Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВСТАН БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ В АГРАРНІЙ СФЕРІЗагальні аспекти зарубіжного досвіду регулювання інформаційної сфериСоціально-історичний нарис розвитку вищої професійно школи:...Вітчизняний та зарубіжний досвід трансформації та реструктуризації...КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВДосвід функціонування неурядових організацій в зарубіжних країнахЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД КАСОВОГО ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТУКредитування підприємств за рахунок коштів міжнародних...Зарубіжний досвід організації державного регулювання капітального...
 
Головна arrow Банківська справа arrow Механізми банківського кредитування в аграрній сфері
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Зарубіжний досвід кредитування підприємств аграрної сфери

Вироблення раціональних підходів розширення позитивної участі банківських установ та інших фінансово-кредитних установ в кредитному забезпеченні підприємницької діяльності аграрних підприємств за рахунок кредитних ресурсів вимагає проведення аналізу зарубіжного досвіду, оскільки саме там задіяний механізм успішного обслуговування аграрного сектору економіки.

Створені 20-30 років тому здебільшого за державної участі та на етапі становлення фінансувалися урядами й міжнародними донорськими організаціями – основна їх діяльність спрямовувалася на кредитування, а не на залучення депозитів.

Унаслідок перебування в державній власності банки сільськогосподарського розвитку часто зазнають жорстких нормативно-фінансових регулятивних заходів, таких як регулювання обмінних курсів і процентних ставок, а також зобов'язання щодо обслуговування політичних і корпоративних інтересів. Нормативне регулювання процентних ставок не дає змоги їм покривати свої витрати й обмежує доступ незаможних верств населення до фінансових послуг [204, с. 94].

Із досвіду зарубіжних країн кредитні установи поділяються на декілька категорій, до кожної з яких діє окремий режим пруденційного нагляду залежно від профілю ризиків (крім СІЛА, Велика Британія і Росія).

Численність банківських систем за кордоном пояснюється наявністю класів кооперативних банків і банків взаємного кредитування. У Німеччині їх частка від загальної кількості кредитних організацій становить 61%, в Австрії – 72%, в Італії – 54% і т.д. Ризики кооперативних і взаємних банків обмежені тим, що їхні клієнти є одночасно власниками банків. Високоризиковані операції ними не проводяться, завдяки чому вони не становлять системної загрози для банківського сектору та здійснюють свою діяльність у замкненій ніші [350, с.4.].

Недостатність власних фінансових ресурсів для розвитку, погіршення фінансового стану аграрних підприємств через негативний вплив фінансової кризи, що є перешкодою для залучення необхідних кредитних ресурсів, необхідність створення конкурентоспроможного аграрного сектора економіки через вступ до СОТ, сприяє пошуку шляхів залучення фінансових ресурсів до сфери аграрного виробництва і тому доцільним є вивчення зарубіжного досвіду та його практичного використання в Україні.

Цікавим для нашої країни може бути досвід кредитування фермерських господарств в США, де головними кредиторами є Фермерська кредитна система, Агентство фермерських послуг (ним володіє Департамент сільського господарства США) та страхові компанії і фізичні особи.

Фермерська кредитна система (Farm Credit System) – національна фінансово-кредитна установа (фінансовий кооператив), створена в 1916 році з метою надання надійних джерел кредитування фермерам, для яких умови і кредитні ставки комерційних банків були невигідними. За роки свого існування Фермерська кредитна система надала понад 95 млрд. дол. США коротко- і довгострокових кредитів фермерам, власникам ранчо, сільським домогосподарствам, сільськогосподарським посередникам, маркетинговим організаціям, юридичним особам, які задіяні в міжнародній торгівлі.

Сьогодні Фермерська кредитна система (ФКС) надає широкий обсяг фінансових послуг, однак більше 50% її діяльності становить кредитування фермерських господарств, для одержання яких позичальник повинен мати рівень кредитоспроможності не нижче того, який вимагають інші фінансові установи.

Управління ФКС здійснюється її членами, вона є комерційною, але неприбутковою організацією і надає такі види кредитів:

– оперативний (до 1 року) – для поточного фінансування оборотних засобів;

– середньостроковий (1-7 років) – для купівлі товарів відносно тривалого використання (обладнання, худоби);

– довгостроковий (до 40 років) – під заставу нерухомості на придбання землі, будівництво сільськогосподарських споруд, будинків тощо [165, с. 39].

Агентство фермерських послуг (Farm Service Agency) кредитує американських фермерів і власників ранчо, які не спроможні залучати кредити комерційних банків через рівень процентних ставок та інші умови кредитування. Воно надає різні види прямих кредитів на поповнення оборотних фондів, оплату особистих рахунків фермерської сім"ї, для покриття збитків, заподіяних несприятливими погодними умовами, стихійним лихом та кредитних гарантій на купівлю нерухомості, капітальних вкладень, для рефінансування існуючих боргів. У США фермери, задовольняючи свої кредитні потреби, нерідко вдаються до використання кредитних гарантій. Тоді банк видає кредит, а Агентство фермерських послуг може гарантувати до 90% суми кредиту, а в окремих випадках – до 95%. Агентство несе відповідальність за схвалення всіх гарантованих кредитів, проводить моніторинг виплат боргу та інспектує діяльність кредиторів щодо позичальників; кредитор забезпечує обслуговування рахунку позичальника до завершення виплати (таблиця 4.23).

Таблиця 4.23

Фермерські кредитні програми Агентства фермерських послуг США*

Програма

Розмір кредиту

Процентні ставки, терміни та інші умови

Призначення

Прямі кредити для фермерів

200 тис. дол.

– до 40 років;

– ставки базуються на вартості позикових коштів АФП;

– тимчасові обмеження розмірів кредиту для тих, хто не може виплачувати середньо галузеві ставки; Процентна ставка становить 5% за умови 50%-ного забезпечення позики іншим кредитором

- купівля земель сільськогосподарського призначення;

– зведення (ремонт) будівель і споруд;

– збереження (охорона) сільськогосподарських земель і водних ресурсів

Купівля землі 3 відстроченням виплат фермерами- початківцями

До 250 тис. дол. (зменшення на 40% від ціни придбання або оціночної вартості)

– До 15 років;

– Процентна ставка 4%;

– Позичальник повинен відразу сплатити принаймні 10% позики

Купівля ферми або ранчо

Пряме кредитування поточних витрат

200 тис. дол.. за прямого кредитування; 852 тис. за кредитної гарнтії

– від 1 до 7 років;

Ставки базуються на позикових коштах АФП; – тимчасові обмеження розмірів кредиту можливі для тих, хто не спроможний виплачувати середньо галузеві процентні ставки

– Купівля

сільськогосподарських тварин, обладнання,, кормів, насіння, мінеральних добрив тощо;

– збереження )охорона) земель і водних ресурсів; Рефінансування заборгованості (в обмежених обсягах)

Пряме кредитування подолання наслідків надзвичайних ситуацій і стихійних лих

До 500 тис. дол. за умов

понесення 100% (фізичних втрат) (потрібно довести, що фермер втратив понад 30% вартості усієї продукції)

– Від 1 до 7 років для втрат урожаю;

– до 40 років при втраті нерухомості;

– процентна ставка 3,75%

– Відшкодування виробничих витрат від стихійного лиха;

– відшкодування фермерській сім"ї витрат на проживання;

Реорганізація виробничого процесу на фермі;

– рефінансування заборгованості(в обмежених обсягах)

Прямі кредити для молоді віком 10-20 років у сільських регіонах

До 5 тис. дол.

- від 1 до 7 років;

– процентна ставка 4%

Фінансування власного проекту залучення коштів для здійснення діяльності у галузі фермерства (за наявності консультанта) (дорадника))

Гарантування поточних кредитів

852 тис. дол. (щорічна поправка на коефіцієнт інфляції)

- Від 1 до 7 років;

– зниження процентної ставки на 4% можливе для фермерів, які нездатні сплачувати

середньогалузеві кредитні ставки

Надання кредитних гарантій за прямими поточними кредитами

Гарантування кредитів фермерів

852 тис. дол. (щорічна поправка на коефіцієнт інфляції)

- До 40 років;

– ставки не перевищують середні в галузі

Надання кредитних гарантій за прямими

довгостроковими кредитами

* Джерело: [388, с. 107]

Крім перелічених АФП, може надавати кредитні кошти на такі цілі:

– придбання сільськогосподарських земель і здійснення оперативних витрат фермерами-початківцями з досвідом ведення фермерської діяльності менше 10 років (мінімум 3 роки досвіду роботи в галузі);

– для отримання прямих кредитів – 5 років, гарантованих – 10 років. Перш ніж АФП розгляне клопотання фермера, він повинен отримати дві відмови від комерційних банків. Є також інші умови та обмеження, що встановлюються щороку через ліміт коштів програми;

– придбання етнічними індіанцями сільськогосподарської землі, що знаходиться у межах резервацій; процедура подання й одержання кредиту схожа на застосовувану до звичайних фермерських кредитів, однак має бути три відмови в комерційних банках.

Функцією АФП є надання кредитів та їх моніторинг, для чого працюють співробітники із кожним клієнтом для виявлення сильних і слабких сторін виробничої діяльності позичальника, управління господарством і разом з банком-кредитором – над пошуком шляхів виходу із кризової ситуації. Для того, щоб допомогти позичальникам, які продовжують сільськогосподарську діяльність АФП може надавати їм певні пільги, серед яких:

– реструктуризація і відстрочення виплати кредиту;

– зниження процентної ставки;

– зменшення розміру заборгованості на величину її теперішньої ринкової вартості.

Коли жодна з умов не виконується, позичальнику пропонується можливість викупити його заборгованість за фактичною ринковою ціною. Якщо й це неможливо, то ферма переходить у власність АФП, а потім продається за ринковою ціною (переваги надаються фермерам-початківцям).

Кредитування аграріїв в більшості країн Європи, як правило, займаються фінансові установи, що створені і діють на кооперативних засадах (кредитні кооперативи), а для підвищення ефективності своєї діяльності вони об'єднуються на регіональному і національному рівні у фінансові системи для підвищення ефективності своєї діяльності. В країнах Європи створена мережа, яка налічує понад 65 тис. кооперативних фінансових установ і їх філій, які мають понад 45 млн. членів-клієнтів. Ринкова частка кредитування малих і середніх підприємств у різних банках така: кооперативні банки – близько 16%, комерційні банки – більше 44% й ощадні банки – 24%.

Досвід Франції свідчить, що 50% кредитування аграрного сектору припадає на три незалежні кооперативні банківські групи: Кредит Агриколь (Credit Agricole), ринкова частка сягає 30%, а кількість членів-клієнтів – 21 млн. осіб; Банк Популер (Bangues Populates) займає 8% ринку, охоплює 8 млн. членів-клієнтів; Кредит Мутуел (Credit Mutuel) об'єднує 24 регіональні банки, ринкова частка становить 12%, членів-клієнтів – більше 14 млн.

На національному рівні інтереси кооперативної групи представлені двома організаціями, одна з яких державна, а інша – приватна. Державна структура здійснює нагляд за діяльністю кредитних установ нижчого рівня, розподіляє субсидії фермерам, інвестує тимчасово вільні капітали регіональних банків. Приватну координує 59 регіональних банків, представляє їх інтереси в державних органах, а також спеціалізованих сільськогосподарських союзіх Франції [35, с. 104].

Австрія представлена на аграрному ринку Райффайзенбанком, активи якого перевищують 145 млрд. євро, ринкова частка становить 20%, а членів- клієнтів більше 5 млн.

Польща представлена банком Польські Cnolgzienski, який нараховує 600 кооперативних банків на рівні селі, що становить 5% сукупних активів усіх банків Польщі і кредитує 80% фермерів.

Через систему кооперативних банків в Польщі проходить близько 90% кредитів для сільськогосподарського виробництва, переробки, торгівлі сільськогосподарською продукцією. Нині польська кооперативна система має трирівневу структуру і складається із центрального банку кредитних союзів, девяти регіональних та близько 1200 кооперативних місцевих банків. В Угорщині система ощадно-кредитних кооперативів має понад 4 млрд. євро активів і в основному обслуговує потреби селян. Ощадно-кредитні кооперативи нараховують 1700 відділень [35, с. 105].

Сьогодні в Польщі працює 80 конкуруючих між собою банків, більшість з яких займаються кредитуванням аграрного сектора, хоча спеціалізованих лише 3 банки.

Позитивним в банківському кредитуванні Польщі є те, що відсоток неповернених кредитів аграрними підприємствами суттєво менший за середній показник у інших галузях, а частка безнадійних кредитів складає лише 1-2%.

Кредитний процес розпочинається з подання кредитної заявки та з перевірки банками документів позичальника, якими в основному є обсяги продажів сільськогосподарської продукції. Працівники банківських установ порівнюють інформацію подану позичальниками із середніми даними по країні чи воєводству, після чого автоматично розраховується сума кредиту, яку може надати банк. Середній розмір кредиту, який видають на поповнення обігових коштів, зазвичай, коливається в межах 100-150 тис. злотих (25-37 тис. євро).

При розрахунку суми наданого кредиту враховується поточна дебіторська і кредиторська заборгованість позичальника, яка як правило, не потребує обов'язкового документального підтвердження та здійснюється банком прогноз майбутніх фінансових потоків.

Контроль за позичальником здійснюють застосувавши процедуру виїздних відвідувань господарств на місцях .Однак, наявність цілковитої довіри між обома суб'єктами кредитних відносин є специфічною особливістю польського досвіду кредитування аграріїв. Важливим при цьому є збереження ділової репутації і як наслідок – дотримання договірних зобов'язань. Для польського товаровиробника важливим є почуття господаря – справи свого життя, що породжує відповідальність за дотримання договірних зобов'язань, тобто наявний морально-етичний аспект відносин.

Щодо механізму пільгового кредитування, то він існує і полягає в тому, що фермер сплачує 3% річних, а решту суми процентної ставки банку повертає держава. При цьому кожен банк отримує від держави кошти на пільгове кредитування і розподіляє їх серед своїх регіональних відділень, які вирішують подальший розподіл серед позичальників цих коштів.

Основними відмінностями в кредитуванні аграрних підприємств в Польщі і в Україні є те, що специфіка аграрного сектора різниться за наявністю потенційних позичальників і бажанням банків співпрацювати з ними. Так, в Польщі основою товаровиробників є дрібні господарства із середньою площею у 5-10 га, які мають доступ, без будь-яких обмежень, до кредитних ресурсів для поточних потреб і на розвиток, незважаючи на трудомісткість обробки інформації (кредитних заявок) для отримання кредитів великою кількістю дрібних господарств.

Ще однією особливістю і перевагою в кредитуванні банками аграріїв Польщі є використання землі як предмету застави, що збільшує можливості доступу до кредитних ресурсів.

Варто також зауважити з польського досвіду, що окрім компенсації значної частки процентної ставки (при 5% річних -3% компенсує Європейський Союз), фермери отримують дотацію у розмірі 800 злотих ( приблизно 2300 грн.) на 1 га оброблювальної землі.

Отже, досвід Польщі щодо ефективного кредитування банками і здійснення успішної підприємницької діяльності саме дрібними підприємствами свідчить про необхідність зміни кредитної політики по відношенню до сільськогосподарських товаровиробників в Україні на кшталт польського досвіду.

В Румунії аграрний сектор представляє Кредиткоопбанк (Credit Coop), який об'єднує 547 кооперативних кредитних установ, а активи становлять 79 млн. євро.

В Італії головний аграрний банк Casse Rurali ed Artigiani охоплює 7% ринку.

В Нідерландах Рабобанк (Rabobank) має частку 40%АПК і 3-% іпотеки, кредитує 90% аграрного сектору.

Іспанія концентрує аграрні кредити в Кооперативі де Кредито (Cooperative Wholesale Society), переважає споживче кредитування і клірингові операції, а частка ринку сягає 2,5%.

В Україні, на відміну від проаналізованих країн, немає мережі спеціалізованих банків, які б обслуговували фінансові потреби селян та дрібних підприємств АПК.

Дослідженням встановлено, що ефективність аграрного сектора економіки в розвинутих країнах забезпечується розгалуженою системою сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, особливістю яких є те, що члени кооперативу одночасно є власниками і клієнтами. Така форма управління кооперативом сприяє забезпеченню максимального задоволення потреб її клієнтів.

Державна політика, яка проводилася стосовно сільськогосподарських кооперативів, а саме надання їм фінансової допомоги і надання різноманітних економічних пільг, сприяння організації економічних зв'язків сільського господарства із суміжними галузями, сприяє зміцненню їх економічних позицій у сфері продовольчого господарства і направлена в кінцевому підсумку на підтримку сільськогосподарських товаровиробників, інтереси яких ці кооперативи представляють [35, с. 103].

Система кооперативів Німеччини має трирівневу систему: кооперативний союз "Райффайзен" об'єднає в собі понад 4500 кооперативів, членами яких є близько 20 млн. осіб. Зазначимо, що дослідженням встановлено, що фактично кожен фермер входить до одного або навіть декількох кооперативів. Разом з тим, 90% всіх власників пекарень та м'ясних магазинів, 65% приватних консультантів з податкових питань є членами кооперативів.

Банк DG-Bank AG WGZ-Bank викунують функції центральних кооперативних банків для Фольксбанків і банків "Райффайзен", основними завданнями яких є підтримка кооперативних банків на локальному і регіональному рівні, управління ліквідністю, рефінансування, підтримка системи платежів, гарантія безпеки вкладів, фінансовий аналіз і управління. Вони надають своїм пайовикам можливість доступу до національних та міжнародних фінансових та валютних ринків, а також ринків капіталу. Через розвинену інфраструктуру вони дозволяють своїм локальним банкам компетентно і кваліфіковано обслуговувати своїх клієнтів. Здійснювати угоди із цінними паперами і проводити платежі як всередині країни так і за кордоном.

Іпотечним кредитуванням займається Німецький кооперативний іпотечний банк (Deutsche Genossenschafts – Hypoteken-bank AG), Мюнхенський іпотечний банк (Muenhener Hypotekenbank eG) i WL Bank AG працюють спільно і надають іпотечні кредити і довгострокові позики як юридичним, так і фізичним особам. Ощадна каса з кредитування житлового будівництва Schwdbish Hall є найбільш крупною ощадкасою за кількістю клієнтів в області фінансування житлового будівництва не лише у Німеччині, але і в Європі в цілому.

В Німеччині діяльність кооперативних банків доповнюється Страховим товариством (R+V Versicherung AG), яке надає спектр послуг із страхування із спільно із Union-Investment-Gesellschafi пропонує вигідні варіанти розміщення грошових коштів для всіх типів інвесторів і напрямів інвестування; діяльністю товариств з управління майном, лізингу і факторингу. Існують також ряд кооперативних організацій (кооперативні банки залізничників), перший з яких був заснований у 1896 році як товариство взаємного кредитування і сьогодні дане кооперативне об"єднання включає у себе 12 локальних банків із 401 філіалом у Німеччині і власний аудиторський союз Veiband der Sparda-Banken.

Трирівнева структура кооперативів Німеччини включає в себе:

I рівень – кооперативні банки, селянські кооперативи з виробництва сільськогосподарської продукції та надання послуг, кооперативи житлового будівництва, споживчі кооперативи;

II рівень – Західнонімецький центральний кооперативний банк WGZ-Bank, спеціалізовані кредитні інституції (ощадно-позикові каси для фінансування індивідуального житлового будівництва, Німецький кооперативний іпотечний банк DG-Hyp);

III рівень – Німецький кооперативний центральний банк DZ-Bank (до якого входять: лізингова, факторингова, інвестиційна, страхова компанія, компанія з управління активами), пайовиками і основними клієнтами якого є кооперативні банки І рівня.

Отже, як свідчить досвід розвинутих країн, кооперативний рух досить активно зайняв своє місце як основна ланка у фінансово-кредитному забезпечення агропромислового виробництва за сприяння і проведенню державної політики через застосування заходів правового, економічного і адміністративного регулювання. Важливим у діяльності кооперативних структур є фінансова підтримка з боку держави, особливо на початкових етапах. Крім того, неабияку роль в становленні кооперативної системи в Україні є сприйняття її необхідності населенням, для цього необхідно проводити роз'яснювальну і організаційну роботу.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси