Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Облік нематеріальних активівБухгалтерський облік операцій з акціямиСутність господарського обліку, вимоги, вимірники та види
Облік оперативного лізингуОблік оперативної орендиОперативний облік витрат на виробництво
Планування ключових фінансових показниківПланування ключових фінансових показниківПоказники ефективності використання основних фондів
ОСНОВИ ТЕОРІЇ ФІНАНСІВ ТА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУБУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК, ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ ТА ЗВІТНІСТЬБУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК У СИСТЕМІ НАУК
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Види обліку

Залежно від природи облікової інформації господарський облік поділяють на такі взаємопов'язані між собою види обліку:

1. Оперативно-технічний (оперативний) облік.

2. Бухгалтерський обпік.

3. Статистичний облік.

Суть оперативно-технічного обліку, його мета

Оперативно-технічний (оперативний) облік здійснюється безпосередньо на місці (цех, склад тощо) й забезпечує негайне спостереження та реєстрацію визначених виробничих і комерційних операцій та інших факторів господарської діяльності підприємства, організації, установи. Мета оперативного обліку – швидке одержання інформації про хід виробництва, реалізацію продукції (робіт, послуг), результати діяльності.

Оперативний облік слугує для оперативного планування й поточного спостереження за розвитком виробництва, виконанням робіт, послуг. Він охоплює господарські й виробничі операції, що не мають безпосереднього відображення на рахунках бухгалтерського обліку. За допомогою оперативного обліку одержують дані про щоденний випуск продукції, щоденне відвантаження і реалізацію продукції, товарів, про витрати сировини та інших матеріальних цінностей, трудові витрати, додержання умов договірних поставок тощо. Дані для оперативно-технічного обліку одержують шляхом безпосереднього спостереження фактів господарської та виробничо-фінансової діяльності підприємства, організації, установи.

Разом із тим, оперативно-технічний облік охоплює і ті господарські операції, які не мають безпосереднього відображення у бухгалтерському обліку. Так, з його допомогою контролюють явку працівників на підприємство та закінчення робочого часу, роботу верстатів і машин, їх простої, режим технологічного процесу, стан та хід розрахунків підприємства з іншими підприємствами, організаціями, установами та ін.

Використання показників оперативного обліку

Показники оперативного обліку використовують для забезпечення контролю і прийняття необхідних заходів. Ці показники часто не документують, а сповіщають усно.

Оперативний облік характеризується швидкістю одержання облікових відомостей.

Для одержання необхідної інформації дані оперативного обліку часто одержують шляхом спостереження, але нині дедалі ширше використовують сучасну техніку, наприклад, комп'ютери, телефакси тощо.

Низку показників оперативного обліку передають до вищих організацій, приватних власників, наприклад, дані про випуск продукції, одержання врожаю зернових тощо. Такі показники узагальнюють і включають до складу оперативної звітності, яка слугує для спостереження за відповідними процесами в масштабі приватних підприємств, колективних підприємств, державних підприємств, окремих галузей і народного господарства України в цілому.

Оперативним обліком мають бути зайняті працівники всіх служб підприємства – виробничої, технічної, бухгалтерської, постачання, праці, кадрів тощо.

Головним завданням оперативного обліку є швидка (оперативна, за короткий проміжок часу, протягом дня) видача оперативних даних. Оперативний облік передбачає використання статистичних методів, головним чином таких, як спостереження господарських та технологічних операцій та їх реєстрація.

Таким чином, оперативний облік – це спосіб спостереження та контролю за окремими господарствами та технічними операціями безпосередньо в процесі їх здійснення з метою оперативного керівництва ними.

Суть бухгалтерського обліку

Бухгалтерський облік є законодавчо визначеним і регульованим централізовано, на єдиних засадах і принципах подвійного запису, відповідно до національних Положень (стандартів).

Слово “бухгалтер” походить від немецького Buchhalter – від Виск – книга та halten – тримати.

Відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” №996-XIV від 16 липня 1999 р. [3] із змінами і доповненнями (Розділ 1, ст. 1) бухгалтерський облік – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльность підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Облік грунтується на суворому дотриманні документації та здійснюється на основі державних правових актів, тобто на основі правових чинників, що передбачають виникнення виробничих підрозділів (цех, бригада, ланка, виробник) та існування різних організаційно-правових форм підприємництва (малий бізнес, колективний бізнес, акціонерний бізнес).

Бухгалтерський облік – є основою економічної інформації підприємства, основою інформаційного забезпечення процесу управління. Лише налагоджена система бухгалтерського обліку дозволяє отримати необхідну інформацію для забезпечення управління господарською діяльністю підприємства, для прийняття управлінських рішень.

Побудова бухгалтерського обліку залежить від розвитку всіх чинників, що зумовлюють його суть. Так, застосування комп'ютерних технологій дає можливість одному працівникові оперувати нормативною, технологічною, обліковою, правовою інформацією, що підносить інтегрованість бухгалтерського обліку в системі управління на вищий рівень, породжуючи нову якість обліку й нові чинники його побудови.

Бухгалтерський облік, забезпечуючи суцільну реєстрацію усіх господарських операцій, базується як на документуванні всіх господарських процесів, так і проведенні періодичних інвентаризацій, забезпечує виявлення та мобілізацію резервів підприємства з метою зниження собівартості продукції (робіт, послуг).

Основними умовами правильної організації бухгалтерського обліку є використання найбільш раціональних форм і методів обліку, підвищення його технічного озброєння.

Для ведення бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності будь-якого підприємства бухгалтер повинен:

1) знати методику ведення бухгалтерського фінансового обліку, законодавчу та нормативну базу, яка регламентує ведення бухгалтерського фінансового обліку в Україні;

2) уміти оформлювати та обробляти первинні документи, складати кореспонденцію рахунків бухгалтерського обліку, складати облікові регістри;

3) на базі знань бухгалтерського фінансового обліку уміти складати правильно та своєчасно бухгалтерську, статистичну та податкову звітність, проводити аналіз діяльності підприємства та своєчасно звітувати перед відповідними органами влади.

Впровадження ринкових механізмів, різносторонні форми власності, реформування економічних відносин вимагають внесення змін у систему бухгалтерського обліку з метою одержання достовірної інформації для прийняття економічних рішень і попередження ризику у фінансовій діяльності підприємства.

Методично бухгалтерський облік поділяють на бухгалтерський фінансовий та бухгалтерський управлінський.

Бухгалтерський фінансовий облік – це комплексний синтетичний облік усіх засобів та грошових коштів і всієї економічної діяльності підприємства, фірми, організації, установи. До його складу входять аналітичний облік розрахунків з постачальниками і покупцями, іншими організаціями та особами, а також аналітичний облік фінансових операцій, облік акцій, дивідендів, облігацій, векселів, кредитів, відсотків, інвестицій тощо.

Об'єктами бухгалтерського фінансового обліку, що підлягають обов'язковому відображенню, є:

1) активи підприємства: основні засоби, нематеріальні активи, капітальні вкладення, довгострокові і короткострокові фінансові вкладення, виробничі складські запаси, розрахунки з дебіторами (дебіторська заборгованість всіх видів), грошові кошти, інші активи;

2) джерела власних засобів: Статутний капітал, пайовий капітал, додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокриті збитки), вилучений капітал, інші джерела власних засобів;

3) зобов'язання підприємства (пасиви): довгострокові кредити банків та інші зобов'язання, короткострокові кредити банків та інші поточні зобов'язання;

4) доходи підприємства за їх видами і витрати підприємства за їх економічними елементами;

5) фінансові результати діяльності підприємства та їх розподіл;

6) фінансові процеси і операції, що здійснюються з наведеними вище об'єктами.

За даними бухгалтерського фінансового обліку визначаються прибуток або збиток підприємства, фірми і складається їх фінансова звітність (Баланс, форма №1; Звіт про фінансові результати, ф. №2; Звіт про рух грошових коштів, ф. №3; Звіт про власний капітал, ф. №4; Примітки до річної фінансової звітності), ф. № 5.

Бухгалтерський фінансовий облік повинні вести всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, розмірів, видів діяльності.

Бухгалтерський фінансовий обпік документально пов'язує підприємства із зовнішнім світом, тобто сторонніми для нього підприємствами та фізичними особами (кореспондентами), тому фінансовий облік інколи називають зовнішнім обліком.

Бухгалтерський фінансовий облік та звітність регулюються державою, стандартами різних рівнів. Інформація фінансового обліку використовується внутрішніми і зовнішніми (постачальниками, податковою інспекцією, банками, інвесторами та ін.) споживачами.

Створення цілісної системи обліку передбачає активне застосування специфічного елементу регулювання бухгалтерського обліку та звітності – облікової політики підприємства. Облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності (стаття І Закону України № 996-XIV від 16.07.1999 р.; пункт 18 П(С)БО І “Загальні вимоги до фінансової звітності” № 87 від 31.03.1999 р.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси