Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МЕХАНІЗМОМ ВПЛИВУ БАНКІВ...Організаційні засади інформаційного забезпечення механізму впливу...Дослідження банків і страховиків щодо причетності до тіньових...Аналіз зарубіжного досвіду державного впливу на зниження тіньової...ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ ЗА...
ДІАГНОСТИКА ПЕРЕДУМОВ, НАСЛІДКІВ І СПОСОБІВ ЗНИЖЕННЯ ТІНІЗАЦІЇ...Соціально-економічний аспект кадрової політики тіньового й офіційного...НАСЛІДКИ ФІНАНСОВОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇАктивність працівника в тіньовому секторіРоль тіньової зовнішньої торгівлі у формуванні незаконних товарних та...
 
Головна arrow Банківська справа arrow Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ІННОВАЦІЙНІ МОДЕЛІ СИСТЕМНОЇ ПРОТИДІЇ ТІНЬОВИМ ГРОШОВИМ ПОТОКАМ БАНКІВ І СТРАХОВИКІВ

Структурна модель формування тіньового обороту фінансового сектору: детермінанти і глобальні наслідки

Тіньові потоки банків і страховиків, беззаперечно, здійснюють деструктивний вплив на розвиток національної економіки. Хоча повністю припинити нелегальну економічну діяльність неможливо, регуляторна політика має спрямовуватись на запобігання надмірного відпливу грошових потоків з грошової маси. Оскільки національна економіка є складною системою, реакція якої на зовнішні втручання не завжди передбачувана, на етапі обґрунтування будь-яких регуляторних впливів потрібно оцінити наслідки та економічний ефект від обраного інструменту державного регулювання. Наслідки стабілізаційних заходів для цілісної економічної системи полягатимуть у змінах низки взаємопов'язаних показників, які слід оцінювати в сукупності. зокрема, обмеження граничної суми готівкових розрахунків або операцій із грошовими коштами може призвести до скорочення офіційних споживчих й інвестиційних видатків, а отже й сукупного попиту та уповільнення економічного росту. Зниження сум грошових переказів скорочуватиме комісійні доходи банків, а отже й прибутковість банківської системи, що в перспективі призведе до подорожчення грошей та подальшого падіння інвестиційного попиту. Підвищення вимог до розміру страхових платежів та премій страховиків негативно позначиться на рівні соціальної захищеності населення, а отже й схильності до споживання та активних заощаджень не лише домашніх господарств, але й всього приватного сектору. При цьому очікуваний економічний ефект від збільшення податкових надходжень до бюджету буде нівельовано як у поточному періоді, так і у віддаленій перспективі.

У зв'язку з цим вважаємо за доцільне на етапі обґрунтування напрямків та інструментів регуляторної політики зі зниження тіньових потоків фінансового ринку застосування систем економетричних моделей. Системи економетричних моделей придатні для опису динаміки складних систем, елементи яких змінюються не відокремлено, а взаємопов'язано, адже застосування окремих рівнянь багатофакторних регресій надає досить загальну, неточну оцінку та не враховує взаємозв'язків між структурними елементами систем. Поєднанням результатів регресійного аналізу окремих підсистем національної економіки в систему взаємопов'язаних рівнянь досягається підвищення цінності результатів статистичної обробки даних для обґрунтування результативності обраних інструментів державного регулювання.

Враховуючи вищезазначене, нами було побудовано систему структурних рівнянь (ССР), яка дозволяє оцінити взаємозв'язок між валовим внутрішнім продуктом, валовим нагромадженням основного капіталу та обсягами тіньового обороту фінансового сектору. Зазначені показники, впливаючи один на одного, детермінуються іншими параметрами національної економіки, такими як розмір загальних активів банківського сектору та страхової системи, розміром грошової маси (агрегат М2), державними видатками, спрямованими на боротьбу зі злочинною фінансовою діяльністю та сальдо торговельного балансу країни. У термінології економетричного моделювання першу групу з трьох показників, залежних від інших, називають ендогенними змінними, їх у подальшому позначено як уі. Друга група показників, які є незалежними по відношенню до ендогенних економічних результатів, утворює набір екзогенних змінних, які позначено як хj.

У системах взаємопов'язаних структурних рівнянь одні й ті ж залежні змінні в одних рівняннях містяться у лівих частинах, а в інших рівняннях — у правих частинах [25]:

де bij та аіj- коефіцієнти відповідно біля ендогенних та екзогенних змінних.

Як один з необхідних етапів визначення структурних коефіцієнтів структурна форма моделі (4.1) перетворюється на приведену форму моделі, що являє собою систему лінійних функцій ендогенних змінних від екзогенних:

де λ1 - коефіцієнти приведеної форми моделі.

За своїм виглядом приведена форма моделі (4.2) нічим не відрізняється від системи незалежних рівнянь, параметри яких оцінюються традиційним методом найменших квадратів (МНК). Тобто, застосовуючи МНК, спочатку оцінюються коефіцієнти приведеної

(4.1)

(4.2)

моделі λ, а надалі оцінюються значення ендогенних змінних через екзогенні.

Таким чином, структурна форма моделі дозволяє виявити вплив змін будь-якої екзогенної змінної на значення ендогенних змінних. Це зумовило обрання в якості екзогенних змінних таких, які є об'єктом регулювання. Адже досягнення цілей макроекономічної стабілізації може досягатись збільшенням державних видатків на боротьбу із економічною злочинністю. здійсненням економічного чи адміністративного регулювання обсягів експортних та імпортних товарних й грошових потоків, керованим збільшенням грошової бази та грошової маси, що обслуговує трансакції економічних суб'єктів, сприяючи підвищенню фінансової стійкості банківської системи та страхового сектору шляхом пруденційного регулювання.

Під час обґрунтування сукупності ендо- та екзогенних змінних слід уникати кореляції між змінними всередині наборів факторних змінних кожного з рівнянь структурної форми, що звичайно ускладнює процес побудови статистично значимої та придатної для обґрунтування регуляторної політики моделі. Крім того, кількісне оцінювання параметрів системи структурних рівнянь (4.1) за оцінками коефіцієнтів приведених рівнянь (4.2) спричиняє іншу проблему -проблему ідентифікації (25, с. 189-1911. Зазначене впливає на обґрунтування структурної форми моделі, тобто набору екзо- та ендогенних змінних у складі кожного рівняння.

Якщо ніяка лінійна комбінація рівнянь структурної форми не може привести до рівняння, що має ті самі змінні, як і деяке рівняння в структурній формі, то модель буде ідентифікованою. Тобто необхідна умова ідентифікації системи — виконання наступної нерівності для кожного рівняння моделі:

(4.3)

де Ks - кількість ендогенних змінних у 8-му рівнянні структурної форми,

m - загальна кількість екзогенних змінних моделі,

ms - кількість екзогенних змінних, які не входять в s-те рівняння структурної форми моделі.

Якщо співвідношення (4.3) виконується як рівність, то відповідне рівняння є точно ідентифікованим, а коли як нерівність, то це рівняння є над ідентифікованим.

Для оцінювання надідентифікованих моделей широкого розповсюдження здобув двокроковий метод найменших квадратів (ДМНК), який є порівняно простим для практичного застосування. Сутність двокрокового методу полягає у наступному:

1. На першому кроці визначаються коефіцієнти приведеної форми моделі λ,а на їх основі встановлюються розрахункові оцінки значень ендогенної змінної у:

(4.4)

2. На другому кроці визначаються структурні коефіцієнти bі та аi, на підставі теоретичних (розрахункових) значень ендогенних змінних (у).

Таким чином, обчислення структурних коефіцієнтів системи (4.1) можна виконати без спеціального програмного забезпечення, а лише за допомогою широко розповсюдженого MS Excel, що спрощує процес застосування методичного інструментрарію ССР для поліпшення інформаційної підтримки макроекономічного регулювання. Вншевикладений метод ДМНК було застосовано для опрацювання офіційних статистичних даних про економічний розвиток країни, джерелом яких є статистичні звіти Держслужби статистики України, періодична інформація Національного банку України щодо грошово-кредитної статистики, інформація про виконання бюджету за бюджетними програмами Державної служби фінансового моніторингу України.

Набір змінних ССР для обґрунтування наслідків державного регулювання тіньових фінансових потоків для економіки країни містив:

екзогенні змінні за станом на кінець року:

х1 — загальні активи банків і страховиків, млн. грн.:

х2 — грошовий агрегат М2, млн. грн.:

х3 — державні видатки на боротьбу з нелегальною діяльністю у фінансовому секторі, які в моделі прийнято рівними річним обсягам освоєних бюджетних асигнувань на утримання Державної служби фінансового моніторингу, млн. грн.;

х4 — сальдо торговельного балансу, млн. грн.;

Ф ендогенні змінні за станом на кінець року:

У1 - розрахунковий показник тіньового обороту фінансового сектору, визначений за методикою, викладеною в першому розділі даної монографії, млн. грн.;

у2 - валове нагромадження основного капіталу, млн. грн.;

у3— валовий внутрішній продукт (ВВП), млн. грн.

ССР для обґрунтування наслідків державного регулювання тіньових фінансових потоків для економіки країни запропоновано у наступному вигляді:

(4.5)

де bij та аіj - коефіцієнти відповідно біля ендогенних та екзогенних змінних, значення та економічний зміст яких викладемо нижче.

Перше рівняння відображає вплив на обсяги нелегальних оборотів банків і страховиків (у1) обсягів національного капіталу, що об'єднує валове нагромадження реальним сектором (у2) та власне сукупні активи банків і страховиків (х1) й грошової маси, що не може в повному обсязі контролюватись Національним банком (х2). Іншими словами, коефіцієнти структурних рівнянь (4.5) відображають "тіньовий потенціал" складових національного капіталу, тобто можливості кожної одиниці вартості генерувати переплив грошових коштів з легальної у нелегальну діяльність й інтеграцію злочинних доходів до грошової маси країни.

Друге рівняння враховує вплив на рівень національного багатства, індикатором якого є валове нагромадження капіталу в економіці (у2), детермінант легального грошового обороту, а саме: приблизних розмірів тіньового грошового обороту фінансового сектору (у1), грошового агрегату М2 (у2), обсягів бюджетних асигнувань, що безпосередньо спрямовуються на здійснення державної політики, спрямованої на зниження нелегальних грошових потоків (х3), та результатів зовнішньоекономічної діяльності країни (х1).

Трете рівняння відображає взаємозв'язок між річним економічним результатом країни (уз) та складовими сукупних видатків, зокрема держвидатками в частині боротьби з тіньовою діяльністю фінорганізацій (хз) й чистим експортом би) і втратами створеної в економічній системі за рік вартості через нелегальну діяльність банків і страховиків (уі). Включення до складу незалежних змінних цього рівняння показника сальдо торговельного балансу, на нашу думку, дозволить опосередковано оцінити динаміку транснаціональних тіньових грошових потоків за участю України у зв'язку із цілеспрямованим державним регулюванням легальності фінансових операцій банків та страховиків.

Для системи (4.5) було отримано наступні тотожності та висновки щодо ідентифікованості рівнянь системи:

- рівняння для уі характеризується співвідношенням тобто надідентифіковане. (Ліва частина нерівності (2-1) — це різниця між кількістю ендогенних змінних системи, наявних та відсутніх в даному рівнянні (в лівій та правій

частинах рівняння наявні 2 ендогенних змінних у1 та у2). Права частина нерівності (4—2) відображає, що з 4-х екзогенних змінних до даного рівняння увійшло 2'- хі та хг, а решта дві — відсутні),

рівняння для у2 характеризується співвідношенням

тобто рівняння ідентифіковане. (Ліва частина нерівності (2—1)це різниця між кількістю ендогенних змінних системи, наявних та відсутніх в даному рівнянні (в лівій та правій частинах рівняння наявні 2 ендогенних змінних- у1 та у2). Права частина нерівності (4—3) відображає, що з 4-х екзогенних змінних до даного рівняння увійшло 2- хг. хз та хл. ахі - відсутня).

рівняння для

тобто надідентифіковане.

(Ліва частина нерівності (2-1) — це різниця між кількістю ендогенних змінних системи, наявних та відсутніх в даному рівнянні (в лівій та правій частинах рівняння наявні 2 ендогенних змінних- у і та уз). Права частина нерівності (4-2) відображає, що з 4-х екзогенних змінних до даного рівняння увійшло 2- хз та х<і, а решта дві - відсутні).

Отже, система (4.5) є надідентифікованою, а тому для визначення її коефіцієнтів (bі та аі) доцільно скористатись ДМНК — двокроковим методом найменших квадратів. Виходячи з назви, розрахунки виконуються в 2 етапи (2 кроки). На кожному з 2-х етапів обчислення застосовується метод найменших квадратів, що дозволило виконати всі розрахунки засобами широкодоступного середовища MS Excel, уникаючи використання спеціалізованих програмних пакетів, призначених для розв'язку економетричних завдань. Масив вхідних даних охоплював період 2005 — 2012 p.p. і містив наступні показники національної економіки та її фінансово-кредитної системи значення ВВП України (уз), обсяги валового нагромадження основного капіталу (уг), розрахунковий показник тіньового обороту фінансового сектору (уі), визначений за методикою, викладеною в першому розділі даної монографії" розміри загальних активів банків і страховиків (хі), обсяги грошового агрегату М2 (хг), обсяги державних видатків на боротьбу з нелегальною діяльністю у фінансовому секторі, які в моделі прийнято рівними річним обсягам освоєних бюджетних асигнувань на утримання Державної служби фінансового моніторингу, значення сальдо торговельного балансу хд.

На першому кроці ДМНК для наборів ендогенних змінних системи (4.5) було одержано залежності від відповідних сукупностей екзогенних змінних. Тобто за допомогою регресійного аналізу визначено коефіцієнти приведених моделей Я, причому їхнє значення та величини статистичних критеріїв значимості,зокрема: F-критерій та імовірність помилки, за якої припустимо відкинути гіпотезу про наявність сто х а стичного зв'язку між ендо- та екзогенними змінними: критерій Стюдента й достовірність відмінності відповідних коефіцієнтів λ від нуля.

Для ССР одержано наступні значення коефіцієнтів приведених моделей λ, а також показників регресійної статистики значимості одержаних рівнянь:

(4.6) (4.7) (4.8)

Виходячи із значення показників В2, слід відзначити дуже високий рівень апроксимації фактичних даних рівняннями приведених моделей: кожне з рівнянь забезпечує понад 95% відповідності розрахункових показників тіньових потоків фінансового сектору, валового нагромадження та ВВП ретроспективним даним моделей.

Для всіх трьох рівнянь Р-критерій перевищує табличне значення, визначене виходячи з 5% імовірності помилковості моделей при числах ступенів волі 4 (що відповідає кількості факторів-екзогених змінних) та 3 (цей показник числа ступенів волі обчислено вирахуванням із загальної кількості спостережень 8 (відповідно до кількості років з 2005 по 2012 включно) кількості незалежних змінних (4.4), збільшеної на 1).

Рівняння (4.6-4.8), крім коефіцієнтів приведених моделей Д, містять значення і-статистик та достовірності відмінності від нуля коефіцієнтів при незалежних змінних. Тобто, якщо значення р перевищуватимуть 0,05, гіпотеза про наявність взаємозв'язків між таким незалежним фактором та результатом буде хибною, а виявлена пропорційність між динамікою факторного й результативного показника буде випадковістю, а не детермінованою залежністю. Отже, незалежні змінні, для яких р > 0,05, можуть бути вилученими з регресійного рівняння без суттєвої втрати ним точності. Як видно з рівнянь (4.6-4.8) принаймні половина незалежних змінних — по 2 в кожному рівнянні — не може бути усунутою без втрати точності отриманих моделей, що підтверджує коректність припущень про склад екзогенних чинників формування тіньового обороту фінансового сектору та уповільнення економічного розвитку й нагромадження капіталу. При зниженні порогу статистичної значимості критеріїв до 10%, що цілком виправдано при макроекономічному моделюванні, яке ґрунтується на агрегації окремих процесів і явищ, кількість малозначимих чинників додатково зменшиться. зокрема статистично значимими е взаємозв'язки всіх незалежних змінних із валовим нагромадженням цінностей у рівнянні (4.7). Втім, зв'язок між змінами загальних активів банків і страховиків і змінами нелегального обороту фінансової системи є порівняно малозначимим, що можна пояснити втягненням у нелегальний грошовий оборот будь-якої фінансової організації, незалежно від розміру її активів. Також порівняно малозначимими для змін ВВП країни є видатки Держбюджету на утримання Держфінмоніторингу та сальдо чистого експорту країни. Проте, враховуючи цілі й завдання дослідження, вважаємо за доцільне залишити зазначені змінні для подальшого моделювання.

Одержаним значенням регресійних коефіцієнтів моделей (4.6)-(4.8) А. можна надати наступну інтерпретацію:

- вплив екзогенних чинників на величину тіньового обороту банків і страховиків:

- кожна додаткова гривня підвищення активів банків і страховиків може призвести до зростання нелегальних грошових потоків за їх участю на 1,3 коп. (λ11 =0.013);

- при збільшенні грошової маси на 1 грн. тіньові обороти фінансового сектору можуть зрости на 62,7 коп. (λ12 = 0.627);

- підвищення бюджетних асигнувань на утримання Держфінмоніторингу чи іншої аналогічної структури на суму в 1 грн. спричинить скорочення тіньового обороту фінансового сектору на 1781,71грн. (λ13 =-1781.71);

- додаткове сальдо чистого експорту на 1 грн. супроводжуватиметься зростанням тіньових оборотів банків і страховиків в обсязі 1,113 грн. (λ14 =1.113);

- решта чинників, не враховані моделлю, можуть скоротити тіньовий оборот на 29 млрд. грн. щороку, про що свідчить вільна константа моделі.

Одержані висновки слід враховувати на всіх стадіях макроекономічного планування, обґрунтування цільових показників ефективності державних програм, спрямованих на зниження тіньової економіки, контролю за виконанням програмних заходів. Крім того, вважаємо за доцільне враховувати величину коефіцієнту еластичності тіньових оборотів фінансового сектору за держвидатками на боротьбу з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом, λ13 =-1781.71 під час здійснення реорганізації низки органів державної влади та створення фінансової поліції. Подібна кардинальна зміна організаційної структури державного регулювання економічної діяльності неодмінно викличе додаткові бюджетні витрати, доцільність яких буде виправданою лише у випадку чималого скорочення нелегального грошового обороту банків та страховиків. Враховуючи певні об'єктивні обмеження у досягненні зазначеної цілі, на основі коефіцієнту еластичності λ13 =-1781.71 можна визначити гранично припустиму суму додаткових держвидатків, пов'язаних із реформуванням системи державного контролю тіньової економіки.

Опосередковане оцінювання внеску зовнішньоекономічних операцій у тіньовий оборот банків і страховиків дало невтішні результати: міжнародний рух цінностей, насамперед товарів та послуг, уможливлює масштабні фінансові зловживання - від ухиляння до сплати податків до безповоротного відпливу національного капіталу за межі країни. При цьому, згідно з λ13 =-1781.71, тіньовий оборот між Україною та іншими країнами світу перевищує показники офіційних даних щодо експорту-імпорту не менше, ніж на 10%.

- чутливість змін обсягів валового нагромадження до змін екзогенних чинників у відповідності із рівнянням (4.7) становить:

- на кожну додаткову гривню підвищення активів банків і страховиків припадає 15 коп. (λ.21 =-0.15) зменшення валового нагромадження, що можна пояснити пасивністю фінансової системи у формуванні фінансових ресурсів підприємств на користь високорентабельного кредитування споживчих видатків домашніх господарств; .

- в на кожну додаткову грошову одиницю збільшення грошової маси припадає 43,5 коп. нагромадження капіталу (λ22 =0.435), адже, як відомо стимулювальна монетарна політика позитивно впливає на інвестиційний попит;

- зростання бюджетних асигнувань на утримання Держфінмоніторингу чи подібної державної структури на 1 грн. спричинить ріст валового нагромадження в сумі на 4893 грн. (λ23=4893), однак такий високий мультиплікативний ефект пояснюється насамперед значною різницею між сумами бюджетних асигнувань на Держфінмоніторинг, порівняно із кількісними значеннями решти незалежних змінних;

- додаткове збільшення сальдо чистого експорту на 1 грн. скоротить величину валового нагромадження на 56 коп. (λ24 =-0 56). Виявлену різноспрямовану залежність можна пояснити оберненим зв'язком між змінами сальдо руху реальних благ та капіталів, відомим з теорії макроекономіки як рівняння врівноваженого платіжного балансу [12];

- інші чинників, не включені до моделі, можуть скоротити щорічні обсяги валового нагромадження на 110,8 млрд. грн., про що свідчить вільна константа моделі.

Вплив екзогенних чинників на величину ВВП :

- в результаті зростання сумарних активів банків і страховиків на 1 грн. ВВП скорочується на 20 коп. (λ31 = -0.20). Такий негативний вплив пов'язаний із диспропорціями у роботі вітчизняної фінансової системи на етапі розподілу кредитних ресурсів між споживчими та інвестиційними напрямками, що виявляється в її неспроможності забезпечувати грошовими ресурсами потреби реального виробництва;

- приріст грошової маси супроводжується двократним приростом ВВП (λ32 =2.09), що є свідченням не лише стимулювальної ролі експансіоністської кредитно-грошової політики, але й недостатності легальних грошових ресурсів для економічного зростання і, як наслідок — розгортання тіньового обороту;

- зростання бюджетних асигнувань на утримання Держфінмоніторингу на 1 грн. може скоротити ВВП на 233,12 грн. (λм = -233 .12), що, по-перше, пояснюється насамперед значною різницею між сумами бюджетних асигнувань на Держфінмоніторинг, порівняно із кількісними значеннями решти незалежних змінних, а по-друге, — стримуючою для економіки регуляторною функцією даного органу. Адже призупинення фінансових операцій чи накладання арешту на майно чи грошові кошти уповільнює трансакції економічних суб'єктів і подальші економічні процеси;

- додаткове збільшення сальдо чистого експорту на 1 грн. підвищує ВВП на 17 коп (λ34 =0.17);

- позитивний вплив на ВВП інших чинників, не включених до моделі, наближається до 58 млрд. грн. у відповідності із вільною константою моделі.

На другому етапі застосування ДМНК було отримано коефіцієнти структурної форми ССР (4.5) та значення їх статистичних критеріїв:

(4.9)

Показники статистичної значимості кожного з рівнянь подано в дужках. Всі рівняння мають високий коефіцієнт множинної детермінації, що наближається до одиниці та близькі до 0 р-рівні значимості І-критеріїв змінних та К-критеріїв рівнянь. (Значення t- та F критеріїв дуже великі і їх не наведено). Це свідчить про неможливість вилучення жодної із ендо- та екзогенних змінних із системи без значної втрати її точності. ССР (4.9) дає змогу уточнити кількісний вплив основних детермінант та макроекономічних наслідків тіньової діяльності банків та страховиків. Стандартні помилки моделей системи (4.9) також настільки малі, що ними можна знехтувати.

У відповідності із рівнянням для у1 з системи (4.9) детермінантами тіньового грошового обороту банків та страховиків

Ф валове нагромадження (у2), збільшення якого на 1 грн. вилучає з тіньового грошового потоку 75 коп. (b12 — 0,75). Така обернена залежність пов'язана із несумісністю високих темпів економічного зростання із стрімким ростом тіньової економіки;

- сукупні активи банків та страховиків (х1), кожна додаткова гривна збільшення яких скорочує тіньові обороти досліджуваних фінансових організацій на 3,11 грн. (a11—3,11), що пов'язано з тим, що збільшення активів банків і страховиків у публічній фінансовій звітності не може трактуватись як тіньова операція;

- грошовий агрегат М2 (х2), на кожну додаткову гри. збільшення якого припадає майже 3-кратне (на 2,72 грн.) зростання тіньових фінансових потоків (а12 = 2,72), адже більша кількість грошей в обігу стимулює зростання сукупних видатків, не завжди легальних. Одночасне розгортання легального та нелегального грошового обороту у відповідь на стимулювальну грошово-кредитну політику можна пояснити, по-перше, прагненням всіх економічних суб'єктів у будь-який спосіб збільшити своє багатство і добробут, по-друге, уникнути додаткових втрат доходу через збільшення податкових зобов'язань, що зростають разом із підвищенням бази оподаткування;

- інші чинники, не включені до моделі, в своїй сукупності здійснюють стримуючий вплив на тіньові обороти банків та страховиків до 2,9 млрд. грн. на рік у відповідності із вільним членом рівняння для у і системи (4.9).

Макроекономічні наслідки збільшення тіньових оборотів банків та страховиків у відповідності із структурною моделлю — це дві ендогенні змінні (у2 та у3), до правих частин рівнянь яких входить y1:

-валове нагромадження (у2), яке підвищується на 16,46 гри. з кожної гривні тіньового обороту банків і страховиків (b21=16,46). Така суперечлива залежність між нелегальними операціями реального й фінансового секторів пояснюється, по-перше, нестачею наявної грошової маси в обігу для обслуговування споживчих та інвестиційних потреб суспільства, по-друге, значною тінізацією ринків факторів виробництва та позикових коштів, по-третє, складністю схем притоку-відпливу тіньових грошових потоків до офіційної грошової маси. На високий коефіцієнт еластичності (b21=16946) другого рівняння моделі (4.9) слід зважати, плануючи цілеспрямовані регулювальні обмеження грошових потоків всіх без винятку учасників фінансового ринку. Іншими словами, державна політика стримування фінансових операцій банків та страховиків, застосування надмірних обмежень на складові їх капіталу, як і на дохідність економічних суб'єктів має потужний зворотній мультиплікативний ефект;

- валовий внутрішній продукт країни (уз), що також помітно зростає разом із збільшенням нелегального обороту банків та страховиків — на 2,72 грн. з кожної гривні підвищення тіньових потоків фінансового ринку (bз1 = 2,72). "Парадоксальний", на перший погляд, характер отриманої залежності пояснюється тим, що зі зростанням легальної економіки обсяги нелегальної фінансової діяльності не припиняються, а навпаки, зростають ще швидше. Виявлена залежність свідчить про надмірну непрозорість економічних відносин, зумовлену неспроможністю економічних суб'єктів вести легальну діяльність в умовах хронічної нестачі фінансових ресурсів, зависокого фіскального тиску та доступних каналах "альтернативного", збільшення доходів в обхід чинного правового поля.

Таким чином, державне регулювання тіньових потоків банків і страховиків вимагає розв'язання суперечності між обмеженням економічного зростання і деякої частини нелегальних фінансових потоків та стимулюванням нагромадження національного багатства й збільшенням ВВП із одночасним зростанням тіньової економічної діяльності.

Згідно розрахованих параметрів ССР (4.9), на валове нагромадження, крім тіньового обороту банків і страховиків, також комплексно впливає зростання грошової маси, державних видатків на боротьбу з відмиванням злочинних доходів та чистого експорту. Розмір впливу кожної грошової одиниці зміни цих чинників відповідно (-10,06) гр.од., 32916,07 гр. од. та (-19,28) гр.од. Тобто грошова маса та чистий експорт виступають дестабілізаторами валового нагромадження, що певною мірою пов'язано із опосередкованим впливом розгортання тіньової економічної діяльності на суміжні сфери національного господарства. Згідно з вільною константою рівняння для у2 системи (4.9) інші фактори, не враховані системою структурних рівнянь, можуть призвести до зростання валового нагромадження в обсязі майже 165 млрд. грн.

Екзогенні чинники, що впливають на величину ВВП, крім динаміки тіньового обороту банків та страховиків. — це державні видатки на боротьбу з відмиванням злочинних доходів та чистий експорт. Кожна гривня збільшення асигнувань на утримання Держфінмоніторингу здатна підвищити ВВП до майже 3,6 млрд. грн.., а кожна гривна зростання сальдо поточного рахунку може скоротити ВВП на 3,11 грн. у відповідності із коефіцієнтами структурного рівняння для уз системи (4.9). Вплив низки чинників, не включених до моделі оцінюється на рівні 179,7 млрд. грн., як показує вільна константа рівняння.

Аналіз макроекономічних показників, обчислених за допомогою ССР (4.9) та зіставлення їх із фактичними даними свідчить про високу точність апроксимації комплексного впливу екзо- та ендогенних чинників на показники економічного розвитку та рівня тінізації фінансової системи України. Відповідні результати моделювання наведено на рис. 4.1 (а—в).

Під час оцінювання наслідків заходів регуляторної політики, спрямованої на боротьбу з тіньовими потоками банків і страховиків, необхідно врахувати розмаїття та багатовекторність взаємозв'язків окремих підсистем національної економіки. Щоб використати результати моделювання детермінант і наслідків тіньової діяльності банків і страховиків за допомогою ССР (4.9) для кількісного оцінювання економічного ефекту від регуляторних заходів макроскономічного регулювання слід здійснити імітаційне моделювання. З цією метою було використано інструментарій імітаційного моделювання програмного пакету MATLAB - програмну систему "Simulink".

Пакет ""Simulink"" дозволяє значно спростити складання обчислювальних програм чисельного моделювання завдяки застосуванню засобів візуального програмування, коли програма-модель утворюється з готових візуальних блоків. Кожен з візуальних блоків ""Simulink"" є фактично математичною (чисельною) програмою, поєднаною з її візуальним поданням у вигляді блоку певної форми. З'єднання між собою блоків з'єднувальними лініями-стрілками у блок-схемі забезпечує передавання інформації, виробленої одним блоком, до іншого блоку для подальшого ц перетворення. Налаштування обчислювальних можливостей деяких візуальних параметрів здійснюється користувачем-розробником моделі за допомогою функції контекстного меню "Віоск Ргогеііев".

Результати моделювання ендогенних макроекономічних показників за допомогою системи структурних рівнянь, розраховано авторами за даними

Рис. 4.1. Результати моделювання ендогенних макроекономічних показників за допомогою системи структурних рівнянь, розраховано авторами за даними [88, 89, 96])

Реалізація імітаційних експериментів здійснювалась за наступними етапами:

1. Створення моделі із спеціальних блоків (рис. 4.2).

2. Пробне тестування моделі на предмет адекватності розрахунків ретроспективним даним.

3. Визначення напрямків імітаційних експериментів:

- уточнення напрямів державної політики скорочення тіньового обороту банків і страховиків, які в моделі є збуреннями зовнішнього оточення;

- оцінювання діапазону коливань ендогенних параметрів та констант-моделі, що відображають еластичність результативних змінних внаслідок динаміки факторних показників.

4. Корегування налаштувань блоків ""sіmulіnк""-моделей у відповідності із напрямками сценарного імітаційного моделювання.

5. Економічна інтерпретація результатів моделювання та оцінювання статистичної значимості кількісних прогнозних показників.

"sіmulіnк"-модель державного регулювання зниженням тіньових потоків національної економіки наведено на рис. 4.2. Призначення основних функціональних блоків системи, використаних в моделях, розкрито в табл.1.

Алгебраїчна сума добутків у системах лінійних рівнянь (4.5), (4.9) у середовищі ""sіmulіnк"" задається застосуванням круглих блоків-суматорів. Наявність операції віднімання у моделях (рис. 4.2) реалізована застосуванням від'ємних значень констант моделей у блоках-трикутниках (в "sіmulіnк" цей тип блоків має назву Gаіп), тому всі круглі блоки-суматори містять тільки знаки плюс ("+"). Трикутні блоки-співмножники містять значення структурних коефіцієнтів bі та аі , що за величиною та знаком збігаються з показниками констант моделі (4.9), а за позначеннями - з константами моделі (4.5). Для кращої ідентифікації констант в назві блоків трикутників після нижнього підкреслювання ("_") подано позначення екзо- чи ендогенної змінної, величину якої слід множити на певну константу. Динамічний характер сценарного імітаційного моделювання відображається змінами екзогенних змінних на кожному етапі модельного часу, тому входами блоків-трикутників є результат прогнозування на основі середньорічних темпів зростання кожної з них, хід якого деталізовано нижче.

Основні функціональні блоки системи sіmulіnк,використані в імітаційній моделі для дослідження результативності заходів державного регулювання тіньового обороту фінансового сектору,авторська розробка

Основні функціональні блоки системи sіmulіnк,використані в імітаційній моделі для дослідження результативності заходів державного регулювання тіньового обороту фінансового сектору,авторська розробка

Програмна реалізація ССР в середовищі

Рис. 4.2. Програмна реалізація ССР в середовищі "Simulink", призначена для дослідження результатів заходів державного регулювання тіньового обороту фінансового сектору, авторська розробка

Для унаочнення частин моделей, у яких визначаються ендогенні змінні в "Simulink"-реалізації застосовано блоки-прямокутники зі округленими сторонами (блоки Оиt, позначені відповідно до номерів ендогенних змінних 1, 2, 3, які збігаються із позначеннями систем (4.5), (4.9). Блоки Out в даній системі не несуть спеціального розрахунково-функціонального призначення, тому їх видалення ніяк не вплине на роботу моделей. Для відстеження результатів моделювання системи структурних моделей "Simulink" (рис. 4.3, а,б) містять блоки Scope, Display та То Workspace. В результаті подвійного клацання курсором миші на блоці Scope відкривається графічне представлення результатів моделювання. Як видно з рис. 4.2, блок Display відображає результати моделювання по завершенні імітаційного експерименту. Для якнайповнішого відображення значень змінних на всіх етапах модельного часу у вигляді масиву Даних в робочому середовищі MATLAB застосовано блок То Workspace. Використання цієї можливості системи "Simulink" дозволило зберегти Результати імітаційних експериментів та здійснити їх опрацювання за Допомогою інших комп'ютерних прикладних програм, насамперед, MS Office.

Моделювання сценаріїв економічного розвитку здійснювалось на перспективу 7 років (2013-2019), що в середовищі "Simulink" від ображається введенням відповідної кількості модельних періодів у віконце меню біля стрілки-трикутника, що запускає обчислювальні процеси (рис. 4.2).

Щоб одночасно аналізувати динаміку кількох ендогенних змінних та їх чутливість до екзогенних збурень, у моделях "Simulink" передбачено можливість відображення трьох ендогенних множників у блоках Scope, Display та То Workspace. З цією метою системи "Simulink" містять блок-мультиплексор (Mux - маленький вузький чорний прямокутник).

Для врахування динамічних змін екзо- та ендогенних чинників до імітаційної моделі "Simulink" було введено динамічні змінні часу. їх у моделях відображають квадратні блоки типу Clock, число всередині яких відображає порядковий номер періоду прогнозування і є кількісним значенням змінної часу. Сценарне прогнозування за допомогою "Simulink" здійснювалось, виходячи з припущення про певні зміни темпів економічного розвитку національної у середньостроковій перспективі. Тому кількісні значення екзогенних та деяких ендогенних змінних екстраполювались у майбутні періоди з урахуванням обумовлених константних значень середньорічних темпів зростання. Ці значення на схемах "Simulink" -моделей наведено у константах із назвами temp..., де замість ... проставлено скорочені назви змінних, відповідно до пояснень змінних системи рівнянь (4.5).

Під час здійснення імітаційних експериментів ці значення корегувались у відповідності із обґрунтуванням напрямку експериментів. Тому назви та значення блоків-констант, що визначають прогнозну динаміку змін ендо- та екзогенних змінних на рис. 4.2 виділено жирним курсивом та іншою гарнітурою шрифта. Як відомо, прогнозування на підставі середньорічних темпів зростання передбачає застосування першої функції грошової одиниці — складний відсоток:

(4.10)

Формула 14.10 містить дві еквівалентні рівності — у звичних позначеннях та позначках "Simulink"-моделей: temp_ відповідає основі множника нарощення, показник ступеня Clock відображає номер прогнозного часового періоду — перетворений у кількісну величину порядковий номер модельного часу, поточна вартість чи базове значення змінної, як вже зазначалось, відповідає блоку, у назві яких є start... Піднесення у ступінь в середовищі "Simulink" реалізовано за допомогою квадратних блоків Math Function (блоків-функцій). Зі схем структурної моделі (рис. 4.2) помітно, що блоки-функції налаштовані на показниково-ступеневу функцію (pow). Специфіка налаштувань блоків Math Function полягає в тому, що верхній вхід призначений для стрілки від блоку, що визначає основу, а нижній - від блоку, який задає величину показника ступеня. Операція множення базового значення екзогенних змінних на відповідні дисконтні множники відображена застосуванням квадратних блоків Product із хрестиком всередині.

В залежності від етапів імітаційного експерименту до блоків-констант із назвами start __xl, start _х2, start _хЗ. start _х4 вносились значення відповідних екзогенних змінних за 2009 та 2012 роки. На основі моделювання розвитку економіки в ретроспективі здійснювалось тестування моделі, а безпосередньо сценарне імітаційне моделювання здійснювалось на основі параметрів національної економіки, досягнутих в 2012 році.

Звичайно, розрахунки за допомогою математичних моделей можуть не збігатись із фактичними даними. Проте деякі розбіжності можуть бути неприйнятними, особливо, якщо кількісне значення змінної не має економічного змісту. Щоб уникнути подібних помилок, щ моделі було розроблено з урахуванням суттєвого обмеження, що стосується валового нагромадження капіталу. Його величина (уі, не може бути ані від'ємним числом, ані дорівнювати нулеві, ані істотно знижуватись порівняно із досягнутим показником. Вивчення ретроспективної динаміки ВВП за 2005 — 2012 p.p. дозволило зробити висновок про доволі усталене зростання валового нагромадження з року в рік на рівні 17% ВВП. Тому в "Simunnk"-моделях на зміну уг накладено обмеження: на кожному етапі модельного часу величина валового нагромадження приймається за більшим із двох значень, одне з яких — результат структурного рівняння 2 (рівняння для уг з системи (4.9)), а друге 0,17 від розразхункового показника ВВП, обчисленого з використанням структурного рівняння 3 (рівняння для уз з системи (4.9)). В середовищі "Simulink" подібні операції реалізує функціональний блок МіпМах. що має вигляд прямокутника із написом операції, на яку його налаштовано. Параметри блоку МіпМах можуть змінюватись розробником моделі в залежності від того, яка операція потрібна у даній частині моделі — мінімум чи максимум між двома числовими значеннями. Всі перераховані ендогенні змінні не можуть необмежено зростати. Згідно із зазначеним, блок налаштовано на операцію максимуму (позначення max на блоці на рис. 4.2). Вихід блоку МіпМах приймається за величину ендогенної змінної уг з використанням моделей ССР та подається на блоки-індикатори результатів (Scope, Diaplay та То Workspace).

На основі кожної з "Simulink"-моделей було виконано 5 сценарних імітаційних експериментів: перший здійснювався з мстою тестування моделі на придатність до застосування і полягав у обчисленні ретроспективних результатів та порівнянні із фактичними значеннями ендогенних змінних у минулі роки. Інші імітаційні експерименти з використанням "8іти1іпк"-моделей були спрямовані на прогнозування найважливіших економічних результатів боротьби з тіньовою економікою в залежності від вибору того чи іншого заходу із обмеження нелегальних грошових потоків банків та страховиків.

Тестування моделі здійснювалось шляхом розрахунку ендогенних змінних за 2009-2012 рр. й зіставлення результатів моделювання із фактичними даними.

Результати тестового моделювання у зіставлені із фактичними показниками економічного розвитку зведено на діаграмах рис. 4.3 (а-в). Найменші розбіжності із фактичними даними виявлено для розрахункових показників ВВП. В середньому помилка розрахунків складає 0,64%, що дає підстави вважати розроблену імітаційну модель придатною для подальших досліджень. Враховуючи економічні взаємозв'язки між ендогенними змінними, структурна модель одночасно агрегує помилки розрахунків по кожному із рівнянь системи, а тому розбіжності між фактичними та розрахунковими показниками валового нагромадження та оціночного показника тіньового обороту банків і страховиків виявились більш суттєвими. В середньому валове нагромадження модель занизила на 7,0%, а рівень тінізації фінорганізацій — завищила на 6,81%.

Сценарії економічного розвитку із застосуванням імітаційної моделі полягали у наступному:

1. Базовий сценарій, розроблений на основі припущення про збереження досягнутих у 2010—2012 рр. темпів зростання всіх екзогенних змінних сукупних активів банків і страховиків, грошового агрегату М2, асигнувань на утримання Держфінмоніторингу та чистого експорту. Програмна реалізація даного сценарію у середовищі "Simulink" наведена на рис. 4.2. Термін прогнозування — 7 років (2013-2019).

2. Сценарій щорічного зменшення бюджетних видатків, на Держфінмоніторинг на 5%, що в системі "Simulink" реалізується корегуванням константи trend_х2 у можливість якого пояснюється хронічним дефіцитом Державного бюджету та тенденціями до оптимізації державного сектору економіки.

Результати тестування імітаційної моделі на предмет адекватності апроксимації ретроспективних даних, розраховано авторами за даними

Рис. 4.3. Результати тестування імітаційної моделі на предмет адекватності апроксимації ретроспективних даних, розраховано авторами за даними [88, 89, 96]

3. Протилежний попередньому, цей сценарій передбачає щорічне зростання на 20% асигнувань на утримання спеціально уповноважених органів державної влади, діяльність яких спрямована на зниження нелегальної економічної діяльності. Можливість такого сценарію пов'язана із необхідністю реформування системи органів державної влади, а також з урахуванням результатів кореляційно-регресійного аналізу впливу факторів на ВВП. Програмна реалізація такої регуляторної політики в середовищі "Simulink" здійснювалась аналогічно до попереднього — шляхом корегування константи trend_х2.

4. Поєднання стримувальної бюджетної політики (зазначеної в п.2) із одночасним регуляторним стримуванням функціонування фінансового ринку, економічні наслідки якого призведуть до скорочення кількості банків й страхових компаній, а отже і їх сукупних активів щороку на 5%. Подібні наслідки насамперед спостерігатимуться при обмеженні сум фінансових операцій, умов їх здійснення, істотному посиленню вимог до структури капіталу банків та страховиків. Корегування імітаційної моделі у зв'язку із таким сценарієм регуляторної політики в середовищі "Бітиііпк" полягало у зміні значень констант trend_х1 та trend_х2.

5. Поєднання стримувальної бюджетної політики (зазначеної в п.2) із одночасним послабленням обмежень діяльності баків та страховиків, внаслідок чого їх сукупні активи зростатимуть на 5% щороку. Доцільність такого сценарію пояснюється, насамперед, сумнівною ефективністю надмірних обмежувальних заходів, наслідком яких може виявитись активізація нелегального ринку фінансових послуг, а також вищенаведені результати кореляційно-регресійного аналізу. Корегування імітаційної моделі у зв'язку із таким сценарієм, подібно до п.4 здійснювалось шляхом введення відповідних значень констант trend_х1 та trend_х2.

Результати розрахунків за кожним із сценаріїв наведено на діаграмах (рис. 4.4, а-в). Згідно з результатами моделювання, за будь-якого зростання ВВП рівень тінізації фінансової системи, виражений у відсотках до ВВП, зростатиме (рис. 4.4.а). Однак найменші темпи розгортання нелегальної фінансової діяльності виявлено у випадку застосування сценарію № 3, що передбачає щорічне 20%-не збільшення бюджетних асигнувань на ДСФМ чи аналогічну структуру.

Звичайно при цьому потрібно обґрунтовано визначати очікувані результати бюджетних програм та контролювати їх досягнення. Пропозиції щодо поліпшення інформаційної підтримки визначення цільових показників державної політики зниження тіньового обороту банків і страховиків буде викладено в наступному підрозділі даної монографії.

Рис. 4.4. Результати імітаційного моделювання результатів реалізації заходів державного регулювання тіньового обороту банків і страховиків, розраховано за даними [88, 89, 96]

У відповідності із розрахунками прогнозних обсягів валового нагромадження та ВВП (рис. 4.4, б,в) встановлено приблизно однакову ефективність наслідків сценаріїв № 3 та №4. Хоча вони передбачають різноспрямовані заходи, їх реалізація забезпечить вищі темпи зростання національної економіки у порівнянні із іншими варіантами. При цьому відзначимо, що найнижчі показники валового нагромадження й ВВП виявлено для сценарію №1, за якого не передбачено жодних змін в існуючій системі регулювання легальності операцій фінансових організацій та державній політиці оптимізації видатків на державний фінансовий моніторинг.

Узагальнюючи результати імітаційних експериментів, все ж не вважаємо за доцільне застосовувати обмеження бюджетних асигнувань та жорстке посилення нагляду за рухом капіталів банків та страховиків - адже зазначені заходи лише збільшать монополізацію ринку фінансових послуг внаслідок укрупнення капіталу фінорганізацій та спричинятимуть удосконалення тіньових схем. Крім того, зменшення видатків на утримання будь-яких органів державної влади в умовах дефіцитного фінансування насамперед виявиться у скороченні чисельності держслужбовців, які поповнять лави безробітних.

Не виключено, що вони також можуть приєднатись до тіньової економічної діяльності під час пошуків нової роботи. Втім, прагнучи зберегти займані посади, або, принаймні підтримати бажаний рівень своїх доходів чимало держслужбовців приймають активну участь у нелегальних оборотах фінансового сектору. Таким чином, чи не єдиним способом покращення державної системи протидії тіньовим потокам банків та страховиків є реорганізація діючих органів виконавчої влади. Зазначена реорганізація має бути спрямована на централізацію функції контролю легальності грошових потоків фінансового сектору. В цьому зв'язку є слушним законопроект щодо створення фінансової поліції за рахунок оптимізації низки державних структур. Проте, крім доопрацювань організаційно-правових засад функціонування такого органу, ретельного обґрунтування вимагає методологія визначення економічного ефекту від такої реорганізації.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі теми

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МЕХАНІЗМОМ ВПЛИВУ БАНКІВ І СТРАХОВИКІВ НА ЗМЕНШЕННЯ ОБСЯГІВ ТІНЬОВИХ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ
Організаційні засади інформаційного забезпечення механізму впливу банків і страховиків на зменшення тіньових грошових потоків
Дослідження банків і страховиків щодо причетності до тіньових фінансових потоків
Аналіз зарубіжного досвіду державного впливу на зниження тіньової економіки через діяльність банків і страховиків
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ ЗА УМОВ ІННОВАЦІЙНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ В УКРАЇНІ
ДІАГНОСТИКА ПЕРЕДУМОВ, НАСЛІДКІВ І СПОСОБІВ ЗНИЖЕННЯ ТІНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ КРАЇНИ
Соціально-економічний аспект кадрової політики тіньового й офіційного секторів економіки в інноваційних умовах господарювання
НАСЛІДКИ ФІНАНСОВОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
Активність працівника в тіньовому секторі
Роль тіньової зовнішньої торгівлі у формуванні незаконних товарних та фінансових потоків
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси