Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Банківська справа arrow Інноваційні методи оцінки банківського капіталу
< Попередня   ЗМІСТ

Висновки

1. Капітал, як економічна категорія і вимірюваний параметр економічної системи, характеризується неоднозначністю трактувань сутнісних характеристик складу й структури. Однак на сучасному етапі розвитку економічної науки спостерігається усталена тенденція неможливості роз'єднання матеріального і нематеріального капіталу, оскільки їх внески у створення нової цінності є взаємодоповнюючими, комплементарними а не субституційними.

2. Чинники зміни ринкової вартості капіталу слід розглядати щонайменше в трьох аспектах, які співвідносяться з 3-ма ієрархічними рівнями економічних систем і детермінують результати оцінювання в рамках кожного з трьох методичних підходів. При цьому не існує однозначної відповідності між ієрархічним рівнем виникнення чинника та певним методичним підходом.

3. Чинники макроекономічного рівня мають найбільш потужний вплив на зміни вартості банківського капіталу, оскільки вони майже не чутливі до управлінського впливу, а нехтування ними призводить до найбільших неточностей у визначенні величини вартості та її змінах в майбутньому.

4. Роль макроекономічних чинників набуває домінуючого значення не лише для визначення вартісної оцінки банківського капіталу, але й для передбачення наслідків її хибних значень. Незважаючи на витончені наукові підходи щодо стабілізуючої ролі такого інструменту монетарної політики, як національна процентна ставка, на практиці її регулюючий вплив на економіку сучасних країни, процеси створення й нагромадження реальної вартості дещо послаблений через складнощі утримання капіталу від перетікання з виробничого сектору до фінансового: у такий спосіб виявляється дисонанс між поточними і проміжними цілями монетарної політики.

5. Порушення пропорцій розподілу доходів в процесі виробництва нових капітальних благ в кращому випадку прискорює інфляційні тенденції, в гіршому – може спровокувати транснаціональні за масштабом фінансові кризи. Тому державна політика стабілізації процесів нагромадження капіталу мусить включати як комплекс заходів, що реалізуються безпосередньо в реальному секторі та фінансовій системі, так і комплекс заходів підтримки національної економіки в цілому.

6. На діапазон результатів оцінок вартості капіталу впливає низка "методологічних" чинників, найважливішими серед яких є тривалість прогнозного горизонту, спосіб оцінювання величини реверсії, достовірність прогнозування темпів економічного зростання, правильність встановлення стадій життєвого циклу банківської організації' і ринку фінансових активів.

7. Використання новітніх технологій дейтамайнінгу для обробки фінансово-економічної інформації дозволяє розробити альтернативні стратегії збереження вартості, більш обґрунтовано розв'язувати тактичні завдання зі складання бюджетів, встановлення економічно обґрунтованих лімітів всіх видів витрат, цільових показників фінансового результату у найближчій та віддаленій перспективі. Результати математичного моделювання виявляються корисними для удосконалення системи антикризового моніторингу, оскільки встановлюють набір першочергових фінансово-економічних індикаторів та допомагають уточнити межу відхилень вартісноутворюючих чинників, безпечних для банку як ділового підприємства.

8. Проблему суб'єктивності дослідника під час проектування нечітких алгоритмів можна нейтралізувати завдяки поглибленому передпроцесуванню навчальної вибірки ретроспективних даних, яка полягає у виконанні кластерного аналізу окремо по кожній змінній входів і виходів із подальшим обчисленням статистичних характеристик – середнього значення і стандартного відхилення по кожному кластеру. Отримані кількісні значення слід використати в ролі параметрів дзвоноподібних або гаусових функцій належності нечітких термів лінгвістичних змінних. Для алгоритму типу Сугено із виходами- константами достатньо обчислити середнє значення по кожному кластеру, якими визначаються терми вихідної змінної.

9. Алгоритми нечіткого висновку та їх програмна реалізація в середовищі MS Excel, виконана за результатами емпіричних досліджень дає змогу не лише оперативно визначити величину банківського капіталу, але й уточнити особливості використання методу галузевих коефіцієнтів для оцінювання українських банків.

10. Для створення надійних систем штучного інтелекту, що дозволяють якнайточніше передбачати зміни фінансового стану банківських організацій, необхідно здійснити аналіз чималого обсягу даних про ретроспективний розвиток банківської системи. Для того, щоб виявити, яким чином показники варіації результатів попередніх періодів, поєднуючись у різних пропорціях, дозволять передбачити результати фінансової діяльності банків у перспективі, вважаємо за доцільне використовувати гібридні нейро-нечіткі мережі. У відповідності із результатами досліджень, гібридні нейро-нечіткі мережі, по-перше, дозволяють уточнити кількісні параметри проектованої системи нечіткого висновку, по-друге, ці засоби інтелектуального аналізу даних дають змогу додатково виокремити "типові" сценарії прояву циклічності результатів у банківському секторі, по-третє, дослідження поверхонь нечіткого висновку дозволяє виявити основні важелі управління банківським капіталом, спрямованого на максимізацію його вартості.

11. Усі алгоритми нечіткого висновку, запропоновані в даній монографії, можуть додатково налаштовуватись користувачами- оцінювачами з урахуванням динаміки макроекономічної ситуації та трансформаційних процесів внутрішньої структури організаційно- економічних механізмів сучасних українських банків, а саме – змін показників рентабельності капіталу, кількості ліцензованих фінансових організацій, експертних оцінок мультиплікатору капіталу, нарешті, активізацією чи послабленням спекулятивних тенденцій фондового ринку.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси