Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Банківська справа arrow Механізми банківського кредитування в аграрній сфері
< Попередня   ЗМІСТ

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дозволило дійти наступних висновків.

Високі темпи економічного розвитку України можливі за умови наявності достатніх обсягів ресурсів, направлених для фінансування реального сектору економіки. Саме банківські установи є найголовнішими фінансовими посередниками грошового ринку і відіграють ключову роль в нарощуванні достатніх ресурсів реального сектору економіки.

В процесі трансформаційних перебудов в економіці аграрний сектор як один із пріоритетних галузей вітчизняної економіки постає перед проблемою недостатнього самофінансування, аграрних підприємств, що зумовлює необхідність активної участі держави у розвитку галузі через надання державної фінансової підтримки у вигляді бюджетного фінансування, пільгового оподаткування та кредитного забезпечення.

Специфічні особливості аграрного сектора економіки мають безпосередній вплив на фінансове забезпечення аграрних підприємств і особливо на формування, використання і нагромадження фінансових ресурсів.

Тому важливу роль у фінансовому забезпеченні аграрних підприємств коштами, необхідними для здійснення нормальної виробничої діяльності, відіграють кредити банків, необхідність і особлива роль яких зумовлена специфікою відтворювального процесу, що прискорює рух грошових і матеріальних ресурсів та сприяє підвищенню ефективності фінансово-господарської діяльності.

Із негативним впливом світової фінансової кризи на діяльність банківського сектору відбулося подорожчання банківських кредитів, більш жорсткими стали умови до кредитоспроможності позичальників, до застави, а також зменшилися пропозиції по кредитних продуктах через проблеми з ліквідністю в банківській системі України.

Причинами низької активності щодо залучення кредитних ресурсів в сільськогосподарське виробництво протягом останніх років є: високі відсоткові

ставки на залученими кредитами; відсутність ліквідної застави в позичальника; нестабільний фінансовий стан аграрних підприємств.

Дослідженням встановлено, що банківські установи в умовах конкурентного середовища наголошують на оперативності та зручності обслуговування, індивідуальному підході до кожного клієнта та прийнятним умовам та схемам кредитування залежно від потреб позичальника, а на практиці індивідуальний підхід втрачений виставляються умови надання, погашення кредиту, орієнтуючись на всіх позичальників, не враховуючи специфіку окремих галузей економіки, зокрема аграрної сфери, що ставить в нерівні та невигідні умови сільськогосподарських товаровиробників порівняно з іншими позичальниками. При цьому банківські установи обов'язково враховують ризикованість сільськогосподарського виробництва і, як наслідок, вартість кредитів залишається є досить високою для таких підприємств.

В результаті проведеного дослідження обґрунтовано поняття "механізму кредитного забезпечення" як сукупності інституційних та організаційних структур та комплексу використовуваних ними форм, прийомів і методів, спрямованих на формування взаємовигідних економічних і кредитних відносин, які в цілому забезпечують ефективність агропромислового виробництва та зростання частки кредиту в системі фінансового забезпечення їх підприємницької діяльності.

Проблемним питанням в механізмі банківського кредитування аграрних підприємств є порівняна обмеженість спектра банківських кредитних послуг, наявність досить обмеженої кількості кредитних програм для малого і середнього бізнесу, в порівнянні з розвинутими країнами.

Важливим у вдосконаленні існуючого механізму кредитного забезпечення аграрних підприємств є створення загальних інституційних умов для комплексного забезпечення кредитоспроможності аграрних підприємств, низький рівень якої є найбільш стримуючим чинником формування кредитних відносин. Для цього держава повинна застосувати заходи посилення дії позитивних, стимулюючих факторів, які обумовлюють сучасний стан організації кредитного забезпечення та системно і цілеспрямовано пом'якшувати наслідки дії тих факторів, що заважають підвищенню кредитоспроможності позичальників.

Сьогодні лише вдосконалений механізм банківського кредитування здатен відкрити можливості підприємницьким структурам досягти успіхів в аграрному бізнесі завдяки фінансовому забезпеченню через доступні кредитні ресурси. Однак, як свідчить вітчизняна банківська практика, досі існують певні труднощі та недоліки існуючих механізмів банківського кредитування, що гальмують розвиток стратегічно важливої для країни галузі – сільського господарства.

Головна роль в організаційному механізмі управління банківським кредитним забезпеченням належить Національному банку України, роль якого ще більше зростає в посткризовий період, коли виникає необхідність уповільнити негативні наслідки кризових явищ в економіці і сприяти застосуванню монетарних заходів щодо відновлення і стабілізації економіки країни, в тому числі через механізм банківського кредитування.

Встановлено, що можливості банківських установ здійснювати кредитування суб'єктів підприємництва з метою забезпечення безперервності відтворювального процесу та його розширення у значній мірі залежать від застосування НБУ тих чи інших інструментів грошово-кредитної політики.

Однак, дослідженням встановлено, що можливості використання монетарних інструментів грошово-кредитної політики НБУ є обмеженими і мало ефективними, що пов'язано: для операцій на відкритому ринку – з нерозвиненістю фондового ринку, індикативним характером облікової ставки НБУ; спрямуванням рефінансування НБУ комерційних банків більше на підтримку короткострокової їх ліквідності, а не на забезпечення банків ресурсами для нарощування обсягів кредитів і інвестицій в економіку.

Найбільш дієвим інструментом, як показало дослідження, є норматив обов'язкових резервів, підвищення якого сприятиме посиленню ролі процентної політики в регулюванні грошово-кредитного ринку, послабленню інфляції, зацікавленості банківських установ в залученні ресурсів на депозитні рахунки на тривалі терміни, що сприятиме стабільності ресурсної бази банків як бази розширення обсягів кредитування суб'єктів аграрного бізнесу.

Для дієвості впливу інших монетарних інструментів на кредитну активність банківських установ щодо аграрного сектора економіки слід НБУ змінювати підходи до операцій з рефінансування комерційних банків, з цією метою повинна бути чіткість і прозорість процедури надання кредитів рефінансування всім банківським установам; послаблення вимог до забезпечення; вдосконалення механізму довгострокового рефінансування, що дасть можливість при низькій обліковій ставці зменшувати процентні ставки за кредитні ресурси.

Світова фінансова криза дестабілізувала розвиток економіки України і стала причиною погіршення стану саме банківської системи, що позначилось на якості кредитного портфеля та різкому скороченню ресурсного потенціалу банківських установ. Саме криза змушує банківські установи сьогодні більш уважно ставитись до виявлення проблемних кредитів, до контролю за кредитними ризиками, які обертаються фінансовою небезпекою в основному для кредитора, що проявляється в недоотриманні фінансових ресурсів в разі несплати позичальником основного боргу та процентів за ним, а їх поява, в основному, спричинена, допущеними помилками при оцінці кредитоспроможності позичальників, несвоєчасним виявленням проблемних кредитів і недостатністю створених під них резервів та недосконалістю кредитного контролю в банках. Все це змушує банківські установи більш конкретніше приділяти увагу оцінці кредитних ризиків і зміні механізмів їх виявлення.

В банківській практиці застосовується незначна кількість методів мінімізації кредитних ризиків, вважаємо, що для ефективного управління ними банківська установа повинна комплексно застосовувати різні методи по їх мінімізації в процесі здійснення кредитної діяльності і їх вдосконалювати, на кшталт зарубіжного досвіду.

Аналіз показав, що при створенні системи управління кредитним ризиком банківські установи спираються на власний досвід, проводячи оцінку кредитоспроможності за власними методиками (підбір коефіцієнтів в кожному комерційному банку відрізняється як якісно так і кількісно), тому відсутність єдиних методичних підходів до визначення кредитоспроможності позичальника збільшує ризики, на перспективу є важко контрольованою з боку банків.

В Україні сьогодні актуальним стає інтеграція великої кількості методів управління кредитними ризиками в єдину методологію контролю й обмеження ризиків на консолідованій основі щодо вітчизняних умов і у відповідності зі стандартами Базельського комітету.

Великі надії покладаються на створений Державний земельний банк, який повинен стати основним джерелом у фінансовому забезпеченні аграрних підприємств і сприятиме стимулюванню їх підприємницької діяльності за умови врахування досвіду зарубіжних країн задля запобіганню проблем його ефективного функціонування.

Реалізація запропонованих заходів сприятиме активній співпраці банківських установ з аграрними підприємствами та ефективному управлінню кредитним забезпеченням стратегічно важливої для країни в плані продовольчої і національної безпеки – аграрної сфери економіки.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси