лише два статистично значимих:

1. Розмір середньомісячної заробітної плати у порівнянні із середнім по Україні рівнем.

2. Забезпечення населення приватними легковими автомобіля" ми, шт. на 1000 осіб

Звичайно, доходи клієнта фінансового установи часто виступають вирішальним чинником при укладанні кредитних угод, наданні страхових послуг. Проте суми місячної зарплати у документах, наданих до фінансової установи, можуть істотно відрізнятись від фактично отримуваної заробітної плати і, звичайно, від офіційної оплати праці на підприємстві, яка слугує базою для нарахування та сплати єдиного соціального внеску.

Кластерний аналіз рівня оплати праці населення виявив, що у регіонах, які характеризуються нижчим рівнем тінізації фінансового сектору, щомісячна оплата праці перевищувала середнє значення в цілому по країні в 1,7 разів. Це стосується м . Києва, Донецької, Дніпропетровської, Луганської та Одеської областей. У решті регіонів середньомісячні доходи громадян не перевищували 98% середнього по країні рівня. Стандартне відхилення рівня зарплати по зазначених областях склало 28%.

Стосовно значимості другого показника варто наголосити на тому, що автосалони, які пропонують автомобілі вартістю понад 150 тис. грн., також мають ставати на облік як суб'єкти фінансового моніторингу. Таким чином, наявність автомобіля у клієнта, щодо легальності фінансових операцій якого виникають сумніви, є одним із чинників підвищеної уваги до нього з метою запобігання легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Звичайно, наявність авто у страхувальника також заслуговує на підвищену увагу фахівців страхової компанії насамперед через характер отримуваних ним страхових послуг, а також внаслідок більшого ризику здійснення виплат такому контрагентові в силу низки обставин (вища імовірність втрати здоров'я страхувальника або пошкодження авто в аварії).

Крім того, третім показником потенційної схильності громадян до фінансового шахрайства є регіональний чинник, тобто наявність чи відсутність регіону реєстрації або місця розташування економічного суб'єкту у переліку територій підвищеного ризику збільшення тіньових фінансових потоків.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси