Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Теоретичні основи побудови та функціонування банківської системиБанківська система: принципи побудови, цілі та механізм функціонуванняОсновні перспективи функціонування банківської системи КазахстануЕкономічна природа функціонування банківських системТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОБУДОВИ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИОсобливості функціонування сучасних банківських системОсобливості функціонування банківської системи в умовах ринкуМЕХАНІЗМ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН:...Особливості функціонування сучасних банківських системПитання функціонування банківської системи України
 
Головна arrow Банківська справа arrow Механізми банківського кредитування в аграрній сфері
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Механізм функціонування банківської системи

Розвиток ринкових відносин неможливий без ефективно функціонуючого банківського сектору, завдяки якому реалізуються зв'язки між всіма суб'єктами і складовими частинами господарського механізму економіки держави. Саме банківські установи є центрами фінансової системи, де зосереджуються фінансові ресурси вкладників і відкриваються можливості доступу до джерел позичених джерел кредитних ресурсів позичальникам.

Тому можна стверджувати, що економічний і фінансовий потенціал будь- якої країни визначається потенціалом її банківської системи.

Аналіз сучасного стану розвитку економіки України потребує постійної уваги до банківської системи, проведення регуляторної політики, спрямованої на створення сприятливих умов для її стабільного та ефективного функціонування [285, с. 30-34].

Заболотний Г.М. [142, с. 113] називає національну банківську систему "ланкою, що об'єднує суб'єкти економіки" і стверджує, що "трансформуючи фінансові інвестиції, вона тісно інтегрується з іншими підсистемами і не може існувати без них, тому практично всі напрями діяльності банківських установ пов'язані з різноманітними сферами бізнесу, представники яких прямо чи опосередковано користуються послугами банків".

Сьогодні найбільшу частину всіх активних операцій вітчизняних банків становлять саме кредитні операції, що приносять їм найбільший прибуток. Враховуючи те, що підприємства аграрної сфери економіки при потребі в залученні кредитних ресурсів також вступають у взаємовідносини, в основному, з банківськими установами дослідження розпочнемо із загальної характеристики банківської системи України, її показників, включаючи аналіз кредитно-інвестиційного портфелю банківських установ – саме такий підхід забезпечить найкращу репрезентативність, порівнянність інформації та є зручним для формування адекватних висновків щодо проблем кредитного забезпечення підприємств аграрної сфери та пошуку шляхів вдосконалення існуючого механізму банківського кредитування [59, с. 67-71].

Станом на 01.01.2012 р. в Україні налічується 176 діючих банків, з яких з іноземним капіталом 53. Впродовж останніх років значно зросла частка іноземного капіталу в статутному капіталі банків з 19,5% в 2006 р. (початок року) до 41,9% в 2012 р.(на початок року) (таблиця 2.7).

Таблиця 2.7

Динаміка основних показників діяльності банківської системи*

Показники

01.01. 2006 р.

01.01. 2007 р.

01.01. 2008 р.

01.01. 2009 р.

01.01. 2010 р.

01.01. 2011 р.

01.01. 2012 р.

1

2

3

4

5

6

7

8

Кількість зареєстрованих банків

186

193

198

198

197

194

198

Кількість діючих банків

16S

170

175

184

182

176

176

3 них з іноземним капіталом

23

35

47

53

51

55

53

Частка іноземного капіталу в статутному капіталі банків, %

19,5

27,6

35,0

36,7

35,8

40,6

41,9

Активи, всього, млн. грн.

213878

340179

599396

926086

880302

942088

1054280

Пасиви, всього

213878

340179

599396

926086

880302

942088

1054280

Власний капітал

25451

42566

69578

119263

115175

137725

155487

Зобов'язання банків

188427

297613

529818

806823

765127

804363

898793

в тому числі кошти суб'єктів господарювання

61214

76898

111995

143928

115204

144038

186213

-із них строкові кошти суб'єктів господарювання

26807

37675

54189

73352

50511

55276

74239

Регулятивний капітал, мон. грн.

26373

41148

72265

123066

135802

160897

178454

Доходи, млн. грн.

27537

41645

68185

122580

142995

136848

142778

Витрати, млн.. грн.

25367

37501

61565

115276

181445

149875

150486

Результат діяльності, млн. грн.

2170

4144

6620

7304

-38450

-13027

-7708

Рентабельність активів, %

1,31

1,61

1,50

1,03

-4,38

-1,45

-0,76

Рентабельність капіталу, %

10,39

13,52

12,67

8,51

-32,52

-10,19

-5,27

Чиста процентна маржа, %

4,90

5,30

5,03

5,30

6,21

5,79

5,32

*Джерело: розраховано за даними управління аналізу діяльності системи банків департаменту нормативно-методологічного забезпечення банківського регулювання та нагляду НБУ [276, с. 57] та [Вісник НБУ. – №2. – 2012. с. 39].

Банківський сектор беззаперечно є лідером, що потенційно здатний забезпечити фінансування довгострокових інвестицій в реальний сектор економіки в порівнянні з іншими фінансовими інститутами з позицій наявних активів. За станом на 01.10.2011 р. активи банків становили 1031,7 млрд. грн., тоді як активи інститутів спільного інвестування – 118,9 млрд. грн., страхових компаній – 45,2 млрд. грн., кредитних спілок – 2,4 млрд. грн., недержавних пенсійних фондів та ломбардів відповідно 1,31 та 1,1 млрд. грн. [309, с. 6].

Нині прослідковується тенденція до розширення транснаціональними банками своєї діяльності у національних банках шляхом злиття і придбання банківських установ із вітчизняним капіталом. Недостатня капіталізація вітчизняних банків визначає ступінь довіри до них і є основним показником розвитку банківської системи. Порівняння капіталу вітчизняних та іноземних банків засвідчує: незважаючи на поступове зростання показника балансового капіталу, він запишається досить низьким і становить лише 5% ВВП України, у Росії цей показник сягає 37,2%, у країнах Центральної Європи – понад 40% масштабі [135, с. 19-23].

За показниками концентрації ресурсів, як показує аналіз, вітчизняна банківська система є однією з найбільш "розпорошених" у світі.

За даними Асоціації українських банків в Україні частка трьох провідних банків у сукупності активів становить 27,6%, у той час як у Росії цей показник сягає 38%, у розвинутих країнах – понад 40%. Частка п'яти найбільших банків становить близько 38% сукупних активів. Для більшості країн з розвинутою економікою цей показник становить 50-70%. Тобто порівняно з іншими країнами Україна має низьку концентрацію у банківському секторі. Це певним чином суперечить концентрованій структурі реального сектору економіки, яка характеризується домінуванням великих підприємств [373, с. 26].

За станом на 01.01.2012 р. до п'ятірки найбільших банків в Україні відносять ПриватБанк, Укрексімбанк, Ощадбанк, Райффайзен Банк "Аваль" та Укрсоцбанк.

Найбільший розмір показника розподілу активів зафіксовано в Приватбанку – 145,1 млрд. грн.

Обсяги активів банків станом на 01.01.2012 р. становили 1054280 млн. грн. або збільшились проти 01.01.2006 р. в 4,9 рази.

Аналіз цих показників за період 2009-2011 рр.. в кризовий і в посткризовий період свідчить, що обсяги активів банків станом на 01.01.2011 р. збільшились проти 01.01.2009 р. лише в 1,01 рази; а сума зобов'язань банків зменшилась за відповідний період на 2460 млн. грн.

Впродовж аналізуємого періоду змінювалася динаміка рівня концентрації банківського сектора, на яку мали вплив економічне зростання. Так, під час економічного зростання банківські установи залучали нових позичальників без оцінювання кредитних ризиків, що призвело до неефективного розподілу кредитних ресурсів і зростанню кількості проблемних позик в кредитному портфелі банку.

Це є помилковою практикою банківських установ і на думку Заболотного Г.М. [142, с. 114], "банки безпосередньо не втручаються в операційну діяльність своїх клієнтів, але вони змушені враховувати вплив різноманітних підходів до методів ведення бізнесу і обмежувати ризики у певних рамках".

Підвищення темпів реального ВВП наприкінці 2009 року не сприяло активізації ринку депозитів та кредитів і одночасному зниженню рівня концентрації.

У 2003-2005 рр.. підвищена концентрація депозитів зумовлювала зростання концентрації кредитів, оскільки ресурсна база банків формувалася переважно за рахунок залучених депозитів.

Поступове економічне зростання в країні та полегшення можливості виходу великих банків України на зовнішні фінансові ринки сприяли зменшенню концентрації депозитів за рахунок того, що вклади почали перерозподілятися до тих банків, які не мали можливості отримати синдиковані кредити і пропонували порівняно вищі відсотки за депозитами... Розгортання фінансової кризи спричинило обмеження доступу до зовнішнього фінансування та водночас недовіру вкладників до банківського сектору, що зумовило перерозподіл депозитів населення до більш надійних фінансових установ [277, с. 37].

Тобто, в період фінансової кризи, задля впевненості у банківській установі економічні суб'єкти обирають в основному великі надійні банківські установи.

Про негативний вплив світової фінансової кризи свідчать також результати діяльності банків України: якщо станом на 01.01.2009 р. спостерігається збільшення прибутку банківських установ в 3,4 рази в порівнянні з аналогічним періодом 2006 р. (з 2170 млн. грн. до 7304 млн. грн. відповідно), то станом на 01.01.2010 р. банки отримали збитки в сумі 38450 млн. грн. і впродовж 2011 р. їх діяльність залишається збитковою, хоча сума збитку скоротилася і за станом на 01.01.2012 р. становить 7708 млн. грн. (рис. 2.14). Відповідно за аналогічний період (2009-2011 рр..) спостерігається рентабельність активів і рентабельність капіталу мають від'ємне значення, що становили (станом на 01.01.2012 р.) відповідно 0,76% та 5,27%.

Результати діяльності банків України за 2006-2011 рр..

Рис. 2.14. Результати діяльності банків України за 2006-2011 рр..*

*Джерело: [266, с. 57] та [Вісник НБУ. – №2. – 2012. с. 39.]

Щодо показника чистої процентної маржі, то ситуація склалась таким чином, що в докризовий період зростання показника свідчить про збільшення дохідності кредитних операцій банківських установ, в кризовий період на тлі негативного фінансового результату дохідність кредитних операцій зменшується свідченням чого є зменшення показника чисток процентної маржі з 6,21% в 2009 р. до 4,64% в 2011 р.

Натомість на відміну від українських банків, банки з іноземним капіталом в Україні, кількість яких впродовж останніх років збільшується, досить впевнено себе почували в період світової фінансової кризи.

В основному це банки із стовідсотковим іноземним капіталом, які мають розгалужену філіальну мережу і високий рівень зовнішньої підтримки.

На думку Правих Ю. [307, с. 77-78] "ці банки займають досить вузькі ніші на ринку банківських послуг у корпоративному секторі, і навіть в умовах банківської кризи їм вдалося закінчити рік з рентабельністю власного капіталу на рівні 30-40% і досить високою якістю активів... більшість з них обрали консервативну стратегію, яка допомогла їм підготуватися до фінансової кризи – накопичити запас пружності для розрахунків за зовнішніми боргами та вчасного повернення депозитів своїм вкладникам".

Банківський капітал є важливим складником фінансового капіталу, від нього великою мірою залежить подальший поступ економіки України, її інтеграція в світову спільноту.

Як свідчить вітчизняна практика саме банки з іноземним капіталом протягом останніх років, що характеризуються впливом фінансової кризи нарощували свій капітал.

Особливою перевагою банків з іноземним капіталом, на відміну від українських під час кризи було те, що капітал банку був збільшений материнською структурою у декілька разів. Таким чином, підтримка з боку акціонерів багатьом банкам з іноземним капіталом допомогла не тільки збільшити статутний капітал, а й пролонгувати кредитні лінії, надані іншими банками [307, с.79].

Однак, на думку Диби М., діяльність іноземного банківського капіталу стає агресивнішою за умов нижчого рівня оподаткування та концентрації у банківській сфері, тому Україні потрібно активніше вживати заходів для підвищення рівня концентрації вітчизняного банківського капіталу й запобігання загрозі щодо можливостей проведення нею суверенної макроекономічної політики [135, с.19-23].

Викликає занепокоєння, на думку Огерчук М.О. [263, с. 126-127], що кредитна політика банків з іноземним капіталом "орієнтована на розвиток лише тих секторів економіки, що мають порівняно високі прибутки і не створюють конкурентних загроз зарубіжним компаніям... експансія іноземного капіталу у вітчизняній банківській системі супроводжується значним переліком ризиків для банківського сектору та економіки України в цілому, оскільки іноземні банки в Україні ставлять собі за мету здебільшого власні інтереси, не здійснюючи істотного позитивного впливу на економічний розвиток України та ефективність функціонування всієї банківської системи в цілому".

Отже, збалансоване зростання активів і капіталу, поліпшення їх якості і структури сприяють стабільності функціонуванню вітчизняних банківських установ, що є важливим фактором їх позитивного впливу на розвиток економіки України.

Аналіз показав, що динамічно зросла сума власного капіталу банківської системи України з 25451 млн. грн. станом на 01.01.2006 р. до 155487 млн. грн. станом на 01.01.2012 р. або збільшилась в 6,1 рази. Однак такий рівень капіталізації банківської системи є низьким порівняно із зарубіжними країнами.

Так, "капіталізація російських банків на сьогоднішній день складає 80 млрд. євро, банків США – 496 млрд. євро, Франції – 390 млрд. євро, Німеччини – 354 млрд. євро, Великої Британії – 350 млрд. євро, Іспанії – 210 млрд. євро, Нідерландів – 112 млрд. євро, Швейцарії – 100 млрд. євро" [109, с.115].

Регулятивний капітал, який складається з основного та додаткового капіталу, зваженого на ризики, станом на 01.01.2012 р. становив 178454 млн. грн. або збільшився в порівнянні з початком 2006 р. в 6,8 рази (таблиця 2.8).

Одним із основних завдань для банків України є забезпечення фінансової стійкості та якісного розвитку за рахунок підвищення рентабельності діяльності. Доходи комерційних банків протягом 2006-2011 рр. зросли в 5,2 рази, витрати – в 5,9 рази. (рис. 2.15).

З метою забезпечення фінансової стійкості банки повинні формувати в необхідному обсязі резерви за активними операціями з урахуванням їх ризикованості. За станом на 01.01.2012 р. загальна сума сформованих резервів становила 157907 млн. грн., відсоток виконання формування резерву становить 100,01 % (таблиця 2.8).

Динаміка доходів та витрат банків України за 2006-2011 рр..

Рис. 2.15. Динаміка доходів та витрат банків України за 2006-2011 рр..

* *Джерело: [276, с.57] та [Вісник НБУ. – №2. – 2012. С. 39.]

Підвищення рентабельності є неодмінною передумовою їх конкурентоспроможності, стабільного функціонування та розвитку банків у всьому світі, тому для банківських установ України зазначена проблема особливо актуальна, враховуючи погіршення показників їх діяльності за останні три роки.

Таблиця 2.8

Динаміка кредитування банківською системою України суб'єктів господарювання, млн. грн.*

Показники

01.01. 2006 р.

01.01. 2007 р.

01.01. 2008 р.

01.01. 2009 р.

01.01. 2010 р.

01.01. 2011 р.

01.01. 2012 р.

Відхилення 2012 р. до

2006 р., разів

1

2

3

4

S

6

7

8

9

Кредити надані:

156268

269294

485368

792244

747348

755030

825320

в 5,3 разів

- в т. ч кредити надані

суб'єктам

господарюванні

109020

167661

276184

472584

474991

508288

580907

в 5,3 разів

Довгострокові кредити:

86227

157224

291963

507715

441778

420061

426430

в 4,9 разів

із них

довгострокові кредити надані суб'єктам господарювання

58528

90576

156355

266204

244412

262199

290348

в 4,9 разів

Частка довгострокових кредитів суб'єктам господарювання в загальній сумі наданих кредитів, %

53,7

54,0

56,6

56,3

51,5

51,6

49,9

-3.8

Прострочена заборгованість за кредитами

3379

4456

6357

18015

69935

84851

79292

з 23,5 рази

Частка прострочених кредитів в загальній сумі наданих кредитів, %

2,2

1,7

1,3

2,8

9,4

11,3

9,6

Резерви під активні операції

9370

13289

20188

48409

122433

148839

157907

в 16,9 разів

відсоток

виконання формування резерву

100,1

100,1

100,04

100,1

100,05

100,01

100,0

у тому числі

резерв на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями

8328

12246

18477

44502

99238

112965

118941

в 14,3 разів

Кредити надані підприємствам АПК, млрд. грн.**

10,4

12,8

14,6

20,1

6,8

10,4

12,5*

ІД рази

Частка кредитів наданих підприємствам АПК в загальній сумі наданих кредитів. %

6,7

4,8

3,0

2,5

0,9

1,4

1,5

4,5 рази

*Джерело: [276, с.57] та [Вісник НБУ. – №2. – 2012. с. 39.]

Головною проблемою вітчизняного банківського сектору на думку Дзюблюка О. [124, с. 134], що сприяє зниженню його дохідності і нагромадженню ризиків, є "значні обсяги його заборгованості в іноземній валюті попри сформовані активи у гривні, що мас тенденцію до знецінення, або у тій же іноземній валюті, проте у вигляді кредитів позичальникам із відсутніми джерелами доходів у іноземній валюті".

Збитковість діяльності банківських установ в цілому не позначилась на обсягах наданих кредитів, які впродовж негативного впливу світової

фінансової кризи 2009- 2011 рр.. зросли з 747348 млн. грн. до 825320 млн. грн. Частка кредитів наданих суб'єктам господарювання в загальній сумі кредитів становить станом на 01.01.2012 р. 70,4% і збільшилась протягом останніх трьох років (з 56,9% в 2008 р.).

Довгострокові кредити є необхідною умовою інтенсивного розвитку економіки на інвестиційно-інноваційній основі. Тому позитивною динамікою в розвитку діяльності банків протягом 2006-2008 рр.. було збільшення обсягів довгострокових кредитів з 86227 млн. грн. станом на 01.01.2006 р. до 507715 млн. грн. або в 5,9 рази станом на 01.01.2009 р. (рис. 2.16).

Динаміка кредитування суб'єктів господарювання в Україні за 2006-2011 рр..

Рис. 2.16. Динаміка кредитування суб'єктів господарювання в Україні за 2006-2011 рр..

Проте протягом останніх трьох років спостерігається тенденція зменшення обсягів наданих довгострокових кредитів комерційними банками і станом на 01.01.2012 р. ця сума становила 426430 млн. грн. або зменшилась в 1,2 рази. Тобто відчувається негативний вплив світової фінансової кризи на діяльність банківських установ України. Впродовж аналізуємого періоду частка довгострокових кредитів суб'єктам господарювання в загальній сумі наданих кредитів суб'єктам господарювання дещо зменшилася і становила 49,9% в 2011 р. проти 56,6% в 2007 р.

Щодо кредитуванням підприємств АПК, то ситуація наступна: до 2008 року спостерігається тенденція зростання кредитів наданих підприємствам АПК з 10,4 млрд. грн. в 2005 р. до 20,1 млрд. грн.., тоді як частка кредитів наданих підприємствам АПК в загальній сумі наданих кредитів динамічно скорочувалась з 6,7% в 2005 р. до 0,9% в 2009 р.

Враховуючи те, що аграрне виробництво знаходиться під впливом природних умов, характеризується нестійкістю і високим ступенем ризику, тому банки не зацікавлені в співпраці з аграрними підприємствами. Високими залишаються процентні ставки за кредит для аграрних підприємств, а на суттєве їх зменшення в майбутньому сподіватися не варто, оскільки у ціну за кредит банк закладає відсоток за ризиковість операцій.

Банківська криза 2008-2010 рр.. призвела до масових неплатежів за кредитами, погіршення фінансового стану позичальників, і як наслідок, – відволікання ресурсів на формування додаткових резервів.

Причиною такої ситуації є те, що банківська криза виявила з-поміж інших таку проблему як слабкий контроль банків над наданими кредитами, недооцінка фінансового стану позичальників, що в подальшому повернулося зростанням значних обсягів простроченої заборгованості за кредитами впродовж 2006-2012 рр.. – сума простроченої заборгованості зросла в 23,5 рази і особливо стрімке зростання в період кризи (з 18015 млн. грн. у 2008 р. до 84951 млн. грн. в 2010 р.) в 4,7 рази. При цьому частка прострочених кредитів в загальній сумі наданих кредитів різко зросла в 2008 р. з 2,8 % до 11,3% в2010 р.

На думку Микової М. [240, с.80-87], "сучасні проблеми погіршення якості кредитних портфелів вітчизняних банків потребують нових підходів до визначення реального кредитного ризику і своєчасного створення достатніх обсягів резервів для компенсації можливих збитків за кредитними операціями та відповідних методик".

Так, в 16,9 разів зросли суми резервів комерційних банків під активні операції, в тому числі сума резерву на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями зросла в 14,3 рази впродовж 2006-2011 рр.., а в самий критичний період 2008-2010 рр.. в 2,5 рази.

Згідно аналізу кредитного ринку ТОВ РА "Стандарт-Рейтинг" "...економічне зростання за підсумками 2011 року спричинило поліпшення ситуації з якістю кредитів, а зростання ставок на кредитному ринку відновило цікавість банків до кредитування... Збільшення кредитних ставок на тлі сталого курсу гривні до долара та євро робило Україну привабливою для розміщення валютних коштів банків-нерезидентів. Водночас попри зростання загальної ліквідності не вдалося реалізувати весь потенціал для значного збільшення кредитного портфеля. За спостереженнями агентства, банкіри обережно ставилися до видачі нових кредитів, працюючи здебільшого або на ринку авто кредитів, або з юридичними особами з таких ліквідних секторів, як агробізнес. Більшість банків з іноземним капіталом так і не використали у 2011 році кредитних лімітів, наданих материнськими структурами. Ймовірно, зростання обсягів кредитування відбулося би у разі розблокувати валютного кредитування населення, або хоч би за послаблення його регулювання" [15, с. 12-13].

Зупинимось на характеристиці механізму кредитної діяльності банків, які займають вагому частку в структурі кредитно-інвестиційного портфеля та які входять в 10-у найбільших банків по розміру активів (Приватбанк, Райффайзенбанк Аваль, ВТБ Банк, Ощадбанк) та в 10 найбільших банків по обсягу засобів юридичних осіб і саме головне – мають програми кредитування та кредитують аграрні підприємства України.

Механізм банківського кредитування підприємницької діяльності аграрних підприємств формується і використовується кожним комерційним банком на основі сформованої кредитної політики, ефективність якого визначається збігом економічних інтересів кредитора та позичальника і, як наслідок, досягнення кінцевої мети кожного суб'єкта кредитних відносин: для позичальника – зростання ефективності (прибутковості) підприємницької діяльності за рахунок позичених джерел, а для кредитора – отримання прибутку від кредитної операції без втрати потенційного клієнта на майбутнє.

Важливою складовою такого механізму від якого залежить процес кредитування є джерела формування ресурсного потенціалу, в умовах обмеженості яких банківські установи невзмозі стабільно здійснювати кредитні операції.

За джерелами кредитні ресурси банківських установ поділяють на власні, якими є кошти статутного, резервного, страхового та інших фондів банку, що утворюються за рахунок прибутку, а також нерозподілений протягом року прибуток та залучені – кошти клієнтів на поточних рахунках; депозити юридичних і фізичних осіб; залишки на кореспондентських рахунках; кошти, що їх залучають з міжбанківського ринку (міжбанківський кредит); кошти, отримувані від продажу цінних паперів тощо. Власні та залучені кошти банків є основними джерелами фінансування потреб реального сектора економіки.

На думку Малахової О. [225, с. 19] "запровадження у практику вітчизняних банківських установ новітніх конкурентоспроможних кредитних продуктів та покращення якісних характеристик кредитно-розрахункового обслуговування банками клієнтів можливе, насамперед, за умови формування довготермінових ресурсів, а саме шляхом стимулювання залучення коштів населення на депозитні рахунки, котрі становлять значну частину грошової маси, яка перебуває поза банками".

В умовах ринкових відносин важливим чинником зміцнення ресурсної бази кредитування є оптимізація джерел формування кредитних ресурсів банками. Проведене дослідження показало, що переважна більшість ресурсів комерційних банків утворюється шляхом залучення коштів клієнтів на їх розрахункових і поточних рахунках, що є одним з найбільш надійних і найдешевших джерел, обсяги яких залежать від створення умов, за яких зростає довіра населення до банківської системи, що сприятиме збільшенню ресурсної бази комерційних банків.

Так, в структурі зобов'язань банків за станом на 01.04.2012 р. найбільша частка належить коштам клієнтів банків і ця частка коливається з 35,5% у ВТБ

Банку до 74,9% У банку "Київська Русь" (додаток А).

Структура зобов'язань банків станом на 01.04.2012 р.

Рис. 2.17. Структура зобов'язань банків станом на 01.04.2012 р.

Найбільшу частку коштів інших банків має ВТБ Банк – 52,9%, а найнижчу – Банк "Форум" (1,5%). Тобто, кожен банк по-різному підходить до формування структури джерел ресурсної бази, що впливає на обсяги кредитування і на процентні ставки за кредитами.

Однак, на думку Шелудько В.М. [398, с.278], "кредити надані іншими банками та центральним банком, мають більшу вартість, ніж основні депозити, і використовуються банками для забезпечення термінових потреб у ліквідності або коли можливості щодо залучення коштів юридичних і фізичних осіб обмежені".

Не менш важливою складовою в механізмі банківського кредитування є умови надання кредиту потенційному позичальнику. В результаті проведеного дослідження встановлено, що основними умовами банківських установ є:

– добрий фінансовий стан позичальника;

– позитивна кредитна історія;

– наявність власного капіталу;

– наявність поточного рахунку в банку та постійні грошові надходження на нього;

– наявність двох і більше джерел для погашення кредиту.

– заставлене майно має бути застрахованим тощо.

Крім того, вимоги до позичальників можуть висуватися кожним банком індивідуальні. Так, зокрема основними критеріями, яким має відповідати позичальник для отримання кредитних коштів в Банку "Форум" є такі:

– безперервна діяльність на відповідному сегменті ринку не менше 5-ти років;

– договір оренди земельної ділянки (що використовується для здійснення сільськогосподарської діяльності) на момент підписання кредитного договору має діяти не менше 5 років;

– площа земельних угідь товаровиробника повинна бути не менше 500 га;

– кредитоспроможність позичальника не нижче ласу "А", "Б", або "В";

– відсутність прострочених зобов'язань перед кредиторами;

– відсутність заборгованості по орендним платежам;

– відсутність заборгованостей по виплаті заробітної плати працівникам та відрахувань до бюджету;

– наявність бізнес-плану;

– відсутність непогашеної простроченої заборгованості перед АКБ "Форум" та іншими банками України;

– на поточний рахунок позичальника не накладено арешт;

– не порушено справу про банкрутство позичальника.

В разі ухвалення позитивного рішення про надання кредиту, співробітник банківської установи готує договори, що супроводжують кредитну операцію, які містять ключові моменти, обумовлені на стадії підготовки кредиту до фінансування і сприяє його підписанню з боку банку і позичальника. У випадках, передбачених чинним законодавством здійснює нотаріальне завірення договору застави у нотаріуса.

Після оформлення кредитного договору і договору застави відповідальний працівник банку готує документацію для формування кредитного досьє позичальника, оригінали якої здаються в бухгалтерію банку. Для забезпечення збереження кредитного досьє – в ньому використовуються лише фотокопії документів. Керівник підрозділу, що проводить активні операції проводить перевірку правильності роботи з кредитними справами їх наповнення і оформлення в термін не пізніше 14 календарних днів після видачі кредиту. Результати проведення перевірки фіксуються актом перевірки; при повному погашенні заборгованості по активній операції співробітник відділення закриває кредитне досьє і воно передається в архів.

Кредит може бути наданий в безготівковій формі, шляхом сплати платіжних документів з позикового рахунку, як в національній, так і в іноземній валюті в порядку, визначеному чинним законодавством і нормативними актами Національного банку України або шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позичальника, якщо інше не передбачене кредитним договором, а також в готівковій формі у випадках передбачених чинним законодавством і нормативними актами Національного банку України або шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позичальника, якщо інше не передбачене кредитним договором, а також в готівковій формі у випадках передбачених чинним законодавством.

В основному банківські установи в умовах конкуренції активно проводять роботу з виведення на ринок нових кредитних продуктів, що сприяє покрашенню показників ефективної діяльності кожного окремо взятого банку та банківської системи в цілому.

Так, ВТБ Банк у 2011 р. значно посилив ринкові позиції в обслуговуванні корпоративного бізнесу: за підсумками 1 кварталу відбувся приріст як кредитного, так і депозитного портфелів корпоративних клієнтів порівняно з 2010 р. Загальна сума кредитного портфеля корпоративних клієнтів ВТБ Банку на 01.04.2011 р. становила 3383 млн.дол.США, приріст кредитного портфеля корпоративних клієнтів – 33 млн. дол... ВТБ Банк запровадив новий кредитний продукт – "Траншеву кредитну лінію". Завдяки низькій вартості кредитних коштів ця лінія дає змогу клієнтові залучати фінансові ресурси за вигідною ціною та, відповідно, підтримувати й підвищувати ефективність бізнесу в короткостроковій перспективі. Вартість кредитних ресурсів залежить від тривалості траншу (від 1-го до 6-ти місяців) [343, с. 122].

За методами кредитування суб'єктів підприємницької діяльності вирізняють такі кредитні продукти, що пропонує ПАТ "Креді Агріколь" як відкличні кредитні лінії, кредити без фіксованого терміну повернення або до запитання, строкові кредити (або з фіксованим терміном повернення), надання гарантій, відкриття акредитивів, ввалювання та дисконтування векселів, кредитування методом овердрафт, кредитування на умовах форвардного валютного договору.

Кредитний портфель ПАТ "Корпоративний та Інвестиційний Банк Креді Агріколь" диверсифікований в галузевому розрізі та різноманітний за формами кредитування, що зменшує ризики втрат у разі кризи підприємств однієї галузі економіки та зменшує загальний кредитний ризик. Найбільші обсяги кредитів суб'єктів підприємницької діяльності за станом на 31.12.2011 р. були спрямовані в основному в пріоритетні галузі економіки – оптова торгівля і посередництво в торгівлі – 55%, виробництво – 23%, а в сільське господарство лише 8%.

В системі кредитування аграрних підприємств ПАТ "Корпоративний та Інвестиційний Банк Креді Агріколь" пропонує кредит на поповнення оборотних засобів, кредит на придбання техніки та обладнання, кредит на закупівлю засобів захисту рослин, умови надання і погашення яких дещо відрізняються від інших банківських установ.

Дослідження показує, що в банківській практиці досить широко використовується такий метод кредитування як кредитна лінія, що являє собою спосіб надання кредиту частинами в межах установленого ліміту протягом обумовленого кредитним договором строку з відновленням або без відновлення ліміту кредитування у разі погашення позичальником отриманого кредиту або його частини.

В основному досліджувані банківські установи, крім Райффайзен Банк Аваль, надають кредит на основі відновлювальної кредитної лінії, згідно з якою позичальник має можливість упродовж дії кредитної лінії неодноразово отримувати та погашати суму кредиту в межах установленого ліміту, який автоматично відновлюється на суму погашеного кредиту, що дозволяє клієнтам отримувати необхідне фінансування без додаткових витрат часу на оформлення документів, залежно від виробничих потреб.

Основними перевагами відновлювальної кредитної лінії є:

– економія витрат і часу;

– встановлення кредитного ліміту протягом всього періоду кредитування без зменшення ліміту в кінці строку дії кредитного договору;

– можливість автоматичного подовження строку дії кредитної лінії без необхідності повернення кредитних коштів;

– безкоштовна оцінка майна, що передається в заставу Банку;

– можливість рефінансування заборгованості за кредитами інших банків наданих на поповнення обігових коштів без комісії за надання кредитних коштів.

Ощадбанк пропонує також, окрім вище перерахованих, такі переваги даного методу кредитування як:

– індивідуальний порядок погашення, що встановлюється кредитним договором;

– можливість погашення кредитного ліміту в кінці строку кредитування;

– відновлювальна кредитна лінія може бути відкрита на строк до З років;

– можливість фінансування кількох операційних циклів;

– оперативне поповнення оборотних коштів у національній та іноземній валютах.

Отже, відновлювальна кредитна лінія є досить зручним методом кредитування аграрних підприємств, оскільки не потрібно заключат нову угоду на кредитування в разі потреби в кредитних ресурсах, що відрізняє її від механізму невідновлювальної кредитної лінії – ліміт кредитування якої автоматично не відновлюється на суму погашеного кредиту.

Найбільш прийнятні умови для позичальників надає Ощадбанк, в якому термін кредитування (до трьох років) є найбільшим серед інших банків, комісія є найнижчою – становить від 0,5%, що є нижчою, ніж в ВТБ Банк, ПАТ Банк Креді Агріколь.

Однак, пропозиція банківськими установами аграрним підприємствам строкових кредитів та невідновлювальної кредитної лінії, на думку Непочатенко 0.0. [256, с. 69], з позицій сільськогосподарського підприємства є невигідною, оскільки: "строковий кредит є невигідним, тому що збільшує витрати підприємства, пов'язані з обслуговуванням кредиту, а невідновлювальна кредита лінія – неможливістю відновлення фінансування за умови повного чи часткового погашення останніх".

Кредит на поповнення оборотних засобів за термінами надання майже не відрізняється в різних банківських установах – в основному до 12 місяців, хоча ВТБ Банк, Банк Креді Агріколь та Ощадбанк пропонують дещо довший термін користування даним кредитом – перших два до 18 місяців, а останній – до З років, що є більш вигідним для аграрних підприємств і збільшує термін за який вони зможуть реалізувати продукцію, щоб погасит отриманий кредит.

Особливою умовою в Ощадбанку є обов'язкове щорічне повне погашення всього кредиту або кожного окремого траншу не більше 12 місяців.

Середня процентна ставка за кредитами як сума винагороди банку при кредитуванні на поповнення оборотних засобів по досліджуваних банках становить 21,2%, а найнижчою ε у Ощадбанку – від 16%.

Дослідженням встановлено, що найбільш безпечним для кредиторів ε механізм заставного кредитування, де поширеною, ефективною і безпечною формою забезпечення ε застава, завдяки якій:

– відбувається поєднання правового і речового характеру майна, що забезпечує його збереження до моменту виконання зобов'язань боржником;

– зберігається право власності до припинення основного зобов'язання; – вирішується щонайменше два питання – ліквідність або здатність до швидкої реалізації та надійність, під якою розуміють безпеку з точки зору збереження вартості.

Комерційним банком самостійно залежно від ліквідності і платоспроможності підприємства визначається розмір застави для забезпечення кредиту, що вимагає високого рівня професіоналізму банку задля визначення і запобігання ризикам в майбутньому.

Особливістю застави в Ощадбанку є обов'язкове страхування майна – в залежності від виду наданого забезпечення в акредитованій Ощадбанком страховій компанії.

Як свідчить практика, в основному в якості забезпечення банківські установи використовують рухоме і нерухоме майно, виключенням є ПАТ "Банк "Київська Русь", ПАТ "Корпоративний та Інвестиційний Банк Креді Агріколь", де в якості застави використовується поручительство третьої особи (не менше двох поручителів).

Так, станом на 31.11.2011 р. 92,5% наданих кредитів ПАТ "Корпоративний та Інвестиційний Банк Креді Агріколь" мали забезпечення у вигляді гарантій і поручительств, решта – забезпеченням виступала застава (в основному – грошові депозити, частка яких зросла з 72,5% в 2010 р. до 96,5% в 2011 р.) (таблиця 2.9).

Таблиця 2.9

Забезпечення кредитів в ПАТ "Корпоративний та Інвестиційний Банк Креді Агріколь"*

Показники

Кредити суб'єктам підприємницької діяльності

2010 р.

2011 р.

тис. грн.

%

тис. грн.

%

1. Незабезпечені кредити

226984

6,8

147736

4,9

2. Кредити забезпечені:

3100749

93,2

2898242

95,1

2.1. гарантіями і поручительствами

2824679

91,1

2680388

92,5

2.2. Заставою:

276070

8,9

217854

7,5

в т.ч. цінними паперами

-

-

7104

3,3

- грошовими депозитами

200128

72,5

210300

96,5

- інше майно

75942

27,5

450

0,2

Всього кредитів та

заборгованість

клієнтів

3327733,0

100

3045978,0

100

*Джерело:[413]

При кредитуванні аграрних підприємств КБ "Форум" обов'язковою умовою надання кредитних коштів є страхування предмету застави (іпотеки) на весь термін дії кредитного договору, але не менше, ніж на 12 місяців з наступним переукладенням Договору страхування на новий термін (при умові укладення Генерального кредитного договору), але не менше, ніж за один місяць до закінчення діючого Договору страхування.

Для забезпечення зобов'язань за кредитом чи кредитною лінією можуть надаватись наступні види основної застави – іпотеки:

– транспортні засоби (термін експлуатації яких не більше 2-х років, тобто на момент закінчення кредитного договору термін експлуатації транспортного засобу не повинен перевищувати 5 років);

– устаткування;

– нерухоме майно;

– майнові права на вклад (депозит) розмішений у Банку та на придбання транспорту, нерухомості, устаткування підтверджені відповідними документами.

В якості додаткової застави може виступати:

– сільськогосподарська техніка й устаткування;

– майнові права на врожай майбутніх періодів;

– товар в обороті: велика рогата худоба, свині, птиця, риба інше.

В умовах фінансової кризи та в посткризовий період в кредитній сфері існують проблеми з погашенням кредитів, тому задля зменшення ризиків, для запобігання випадкам, що призводять до затримки погашення кредитів банківські установи використовують, як правило, спосіб погашення позики рівними частками протягом усього терміну кредитної операції, незважаючи на те, що для короткострокових кредитів, якими є кредити на поповнення оборотних засобів варто було б використовувати порядок одноразового погашення позики після закінчення терміну кредитування. Це було б більш вигідніше і зручніше саме для підприємств аграрної сфери економіки, однак, такий механізм пропонує лише Банк "Київська Русь".

Тобто, при кредитуванні за методом надання відновлювальної чи невідновлювальної кредитної лінії використовується стандартна схема погашення кредиту – щомісячне погашення тіла кредиту рівними частинами і нарахування відсотків за користування кредитом на залишок заборгованості або щомісячне зменшення сум до сплати.

При наданні строкового кредиту ВТБ банк пропонує погашати кредит ануїтетною схемою погашення, яка передбачає виплату кредитній установі рівних сум щомісячно, не залежно від заборгованості по тілу кредиту – ця сума складається з частини погашення тіла кредиту та відсотків за користування кредитом. Однак така схема має сенс при тривалому довгостроковому кредитуванні, оскільки є вірогідність, що частина суми погаситься завдяки інфляції.

Дострокову схему погашення кредиту, яка є найбільш вигідна для позичальника, оскільки при ній виходить найменша переплата відсотків по кредиту, пропонує лише Банк "Київська Русь" і то на певних умовах, що вказуються в кредитній угоді.

Особливістю дострокової схеми погашення кредиту є те, що щомісячний платіж розраховується як сума основного платежу і відсотків, що нараховуються на розмір боргу, що залишився. При диференційованій схемі платежів рівними частинами розмір боргу зменшується досить швидко, природно нараховані відсотки на розмір кредиту, що залишився, також убувають досить швидко.

При кредитуванні банківськими установами на придбання техніки та обладнання, транспортних засобів умови надання і погашення кредиту майже не відрізняються, окрім термінів, які є тривалішими – від 5 місяців до 7 років та обов'язковим є сплата початкового внеску позичальником від 20 до 35% вартості техніки чи обладнання.

Таким чином, можна зробити висновок, що банківські установи не зацікавлені в швидкому погашенні кредиту позичальниками, бо це є основним їхнім доходом від кредитної операції. Практично всі банківські установи наголошують на оперативності та зручності обслуговування, індивідуальному підході до кожного клієнта та різноманітним умовам та схемам кредитування залежно від потреб позичальника. Однак на практиці, банківські установи виставляють умови надання і погашення кредиту, орієнтуючись на всіх позичальників, не виділяючи і не враховуючи специфіку окремих галузей економіки, зокрема аграрної сфери, що ставить в нерівні і невигідні умови сільськогосподарських товаровиробників порівняно з іншими позичальниками. Проте всі банківські установи не забувають враховувати ризикованість сільськогосподарського виробництва і, як наслідок, вартість кредитів є досить високою для таких підприємств.

ПАТ Креді Агріколь встановлює графік погашення отриманої суми кредиту адаптований до виручки від урожаю.

Тобто, враховуючи сезонність роботи сільськогосподарських товаровиробників, можливе встановлення графіків виплат основної частини кредиту з розрахунку можливостей аграрних підприємств погашати кредит в період реалізації сільськогосподарської продукції: основна частина боргу погашається впродовж цих чотирьох місяців щомісячно рівними частинами з розрахунку повернення боргу по кредиту за повний рік при графіку щомісячного погашення, сплата відсотків проводиться щомісячно.

Механізм кредитування в своїй основі включає кредитний цикл, побудований на технології кредитування від моменту залучення клієнтів до моніторингу кредиту. Слід відмітити, що в кредитному циклі, перший контакт з клієнтом є досить вагомою складовою у подальших відносинах між банком і потенційним позичальником, в якого при першому візиті до банку складається думка щодо того, чи пропонує банк йому необхідні послуги, а для банку перший контакт дає можливість оцінити потенціал потенційного позичальника (рис. 2.18).

Конкурентними перевагами кредитних програм Райффайзен Банку "Аваль" є: 0% комісії при видачі інвестиційного кредиту (за більшістю партнерських програм); можливість придбати високоякісну техніку для різних технологій ведення бізнесу та сезонний графік сплати по кредиту.

Характерним для цього банку є те, що розмір відсоткової ставки може бути змінено в залежності від: кредитної історії, рівня обороту за поточним рахунком в банку, фінансового стану, наявності ліквідної застави. Тобто використовується диференційований підхід до позичальників при наданні кредиту.

Партнерські відносини банків з іншими суб'єктами є однією із важливих умов банківського кредитування, яку повинні враховувати позичальники (додаток Б).

Останніми роками склалася тенденція, за якої більшість банків досить активно використовують кредитування за овердрафтом, який являє собою короткостроковий кредит, що надається банком позичальнику шляхом сплати з його поточного рахунку розрахункових документів на суму, що перевищує залишок на такому рахунку, в межах заздалегідь обумовленого ліміту; при цьому на поточному рахунку утворюється дебетове сальдо.

Типова схема кредитування суб'єктів аграрного бізнесу банківськими установами

Рис. 2.18. Типова схема кредитування суб'єктів аграрного бізнесу банківськими установами

Тобто, підтверджується основна вимога, яку висувають до позичальників банківські установи – наявність поточного рахунку в банку, що дає можливість здійснювати контроль за фінансовим станом позичальника впродовж терміну кредитного договору, що сприяє зменшенню ризиків банківської установи.

Як правило, позичальник повинен мати відкритий поточний рахунок в банку та обслуговуватись не менше 1-го місяця. Ліміт овердрафту для позичальника розраховується від суми середньомісячних оборотів по його поточному рахунку, відкритому в банку, за 3 (три) останні місяці; для нових позичальників в розрахунок включаються середньомісячні обороти по рахунках в інших банках протягом двох останніх місяців та по рахунку, відкритому в банку протягом останнього місяця.

Ощадбанк пропонує оперативне короткострокове фінансування своїх клієнтів юридичних осіб та фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності з метою забезпечення безперервності їх діяльності і пропонує значно довший термін кредиту до двох років, нижчу процентну ставку і вищий розмір ліміту овердрафту – не більше 50% від суми середньомісячного обороту по рахунках, що відрізняє його від пропонуємих умов в інших банках.

Перевагою овердрафта, як ще одного кредитного продукту, що використовується в банківській практиці більшості банків є:

– швидкість та оперативність проведення платежів;

– погашення овердрафту здійснюється автоматично – за рахунок щоденних надходжень;

– у разі погашення овердрафту в день, коли виникла заборгованість, відсотки за користування кредитними коштами не сплачуються взагалі;

– можливість оформлення овердрафту без застави.

Приватбанк керується розмаїттям кредитних продуктів, які пропонуються клієнтам, в тому числі і підприємствам аграрної сфери, одним з яких є кредитний продукт "Мікрокредит", що являє собою овердрафт, який надається для оплати платіжних доручень (до 30-ти днів) поверх залишку на його поточному рахунку в межах наперед обумовленої суми (ліміта овердрафта) шляхом формування дебетового сальдо на поточному рахунку.

Обовязковими вимогами при наданні "Мікрокредиту" є;

– відсутність у клієнта діючого овердрафтного кредиту;

– відсутність на момент надання кредиту податкової застави на активи підприємства (в т.ч на банківські рахунки);

– клієнт не знаходиться в процесі банкрутства, немає перед банком і іншими фінансовими установами поточних прострочених зобов'язань;

– відсутність клієнта у "чорних списках";

– суб'єктивна позитивна думка Кредитного спеціаліста про позичальника, основана на даних отриманих в процесі фінансового аналізу.

По "Мікрокредиту" встановлюється фіксована процента ставка, розмір якої залежить від терміну користування кредитом, виходячи з періоду часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку клінта. Щоденно проводиться розрахунок процентів за користування кредитом, починаючи з дати виникнення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними засобами, виходячи з кількості днів в році – 360 днів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку по кредиту. При цьому день повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не включається.

Зменшення чи збільшення суми кредиту в період безперервного користування кредитом не впливає на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Відлік кількості днів, які пройшли з моменту періоду безперервного користування кредитом, зупиняється в день, по закінченню якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо.

Погашення нарахованих процентів здійснюється щоденно за рахунок надходжень на поточний рахунок клієнта ( у випадку відсутності засобів на поточному рахунку клієнта оплата здійснюється за рахунок ліміта "Мікрокредита"). Проценти підлягають повному погашенню не пізніше 30-ти днів від дати виникнення дебетового сальдо по поточному рахунку.

У випадку непогашених кредиту по закіченню 30-ти днів від дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 31-го дня встановлюється підвищена процентна ставка, визначена як подвоєна фіксована процента ставка, яка встановлюється кредитним договором.

При отриманні "Мікрокредиту" клієнт за управління фінансовим інструментом обов'язково сплачує одноразово комісійну винагороду в розмірі 2% у вигляді процента від суми встановленого ліміту.

Кредитний цикл технології надання продукту

Рис. 2.19. Кредитний цикл технології надання продукту "Мікрокредит"

Овердрафт є ще одним кредитним продуктом, який широко використовується в банківській практиці ПривабБанку, причому характерною особливістю саме цього банку є наявність різних технологій кредитування за овердрафтом.

Його основними умовами є те, що розмір овердрафта залежить від обсягу фінансових потоків клієнта як по рахунках в банку, де береться кредит, так і по рахунках в інших банках за умови переведення оборотів до Приватбанку (А- Банк); клієнт самостійно визначає в рамках встановленого ліміту час залучення кредитних засобів, термін і суму; проценти нараховуються лише на ту суму грошових засобів, яка фактично використана клієнтом.

Таблиця 2.10

Умови та переваги овердрафтового кредитування в ПриватБанку*

Кредит

на суму від 50 тис. до 200 тис. грн.

на суму від 200 тис. грн.

Комісія

безкоштовно

безкоштовно

Термін дії кредитної угоди

до 1 року

до 1 року

Період погашення

30 днів

30 днів

Розмір

до 30% від суми середньомісячного обороту по рахункам

до 30% від суми середньомісячного обороту по рахункам

Забезпечення

поручительство (не менше 2 поручителів)

застава та поручительство

Процентна ставка:

1-3 дня

22,5%

22,5%

4-7 днів

23,5%

23,5%

8-15 днів

24,5%

24,5%

16-30 днів

25,5%

25,5%

Без комісії.

Термін розгляду заявки

2-3 дня

5-7 днів

*Джерело: за даними офіційного сайту банку

Відмінністю між наданням овердрафтного кредитування на різну суму є термін розгляду кредитної заявки: чим вища сума кредиту, тим довше часу необхідно для опрацювання поданих документів на винесення рішення про надання кредиту.

Видача кредитів клієнтам малого і середнього бізнесу проходить в рамках одного із наступних бізнес-процесів:

– фінансування без застави в сумі до 50 тис. грн. – технологія "Кредитний ліміт на розрахунковий рахунок";

– фінансування оборотних засобів без застави від 50 тис. грн. до 200 тис. грн.- спрощена технологія "овердрафт";

– фінансування по продуктам "овердрафт" від 200 тис. грн., поновлювальні кредитні лінії з оборотністю 60 чи 90 днів від 200 тис. грн., факторинг, лізинг від 200 тис. грн., кредити під заставу депозитів від 50 тис. грн., реструктуризації від 50 тис. грн., кредити на купівлю "конфіската" Банку від 50 тис. грн.

Аналіз процедури надання кредиту при різних технологіях свідчить, що при класичній технології кредитування пакет документів для попереднього аналізу містить більшу їх кількість, проте процедура підписання договорів є довшою при технології кредитування від 50 тис. до 200 тис. грн.

Особливістю овердрафтного кредитування при двох технологіях в Приватбанку є те, що обов'язковим е фотографування при підписі угод.

Процедура формування кредитного досє практично однакова, за виключенням адресатів: при класичній технології ним є – керівник чи заступник керівника по супроводженню кредитної операції, при іншій технології – керівник Департаменту по активно-пасивним операціям клієнтів малого і середнього бізнесу.

Незважаючи на розмаїття різних методів кредитування, форм і видів кредитних інструментів хвилює неповноцінне фінансове забезпечення аграрних підприємницьких структур, особливо невеликих аграрних підприємств через механізм банківського кредитування, незважаючи на готовність, зі слів банкірів, підтримувати сільське господарство.

В останні роки спостерігається позитивна тенденція до збільшення активності банків до кредитування аграрних підприємств, однак, на думку банкірів, обсяги були б значно вищими, якби зменшити ризики.

Слабкими сторонами аграрних підприємств, як відмічають банківські установи, є:

– сезонність;

– високо ризиковані об'єкти застави (земля, тварини, майбутній врожай);

– мораторій на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення;

– форс-мажор.

Впродовж всього терміну кредитування (до повного погашення кредиту / кредитної лінії) спеціалісти кредитного підрозділу установи банку здійснюють супроводження кредиту чи кредитної лінії, а саме:

– перевірку наявності та стану майна, переданого в заставу за кредитом (щомісячно);

– контроль за своєчасністю погашення кредиту та сплатою нарахованих процентів (щомісячно);

– оцінку фінансового стану позичальника (щомісячно);

– оцінку обслуговування боргу;

– контроль за подовженням строку дії Договору страхування у разі необхідності кредитного договору.

Встановлено, що у разі надання кредитних ресурсів на ведення сільськогосподарської діяльності банки несуть чітко виражені ризики, такі як:

– валютний ризик – загрожує недоотриманням передбачених доходів у результаті впливу зміни обмінного курсу валюти, що використовується у зовнішньоекономічних операціях;

– ризик зниження фінансової стійкості підприємства – породжує не збалансування позитивного та негативного грошових потоків;

– ризик неплатоспроможності – зниження рівня ліквідності оборотних активів;

– інфляційний ризик – знецінення реальної вартості капіталу, як наслідок доходів від здійснення фінансових операцій;

– природно-кліматичний ризик;

– податковий ризик.

При виявленні зазначених видів ризику, а також інших видів, що можуть виникнути у процесі ведення сільськогосподарської підприємницької діяльності, шляхами зниження рівня ризику є:

– диверсифікація предметів застави;

– страхування предмету застави;

– резервування коштів на покриття непередбачених витрат.

Найбільш вагомими проблемами в кредитуванні є високі вимоги до застави, а відсутність ринку землі – погіршує ситуацію.

Дослідженням встановлено, що крім високої вартості позик, проблемою є застава і банки зазвичай вимагають, щоб її вартість удвічі перевищувала розмір отриманої позики. При цьому перелік предметів застави, які банки готові брати, доволі вузький: здебільшого сільськогосподарська техніка або більш-менш ліквідні об'єкти нерухомості. Значно рідше приймається забезпечення у вигляді майнових прав на майбутню сільськогосподарську продукцію.

Як показали результати дослідження, найбільш активніше і простіше отримати кредити банків – на потреби поповнення обігових коштів, менше – на інвестиційні проекти (на обладнання, техніку тощо). Тому короткострокові кредити займають найбільшу частку в кредитному портфелі і є не вигідними за термінами для специфічної галузі – сільське господарство.

Враховуючи специфіку агропромислового виробництва, доцільним є використання в банківській практиці відновлювальної кредитної лінії як оперативного кредитного забезпечення поточної діяльності аграрних підприємств, за якої забезпечується швидкий доступ до позикових коштів, що використовуються для покриття поточних витрат, оплату товарно-матеріальних цінностей тощо.

Крім того, слід відмітити певні недоліки механізму банківського кредитування аграрних підприємств: і одним із таких є розробка і пропозиція розширення спектра кредитних послуг саме для малих і середніх підприємств.

Достатньо перспективним в цьому плані є мікрокредитування, що окрім мікрокредитів може включати також комплекс фінансових послуг, однак, як показало проведене дослідження такий кредитний продукт надається лише Приватбанком.

На думку Дзюблюка О. [121, с.11], істотна відмінність мікрокредитів від традиційного банківського кредитування, що досить вагомо саме для підприємств аграрного бізнесу, полягає у їх "меншому розмірі і коротших термінах погашення, а також мінімальній кількості документів, необхідних для їх оформлення, що визначає значно більшу гнучкість та оперативність такого виду кредитування".

Проблемами банківських установ є те, що не завжди адекватно фахівці можуть оцінити ризики кредитування аграрних підприємств. Враховуючи цю ситуацію банки охоче співпрацюють з великими підприємствами, а середнім та малим аграрним підприємствам складніше отримати позики.

Встановлено, що банківські установи не зацікавлені в швидкому погашенні кредиту позичальниками, бо це є основним їхнім доходом від кредитної операції. Практично всі банківські установи наголошують на оперативності та зручності обслуговування, індивідуальному підході до кожного клієнта та різноманітним умовам та схемам кредитування залежно від потреб позичальника. Однак на практиці, банківські установи виставляють умови надання і погашення кредиту, орієнтуючись на всіх позичальників, не виділяючи і не враховуючи специфіку окремих галузей економіки, зокрема аграрної сфери, що ставить в нерівні і невигідні умою сільськогосподарських товаровиробників порівняно з іншими позичальниками. Разом з тим, банківські установи обов'язково враховують ризикованість сільськогосподарського виробництва і, як наслідок, вартість кредитів залишається досить високою для таких підприємств.

Проблемним питанням в механізмі банківського кредитування аграрних підприємств є порівняна обмеженість спектра банківських кредитних послуг, наявність досить обмеженої кількості кредитних програм для малого і середнього бізнесу, в порівнянні з розвинутими країнами.

Дослідження показало, що вітчизняні комерційні банки в умовах посилення конкуренції в банківській сфері задля підвищення ефективності діяльності повинні застосовувати нові види банківських продуктів та нові підходи та інструменти при обслуговуванні своїх клієнтів, більшість з яких є ситуативними, несистематизованими, що погіршує кредитне забезпечення аграрного сектора економіки.

Для збільшення обсягів кредитування аграрних підприємств, враховуючи визначені проблеми варто вдосконалювати кредитний механізм з метою створення більш сприятливих умов кредитного забезпечення, в тому числі за активної державної регуляторної політики.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси