Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Банківська справа arrow Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Скорочення позабанківського обігу готівки

Комплекс заходів щодо суттєвого зменшення позабанківського обігу готівки і залучення її у фінансовий оборот країни слід розглядати в контексті зі зменшенням і подоланням тіньової економіки, функціонування якої, як свідчить аналіз і вітчизняний досвід, обумовлюється значною мірою негативними змінами, що відбуваються під час реформування офіційного сектору національної економіки. Тому, основними напрямами скорочення позабанківського обігу готівки в національній та іноземній валюті, можуть бути наступні. Слід радикально реформувати банківську систему, зробити її прозорою та здатною до забезпечення необхідних для вітчизняної економіки кредитних ресурсів; до здійснення операцій із цінними паперами, залучення вільних коштів населення, гарантування вкладів фізичних осіб та депозитів підприємств, а також всіляко розвивати спеціальні банківські установи, насамперед іпотечні та інвестиційні. Забезпечити становлення та розвиток регіональних банків, у першу чергу, муніципальних. Потребує удосконалення і система нагляду за банківською діяльністю.

Слід повернутися до ідеї запровадження ощадних валютних сертифікатів з метою акумуляції вільних коштів населення в іноземній валюті та наступного їх інвестування в розвиток національної економіки. Було б доцільно відкрити в країні філії відомих іноземних банків (на умовах нерезидента), основним завданням яких могло б стати залучення вільних коштів населення як в іноземній, так і в національній валюті, і включення їх в економічний оборот України. При цьому доцільно конкретно визначити, у разі згоди керівництва іноземного банку на функціонування в Україні його структури-нерезидента, можливість створення для її діяльності наступних умов: по-перше, не вивозити кредитні ресурси у вигляді валютних внесків населення і прибуток за межі країни як мінімум протягом п'яти років; по-друге, страхування внески населення в капітал філій здійснювати за рахунок власних коштів іноземного банку; потрете, звільнити на зазначений час цю структуру від сплати податків у Державний бюджет.

Розширити присутність іноземного капіталу (а також національного капіталу, що повертається в країну) у вітчизняному банківському секторі на основі реформування механізмів залучення іноземних інвестицій у банківську систему країни. Для цього можна піти шляхом створення спеціалізованих інвестиційних банків за рахунок реструктуризації діючих комерційних банків або відкриття інвестиційних коридорів і спеціальних інвестиційних зон, де створити відповідні умови і механізми повернення з-за кордону амністованих національних коштів.

Проводити систематичну роз'яснювальну роботу серед населення щодо переваг використання безготівкових форм розрахунків, насамперед у торговельній, побутовій та інших сферах обслуговування населення, системі споживчої кооперації. Ці форми доцільно розвивати шляхом впровадження системи електронних пластикових карток, переказування доходів фізичних осіб на вклади і розрахункові рахунки в банках, проведення розрахунків чеками, перерахування коштів із банківських рахунків за придбані товари і спожиті послуги, комунальні платежі тощо.

Забезпечити зміцнення фондового ринку та його інфраструктури, в тому числі прискорити створення вторинного фондового ринку/ розширення ринку комерційних цінних паперів і форм розрахунків, що відповідають вимогам ринкової економіки запровадження надійної і потужної системи страхування внесків населення і депозитів підприємств, виданих кредитів. Розробити і впровадити механізм формування страхових фондів (резервів) під страхування внесків населення до комерційних банків.

Для підвищення купівельного попиту населення й одночасного цільового нагромадження його вільних коштів можна використовувати створення кредитних союзів (на зразок колишніх кас взаємодопомоги), що дозволять використовувати закумульовані вільні кошти населення у вигляді кредитних ресурсів, тобто залучити їх до економічного обороту країни.

Суттєве значення в зменшенні позабанківського обсягу готівки може мати вдосконалення вітчизняної торгівлі шляхом набуття нею сучасних цивілізованих рис. Слід у першу чергу стимулювати розвиток гуртової та дрібногуртової торгівлі; розширювати фірмову роздрібну торгівлю у пристосованих для цього місцях; зменшувати, насамперед економічними методами, торгівлю без використання касових апаратів, особливо торгівлю на ринках та торгівлю з рук. Встановити обмеження прийому готівкових коштів від населення у сфері роздрібної і гуртово-роздрібної торгівлі та надання послуг у випадку, коли не використовуються касові апарати.

Доцільно розробити відповідний механізм обов'язкового використання банківських рахунків при придбанні нерухомості, автомобілів, побутових предметів довгострокового користування тощо. Крім того, через механізм податкової декларації ввести процедуру підтвердження джерел походження доходів громадян при купівлі вищенаведених товарів та внесенні значних за обсягом вкладів на банківські рахунки.

Розробити і реалізувати механізм використання ОВДП для акумуляції вільних коштів населення та їх наступного державного інвестування в розвиток економіки. Створити умови, за яких депозитні ставки у гривнях будуть більш привабливими, ніж у доларах. У цьому випадку власники вільних коштів в іноземній валюті вкладатимуть їх не в доларах, а в гривнях.

Залучати вільні кошти населення через мережу існуючих комерційних банків з одним істотним уточненням- уряд разом з НБУ повинен вибрати (краще на тендері) і призначити для роботи з депозитами населення уповноважені банки, які через свої територіальні мережі відділень і філій починають працювати над залученням вкладів населення. Зрозуміло, що без гарантій із боку держави і визначених пільг, а також серйозної роз'яснювальної роботи, переконливої реклами, нічого не буде.

Суттєво знизити податковий тиск на фізичну особу і товаровиробника. Податки на доходи громадян не мають перевищувати 15—20%. Крім того, доцільно задіяти прогресивно-регресивну шкалу податків, тобто до якогось певного значення розмір податку зростає, а потім знижується. У такому разі податки будуть платити майже всі, із малими (тому що сума податку мізерна), і з середніми (сума податку - "по кишені"), і з високими доходами (сума податку незначна порівняно з загальним доходом). Це надасть можливість уникнути на підприємствах подвійної бухгалтерії (одна -для податкової інспекції, друга - для виплати зарплати в конвертах, з якої податки не платяться). Крім того, слід диференціювати шкалу нарахувань на заробітну плату, яка сплачуються юридичними особами і зробити її регресивною, тобто, чим вище рівень заробітної плати на підприємстві, тим нижчою має бути відсоток нарахувань на заробітну плату. Такий підхід буде стимулювати нарахування і виплату заробітної плати в повному обсязі. Доцільно нарешті відмовитися від ведення паралельно двох видів обліку- бухгалтерського та податкового, тому що дані бухгалтерської звітності щодо обсягів реалізованої продукції та отриманих доходів, балансових збитків підприємств не співпадають із визначенням бази оподаткування з ПДВ і податку на прибуток.

Широко використовувати чилійський досвід створення фінансової системи, що включає банки, пенсійні і страхові фонди, природно, ураховуючи умови України. Ядром цієї системи могли б стати недержавні пенсійні фонди, до яких кожний працюючий щомісяця перераховує не менше 10% своєї зарплати. Це зацікавить не приховувати свої прибутки, а навпаки, їх показувати і, відповідно, -дасть можливість перераховувати великі суми в зазначені фонди.

Розробити і запровадити порядок ліцензування Національним банком України відкриття фізичними особами резидента ми рахунків в іноземних банках.

Продовжити вдосконалення механізму використання готівки суб'єктами господарювання і посилення системи контролю за дотриманням ними касової дисципліни та внести відповідні зміни до чинних нормативно-правових актів, а також посилити контроль за розрахунками по заробітній платі на підприємствах усіх форм власності.

І нарешті, рішення уряду і НБУ про введення "плаваючого" курсу гривні в цілому сприятиме зменшенню готівкового обороту, тому що такий механізм курсоутворення, який є небезпечним через можливе збільшення інфляції, потребує здійснення більш жорсткої бюджетної і грошово-кредитної політики, тобто встановлення посиленого контролю з боку НБУ за обігом грошової маси.

У цілому, реформування банківської сфери сприятиме скороченню позабанківського обігу готівки. Державна політика у сфері реформування банківської системи на сучасному етапі мас спрямовуватися на реалізацію національних інтересів у фінансово-кредитній сфері. Багато заходів, що сприятимуть покращанню діяльності банківської сфери, обґрунтовано і наведено в попередніх підрозділах.

У зв'язку з цим доцільно, хоча би штрихами окреслити основні напрями (пріоритети) державної політики у сфері реформування банківської системи, що мають бути спрямовані на зниження впливу або ліквідацію дії наведених вище загроз безпеці банківської сфери і повинні включати:

- удосконалення законодавчого врегулювання банківської діяльності, насамперед з метою протидії кіберзлочинності (ретельна перевірка документів для встановлення особи клієнта, подвійна Аутентифікація при здійсненні переказів, встановлення лімітів грошових коштів, що можуть переказуватись з карткових рахунків, аналіз поведінки та моніторинг активності по рахунках клієнта, стоп лист підозрілих рахунків, зупинення фінансових операцій.);

- підвищення рівня капіталізації банків;

- підвищення рівня контролю за діяльністю комерційних банків з боку НБУ:

- поступове підвищення рівня монетизації економіки;

- розробка і реалізація заходів щодо залучення в банківську діяльність вільних коштів населення і підприємств, суттєве скорочення обсягу готівкового обігу

- розробка і здійснення політики зниження процентних ставок по банківських кредитах для того, щоб вони стали доступними для підприємств;

- зниження рівня податків на банківських організацій, що надають кредити для поповнення оборотних коштів або інвестують їх на тривалий термін;

- розробка і здійснення комплексу заходів, пов'язаних із врегулюванням взаємовідносин центральних офісів банківських організацій зі своїми філіями;

- суттєве поліпшення взаємодії банків із Мінфіном, НБУ, іншими фінансовими інституціями, з метою пошуку і використання оптимальних механізмів вирішення невідкладних фінансових проблем.

Таким чином, зупинення або обмеження діяльності з незаконного переведення коштів у готівку стає одним з першочергових завдань у боротьбі з кримінальною економікою, яке поряд з виявленням та блокуванням зв'язків злочинців з легальним сектором залишить організовані злочинні групи без фінансової підтримки.

Для реалізації обраних пріоритетів державної політики щодо забезпечення безпеки банківської сфери потрібна по кожному з них розробка конкретних заходів та їх здійснення.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси