Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Удосконалення процедур обчислення вартості капіталу банків засобами...КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МЕХАНІЗМОМ ВПЛИВУ БАНКІВ...Методи теорії нечітких множин і нечіткої логікиМетодика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких...Аналіз зарубіжного досвіду державного впливу на зниження тіньової...Програмно-цільове регулювання економікиТеорії державного регулювання національної економікиЦІЛЬОВІ СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ДЕРЖАВНІ ФОНДИТеорія ефективного попитуДержавне регулювання грошової сфери як головне призначення грошової...
 
Головна arrow Банківська справа arrow Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Обґрунтування цільових показників ефективності державного регулювання зниженням тіньової грошової маси засобами теорії нечітких множин

Державна служба фінансового моніторингу України є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а отже відіграє найважливішу роль у державній системі протидії цим процесам. Основні зусилля Державної служби фінансового моніторингу України (далі Держфінмоніторинг України) на сьогодні спрямовані на імплементацію в національне законодавство нових вимог стандартів ГАТР щодо протидії відмиванню коштів, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення, які були прийняті РАТР у 2012 році. Держфінмоніторинг України є центральним органом виконавчої влади, що координується через Міністра фінансів України. Положення про Державну службу фінансового моніторингу затверджено Указом Президента України від 13.04.2011 № 466/2011 [і29]. Держфінмоніторинг України утримується за рахунок коштів державного бюджету та здійснює видатки виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених в Державному бюджеті України на відповідний рік. У зв'язку з цим ефективність використання державних коштів, спрямованих на зниження злочинної економічної діяльності визначається, окрім загального економічного ефекту, низкою показників, наведених у щорічних звітах про виконання бюджету за бюджетними програмами Державної служби фінансового моніторингу України.

З позицій результативності протидії злочинній економічній діяльності заслуговують на увагу, по-перше, показники продукту (кількість заведених досьє, кількість запитів, направлених до іноземних підрозділів фінансової розвідки, кількість запитів до суб'єктів фінансового моніторингу щодо надання інформації, кількість суб'єктів первинного фінансового моніторингу, які стали на облік, кількість методично-освітніх заходів, проведених та у яких взято участь Держфінмоніторингом України для суб'єктів фінансового моніторингу і державних органів, кількість методично-роз'яснювальних документів, підготовлених Держфінмоніторингом України у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, кількість повідомлень про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, оброблених Держфінмоніторингом України, кількість проведених перевірок суб'єктів фінансового моніторингу). По-друге, показники ефективності (кількість оброблених повідомлень у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом та фінансуванню тероризму на одного працівника Держфінмоніторингу України, відношення кількості проведених перевірок суб'єктів фінансового моніторингу до кількості запланованих перевірок суб'єктів фінансового моніторингу). Потрете, та показники якості (відсоток проектів узагальнених матеріалів, які були схвалені експертною комісією для передачі до право охорон* них органів). Зазначені показники змінюються з року в рік, причому їх динаміка може істотно відрізнятись від динаміки показників витрат на утримання Держфінмоніторингу та чисельності працівників цієї служби.

Загальний економічний ефект від діяльності Держфінмоніторингу полягає у зниженні обсягів нелегальної економічної діяльності в масштабах країни і може бути визначений лише опосередковано, про що йшлося в попередніх розділах. зокрема, вважаємо за доцільне обрати в ролі критеріального показника ефективності державного регулювання протидією злочинній економічній діяльності вартість арештованого майна і грошових коштів. На користь такого вибору свідчить той факт, що вилучені з обігу цінності протягом певного часу перебуватиме під контролем, а отже не може використовуватись у нелегальних оборотах, пов'язаних із тіньовими витоками-притоками до грошової маси країни. На діаграмі (рис. 4.5) наведено динаміку чисельності працюючих, обсяги освоєних бюджетних асигнувань на утримання Держфінмоніторингу та показники вартості арештованого майна.

Показники діяльності ДСФМ за 2007-2012роки, опрацювання

Рис. 4.5. Показники діяльності ДСФМ за 2007-2012роки, опрацювання [41-44, 47, 48]

Як свідчить діаграма (рис. 4.5), найбільш ефективно фінансова розвідка працювала у 2009 році, коли вартість арештованого майна та вилучених цінностей перевищила 5,5 млрд. грн., що становить 1,15% грошової маси, що знаходилась в обігу у цей період (агрегат М2). При цьому чисельність працівників Держфінмоніторингу (на той час Державний комітет фінансового моніторингу України) досягла максимального значення - 349 осіб, а видатки на його утримання майже досягли 35 млн. грн. Натомість 2008 рік варто визнати найменш ефективним: при видатках на утримання Держфінмоніторингу у 49,2 млн. грн. економічний ефект від нього склав 59,1 млн. грн., що лише на 20% більше за понесені держвидатки й становить 0,012% грошової маси що обслуговувала економіку країни в 2008 р. Кількість працівників Держфінмоніторингу в 2008 році неістотно відрізнялась від максимального значення й складала 341 особу.

Обсяги використання бюджетних асигнувань за 2005-2012 рр. в розрізі окремих статей, із зазначенням КБКВ, систематизовано на рис. 4.6 а, б.

Як видно з рис. 4.6,6, структура державних видатків на утримання Держфінмоніторингу з року в рік зазнавала змін. Так, найвища питома вага видатків на оплату праці у 63,43% спостерігалась у 2009 році. На виконання Указу Президента України від 09.12.2010 № 1085 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" (і 37) у 2011 році Державний комітет фінансового моніторингу України реорганізовано у Державну службу фінансового моніторингу України та скорочено на зо % штатну чисельність. У зв'язку з чим, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.2011 № 937 "Про затвердження граничної чисельності працівників апарату центральних органів виконавчої влади" [124], та враховуючи вимоги Указу Президента України від 13.04.2011 N0 466 "Про Положення про Державну службу фінансового моніторингу України" [129], було затверджено нову структуру та штатний розпис Державної служби фінансового моніторингу України в межах встановленої граничної чисельності [104]. Зміна структури передбачала проведення реорганізації регіональних підрозділів Держфінмоніторингу на основі переходу від обласного принципу організації (у областях та АР Крим) до територіально-функціонального. Внаслідок оптимізації організаційної структури державного органу у подальших роках і було досягнуте скорочення щорічних бюджетних асигнувань з 37,07 у 2010 р. до 29,46 млн. грн., тобто на 20,5 %, або на 10,8% у середньорічному обчисленні.

Одночасно спостерігається зростання економічного ефекту від діяльності фінансової розвідки - вартість арештованого майна в 2012 р. склала майже 475,5 млн. грн., що у 2,23 рази вище, ніж у 2010 р., коли вартість арештованих цінностей становила 213,4 млн. грн. Тобто середньорічні темпи приросту економічного ефекту від фінансової розвідки складають 50%, а еластичність економічного ефекту від витрат на державне регулювання, обчислена як співвідношення темпів приросту економічних результатів та понесених при цьому витрат, в останні 3 роки (2010 - 2012) становить - 2,5 (=50%/(-20,5%)). Втім в результаті реорганізації Держфінмоніторингу максимального економічного ефекту, встановленого у 2009 р. так і не було досягнуто. Навіть у порівнянні із 2007р. у 2012 р, вартість арештованого майна склала лише 66%.

Рис. 4.6. Використання ДСФМ бюджетних асигнувань за 2005-2012рр. (чотиризначними числами на діаграмах позначено коди економічної класифікації видатків (КЕКВ), розраховано за даними [41-44, 47, 48]

Однак не варто пояснювати встановлені результати значним підвищенням транспарентності фінансових потоків та істотним зниженням тіньового грошового обороту фінансового сектору. Навпаки, скорочення обсягів легалізації злочинних доходів головним чином зумовлено удосконаленням тіньових схем, втягненням у нелегальну діяльність все більшої кількості фінорганізацій, насамперед банків та страховиків, більшою "організаційно-правовою майстерністю" маскування шахрайських дій.

Згідно із діаграмами (рис. 4.6, а, б) спостерігається скорочення капітальних видатків Держфінмоніторингу з 26,4 млн. грн. у 2005 р. до 0 грн. у 2012 р. (тобто з 65% до 0% загальної суми бюджетних асигнувань), що пояснюється як необхідністю економії обмеженого обсягу державних фінансів, так і достатнім матеріально-технічним забезпеченням умов довгострокового функціонування фінансової розвідки).

Ще один напрямок використання бюджетних асигнувань, що зберігся у 2011-2012 рр., на рівні близько 22% загальної суми видатків, пов'язаний із матеріальним забезпеченням поточної діяльності Держфінмоніторингу, оскільки об'єднує придбання товарів та послуг й оплату комунальних послуг та енергоносіїв (коди економічної класифікації видатків відповідно 11зо та 1160). Обмеження витрат на утримання служби Держфінмоніторингу на рівні захищених статей бюджетних видатків призвело до відсутності фінансування витрат на наукові дослідження й розробки та мінімізації видатків на відрядження, що, на нашу думку, не є позитивним чинником в аспекті максимізації економічного ефекту державної системи протидії тіньовим фінансовим потокам. Також зазначимо, що вище проаналізовано номінальні показники витрат та результатів діяльності Держфінмоніторингу, тобто не враховано зниження вартості грошей у часі за період з 2005 по 2012 роки.

Це спонукає до використання відносних показників для планування динаміки витрат на утримання Держфінмоніторингу та обґрунтування цільових показників його ефективності. На підставі виконаного вище аналізу можна виявити наступні емпіричні закономірності, які, незважаючи на дещо умовний, суб'єктивний характер, повинні використовуватись під час планування діяльності будь-якого органу державної влади, діяльність якого спрямована на боротьбу з тіньовою економікою:

% при зростанні будь-якої із складових видатків на утримання Держфінмоніторингу (насамперед це стосується захищених статей бюджетних видатків) або чисельності працюючих обсяг зниження нелегальної економічної діяльності буде скорочуватись. При цьому економічний ефект від скорочення нелегальної економічної діяльності має виражатись у збільшенні вартості цінностей, на які накладено арешт;

- одночасне зростання кількох статей державних асигнувань та чисельності працюючих повинне забезпечувати прискорене зростання економічного ефекту. Це означає, що підвищення витрат на оплату прані, на відрядження, поточних видатків й комунальні платежі, збільшення чисельності працюючих на певну кількість відсотків (щороку до 10%, як свідчать звіти про виконання бюджетів за бюджетними програмами Державної служби фінансового моніторингу України за 2009-2012 pp.) має призводити не менш, ніж до півтораразоваго зростання вартості цінностей, вилучених із злочинного обороту;

- економія видатків на службу державної протидії злочинним фінансовим операціям не повинна негативно позначатись на отримуваному економічному ефекті в масштабах національної економіки. Це означає, що у випадку зменшення чисельності держслужбовців, зменшенні поточних та комунальних видатків уповноваженого органу державної влади, в тому числі і за рахунок реорганізації, вартість цінностей, що вилучається із тіньового обороту не повинна знижуватись, порівняно із попередніми періодами. Згідно із виконаними розрахунками, критична межа економічного ефекту діяльності Держфінмоніторингу повинна перевищувати мінімальне значення виявлене в 2008 p., що дозволяє встановити нижню межу вартості арештованих цінностей на рівні 0,02% агрегату М2 грошової маси країни.

З урахуванням вищенаведеного вважаємо за доцільне запропонувати удосконалити процес обґрунтування цільових показників діяльності Держфінмоніторингу в умовах невизначеності щодо змін макрекономічного середовища та транспарентності грошових потоків у фінансовій системі країни за допомогою системи штучного інтелекту, розробленої на основі нечіткого висновку типу Сугено. Системи нечіткого висновку дозволяють отримати чітке кількісне значення результативного показника, що має назву вихідної змінної, за умов неповної інформації та невпевненості щодо істинності кількісної залежності між факторами — вхідними змінними та результатом. В основу проектування систем нечіткого висновку (фаззі-алгоритмів від англ. fuzzy — нечіткий) покладено експертні знання або дані вибірки спостережень про реальні процеси економічних, технічних, соціальних та інших систем. Взаємозв'язок між змінами вхідних та вихідної змінної відображає система правил, а чіткі кількісні значення змінних задаються як елементи нечітких множин, які характеризуються не лише фактичним значенням, але й мірою впевненості (ц) щодо належності даного значення до певної сукупності спостережень, що в теорії нечітких множин називається лінгвістичним терміном, зростання видатків на оплату праці працівників бюджетної установи на 8% має чітке значення 5, але із деякою, не обов'язково 100%-ю мірою впевненості може бути охарактеризованим як "значне зростання". Згідно теорії нечітких множин поняття "значне зростання бюджетних видатків" є лінгвістичним термом, тобто нечіткою множиною, яка об'єднує пари числових значень, одне з яких - певний % зростання бюджетних видатків, друге — число в межах від 0 до 1, що характеризує міру впевненості в тому, що певний % зростання бюджетних видатків може бути охарактеризований як значне зростання. зокрема, пара чисел 5%/0,6 свідчить що 5%-ва зростання держвидатків можна

визнати значним із мірою впевненості 60% (тобто 0,6), а не 100%. Тобто для даного прикладу и = 0,6. Як зазначалось раніше, міра впевненості встановлюється на основі узагальнення експертних оцінок, отриманих від компетентних фахівців, або за допомогою процедур статистичного аналізу даних, таких як кластерний аналіз. Залежність між мірою впевненості щодо належності нечіткій множині певного чіткого значення, тобто числового значення деякого показника, виражається за допомогою функції належності. Якщо позначити чітке значення показника як х, функція належності у символьному позначенні матиме такий узагальнений вигляд:

(4.11)

де f(х) — деяка функція, що дозволяє перетворити будь-яке число у величину в інтервалі від 0 до 1. Тип функції належності залежить від характеру лінгвістичного терму, який може характеризувати величину, обмежену з двох сторін (тоді вживатимуться слова-лінгвістичні конструкції типу "в середньому", "близько...", "біля...", наприклад "коло 8%"), або тільки з одної сторони (тоді вживатимуться слова-лінгвістичні конструкції типу "великий", "підвищення", "більше...", чи "малий", "зниження", "менше", наприклад "зростання видатків" або "економія коштів").

Сукупність функцій належності вхідних (входів) та вихідних (виходів) змінних та логічних правил взаємозв'язку лінгвістичних термів входів і виходів являють собою нечітку базу знань фаззі-алгоритму. Для цілей покращення інформаційної підтримки державного регулювання вважаємо за доцільне задати у базі знань вихідну змінну у вигляді сукупності чітких чисел, що показують співвідношення арештованого з подачі Держфінмоніторингу майна та інших цінностей до грошової маси країни. Відповідно до результатів аналізу, досяжне для фінансової розвідки співвідношення вилучених з нелегального обороту цінностей до грошової маси (М2) становить 0,055%. Це відповідає результатам 2011-2012 років. Найнижче значення вихідної змінної — 0,02% було обґрунтовано вище.

На нашу думку, у випадку будь-якого скорочення, в тому числі за рахунок реорганізації служби Держфінмоніторингу, обсяг цінностей, вилучених із нелегального обороту не повинен бути меншим за 0,02% грошової маси, що перебуває в обігу у відповідному періоді. З урахуванням даних ретроспективного аналізу арешт майна на суму понад 5,5 млрд. грн. у 2009 р. є винятковим випадком (рис. 4.5). Малоймовірним є щорічне збільшення цього показника понад встановлену суму. Усереднюючи максимальне та модальне значення співвідношення вартості арештованого майна та грошової маси, пропонуємо вважати величину 0,26% порогом досяжної ефективності. Тобто, якщо за підсумком року вартість цінностей, на які накладено арешт за результатами розгляду узагальнених матеріалів Держфінмоніторингу України, становить 0,25% грошового агрегату М2, що обслуговував національну економіку за цей період, роботу фінансової розвідки варто визнати ефективною.

Застосування чітких значень вихідної змінної замість нечітких множин можливо у системах нечіткого висновку типу Сугено. У таких алгоритмах нечіткого висновку за допомогою правил нечітких продукцій вихідна змінна визначається як константа, а типова форма правила наступна [і93. с. 78І: Якщо''

(4.12)

де

терми вхідних та вихідної лінгвістичних змінних;

γ- деяке значення-константа вихідної змінної.

Результуюче значення виходу знаходять як суперпозицію лінійних законів чи констант шляхом обчислення зваженого середнього:

(4.13)

де Yj — чітке значення вихідної змінної у відповідності із і-м правилом;

μ Yj — міра істинності і-го правила;

т — кількість правил нечіткої бази знань.

Основні етапи алгоритму нечіткого висновку типу Сугено наведено на рис. 4.7.

Алгоритм виконання нечіткого логічного висновку типу Сугено за спрощеною схемою (вихідна змінна задається у вигляді констант), авторська розробка

Рис. 4.7 Алгоритм виконання нечіткого логічного висновку типу Сугено за спрощеною схемою (вихідна змінна задається у вигляді констант), авторська розробка

Система нечіткого висновку типу Сугено, запропонована нами для поліпшення інформаційної підтримки обґрунтування показників ефективності діяльності Держфінмоніторингу містить 4 вхідні змінні та 1 вихідну. Алгоритм нечіткого висновку містить 4 вхідні змінні, що характеризують виражені у відсотках щорічні прирости витрат на Утримання Держфінмоніторингу та чисельності працівників служби.

Фаззі-алгоритм для інформаційної підтримки обґрунтування показників ефективності діяльності Держфінмоніторингу, розроблено авторами

Рис. 4.8. Фаззі-алгоритм для інформаційної підтримки обґрунтування показників ефективності діяльності Держфінмоніторингу, розроблено авторами

Нечітку базу знань пропонованого фаззі-алгоритму визначено на основі наступних міркувань. Діапазони чітких значень вхідних змінних, тобто універсальні множини (універсум) у термінології теорії нечітких множин, визначено на основі ретроспективного аналізу ретроспективної динаміки відповідних показників статей витрат та чисельності персоналу за 2005-2012 роки (табл. 4.2). З метою запобігання надмірного ускладнення обчислень та суперечливості логічних висновків кожна вхідна змінна містить по два терми: зростання та зниження. Ці нечіткі множини характеризують поняття, обмежені тільки з одної сторони: зростання має нижню межу -насамперед темп зростання не може бути від'ємним числом, однак дуже мале значення приросту показника може бути визнаним як зростання лише з деякою незначною мірою впевненості. Аналогічно, зниження не може характеризуватись додатнім значенням абсолютного чи відносного приросту показника, а міра впевненості у тому, що зміна показника в часі е зниженням, зростає в міру збільшення абсолютного значення від'ємного темпу приросту. Функції належності всіх без винятку нечітких множин - термів вхідних змінних обрано сигмоїдального типу, що одночасно може характеризувати лінгвістичні змінні на позначення необмежених і зверху, і знизу величин.

Таблиця 4.2

Функції належності вхідних змінних, використані при побудові алгоритму нечіткого висновку для обґрунтування цільових показників діяльності Держфінмоніторингу, авторська розробка

Функції належності вхідних змінних, використані при побудові алгоритму нечіткого висновку для обґрунтування цільових показників діяльності Держфінмоніторингу, авторська розробка

Сигмоїдальна функція є нелінійною та в загальному вигляді задається формулою:

(4.14)

де a, b- числові параметри, які можуть набувати довільних дійсних значень а е — основа натуральних логарифмів. При цьому параметр Ь задає координату переходу через 0,5. Інакше кажучи, параметру Ь відповідає максимальна невизначеність щодо належності чіткого значення до нечіткої множини, коли ентропія суджень досягає максимального значення 0,5. В міру віддалення від цієї константи (U) у той чи інший бік впевненість щодо належності певного показника терм-множині або прискорено зростає, наближаючись до 1, або прискорено скорочується, асимптотично наближаючись до 0. Константа а характеризує коефіцієнт крутизни, а її знак визначає форму кривої й тип функції належності. Так, для зростаючих функцій належності, необхідних для завдання нечітких множин, що характеризують зростання, параметр а додатній. Натомість для убуваючих функцій належності, що використовуються для термів, характеризуючих убування вхідної змінної, параметр а завжди від'ємний. Звичайно найбільшій невизначеності відповідає середній рівень прояву ознаки чи величини певного показника у досліджуваній вибірці: таке середнє значення не можна із 100% впевненості визнати як великим (зростаючим з урахуванням призначення проектованого фаззі-алгоритму), так і малим, убуваючим. Міра крутизни нелінійної функції сигмоідального типу повинна встановлюватись з урахуванням волатильності значень досліджуваної змінної. Пропонуємо визначати коефіцієнт крутизни а на підставі формули стандартного відхилення для рівномірного розподілу;

(4.16)

де - середні значення показників-входів фаззі-алгоритмів, визначені на основі вибірки ретроспективних даних.

Графік термів вхідної змінної

Рис. 4.9. Графік термів вхідної змінної "Приріст поточних видатків" на діяльність Держфінмоніторингу, розроблено авторами

Таким чином, параметри сигмоїдальних функцій належності входів визначались на основі середніх значень та стандартних відхилень показників діяльності Держфінмоніторингу, обчислених для ретроспективної вибірки спостережень за 2005-2012 роки. У табл. 4.2 наведено межі універсумів та функції належності для не чітких термів вхідних змінних, а на рис. 4.9 представлено графік термів вхідної змінної "Приріст поточних видатків" (current — у позначеннях програмного середовища MATLAB, у якому здійснювалось проектування fuzzy-алгоритму).

Функції належності термів вхідних змінних та нечітку базу правил систематизовано у табл. 4.3.-4.4.

Таблиця 4.3

Константи вихідної змінної — співвідношення вартості арештованого майна до суми грошового агрегату М2 для обґрунтування цільових показників діяльності Держфінмоніторингу, розроблено авторами

Змінна "агеsht" (вартість арештованих цінностей, у % від агрегату М2)

Назва терму

Значення константи,%

Низька (l)

0,020

Середня (m)

0,055

Висока (h)

0,250

Таблиця 4.4

Нечітка база правил для обґрунтування цільових показників діяльності Держфінмоніторингу, розроблено авторами

Нечітка база правил для обґрунтування цільових показників діяльності Держфінмоніторингу

У табл. 4.4 наведено системи правил нечітких продукцій. їх кількість обмежена 5-ма в силу таких міркувань:

- одночасне зростання державних асигнувань за всіма статтями фінансування передбачає максимально можливу віддачу;

- зростання будь-якої із статей видатків економічно невиправдано лише у випадку зниження економічного ефекту державного регулювання. Інакше кажучи, співвідношення вартості арештованих цінностей, виражене у % від агрегату М2, не повинно знижуватись, порівняно із певним середнім рівнем;

- зниження обсягів фінансування органу державної влади, як і скорочення чисельності працюючих, є дестимулюючим чинником, а тому не варто очікувати на зростання макроекономічного ефекту від подібної оптимізації держвидатків.

Наведемо приклад застосування розробленої системи нечіткого висновку для визначення цільових показників діяльності Держфінмоніторингу на 2013 рік. Якщо припустити, що динаміка економічних показників ДСФМ буде позитивною, проте тенденція до оптимізації штату, розпочата в 2009 р. збережеться, то чіткі значення вхідних змінних наступні:

- % приросту середньомісячної заробітної плати - підвищення на 12,3% (11.= 12,3);

- % приросту поточних і комунальних видатків — збільшення на 5%(ііс=5);

- % приросту видатків на відрядження — збільшення на 6% (иУ =

6);

- % приросту чисельності працюючих - скорочення на 2% (ир = —2). Фаззифікація передбачає встановлення відповідності між

конкретним (зазвичай числовим) значенням окремої вхідної змінної системи нечіткого висновку та значенням функції приналежності відповідного їй терму вхідної лінгвістичної змінної.

- Вхідна змінна "% приросту середньомісячної заробітної плати" (ваіагу)):

- Значення функції належності терму "низький" для 12,3 (ив -12,3) відповідно із параметрами (табл. 4.2):

- Значення функції належності терму "високий" для 12,3 (иа = 12,3) відповідно із параметрами (табл. 4.2):

Таким чином, із впевненістю 0% можна стверджувати що зростання середньомісячної зарплати працівників ДСФМ на 12,3% проти минулорічної величини є високим, — адже зростання видатків на оплату праці за 2005-2012 рр. в середньому становило 14,7% щороку (згідно звітів про виконання бюджету за бюджетними програмами Державної служби фінансового моніторингу України).

Тому зростання середньомісячної зарплати на 12,3%, порівняно з минулим роком, із 100% впевненості є низьким.

- Вхідна змінна "% приросту поточних і комунальних видатків" (current):

Значення функції належності терму "низький" для відповідно із параметрами (табл. 4.2):

- Значення функції належності терму "високий" для відповідно із параметрами (табл. 4.2):

Таким чином, із впевненістю 25,6% можна стверджувати що зростання поточних і комунальних видатків ДСФМ на 5%, порівняно з минулорічним показником, е низьким, натомість із впевненістю у 74,4% 5-ве зростання поточних видатків - високе.

- Вхідна змінна "% приросту видатків на відрядження" voyagé:

- Значення функції належності терму "низький" для відповідно із параметрами (табл. 4.2):

- Значення функції належності терму "високий" для відповідно із параметрами (табл. 4.2):

Таким чином, із впевненістю и% можна стверджувати, що зростання видатків на відрядження працівників ДСФМ на 6% проти показника минулого року є високим. У той же час приріст 100%-во низький базуючись на інформації Звітів про виконання бюджету за бюджетними програмами Державної служби фінансового моніторингу України [41-44, 47, 48].

- Вхідна змінна "% приросту чисельності працюючих" (person):

- Значення функції належності терму "низький" для відповідно із параметрами (табл. 4.2):

- Значення функції належності терму "високий" для відповідно із параметрами (табл. 4.2):

Таким чином, із впевненістю 99,7% можна стверджувати, що скорочення чисельності працюючих на 2% е проявом низького приросту чисельності працюючих.

Визначення мір виконання передумов логічних правил виконується у відповідності із формулою (4.16).

(4.16)

Оскільки в усіх правилах вжито логічну зв'язку ТА, використовується t-норма, що в алгоритмах Сугено реалізується операцією добутку. Відповідно до умов, що розглядаються, істинність правил нечіткої бази знань становить:

1. Для правила 1 (табл. 4.4) міра впевненості щодо високих результатів роботи Держфінмоніторингу:

(4.17)

2. Для правила 2 (табл. 4.4) міра впевненості щодо низьких показників вартості арештованого майна:

(4.18)

3. Для решти правил (табл. 4.4) міра впевненості щодо середнього значення співвідношення вартості арештованого майна до грошового агрегату М2 збігається зі значеннями функцій належності термів "висока" для змінних "salary", "current", "person":

(4.19) (4.20) (4.21)

Агрегація передумов правил та дефаззифікація тобто розрахунок чіткого значення вихідного значення співвідношення вартості арештованого майна до грошового агрегату М2 здійснюється за формулою (4.13)

(4.22)

Таким чином, вартість цінностей, вилучених протягом 2013 р. не повинна бути меншою за 0,046% грошового агрегату М2 (за станом на грудень). При нижчих показниках вартості арештованого майна

збільшення бюджетних асигнувань на ДСФМ слід вважати економічно невиправданим. Якщо припустити, що темпи зростання грошової маси М2 зростатимуть лише на 4% (прогноз інфляції на 2013 p.), то агрегат М2 дещо перевищить 800 млрд. грн. За таких умов показник якості роботи фінансової розвідки у грошовому вимірі повинен перевищувати 370 млн. грн. Порівнюючи фактичну вартість майна, вилученого із злочинного обороту із запланованим показником, можна виявити якість роботи ДСФМ. Тому вважаємо за доцільне доповнити систему результативних показників, що характеризують виконання бюджетних програм Держфінмоніторингу України, ще одним показником якості — вираженим у відсотках співвідношенням вартості майна, на яке протягом звітного періоду накладено арешт, із аналогічним плановим показником. Для визначення останнього і призначена запропонована вище система нечіткого висновку.

Зважаючи на прозорість обчислювальних процедур нечітких алгоритмів та можливість реалізації алгоритму типу Сугено виключно за рахунок операцій елементарної математики, стає можливим реалізувати інтелектуальну систему планування цільових показників діяльності Держфінмоніторингу засобами MS Excel. Така реалізація дозволяє використовувати фаззі-систему широким колом користувачів, оскільки не вимагає спеціального програмного забезпечення та додаткового навчання персоналу.

На рис. 4.10 наведено можливий варіант інтелектуальної системи розрахунку планового значення співвідношення вартості арештованого майна до грошової маси (агрегат М2) в програмному середовищі MS Excel. Користувачеві необхідно лише ввести значення планового приросту чотирьох вхідних змінних у виділені кольором клітинки В2:Е2(рис. 4.10). Програма автоматично обчислює процент вилучених із злочинного обороту цінностей від грошового агрегату М2 згідно з формулою (4.13), видаючи результат у позначеній кольором клітинці I1. Складові цієї формули (4.13) — чисельник і знаменник, а також загальний результат додатково обчислюються в клітинках Q21, Р22 та Q23, що також виділені кольором та містять той же результат, що й I1. Крім того, користувач може ввести планове значення грошового агрегату М2 станом на кінець планового періоду до об'єднаної клітинки J2:K2 отримати в блоці клітинок І4:К4 (позначених кольором та із збільшеним розміром шрифту на рис. 4.10) мінімальну величину вартості майна, на яке накладено арешт, яка забезпечитиме ефективність додаткових бюджетних асигнувань на Держфінмоніторинг.

Формули у зазначених клітинках звичайно ґрунтуються на результатах обчислення істинності правил нечіткої бази знань діапазоні Р16:Р20, їх зведено в табл. 4.5.

Таблиця 4,5

Формули розрахунку складових чіткого значення планової відсоткової частки арештованого майна у грошовій масі для обґрунтування цільових показників якості діяльності Держфінмоніторингу у середовищі MS Excel (клітинки НІ, N23, М24, N25), авторська розробка

Адреса клітинки

Формули у клітинках табличного процесору

I1

=(M4*P17+N4*(P19+P18+P20)+O4*P16)/ (Р20+Р19+Р18+Р17+Р16)

Q21

= CyMM(Ql6:Q20)

Р22

= СУММ(Р16:Р20)

Q23

= Q21/P22

Нечітка база правил — сукупність логічних конструкцій типу "якщо..., то ..." наведена у блоці клітинок А14:Q20. Поруч із термами умов та константами висновків правил в електронній таблиці розраховуються відповідні значення функцій належності. З цією метою для термів вхідних змінних у клітинках біля кожного терму введено формули-посилання на значення функцій належності, розраховані в блоці G5G:12. Для нечіткої агрегації та імплікації у блок клітинок 016:020 введено формули-посилання на значення-констант термів функцій належності вихідної змінної (блок М5:06). Міра істинності кожного з правил обчислюється (μYj ) у діапазоні Р16:Р2І

як г-норма, тобто як добуток значень істинності передумов правила. Формули блоку А14:Q20 "Нечіткі правила" зведено в табл. 4.6.

До блоку "Функції належності вхідних змінних" введено параметри сигмоїдальнних функцій належності відповідно до табл. 4.2. Обчислення значень функцій належності термів вхідних

змінних (μx) за допомогою відповідних формул реалізовано у блоці клітинок G5:G12.

Формули блоку А4:G12 "Функції належності вхідних змінних"

зведено в табл. 4.7.

Реалізація алгоритму нечіткого висновку для обґрунтування цільових показників якості діяльності Держфінмоніторингу (з застосуванням алгоритму типу Сугено із константними значеннями термінів вихідної змінної), складено авторами

Рис. 4.10. Реалізація алгоритму нечіткого висновку для обґрунтування цільових показників якості діяльності Держфінмоніторингу (з застосуванням алгоритму типу Сугено із константними значеннями термінів вихідної змінної), складено авторами

майна до грошовій масі для оцінювання якості діяльності ДСФМ у середовищі MS Excel (клітинки А14:Q20) (розроблено авторами)

Таблиця 4.7

Формули блоку "Функції належності вхідних змінних" для розрахунку цільового показника якості роботи Держфінмоніторингу у середовищі МS Ехсеl (клітинки А4:G12) розроблено авторами

Формули блоку

Як свідчить рис. 4.10, результати обчислень у середовищі MS Excel на всіх етапах фаззі-алгоритму збігаються із розрахунками мір істинності термів вхідних змінних, правил нечітких продукцій та дефаззифікованого значення вихідної змінної.

Запропонована інтелектуальна система та її програмна реалізація у середовищі MS Excel є доволі гнучкого і може додатково налаштовуватись користувачами-фахівцями планово-економічних департаментів відповідних органів державної влади у разі істотних змін економічної динаміки країни, оцінюванні економічної ефективності заходів з реформування органів державного управління і зумовлених ними змін обсягів і структури бюджетних асигнувань на їхнє утримання.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси