Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Облік витрат на рах. №23ФОРМУВАННЯ ТА ОБЛІК ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА І КАЛЬКУЛЮВАННЯ СОБІВАРТОСТІ...Стан обліку витрат на виробництво продукціїОБЛІК ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВООблік витрат на організацію виробництва і управлінняОБЛІК ВИРОБНИЦТВАТеоретичні основи обліку і аудиту витрат на виробництво продукціїОблік витрат та послуг виробництв з комунального та соціального...Вплив технолого-організаційних особливостей виробництва на побудову...Суть оперативно-технічного обліку, його мета
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Витрати виробництва: облік та аналіз на пивоварних підприємствах
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Оперативний облік витрат на виробництво

Перехід підприємств України на ринкові умови об'єктивно формує мобільний механізм господарювання. В умовах підвищення ролі оперативної оцінки діяльності підприємств для своєчасного прийняття управлінських рішень особливого значення набуває організація системи оперативного обліку.

Облік, призначений надавати інформацію для прийняття поточних виробничих рішень, та який повинен швидко реагувати на зміни виробничої програми, в економічній літературі називається по-різному: виробничий, оперативний, поточний, первинний. Крім того, дається різне трактування суті, змісту і цілі цього виду обліку, його предмету і об'єкту, методики і організації [16, 28, 58, 70, 72]. погоджується з думкою, що суть не в тому як назвати, а в тому, яке цільове призначення даного виду обліку.

На підставі вивчення літературних джерел з даної проблеми зроблено висновок, що оперативний облік являє собою щоденне відображення процесів і фактів господарської діяльності на всіх стадіях кругообігу засобів підприємства для управління ними.

Одним з найважливіших об'єктів оперативного обліку є витрати виробництва.

При дослідженні питання оперативного обліку необхідно вивчити діючу систему функціонування оперативного обліку витрат пивоварного виробництва та надати пропозиції щодо покращення його методики, організації та інформаційного забезпечення.

Дослідження стану оперативного обліку на пивоварних підприємствах дозволило зробити висновок, що сьогодні оперативний облік витрат не є визначеною системою і не має спеціальної методології, хоча це передбачають потреби управління, тому виникає необхідність розробити його методику та визначити склад інформації, яку отримує на підставі оперативного обліку управлінський персонал.

Як виявило дослідження, оперативний облік витрат на виробництво в пивоварній промисловості вивчає лише незначну частину даних, необхідних для оперативного управління виробництвом. На окремих підприємствах галузі він фактично організовується на розсуд виконавців. В більшості випадків оперативний облік охоплює відпуск матеріальних ресурсів на виробництво. В зв'язку з тим, що в оперативному обліку немає чіткої регламентації вхідної та вихідної інформації, кожне підприємство самостійно обирає форми оперативних звітів, які не завжди відповідають потребам оперативного керівництва центрами виникнення витрат.

Вважаємо, що оперативний облік витрат на виробництво на пивоварних підприємствах повинен являти собою не що інше, як частину загальної інформаційної системи, яка перетворює дані, зафіксовані в первинних носіях інформації, у продукт для управління витратами.

Це визначає потребу постійного пошуку шляху подальшого вдосконалення оперативного обліку. Цьому питанню приділяли увагу і в минулі роки, але наукові праці обмежувались переважно розробкою методики обліку витрат на принципах нормативного методу [55,57,68.71,72].

Розглянемо детальніше переваги та недоліки існуючих розроблених методик оперативного обліку витрат на виробництво пива.

Одним з найпрогресивніших методів донедавна вважався оперативно-бухгалтерський (сальдовий) метод обліку витрат матеріалів. Основними перевагами цього методу є уникнення громіздкої роботи з дублювання складського обліку матеріалів у бухгалтерії, скорочення терміну надання оперативної та бухгалтерської звітності, значне полегшення перевірок та інвентаризацій, наявність у керівництва щоденних оперативних даних про залишки виробничих запасів для своєчасного їх поповнення.

До основних недоліків застосування вищевказаного методу слід віднести те, що на більшості пивоварних підприємств у номенклатурному номері матеріалів не було закладено шифр облікової групи, балансового рахунку, що значно ускладнювало звірку показників, хоча дослідження в цьому напрямку проводились [57, с.77]. Найбільш трудомістким для оперативно-бухгалтерського (сальдового) методу обліку було заповнення сальдових відомостей у зв'язку з тим, що ступінь автоматизації обліку витрат в цілому, і зокрема, матеріальних, був низьким.

Наступним напрямком поліпшення оперативних даних обліку витрат на виробництво була розробка методики щоденного контролю за відхиленнями від планової собівартості продукції, однак, та інформація, яка надавалась шляхом обліку і виявлення відхилень від запланованої собівартості продукції, не завжди використовувалась для прийняття управлінських рішень.

Організацію оперативного обліку витрат на виробництво пива пропонується здійснювати за такими показниками:

- витрати ячменю і виходу солоду;

- витрати солоду на 1 гкл. готового пива;

- вихід гарячого сусла;

- втрати при охолодженні сусла у відсотках;

- вихід холодного сусла у відсотках;

- вихід "зеленого" пива в бродильному цеху у відсотках;

- вихід готового пива в лагерному відділені (цеха доброджування та освітлення пива) у відсотках;

- вихід розлитого пива у відсотках. Запропоновані показники найбільше впливають на собівартість пива, і тому, їх необхідно оперативно контролювати.

Як вже зазначалось, оперативний облік витрат на виробництво являє собою складну систему, і для найбільш ефективного функціонування цієї системи її необхідно моделювати.

Метою моделювання в оперативному обліку є розробка методологи, спрямованої на впорядкування, отримання і використання інформації про облікові об'єкти.

За основу моделювання системи оперативного обліку витрат в пивоварному виробництві взято послідовність моделювання від нижчих ступенів до вищих, від моделювання підсистеми до моделювання всієї системи.

Процес моделювання оперативного обліку витрат на пивоварному виробництві можна навести у вигляді етапів, наведених на рис. 2.6.

Проблемою оперативного обліку витрат на пивоварних підприємствах і їх розподіл за центрами відповідальності. Одним із напрямків вирішення цієї проблеми і є моделювання. За допомогою запропонованої схеми оперативного обліку витрат вдається достатньо повно відтворити реальну дійсність, що власне, і є основним завданням достовірного і об'єктивного виявлення результатів

господарської діяльності.

Схема оперативного обліку витрат на виробництво на пивоварних підприємствах

Рис. 2.6. Схема оперативного обліку витрат на виробництво на пивоварних підприємствах

Найбільш важливою і трудомісткою підсистемою у виробництві пива є технологічна, оскільки на цьому етапі відбувається переробка сировини, з якої отримують солод та готове пиво.

Технологічну підсистему виробництва пива характеризують показниками, що були вказані вище.

До параметрів, які негативно впливають на вихід готової продукції в пивоварному виробництві, належать показники втрат сусла при охолодженні, "зеленого" пива при доброджуванні та освітленні, готового пива при розливі.

Зазначимо, що втрати при виробництві пивоварної продукції обумовлені особливостями технологічного процесу з одного боку, і з іншого - якістю вхідної сировини.

Відмітимо, що в пивоварному виробництві оперативний облік витрат ячменю необхідно здійснювати не щоденно, а за фактичними строками відпуску сировини відповідно до циклічності технологічного процесу та за партіями відпущеного ячменю.

Одним із видів сировини в пивоварному виробництві є вода, тому приділяється особлива увага належній організації оперативного обліку витрат води на виробництво.

Проведене дослідження організації оперативного обліку витрат води на виробництво показало, що на більшості пивоварних підприємств облік використаної води ведеться "котловим методом".

Це означає, що загальний об'єм витраченої по підприємству води розподіляється між структурними підрозділами підприємства на підставі даних, що надаються головним пивоваром.

По основному виробництву вартість витраченої води розподіляється між сортами пива пропорційно обсягу випуску кожного сорту пива.

Витрачання виробничої води залежить від обсягу виробництва солоду і пива і, відповідно до цього обсягу, може коливатися в широких межах.

На досліджених пивоварних підприємствах ведеться лише облік фактичного використання води на підставі показників лічильника.

Як відомо, в пивоварному виробництві об'єм витраченої води на певні технологічні процеси суворо нормується, адже, недотримання норм витрачання води призведе до порушення хіміко-технологічних процесів виробництва і, як наслідок - погіршення якості пива або випуску повністю бракованої продукції.

Тому, для посилення оперативного контролю за використанням води на виробничі потреби з метою підвищення оперативності та якості управління виробничим процесом необхідно організувати систему оперативного обліку витрат води за кожним місцем виникнення витрат.

Оперативний облік витрат води на виробництво пива доцільно вести за допомогою відомості, форму якої запропоновано (додаток П.1).

Особливого значення для належної організації оперативного обліку вод" набуває наявність лічильників за кожним місцем виникнення витрат. Таким чином, співставляючи фактичні витрати води з витратами за нормою, головний пивовар або змінний майстер буде мати об'єктивну картину витрат води і зможе оперативно визначити причини відхилень від норм та усунути їх.

Об'єктами оперативного обліку солодового цеху є витрати ячменю на виробництво солоду і вихід солоду.

Витрати ячменю на завершене виробництво розраховуються, як витрати ячменю на замочування, зкориговані на залишки ячменю на початок та кінець місяця [52].

Обчислення виходу солоду у відсотках здійснюється, як відношення ваги готового солоду до витрат ячменю на завершене виробництво [60].

У процесі впровадження оперативного обліку витрат на виробництво виникає необхідність складання документу, за допомогою якого можна бачити кількість списаного на замочування ячменю, вихід готового солоду та контролювати відхилення, які виникають в процесі його виробництва.

Як вже зазначалось, витрати зерна на виробництво пива залежать від його вологості та якості. Мається на увазі втрата абсолютної ваги витраченого та наявного зерна внаслідок зниження його вологості і забруднення порівняно з відповідними середніми показниками якості та збільшення абсолютної ваги витраченого та наявного зерна при підвищенні його вологості та забруднення.

Розрахунок витрат зерна на виробництво здійснюється головним пивоваром або завідуючим виробництвом у виробничому звіті і передається в бухгалтерію. Для оперативного обліку витрат зерна бухгалтер обов'язково повинен знати методику розрахунку витрат зерна на виробництво в залежності від Його вологості і якості. Вважаємо за доцільне навести формалізоване подання витрат зерна на виробництво.

Зміна абсолютної ваги зерна (в %) відповідно змінам його якості вираховується за формулою:

Де х - втрата (збільшення) ваги,

А - середньозважена вологість зерна по надходженню, %

В - середньозважена забрудненість по надходженню, %

а - середньозважена вологість по витраченому зерну, %

b - середньозважена забрудненість по витраченому зерну, % [90,144).

В тих випадках, коли з даних акту видно погіршення якості ячменю (збільшення вологості і забрудненості), необхідно оперативно визначити причини, які викликали ці зміни і дати висновок щодо винуватців.

З метою покращення оперативного обліку витрат зерна на пивоварних підприємствах розроблена форма відомості оперативного обліку витрат зерна на виробництво по солодовому цеху, яка дозволить оперативно здійснювати облік змін вологості та забруднення використаного на виробництво ячменю по солодовому цеху і внаслідок цього відхилень, що виникають (додаток П.2).

Результати роботи солодового цеху відображаються за кожний місяць в Виробничому звіті солодового цеху, де записується кількість ячменю, яка надійшла на замочування за звітний місяць, кількість отриманого солоду на підставі показників автоматичних ваг і наявності залишків ячменю на різних стадіях виробництва, тобто, в незавершеному виробництві.

Підставою для заповнення звіту є технологічний журнал солодового цеху, який можна вважати основним документом оперативного обліку витрат солодового цеху.

З метою підвищення оперативності обліку витрат солодового цеху запропоновано в технологічному журналі солодового цеху щоденно відмічати не тільки фактичні витрати ячменю на виробництво солоду, але і нормативні показники. Крім того, для щоденного контролю вологості відпущеного на виробництво зерна необхідно проставляти також нормативні показники вологості.

Це дозволить щоденно контролювати якість витраченої на виробництво пива сировини з одного боку, а з іншого - виявити тенденції щодо зміни цієї якості. Щоденне відхилення за кількістю витраченого ячменю дозволить оперативно втручатись в процес виробництва з метою усунення небажаних відхилень, які можуть виникати внаслідок зміни вологості та забруднення сировини.

В додатку П.З наведено запропоновану форму технологічного журналу солодового цеху.

Варильний цех є одним з основних цехів підприємства, тому показники його роботи в найбільшій мірі визначають виробничі показники пивоварного підприємства.

Основним показником, що характеризує повноту використання екстрактивних речовин зернової сировини в варильному цеху, є вихід екстракту. Під виходом екстракту розуміється кількість розчинних речовин, що перейшли в сусло з певної кількості солоду і не солодженої сировини.

Вихід екстракту з ячменю і солоду є основним технологічним фактором, що впливає на економіку виробництва і визначає собівартість пива.

Для вирахування виходу екстракту необхідно знати, скільки витрачено солоду і не солоджених матеріалів в кілограмах, кількість гарячого сусла в літрах, а також екстрактивність, або щільність сировини.

Кількість солоду і не солоджених матеріалів, витрачених на затирання, вимірюється автоматичними вагами.

Об'єм гарячого сусла в сусловарильному котлі визначається за допомогою лабораторних вимірювальних пристроїв.

При вирахуванні виходу екстракту об'єм гарячого сусла зменшують на цю величину, множачи його на 0,96.

Бухгалтер, який на підставі виробничих звітів оперативно контролює вихід солоду, повинен використовувати інформацію не тільки про кількість затираємого солоду, а й кількість його сухих речовин. Це надасть можливість оперативно контролювати реальні виходи та втрати солоду та достовірність інформації, наведеної у виробничих звітах.

Вологість солоду коливається в значних діапазонах, причому зміна вологості на 1-2 % має велике значення. При вирахуванні виходів екстракту на абсолютну суху речовину солоду доцільно порівнювати роботу різних пивоварних підприємств.

Кількість екстракту в солоді коливається від 72 до 80 %, причому солод високої якості має 76-78 % екстракту.

Для спрощення розрахунків виходів солоду в варильному відділенні є технологічні таблиці, в яких в залежності від кількості затираемого солоду і концентрації готового сусла вираховується коефіцієнт, який ще називається числовим фактором. Множачи об'єм гарячого сусла в гектолітрах на знайдений в таблиці щодо заданих умов числовий фактор, знаходять вихід екстракту в варильному цеху.

Для підвищення оперативності обліку витрат на виробництво варильного цеху особливого значення набуває складання графіку роботи варильного цеху.

У зв'язку з тим, що екстрактивність солоду є надзвичайно важливим фактором, що впливає на обсяг витрачання солоду, для оперативної орієнтації в тому, наскільки правильно ведеться процес виробництва, головний пивовар на підставі розроблених на основі рекомендованих норм витрачання солоду та не солоджених матеріалів може визначити, чи не виникає перевитрачання сировинних ресурсів внаслідок неефективного ведення процесу виробництва.

З метою покращення організації оперативного обліку і контролю витрат на виробництво розроблено форму довідника норм витрачання солоду і не солоджених матеріалів за кожним сортом пива (табл. 2.9).

Екстрактивність переробленої сировини та сорт пива, що виробляється, як вже зазначалось, впливає на попереднє визначення очікуваного обсягу сусла в варильному цеху і може надати керівникові відповідного центру відповідальності інформацію про те, який саме сорт пива краще виробляти, виходячи з конкретної екстрактивності переробленої сировини. Тому, попередній підрахунок очікуваного обсягу сусла є надзвичайно доцільним для оперативного визначення сорту пива, який краще виробляти з сировини, яка має певну екстрактивність. Для оперативного обліку та аналізу виходу екстракту у варильному цеху, який здійснюється на підставі виробничих звітів, бухгалтер обов'язково повинен знати методику його розрахунку.

Таблиця 2. 9

Довідник норм витрачання солоду та не солоджених матеріалів на виробництво за сортами пива

Назва підприємства: "Хмельпиво" Місце виникнення витрат: Варильний цех

п/п

Сорт пива

Норма витрачання, кг/дал.

Ємність,

Солод

Код норми

Не солоджені матеріали

Код норми

кг/дал

1.

Проскурівське пляшкове

1,2933

25136

0,5543

20136

1,8475

бочкове

1,2727

25138

0,5454

20138

1,8181

КЕГ

1,2727

25139

0,5454

20139

1,8181 |

2.

Жигулівське пляшкове

1,2933

25140

0,5543

20140

1,8475

КЕГ

1,2727

25141

0,5454

20141

1,8481

Вихід екстракту в варильному цеху визначається за формулою:

де є- вихід екстракту, %;

а - кількість гарячого сусла, яка заміряна в сусловарильному котлі, гл; а-питома вага сусла, %;

s - концентрація сусла в сусловарильному котлі згідно цукрометру, %; М - кількість солоду і не солоджених матеріалів, що пішли на затирання, кг [50,60].

Виходячи з техніко-виробничих нормативів витрачання солоду та не солоджених матеріалів (ячменю, рисової та кукурудзяної крупи) та виходу екстракту, бухгалтер може зробити висновки про економію або перевитрачання зерно-запасів на виробництво.

Це має особливе значення, адже абсолютна сума витрачених зерно-запасів не дозволяє говорити про їх дійсну економію або перевитрати. Мається на увазі те, що в випадках, коли витрати зерно-запасів знаходяться в межах норм, а екстрактивність зерно-запасів вища запланованої, фактично виникають перевитрати зерно-запасів і солоду.

І, навпаки, явні перевитрати зерно-продуктів можуть бути пов'язані з незадовільною якістю солоду (низькою екстрактивністю), а не з незадовільною роботою управлінського персоналу.

Процент втрат екстракту в варильному цеху ве визначається за формулою:

де а - кількість екстракту, що внесена при затиранні використаними зерно-запасами, кг;

b - кількість екстракту, що міститься в виробленому суслі, кг.

Для оперативного обліку та аналізу оцінки виходу екстракту в варильному цеху використовується в якості бази порівняння лабораторний вихід екстракту, причому лабораторне сусло виробляється в суворо визначених умовах.

З метою здійснення оперативного обліку виходу екстракту порівняння виробничого і лабораторного виходу солоду доцільно проводити за розробленою формою (табл. 2.10).

Екстракт, що залишається в пивній дробині, за лабораторними даними не повинен перевищувати 0,5-1,0 %. Для оперативного обліку та контролю за дотриманням технологічного процесу з метою своєчасного втручання і прийняття рішень необхідно слідкувати, щоб різниця між загальним, лабораторним та загальним заводським виходом екстракту не перевищувала 0,5 % [90, с. 452].

Для здійснення оперативного обліку та контролю за технологічним процесом з врахуванням його особливостей на пивоварному виробництві необхідно визначити причини низького виходу екстракту в варильному цеху. Це необхідно для того, щоб знати, яку саме причину необхідно усунути для покращення технологічного процесу.

Таблиця 2.10

Відомість оперативної оцінки виходу екстракту в варильному цеху

Назва підприємства: "Хмельпиво" Сорт пива: Проскурівське бочкове %

Вихід екстракту

Відхилення

Код відхилення за

Дата

Назва показника

підприємство

лабораторія

причиною

винуватцем

1.04

Вихід екстракту

74,3

75,70

-1,40

101

002

Екстракт кг дробини,

що виливається,

перерахований на

100 частин солоду

1,20

+1,20

Екстракт дробини.

що залишається

0,22

0,54

-0,32

101

002

Разом

75,72

76,24

-0,52

101

002

З цією метою розроблено кодифікатор причин і винуватців низького виходу екстракту в варильному цеху з присвоєнням кодів, що набуває особливого значення в умовах автоматизованих систем обробки економічної інформації (табл. 2.11).

В результаті економії 1 кг екстракту на 1 ц солоду досягається ефект, який є різним для підприємств з різною річною потужністю [60, с. 454] (додаток П.4).

Отже, оперативний облік пивоварного виробництва може вестися як за сухими речовинами (за екстрактом), так і за обсягом. Незважаючи на те, чи ведеться облік за сухими речовинами, чи за обсягом, він потребує обов'язкового, по можливості найбільш точного визначення обсягів рідини на всіх стадіях виробництва.

Таблиця 2.11

Кодифікатор причин та винуватців низького виходу екстракт в

варильному цеху

Причина відхилень

Код відхилення за

причиною

винуватцем

Низька якість солоду

100

Солод недостатньо розчинення

101

Низька цукристість

102

Занадто грубий по мол

104

Неправильно обраний режим затирання зерно продуктів

105

002

Неправильний режим фільтрації

200

1

Занадто швидка перекачка затору в фільтраційний чан

201

Недостатнє зціджування першого сусла

202

Занадто швидке промивання дробини і низька темпера

1

тура промивання води

203

Незадовільна робота технологічного обладнання

204

Охолодження затору в фільтраційному чані

205

Якість солоду

206

Ступінь подрібнення солоду

207

Концентрація дробини

208

002

Належна організація оперативного обліку витрат за обсягом рідини можлива лише при наявності відповідного лабораторного обладнання для вимірювання об'ємів сусла в сусловарильному котлі та в бродильній посуді.

Оперативний облік за таким центром виникнення витрат, як варильний цех доцільно вести за допомогою Технологічного журналу варильного цеху, форму якого запропоновано (додаток П.5).

Прийнятий облік виробництва за обсягом не дає достовірної картини втрат за рідинною фазою (від гарячого сусла), тому що виникають втрати, пов'язані з випаровуванням і стисненням гарячого сусла при охолодженні.

Оперативний облік витрат на виробництво за таким центром виникненні витрат, як бродильний цех, доцільно вести за допомогою цехового журналу бродильного цеху, форму якого запропоновано (додаток П.6).

Втрати, що мають місце в бродильному цеху від холодного сусла, прийнятого в бродильний цех до зеленого пива, що передається на доброджування, а також втрати, що мають місце в цехах доброджування та освітлення пива (лагерному підвалі) і цеху розливу, рівнозначні втратам екстракту, і їх вирахування як за обсягом, так і за екстрактом, проводиться за такими же формулами.

Втрати сусла при зброджуванні розраховуються як різниця між підсумком кількості сусла (пива) в незавершеному виробництві на початок звітного періоду, кількості холодного сусла, прийнятого в бродильний цех та підсумком кількості "зеленого" пива, що передається в цеха доброджу вання та освітлення пива (лагерний підвал), кількості сусла (пива) в незавершеному виробництві на кінець звітного періоду [60, 52].

Втрати пива при доброджування вираховуються як різниця між підсумком залишку пива в цехах доброджування та освітлення (лагерному підвалі) на початок звітного періоду, кількості "зеленого пива", що прийнята з бродильного цеху в цех доброджування пива, кількості смарочного пива, кількості пива, переданого в даний сорт з інших сортів та підсумком кількості пива, що передано на розлив, кількості пива, що перераховується з даного сорту на інший, залишку пива в цехах доброджування та освітлення на кінець звітного періоду [52,60].

Оперативний облік витрат на виробництво пива на стадії доброджування і освітлення доцільно організувати за допомогою технологічного журналу лагерного підвалу, форму якого запропоновано (додаток П.7).

Для оперативного обліку передачі фільтрованого пива цеху розливу запропоновано вести журнал передачі фільтрованого пива цеху розливу за формою, що наведена в додатку П.8.

Втрати пива при розливі вираховуються як різниця кількості пива, прийнятого з цеху доброджування та освітлення пива та підсумком кількості пива, що передана на розлив і кількості смарочного пива, що повертається в цех доброджування та освітлення пива.

Для успішного впровадження запропонованої системи оперативного обліку витрат і виходу продукції обліковий процес потрібно автоматизувати, тобто дані з автоматичних ваг на вході (кількість сировини, яку переробляють) і виході підсистеми (кількість отриманого солоду, сусла та пива) повинні вводитись автоматично в базу даних комп'ютера. Наведена послідовність розрахунків об'ємних виходів і втрат за кожною технологічною стадією виробництва пива була використана для побудови моделі витрат з метою проведення оперативного аналізу витрат на виробництво.

Пропозиції дозволять значно покращити оперативний облік витрат на пивоварних підприємствах.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси