Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Організаційні засади інформаційного забезпечення механізму впливу...Засади щодо впливу держави на зменшення обсягів тіньової економіки в...Аналіз зарубіжного досвіду державного впливу на зниження тіньової...ІННОВАЦІЙНІ МОДЕЛІ СИСТЕМНОЇ ПРОТИДІЇ ТІНЬОВИМ ГРОШОВИМ ПОТОКАМ...Механізм емісійно-касового регулювання грошової маси
ОСНОВНІ НАПРЯМИ ДЕТІНІЗАЦІЇ В СИСТЕМНІЙ МОДЕРНІЗАЦІЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ...Напрями реалізації заходів детінізації економікиРегуляторні механізми детінізації економіки країниДетінізація економіки як нагальна потреба українського суспільстваСтруктура системи економічної безпеки підприємництва. її роль в...
 
Головна arrow Банківська справа arrow Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МЕХАНІЗМОМ ВПЛИВУ БАНКІВ І СТРАХОВИКІВ НА ЗМЕНШЕННЯ ОБСЯГІВ ТІНЬОВИХ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ

Зниження нелегальних грошових потоків через детінізацію економіки

Проведений вище аналіз свідчить про те, що окремими заходами не вдасться і не вдасться здолати тіньову економіку, ліквідувати її криміналізовану складову. Необхідна розробка і здійснення національної програми подолання тіньової економіки (мінімум на 10 років), у якій були б задіяні всі гілки влади- законодавча, виконавча і судова. Подібні пропозиції уже висловлювалися [76]. Складовими такої програми можуть бути підпрограма досліджень тіньової економіки система економічних, правових, адміністративних, соціальних і організаційних заходів, на основі яких потім повинні законопроекти для розгляду їх Верховною Радою України, а також укази Президента України і постанови Кабінету Міністрів України. Варто підкреслити, що формування такої програми повинно бути нерозривно пов'язане з державною стратегією реформування економіки країни, наприклад чинною на цей час Програмою економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава". Слід нарешті розробити і затвердити на законодавчому рівні Стратегію забезпечення економічної безпеки держави.

Під час розробки національної програми приборкання тіньової економіки доцільно врахувати наступні обставини і напрями діяльності щодо її подолання.

1. Функції держави стосовно обмеження і скорочення тіньової економіки повинні бути значно ширші, ніж зараз. До таких базових функцій держави варто віднести:

а) організацію боротьби з тіньовим оборотом усіма законними економічними й адміністративними методами;

б) ліквідацію незаконного відтоку вітчизняних, у тому числі тіньових, капіталів за кордоні

в) ліквідацію економічної злочинності.

Стратегічною метою державної політики щодо приборкання тіньової економіки повинно бути її поступове скорочення й обмеження як у кількісному (масштаби поширення й обсяги), так і в якісному (погіршення економічних засад її функціонування) відношенні. "Кавалерійські наскоки" тут нічого не дадуть, а тільки заженуть цей вид діяльності ще глибше. А в цілому тіньова економіка може бути істотно скорочена лише за умови, коли тіньова економічна діяльність стане економічно невигідною або занадто небезпечною.

2. Масштаби поширення й обсяги тіньової економічної діяльності викликають необхідність налагодження її наукового аналізу й осмислення, різнобічного дослідження феномену тіньової економіки. Причому це має бути комплексний аналіз, що охоплює всі сторони цієї частини економіки країни. Проводячи його, доцільно досліджувати:

• чинники, джерела і стимули генерації тіньової економіки"

• методи оцінювання й обліку обсягів тіньової економіки у структурі ВВП та інших макроекономічних показниках;

• обсяги і структуру тіньової економіки (інституціональна, галузева, регіональна, продуктова і т,д.);

• види тіньової економічної діяльності"

• характерні риси і якісні відмінності вітчизняної тіньової економіки від зарубіжних;

• форми, методи і механізми, що використовуються при організації тіньової економічної діяльності;

• ціноутворення, методи укладання і виконання контрактів;

• механізми перетікання фінансових коштів у тіньову економіку та її фінансування;

• форми і методи створення тіньових капіталів, шляхи і механізми їх "відпливу" за кордон;

• досвід інших країн щодо зниження обсягів і поширеності тіньової економіки;

• економічні, політичні та соціальні наслідки;

• вплив тіньової економіки на рівень забезпечення національної безпеки, у тому числі економічної й фінансової;

• методологія і методи протидії, шляхи зниження і легалізації тіньової економіки;

• роль і місце кримінальних структур у тіньовій економіці;

• умови повернення, амністування та інвестування тіньових капіталів в економіку України"

• конкретні дії, форми діяльності і взаємозв'язку державно-політичної еліти і державних службовців із тіньовиками господарниками і кримінальними елементами й організованою злочинністю.

Цей, хоча і неповний, перелік свідчить про те, що в тіньовій економіці потрібно досліджувати практично усе те , що й у легальній економіці.

І ще одне зауваження щодо дослідження тіньової економіки. Необхідно налагодити чітку координацію цих досліджень у країні, наприклад, під керівництвом Національного інституту стратегічних досліджень. Сюди має сенс підключити всі інститути і науковців, що мають конкретні наукові надбання у сфері дослідження тіньової економіки.

3. Необхідно рішуче прискорити комплексне здійснення Економічних реформ. Не підміняти зміст реформ формою їхньої реалізації, що, на жаль, ще часто буває. Особливу увагу варто приділити формуванню інфраструктури фінансово-кредитної сфери, у тому числі і всіх її складових секторів- бюджетного, грошового, кредитного, валютного, банківського, інвестиційного, фондового, страхового, зовнішньоекономічного. Ліквідувати зайві посередницькі структури у ланцюгах товаропотоків від виробника до кінцевого споживача шляхом впровадження регульованих форм, механізмів, ринкової інфраструктури (насамперед товарних бірж, аукціонів), удосконалення Бюджетного кодексу України й тендерного законодавства з метою забезпечення прозорості процедур державних закупівель. Тут повинен насамперед діяти принцип1 хто робить, той і продає. А в цілому необхідна повна інвентаризація чинного законодавства для виявлення в ньому суперечностей та розробка і прийняття законодавчих актів у сфері економіки і права, що не суперечать як один одному, так і об'єктивним законам ринкової економіки та законам перехідного періоду.

Наявний досвід перехідних економік свідчить, що чим менше заполітизована і схильна до політичної кон'юнктури національна політика економічних перетворень, тим ефективніше вони здійснюються. За прикладами ходити далеко не треба: країни Центральної і Східної Європи, Прибалтики.

4. Ввести практику публічного аудиту (через засоби масової інформації, Інтернет) фінансово-господарської діяльності великих підприємств і корпорацій із пакетом державних акцій.

б. Підготувати і внести необхідні зміни в чинне законодавство, які б підсилювали відповідальність за економічні злочини. Необхідний також економіко-правовий аналіз і ліквідація всіх суперечностей і прогалин у чинному законодавстві, наявність яких значною мірою впливає на поширення тіньової економіки. Для подолання сформованого в суспільстві стереотипу про те, що діяльність кримінальних елементів безкарна, необхідно створити прецеденти карного переслідування тіньовиків кримінального напрямку, казнокрадів, ввести кримінальну відповідальність за нецільове використання бюджетних коштів на всіх рівнях. Має сенс також здійснювати публічний аудит витрат із державного і місцевих бюджетів і визначення їх ефективності.

6. Необхідно розраховувати і враховувати обсяги тіньової економіки в структурі ВВП та в інших макроекономічних показниках відповідно до досвіду Великої Британії, Угорщини, Італії, Росії, Франції та інших країн. Невраховування чинника тіньової економіки в економічному обороті країни викривляє макроекономічні показники, у тому числі пов'язані а розрахунками і затвердженням бюджету, призводить до неадекватної оцінки економічної ситуації. Наприклад, свого часу Італія, прийнявши рішення щодо статистичного обліку тіньової економіки, за одну добу "збільшила" свій ВВП на 18%. Критерієм необхідності розрахунків тіньової економіки та обліку її обсягів у ВВП може бути економічна доцільність витрат на організацію обліку і контролю тіньової економіки- якщо ці витрати менше бюджетних надходжень від оподатковування врахованих видів тіньової економіки. Зрозуміло, що мова йде про легальну частину тіньової економіки.

У цілому розробка і реалізація національної програми приборкання тіньової економіки дозволить поступово зменшувати обсяги і масштаби її поширення і тим самим забезпечувати необхідний рівень економічної безпеки країни.

Як уже зазначалось, важливою складової запропонованої національної програми подолання тіньової економіки має стати вирішення проблеми повернення тіньових капіталів. На вищих політичних рівнях країни неодноразово підкреслювалося, що стратегічними цілями подальших податкових перетворень повинні бути підтримка і стимулювання реальної економіки, виробництва, легалізація і вихід із тіні прихованих капіталів, нажитих некримінальним шляхом.

Принципами легалізації тіньових капіталів можуть бути наступні1

• прийнятні для розвитку підприємництва зміни у правовій та економічній сферах, насамперед, лібералізація економічної діяльності і зняття необгрунтованих обмежень, зміни у податковій політиці, приватизації, зовнішньоекономічній діяльності;

• чітке розмежування капіталів кримінальних елементів і тіньовиків-господарників, використання цього поділу в законодавчих актах по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією;

• формування нового, більш лояльного ставлення до вітчизняних підприємців, які проживають і мають капітали за межами країни, за умови репатріації цих капіталів на батьківщину у вигляді інвестиційних і кредитних ресурсів;

• забезпечення політичної й економічної стабільності, соціальної злагоди, виконання законів і забезпечення їхньої стабільності, повернення довіри до уряду;

• наявність на державному рівні гарантій безпеки амністованих капіталів і приватної власності;

• можливість одержання і вивозу прибутків без необхідності порушувати закони.

Головним шляхом повернення тіньових капіталів може бути лише створення привабливих економічних і адміністративних умов повернення й інвестування тіньових капіталів в економіку України.

Найбільш актуальною задачею на сьогоднішньому етапі розвитку України є припинення вивозу національного капіталу за межі країни і створення насамперед економічних умов для їх повернення і використання як інвестиційних і кредитних ресурсів. У зв'язку з цим мобілізація внутрішніх вільних і фінансових коштів, що спливли за межі країни, повинна стати першочерговою задачею економічної політики уряду. Більш того, подолання економічної кризи також варто пов'язувати із залученням інвестицій, включаючи тіньові капітали, в економіку.

У першу чергу необхідно легалізувати тіньові капітали, з'ясувавши джерела їх походження і встановивши податкові амністії за єдиною мінімальною шкалою. Це дозволить залучити величезні кошти і цільовим призначенням направити їх на кредитування й інвестування економіки.

Постає суттєве питання які види тіньових капіталів можна амністувати? Існують різні точки зору щодо цього [10, 24, 35, 56, 64, 167]. Але в основному вони зводяться до наступного — амністувати можна тільки тіньові капітали некримінального походження, що знаходяться як усередині країни, так і за її межами.

Однак, навіть якщо здійснити амністію тіньових капіталів, то вони все одно не підуть у реальну економіку, тому що в Україні поки що немає економічних умов для цього! тобто, щоб легалізувати тіньові капітали, необхідно їхнім власникам запропонувати привабливі умови, які б їх улаштовували. Наступне питання; куди інвестувати? Тільки в ті галузі, де вітчизняний виробник може бути конкурентоспроможним як усередині, так і поза країною.

Радикально перешкодити відходу капіталів у тінь та їх відпливу за кордон можна лише поліпшивши загальний інвестиційний клімат у країні, тобто створити умови, за яких капітали вигідніше інвестувати в реальну, ніж у тіньову економіку.

Можна виділити два основних напрями скорочення вивозу капіталу-

1. адміністративний — послідовне введення жорстких валютних обмежень (адміністративний контроль, обмеження конвертованості національної валюти);

2. економічний - проведення визначених змін в економічній політиці держави з метою створення більш сприятливих умов для інвестування в економіку й ефективне використання усіх фінансових ресурсів у країні. При цьому адміністративні заходи відіграють істотну та все ж допоміжну роль і не можуть бути довгостроковими.

Численні іноземні радники вказують на необхідність встановлення перешкод на шляху відпливу капіталів за межі країни й у той же час пропонують послабити контроль за валютно-фінансовими потоками, тому що це, начебто, не відповідає вимогам ринку. Але мова повинна йти про конкретний період часу, у плині якого необхідні обмежувальні заходи адміністративного характеру щодо скорочення відпливу капіталів за кордон.

Частина вивезеного тіньового капіталу пізніше повертається у країну у вигляді іноземних інвестицій, які направляються на підтримку і розширення бізнесу, що приносить легальний дохід. Більшість таких операцій здійснюється за участю фіктивних підприємств і фірм, розташованих в оф шор них зонах. У відповідності із звітом Департаменту фінансових розслідувань Державної служби фінансового моніторингу України [2І, основними протиправними схемами при здійсненні експортно-імпортних операцій є:

1) використання зовнішньоекономічних операцій для виведення капіталів з України :

- використання фіктивних імпортних контрактів ("псевдоімпорт");

- експорт за заниженими цінами;

- імпорт за завищеними цінами.

2) використання зовнішньоекономічних операцій для безпідставного формування податкового кредиту, незаконного відшкодування ПДВ і ухилення від його сплати:

- використання фіктивних експортних контрактів ("псевдоекспорт", "нетиповий" експорт);

- придбання товарів, які підлягають експорту, за завищеними цінами з використанням фіктивних підприємств;

4) імпорт за заниженими цінами.

3) використання зовнішньоекономічних операцій для отримання податкових пільг.

Однією із найпоширеніших схем легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом у зовнішньоекономічній діяльності є перерахування грошових коштів за кордон на підставі фіктивних імпортних контрактів ("псевдоімпорт"). В зазначених схемах задіяні як вітчизняні юридичні особи, так і компанії — нерезиденти, контроль за діяльністю яких здійснюють громадяни України, та іноземні

"компанії - оболонки", реєстрація яких здійснюється з метою створення лише видимості проведення фінансово-господарської діяльності.

Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" передбачена можливість здійснення імпорту товарів без їх фактичного ввезення на митну територію України, коли імпортна поставка товару здійснюється у треті країни на умовах СІР ("Інкотермс 2000"). Відповідно, сформувалась стала тенденція. валютні кошти перераховуються за кордон і в подальшому спрямовуються на рахунки в іноземних банках або повертаються в Україну під виглядом інвестицій.

Разом з цим, в 2012 році було прийнято ряд нормативно-правових актів, направлених на припинення фіктивних імпортних контрактів для виведення коштів за кордон. Так, імпортна операція резидента без увезення товару на територію України тепер не буде вважатися завершеною у випадку припинення дії зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог резидента та нерезидента. Крім того, уповноважений банк, через який проводилась оплата зазначеного імпортного договору, може зняти вказану операцію з валютного контролю тільки за умови надходження коштів резиденту від нерезидента, який за кордоном придбав товар.

Експорт за заниженими цінами дає змогу мінімізувати податкові та митні платежі, акумулювати різницю між декларованими та світовими цінами за рахунок підконтрольних іноземних структур, у тому числі офшорних. Продукція за заниженими цінами реалізується, як правило, компаніям, зареєстрованим в офшорних зонах, які контролюють українські підприємства або фізичні особи. Офшорна компанія перепродає продукцію вже за світовими цінами, залишаючи весь прибуток на власних рахунках. Потім кошти повертаються в країну під виглядом іноземних інвестицій або пільгових кредитів.

Актуальною залишається схема мінімізації з експорту невластивої для основного виду діяльності підприємства продукції за договорами комісії ("нетиповий" експорт). Схема мінімізації податкових зобов'язань з використанням "нетипового" експорту полягає у залученні підприємством-експортером (комітентом) до діяльності комісіонерів, які організовують за дорученням та за рахунок комітента придбання та експорт нетипового товару. За вказаними операціями комітентом відповідно формується податковий кредит за ставкою 20% та податкові зобов'язання - нуль відсотків.

Розповсюдженою схемою є проведення експортних операцій за завищеними цінами із застосуванням імітації виробництва товарів, які експортуються. В таких схемах, основною ланкою яких є реальне підприємство, що має виробничі площі та імітує процес виробництва продукції, яка експортується. При цьому "фіктивні" і "транзитні" підприємства використовуються на етапі постачання сировини за значно завищеними цінами на адресу такого підприемства-виробника.

Вищевказане дає змогу штучно завищити собівартість продукції, яка виготовляється, в сотні разів та далі експортувати її за цінами, сформованими на етапі виробництва. Розрахунки за придбані комплектуючі та реалізовану готову продукцію здійснюються з підприємством-виробником, як правило, за допомогою векселів. Незначні грошові кошти таке підприємство отримує тільки в оплату виконаної роботи.

Схема проведення імпортних операцій з товарно-матеріальними цінностями за значно заниженими цінами спрямована на мінімізацію сплати податків і мита під час здійснення імпортних операцій. З цією метою митна вартість імпортованого товару значно занижується. Це здійснюється за допомогою використання в ланцюжку постачальників ТМЦ офшорних підприємств, спеціально створених для таких операцій. Імпортер, який одержує ТМЦ, далі реалізує їх на адресу кінцевого споживача через низку "фіктивних" та "транзитних" підприємств, які завищують їх вартість до рівня ціни, що сформувалася на внутрішньому ринку України за цією групою товарів.

Основними ознаками та критеріями виявлення легалізації злочинних доходів при здійсненні зовнішньоторговельних операцій, є:

- проведення попередньої оплати за зовнішньоекономічними контрактами з подальшим розірванням цих контрактів і повернення передоплати;

- проведення операцій купівлі-продажу цінних паперів з ознаками фіктивності, коли однією із сторін угоди є компанія-нерезидент;

- надання митним органам документів, що містять завідомо неправдиві відомості про товар, що ввозиться на митну територію або вивозиться з неї;

- укладання договорів про надання фінансової допомоги між резидентом і нерезидентом на тривалий термін користування;

- надання нерезидентом на тривалий термін позики в іноземній валюті без сплати відсотків за користування або за мінімальною відсотковою ставкою;

- здійснення покупки і подальшого виведення значних валютних коштів за кордон резидентом, який при цьому надає звітність про незначні фінансові результати діяльності.

Часто "зовнішньоекономічні схеми" відмивання доходів є циклічними (неодноразово повторюються) і супроводжуються розкраданням державних коштів, а саме незаконним відшкодуванням з бюджету ПДВ (так зване "карусельне шахрайство"). Суб'єкт підприємництва, реально здійснює діяльність, оформляє надходження товарів, інших цінностей (в т.ч. непридатних для використання), від так званих "транзитних" або фіктивних підприємств. Надалі, нібито отриманий товар, тобто фактично без проведення експортної операції, експортується за кордон на адресу вигаданого чи створеного спеціально для проведення даної операції підприємства-нерезидента. Документи, що підтверджують проведення експортної операції, підробляються. Крім того, за результатами проведення даної операції підприємство-експортер може отримати необгрунтоване відшкодування ПДВ з бюджету.

Отже, для боротьби з вивезенням капіталу і контролю за не законними валютними операціями слід ввести нову систему розрахунків по валюті з закордоном по поточних, насамперед по зовнішньоекономічних статтях платіжного балансу — тільки через визначені державою банки.

Необхідно блокувати нелегальний вивіз капіталів і поступово витиснути іноземну валюту з внутрішнього економічного обороту шляхом 1) встановлення обмежень на використання валютних рахунків для платежів і розрахунків між резидентами; 2) лімітування придбання валюти тільки для здійснення поточних операцій із зарубіжними партнерами по оплаті імпорту і перерахуванню прибутку; 3)ускладнення вивозу іноземної валюти по каналах імпорту послуг (включаючи інформаційно-консалтингові і фінансово-посередницькі).

Ввести 75-відсотковий продаж валютного виторгу юридичними особами, що надасть можливість обслуговувати поточні платежі по державному зовнішньому боргу. Така система діє в Польщі, Чехії, довго діяла в Угорщині, зараз - у Росії. І нікому не приходило в голову називати її антиринковим заходом.

Надати гарантії щодо стабільності законодавчої бази, прийняти на законодавчому рівні рішення про непереслідування легалізованого капіталу правоохоронними органами.

Прискорити розробку і проходження у Верховній Раді України законопроектів щодо амністування тіньових капіталів та повернення з-за кордону валютних коштів, а також регулювання питань, пов'язаних з відмиванням, пошуком, арештом та конфіскацією доходів, одержаних злочинним шляхом.

Звільнити від оподатковування прибутки, що інвестуються у відновлення або розширення виробництва не лише за програмами енергозбереження, але й для решти галузей матеріального виробництва.

Забезпечити подальший прискорений розвиток фінансової інфраструктури, особливо фондового, страхового і кредитного ринків, довірчого управління майном.

Всі запропоновані шляхи доцільно включити до цільової державної програми подолання тіньової економіки.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі теми

Організаційні засади інформаційного забезпечення механізму впливу банків і страховиків на зменшення тіньових грошових потоків
Засади щодо впливу держави на зменшення обсягів тіньової економіки в Україні через банківську і страхову діяльність
Аналіз зарубіжного досвіду державного впливу на зниження тіньової економіки через діяльність банків і страховиків
ІННОВАЦІЙНІ МОДЕЛІ СИСТЕМНОЇ ПРОТИДІЇ ТІНЬОВИМ ГРОШОВИМ ПОТОКАМ БАНКІВ І СТРАХОВИКІВ
Механізм емісійно-касового регулювання грошової маси
ОСНОВНІ НАПРЯМИ ДЕТІНІЗАЦІЇ В СИСТЕМНІЙ МОДЕРНІЗАЦІЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ЕКОНОМІКИ
Напрями реалізації заходів детінізації економіки
Регуляторні механізми детінізації економіки країни
Детінізація економіки як нагальна потреба українського суспільства
Структура системи економічної безпеки підприємництва. її роль в інфраструктурі детінізації економіки
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси