Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Банківська справа arrow Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків
< Попередня   ЗМІСТ

ВИСНОВКИ

1.Для формування комплексного підходу до визначення засад впливу та спрямування функціонування банків і страховиків на зменшення тіньових грошових потоків необхідно сформувати дієвий механізм виявлення, протидії і нейтралізації кримінальних дій як з боку самих фінансових установ, так і з боку третіх осіб, які застосовують банки і страхові компанії у різноманітних шахрайських схемах. Крім того, зменшення обсягів неформальної економіки напряму залежатиме від державного регулювання, спрямованого на регламентування високого рівня прозорості діяльності банків і страховиків, налагодження системи інформаційно -аналітичного забезпечення взаємодії між правоохоронними і наглядовими органами за фінансовим сектором, представниками страхового та банківського бізнесу.

2. Основним призначенням внутрішнього контролю в системі інформаційно-аналітичного забезпечення механізму впливу на зменшення обсягів тіньових грошових потоків є контроль за ризиком фінансових зловживань. Важливим завданням внутрішнього контролю слід вважати безперервне оцінювання досягнення стратегічних цілей у результаті спільних зусиль органів управління банку/страховика, менеджерів і персоналу за припустимого рівня ризиків. Тобто при операційній діяльності фінансовій установі слід дотримуватись принципу оптимальності співвідношення дохідності і ризикованості операцій. Іншими елементами інформаційно-аналітичного забезпечення є внутрішній аудит, ризик-менеджмент і корпоративне управління.

3. До основних механізмів, спрямованих на протидію шахрайству в фінансовому секторі, а/гід віднести попереджувальні заходи щодо фінансових зловживань на рівні фінансової установи, а також утворення організацій, діяльність яких спрямована на виявлення і протидію шахрайству у фінансовому секторі.

4. Найбільш ефективним способом боротьби з шахрайством в контексті мінімізації тіньових грошових потоків є побудова системи попередження фінансових зловживань. До обов'язкових елементів зазначеної системи слід віднести: ведення комплексної бази даних клієнтів фінансових установ, навчання співробітників підрозділу андеррайтингу/кредитного (депозитного) підрозділу, регулювання страхових випадків, здійснення інвестицій в інформаційно-технологічне оснащення служби безпеки компанії, посилення співпраці між іншими представниками фінансового сектору, саморегулюючими організаціями, представниками правоохоронних органів й органів фінансового нагляду.

5. Ключовими елементами спрямування діяльності страховиків і банків на мінімізацію тіньових грошових потоків з позиції законодавчого поля є: дотримання відповідних мінімальних регуляторних вимог; ідентифікація, оцінювання й управління ризиком легалізації неформальних доходів, а також залучення для цієї мети достатніх ресурсів; покладення відповідальності на вище керівництво за заходи

контролю щодо протидії зловживанням у фінансовому секторі за участю фінансових організацій.

6. Механізм спрямування діяльності страховиків і банків на скорочення тіньових грошових потоків являє собою сукупність взаємозв'язків між суб'єктами протидії фінансовим зловживанням (банк, страховик, відповідні правоохоронні і наглядові органи, міжнародні організації з боротьби з фінансовими зловживаннями (ФЗ)), зовнішніх і внутрішніх інструментів попередження і боротьби із фінансовими зловживаннями. Реалізація загрози ФЗ набуває форми власне фінансового зловживання, що перетворює фінансову установу у порушника, жертву фінансового злочину або свідомий/несвідомий засіб ФЗ.

Отримані результати проведеного дослідження дозволили сформулювати низку науково-теоретичних положень, прикладних методичних підходів та концептуальних напрямків покращення державного регулювання процесами легалізації фінансових потоків банків та страховиків. Найважливіше теоретичне та практичне значення для подальшого удосконалення системи протидії фінансовому шахрайству на рівні держави мають такі висновки:

7. Дослідження теоретичних засад впливу держави на зменшення обсягів нелегальних грошових потоків у фінансовій сфері дозволило виявити пріоритетність вибору об'єктів державного регулювання системою протидії нелегальним фінансовим операціям — серед усіх суб'єктів фінансового ринку, які надають фінансові послуги, саме банки та страховики найчастіше втягуються на кожну стадію процесу легалізації коштів.

8. В результаті узагальнення теоретичних, економічних та правових засад державного регулювання зниженням тіньової економіки через діяльність суб'єктів фінансового ринку запропоноване авторське визначення поняття "державна система протидії тіньовим фінансовим потокам", під якою, на відміну від існуючих, розуміється сукупність регулюючих суб'єктів, об'єктів впливу та процесів взаємодії між ними на основі принципів, правил, законодавчо закріплених норм, які в сукупності забезпечують зниження обсягів нелегальної економіки. Обґрунтовано, що запропоноване визначення дозволить системно сприяти зростанню фінансової стійкості економічних суб'єктів, підвищенню довіри до національної економіки з боку міжнародних інститути.

9. Запропоновано методику експрес-оцінювання рівня тінізації економіки регіону, що враховує три найголовніші джерела виявлення нелегальних фінансових потоків: розбіжності між показниками номінального та економіко-технологічного зростання корпоративного сектору, динаміку пасивних заощаджень домогосподарств як резерву нелегального грошового обороту, зміни розриву між споживчими видатками домогосподарств і товарооборотом товарів і послуг. Сукупність вказаних складових тіньового обороту, на відміну від існуючих аналогічних методик, дозволяє опосередковано визначати обсяги тіньових потоків фінансового сектору з урахуванням територіального чинника та встановити регіони із підвищеним ризиком легалізації неформальних доходів. За результатами проведених досліджень, територіями підвищеного ризику збільшення тіньових фінансових потоків на сьогоднішній день є АР Крим, Вінницька, Волинська, Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька та Чернігівська області.

10. На підставі аналізу публічної звітності в регіональному масштабі розроблено порогові значення індикаторів причетності страховиків до нелегальних фінансових потоків, що розраховуються на основі офіційної фінансової звітності. Вони насамперед пов'язані із фінансовою діяльністю СК як ділових підприємств, адже вони можуть отримувати кредити від банків, або ж розміщувати нагромаджені фінансові ресурси на банківських депозитних рахунках. Отже, на кожну гривню відсотків, сплачених за кредити, страховики мають одержувати щонайменше 5 гривень доходів від депозитів; кожна гривня, спрямована на адміністративні витрати, інші ніж ліквідаційні витрати, має повертатись до страхових компаній у вигляді 2-х гривень фінансового результату; додаткові витрати на збут мають забезпечувати, щонайменше, зо-кратне зростання страхових премій. За підсумками 2010 р. встановлені нормативи було витримано лише страховиками, розташованими у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Одеській і Сумській областях, а решта регіонів визнано такими, що мають високу ймовірність причетності фінансових установ до нелегальних грошових потоків та навмисного банкрутства з метою приховування участі у тіньових фінансових операціях.

11. В результаті статистичного аналізу публічної звітності банківського сектору визначено наступні загальнонаціональні нормативні значення показників ризику непрозорості операційної діяльності, порушення яких вимагає посилення державного нагляду за операціями, виконуваними у банківській системі: пороговий норматив фінансового ризику — на кожну гривню строкових депозитів має припадати сума, не більше ніж 4,75 грн. кредитів фізичних та юридичних осіб; пороговий норматив рентабельності/збитковості сумарних активів банківських організацій — (—5,5%), тобто не більше 5,5 коп. збитків у розрахунку на кожну гривню активів комерційного банку припадатиме понад 5,5 коп. збитків. По відношенню до банків із високим ризиком непрозорості операційної діяльності заходи з боку системи державного регулювання передбачають підвищення кількості перевірок Національним банком України та зниження пороґових сум "сумнівних" фінансових операцій.

12. Алгоритм перевірки публічної фінансової звітності банків, віднесених до категорії таких, для яких слід посилити регуляторні вимоги і нагляд з боку Національного банку України та інших суб'єктів державного фінансового моніторингу, передбачає розрахунок коефіцієнту відносного відставання (випередження) приросту рентабельності активів над приростом коефіцієнту автономії і зіставлення отриманого значення із динамікою рентабельності сукупних активів. Відсутність потреби у посиленні державного нагляду обумовлюється позитивною динамікою фінансових результатів банку, відображених у публічній фінансовій звітності або збереженням пропорційності між динамікою фінансової автономії та рентабельності активів.

13. За результатами дослідження передумов активізації тіньових фінансових операцій на фінансовому ринку запропоновано методичний інструментарій оцінювання ймовірності фінансового зловживання, що передбачає обчислення ймовірності причетності особи до фінансового шахрайства, і у випадку високих її значень, — застосування низки запобіжних заходів: від відмови підозрілому клієнту до повідомлення суб'єктів державного фінансового моніторингу. Імовірність схильності клієнта до фінансового зловживання пропонується визначати як середньозважену трьох складових: регіональної, матеріально-ресурсної та дохідної. Для суб'єктів державного фінансового моніторингу запропонований інструментарій рекомендовано застосовувати як засіб контролю за діяльністю фінустанов на предмет повноти висвітлення операцій та контрагентів, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси