Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Критична оцінка стану обліку та аналізу витрат на виробництво...Сучасні методи та варіанти обліку витрат на виробництво та можливість...Методи обліку витрат у системі виробничого обліку і прийняття...СИСТЕМИ І МЕТОДИ ОБЛІКУ ВИТРАТ І КАЛЬКУЛЮВАННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ...Аналіз витрат і собівартості продукції (робіт, послуг) металургійного...
Облік витрат на рах. №23ФОРМУВАННЯ ТА ОБЛІК ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА І КАЛЬКУЛЮВАННЯ СОБІВАРТОСТІ...Особливості наукового виробництва і задачі обліку витрат на НДР за...Стан обліку витрат на виробництво продукціїОБЛІК ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Витрати виробництва: облік та аналіз на пивоварних підприємствах
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОБУДОВИ СИСТЕМИ ОБЛІКУ І АНАЛІЗУ ВИРОБНИЧИХ ВИТРАТ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ПИВОВАРНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Вплив технолого-організаційних особливостей виробництва на побудову обліку витрат

В процесі трансформації економіки України до ринкових умов все більшої ваги набуває вдосконалення інструментарію управління господарюючими суб'єктами.

В умовах перехідного періоду відбуваються докорінні зміни господарського механізму і на підприємствах пивоварної промисловості.

За часи реформації економічних відносин на підприємствах пивоварної промисловості відбулася зміна державної форми власності на колективну або приватну, були залучені іноземні інвестиції, що суттєво вплинуло на управління пивоварними підприємствами і, як наслідок, результати господарської діяльності, матеріально-технічну базу та положення на ринку пивоварної продукції. Чимало українських пивзаводів стали власністю іноземних компаній.

Нестабільна економічна ситуація в країні і, як наслідок, зменшення купівельної спроможності населення, високі процентні ставки банків, інфляція за останні роки сприяли зниженню ефективності харчової промисловості як у цілому, так і пивоварної підгалузі зокрема.

За статистичними даними, в 90-х роках спостерігалась тенденція до зниження обсягів пивоварного виробництва, що пояснюється не тільки різким погіршенням стану національної економіки, але і відсутністю будь-яких маркетингових досліджень, якісної реклами вітчизняної продукції, заповненням ринку пива імпортною продукцією.

Відзначимо, що на зменшення обсягів виробництва пива значно вплинула і недосконала податкова політика, а саме - збільшення ставок акцизного збору.

Незважаючи на позитивні кроки у відродженні пивоварної галузі України о останні роки, вітчизняний товаровиробник і надалі зазнає певний податковий тиск, постійну загрозу зміни законодавчого простору. Можливість швидкого поповнення бюджету спонукає приймати законопроекти, що передбачають підвищення ставок акцизного збору [2].

Слід відмітити, що обсяги виробництва пивоварної продукції залежать і від забезпеченості підприємств основною сировиною, а саме: ячменем, хмелем, солодом. Більшість пивоварних підприємств працює з використанням солоду, що імпортується. Проблема забезпеченості сировиною полягає в тому, що практично весь пивоварний ячмінь вивозиться за кордон, і вітчизняні виробники солоду залишаються практично без сировини, а той ячмінь, який закуповується деякими пивзаводами, є не кращої якості [2].

Для підтримки вітчизняного виробника пива необхідно застосувати квоту на безмитне ввезення солоду і хмелю і прискорити процедури митного оформлення імпортованої сировини. В більш кращому стані знаходяться пивоварні підприємства, що запроектовані за замкнутим циклом виробництва, тобто мають власні цехи по виробництву солоду, що знімає для них гостроту проблеми забезпечення сировиною, створюючи більш вигідні в порівнянні з іншими пивоварними заводами економічні умови в конкурентній боротьбі за ринки збуту. Для покращення забезпеченості підприємств пивоварної промисловості сировиною необхідний відповідний контроль зі сторони держави для того, щоб максимум ячменю високої якості залишалось в країні для внутрішніх потреб.

В умовах постійного податкового тиску та проблематичного забезпечення сировиною значно пожвавилась діяльність іноземних інвесторів, які вкладають значні кошти в реконструкцію та переобладнання підприємств. Відмітимо, що українські пивоварні підприємства, які не є власністю іноземних інвесторів, також здійснюють переобладнання своїх виробництв, але в значно складніших умовах отримання кредитів та сплати процентних ставок. За умов дефіциту кредитних ресурсів вітчизняні пивоварні підприємства змушені пригальмовувати технічне переозброєння свого виробництва [2].

В той же час, викуплені інвесторами, пивзаводи вже не закуповують у місцевих господарств сировинні матеріали (ячмінь та хміль), і тому, фактично, не стимулюють розвиток відповідних галузей сільського господарства України.

В той же час, в останні роки, пивоварна продукція українського виробництва ставала більш конкуренто спроможною і якісною. Ці дві причини і обумовили майже повне витіснення з ринку продукції західних виробників.

Скорочення експорту пива спонукало вітчизняних виробників пива до більш ретельного вивчення та надання переваг внутрішньому ринку.

Основною особливістю ринку пива є те, що Його практично повністю формує виробник, а торгівельні організації (на відміну від інших ринків продуктів харчування) будують свою роботу відповідно до маркетингової політики, що проводиться пивоварними підприємствами.

Необхідно відмітити, що одним з найважливіших економічних критеріїв ринку є ціна, яка відображає співвідношення попиту та пропозиції. Ціна пропозиції і ціна попиту, що формуються під дією закону попиту та пропозиції, який коригує вартість відповідно до споживчої вартості товару, збалансовуються на ринку, щоб знайти деяку середню величину ціни - ринкову ціну товару.

Коливання ринкової ціни відбувається в діапазоні, де для виробника нижня межа визначається вартістю середніх витрат виробництва, а верхня - платоспроможністю споживача.

Обсяги реалізації пива в значній мірі залежать від ринкової ціни. Ціноутворення в ринкових умовах на пивоварну продукцію реалізується через цінову стратегію виробників пива, основними напрямами якої є визначення місця ціни в системі конкурентної боротьби на ринку, вибір методу розрахунку ціни, характер цінової адаптації нових сортів пива на ринку, моделювання відношення покупця до ціни товару.

Зміна цін на пиво, обсягів його виробництва і реалізації обумовлюється сезонністю споживання.

Як відомо, пропозиція будь-якого товару на ринку представлена результатами виробництва, що набувають товарного вигляду і можуть бути доставлені на ринок у певному обсязі і в певний час (робіт, послуг). Центрами відповідальності виступають внутрішньогосподарські підрозділи, що функціонують на засадах госпрозрахунку[ 61,69, 70].

Виробники під тиском обмежень платоспроможності споживачів та з метою підтримання конкурентоспроможності вимушені дбати про зниження витрат виробництва і, зрештою, цін.

Головним орієнтиром і водночас показником стану виробництва в умовах сучасної ринкової економіки, критерієм його ефективності є рентабельність (прибутковість) виробництва, яка показує ефективність використання всього капіталу підприємства та ступінь його зростання. За статистичними даними, рентабельність виробництва пива в Україні є досить високою. В той же час, в сучасних умовах щорічна норма прибутку промислових корпорацій у США становить 11-13%, у західній Європі - 8-10%. При цьому прибуток зростає не за рахунок збільшення його норми, а завдяки розвитку, розширенню масштабів виробництва. В економіці України є специфічні фактори, що впливають на рівень прибутковості. Передусім, це високий ступінь монополізму. Формування ринкового середовища та відповідне антимонопольне законодавство мають подолати негативні прояви монополізму та недобросовісну конкуренцію серед пивоварних підприємств.

Одним із найважливіших показників діяльності пивоварної галузі є рівень витрат виробництва (додаток А).

За статистичними даними, витрати в пивоварній промисловості України зростають.

Формуванню умов для конкуренції виробників сприятиме зниження витрат, зростання випуску продукції та зниження цін на неї, але процес зниження витрат має свою природну швидкість і є тривалим.

Важливим елементом системи управління витратами є облік витрат на виробництво.

Облік витрат на виробництво у галузях виробничої сфери базується на підставі єдиних для всіх підприємств нормативно-правових актів. Так, методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати та її розкриття в фінансовій звітності визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 витрати [66].

Для вибору оптимальної облікової політики підприємства необхідно враховувати також технолого-організаційні особливості галузей національної економіки [36].

Технолого-організаційні особливості виробничого підприємства можна вважати факторами, що визначають методику обліку витрат виробництва [6,20, 26].

Технолого-організаційні особливості підприємств пивоварної промисловості досліджувались в дисертаційних роботах [51, 57]. Каплун О.А. виділяє фактори впливу саме на формування собівартості продукції та організацію обліку витрат пивоварного виробництва, такі як особливості організації виробництва (структура підприємства, структура управління, сезонність виробництва); особливості технологічного виробництва (масовий характер виробництва, тривалість виробничого циклу, томогенний тип виробництва, неперервність виробничого циклу; характер сировини, що використовується( комплексна переробка сировини) [57, с. 44-46].

Проте, чим більше буде виявлено технолого-організаційних особливостей (факторів) пивоварного виробництва, тим більше інформаційна система обліку витрат буде відповідати потребам управління.

Саме тому вважаємо за необхідне поглибити дослідження технолого-організаційних особливостей підприємств пивоварної промисловості.

На нашу думку, такий фактор впливу на побудову обліку витрат, як характер сировини, що використовується в процесі пивоварного виробництва, потребує уточнення, тому пропонується виділити окремо вплив таких факторів як висока матеріаломісткість виробництва, залежність кількості витраченої сировини від її вологості та якості, наявність основної та супутньої продукції, відходів виробництва та технологічних втрат.

Серед організаційних факторів впливу на побудову обліку витрат доцільно виділити такі групи, як загально-організаційні та обліково-організаційні.

До загально-організаційних відносяться фактори: види діяльності підприємства, форма спеціалізації, організаційна побудова, тип виробництва.

До обліково-організаційних факторів відносяться: методи оцінки об'єктів обліку, організація внутрішньогосподарських відносин, методи формування фактичної виробничої собівартості продукції, склад і структура окремих витрат калькуляційних статей витрат, можливість їх аналітичного розкладання, прийнятий варіант методу обліку за ознаками повноти (повних або неповних витрат).

Доповнення та уточнення виявлених раніше в наукових дослідженнях факторів впливу на побудову обліку витрат ще в більшій мірі сприяє забезпеченню апарату управління пивоварного підприємства найбільш повною, точною, якісною та своєчасною інформацією про витрати виробництва.

Фактори, що впливають на побудову обліку витрат на пивоварних підприємствах, узагальнено на рис. 1.4.

Вплив технолого-організаційних особливостей пивоварного виробництва на побудову обліку витрат

Рис. 1.4. Вплив технолого-організаційних особливостей пивоварного виробництва на побудову обліку витрат

Виробництво пива є складним і тривалим процесом і умовно розподіляється на технологію солоду і технологію пива [90, с. 4; 144, с. 5-8].

Основним вихідним елементом пивоварного виробництва є готова продукція, тобто пиво.

Водночас в процесі пивоварного виробництва виробляється також супутня продукція та виникають відходи виробництва, технологічні втрати та брак продукції.

На підставі дослідження особливостей технологічного процесу пивоварного виробництва чітко визначено структуру матеріально-речового результату процесу пивоварного виробництва (додаток В.1).

Технологічний процес виготовлення пива на більшості пивоварних підприємствах ведеться за класичною схемою і складається із стадій, наведених в додатку В.2.

Виходячи з організаційно-технологічних особливостей пивоварних підприємств слід зазначити, що поліпшення інформаційного забезпечення системи управління можливе лише через встановлення чіткого контролю за витратами, що виникають на кожній ділянці виробничого процесу.

Такий підхід до даної проблеми відомий як облік за місцями виникнення витрат і центрами відповідальності [9].

Центр виникнення витрат це окремі структурні підрозділи підприємства, в яких можна організувати нормування, планування та облік витрат виробництва з метою спостереження, контролю та управління витратами виробничих ресурсів, а також оцінки їх використання.

Центром відповідальності називають місце, де виникають правові відносини між учасниками господарських процесів [23,61].

Систему обліку, в якій передбачається складання звітів за даними порівняння кошторисних(стандартних) показників з фактичними, називають обліком за центрами відповідальності [61, 69].

Витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) формуються за центрами відповідальності та об'єктами обліку, планування та калькулювання собівартості продукції(робіт, послуг). Центрами відповідальності відповідають внутрішньогосподарські підрозділи, що функціонують на засадах госпрозрахунку [23,61,69,70].

На пивоварнях підприємствах центри відповідальності представляють собою окремі об'єкти аналітичного обліку витрат.

На пивоварних підприємствах виділяють укрупнені центри відповідальності та об'єкти обліку витрат, що не дозволяє в достатньому ступені ефективності забезпечувати контроль витрат за кожною стадією виробництва пива (рис. 1.2).

Центри відповідальності та об'єкти обліку витрат на підприємствах пивоварної промисловості

Рис.2. Центри відповідальності та об'єкти обліку витрат на підприємствах пивоварної промисловості

З метою посилення контрольної функції обліку пропонується встановити центри відповідальності і об'єкти обліку витрат за окремими стадіями виробничого процесу (переділами) за кожним структурним підрозділом.

До об'єктів обліку витрат такого центру відповідальності, як солодовий цех, відносяться витрати по замочуванню зерна, його пророщуванню, сушці, відбивні паростків, очищенню пророщеного зерна.

У варильному цеху пропонуємо виділити центри відповідальності за такими стадіями: дробування солоду, полірування та розмелення, варіння несоло-джених матеріалів, фільтрація гарячого сусла.

В бродильному цеху можна виділити центри відповідальності та об'єкти обліку за такими стадіями: охолодження та освітлення сусла, головне бродіння [6, с.143].

Відповідної уваги заслуговує також і перелік статей витрат, що використовується на пивоварних підприємствах.

Як свідчать дослідження, перелік калькуляційних статей витрат на окремих пивоварних підприємствах є досить різним (додаток В.З). Кожне підприємство встановлює свою номенклатуру статей витрат з врахуванням вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати". Крім того, розрізняється також і склад калькуляційних статей пивоварних підприємств [17].

Так, на окремих пивоварних підприємствах вартість стоків включається в статтю "Сировина та основні матеріали", що є недоцільним, так як вартість стоків є послугами виробничого характеру сторонніх організацій (міськводоканалу), тому доцільно виділити таку статтю витрат, як "Послуги сторонніх організацій виробничого характеру", за якою буде відображуватись вартість стоків.

Крім того, доцільно виділяти і статтю "Зворотні відходи", вартість яких виключається з витрат на сировину та матеріали.

Окремої уваги заслуговує стаття "Загальновиробничі витрати", склад якої обґрунтовано в наступному розділі роботи.

Проблематичним є також і поділ другорядної продукції, що утворюється паралельно з основною в одному технологічному циклі. В економічній літературі турі для визначення другорядної продукції використовуються терміни супутня (побіжна), побічна, допоміжна, споріднена продукція та відходи виробництва [23,61,69, с. 380] і пропонуються принципи її віднесення до того чи іншого виду. До таких принципів відносять ціну реалізації другорядної продукції та її корисність. Як вважає В.В. Сопко, супутня (побіжна) продукція на відміну від побічної потребує додаткових витрат для її отримання [69, с. 380].

В П(С)БО 16 "Витрати" використовується термін супутня продукція. Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві [66].

Вивчення літературних джерел з технології виробництва пива [60, с. 801], а також діючої практики обліку витрат на виробництво пивоварної продукції дозволило зробити висновок, що на досліджених пивоварних підприємствах супутня продукція ідентифікується як відходи виробництва, що є не зовсім вірним. Ту продукцію, яка не є основною і не відноситься до відходів, доцільно включати в статтю калькуляції "Супутня продукція".

До статті калькуляції "Супутня продукція" в пивоварному виробництві пропонується включати вартість продукції, одержаної одночасно з основним продуктом (пивом) в єдиному технологічному процесі, що відповідає вимогам нормативних документів [66]. Ця продукція за якістю відповідає встановленим стандартам і призначається в основному для відпуску стороннім підприємствам за відпускними цінами.

Нами запропоновано класифікацію другорядної продукції, що утворюється паралельно з основною на пивоварних підприємствах. При цьому приймалась до уваги також і корисність отриманої другорядної продукції (додаток В.1).

Виходячи з вищевказаного, запропоновано наступну номенклатуру калькуляційних статей витрат для пивоварних підприємств, яка буде враховувати організаційно-технологічні особливості виробництва:

• сировина та матеріали;

• напівфабрикати власного виробництва;

• купівельні напівфабрикати;

• зворотні відходи (вираховуються);

• послуги виробничого характеру сторонніх організацій;

• паливо та електроенергія на технологічні цілі;

• основна заробітна плата;

• додаткова заробітна плата;

• інші виплати;

• відрахування на соціальні заходи;

• загальновиробничі витрати;

• супутня продукція (вираховується);

• інші виробничі витрати.

Особливого значення набуває залежність побудови обліку витрат від організаційно-технологічних особливостей виробництва пивоварної продукції. Чим більше побудова обліку витрат буде відповідати цим особливостям, тим ефективнішими будуть управлінські рішення.

У зв'язку з цим було досліджено організаційну структуру пивоварних підприємств, технологічні етапи виробництва пива та їх вплив на побудову обліку витрат; визначено центри відповідальності за переділами виробництва пива. Запропонована номенклатура статей враховує особливості технологи та організації пивоварних підприємств, що підвищує ефективність контролю за ними.

Для побудови такої моделі обліку витрат на виробництво та створення системи економічного аналізу на пивоварних підприємствах, яка, з одного боку, відповідала б всім вимогам чинної нормативно-законодавчої бази України, а з іншого - враховувала б технолого-організаційні особливості пивоварного виробництва, необхідно більш детальніше дослідити стан обліку та аналізу витрат на виробництво пивоварної продукції.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі теми

Критична оцінка стану обліку та аналізу витрат на виробництво підприємств пивоварної промисловості
Сучасні методи та варіанти обліку витрат на виробництво та можливість їх застосування на підприємствах пивоварної промисловості
Методи обліку витрат у системі виробничого обліку і прийняття управлінських рішень
СИСТЕМИ І МЕТОДИ ОБЛІКУ ВИТРАТ І КАЛЬКУЛЮВАННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ (РОБІТ, ПОСЛУГ)
Аналіз витрат і собівартості продукції (робіт, послуг) металургійного підприємства
Облік витрат на рах. №23
ФОРМУВАННЯ ТА ОБЛІК ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА І КАЛЬКУЛЮВАННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ (РОБІТ, ПОСЛУГ) (Клас 2: рахунки №20–25; Клас 9: рахунки №91-99; Клас 8: рахунки №80-85)
Особливості наукового виробництва і задачі обліку витрат на НДР за договорами із замовниками
Стан обліку витрат на виробництво продукції
ОБЛІК ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси