Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Комплексні системи життєзабезпечення та безпеки готелюАварія автомобіляГідродинамічні аваріїВідшкодування збитків за загальною аварієюОцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMAПрогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на...Оцінка систем життєзабезпечення захисних спорудПричини аварій і нещасних випадків при експлуатації систем, що...Причини аварій і нещасних випадків під час експлуатації систем, що...
 
Головна arrow Екологія arrow Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Аварії в системах життєзабезпечення

Аналіз розподілу за останнє десятиліття НС, пов'язаних з аваріями в системі водопровідно-каналізаційного господарства, що є однією з найважливіших ланок життєзабезпечення, показав, що до 2004 р. простежувалась чітка тенденція зниження їх кількості, але в 2005 р. кількість НС знову зросла. До основних чинників виникнення НС на об'єктах життєзабезпечення належать незадовільний технічний стан каналізаційних і водопостачальних систем, порушення вимог технологічного процесу, недостатнє інвестування в поточний ремонт та відновлення основних фондів системи водопровідно-каналізаційного господарства.

Кількість НС, пов'язаних з раптовим руйнуванням будівель і споруд, з 2003 р. зменшується, але нестабільно (у 2005 р. – зросла). Відомо, що нині будівництво здійснюється в основному лише в економічних центрах (Київ, Донецьк, Дніпропетровськ), інші ж обласні центри перебувають у занепаді. Близько 0,5 % житлового фонду України, де постійно проживає 169,3 тис. мешканців, віднесено до категорії ветхих і аварійних.

Шляхи надходження радіонуклідів в організм людини [38]

Рис. 3.13. Шляхи надходження радіонуклідів в організм людини [38]

Карта розвитку зсувних і деяких ерозійних процесів на території України: 1 – площа розвитку зсувів 1-ї категорії (уражено понад 40 %); 2 – площа розвитку зсувів 2-ї категорії (уражено 10–40 %); 3– плоша розвитку У 1–10 %); 4 – площі розвитку активних ярів; 5 – одиничні активні зсуви; 6 – одиничні пасивні зсуви• 7– одиничні активні яри

Рис. 3.6. Карта розвитку зсувних і деяких ерозійних процесів на території України: 1 – площа розвитку зсувів 1-ї категорії (уражено понад 40 %); 2 – площа розвитку зсувів 2-ї категорії (уражено 10–40 %); 3– плоша розвитку У 1–10 %); 4 – площі розвитку активних ярів; 5 – одиничні активні зсуви; 6 – одиничні пасивні зсуви• 7– одиничні активні яри

Карта розвитку процесів підтоплення фунтів на території України:

Рис. 3.7. Карта розвитку процесів підтоплення фунтів на території України:

1, 2 – площі природного підтоплення в регіонах багаторічного високого рівня стояння вод (0–2 м) першого від поверхні водоносного горизонту (І) та внаслідок перезволоження верхнього шару грунтів талими і поверхневими водами в районах зниження природного дренування на сільськогосподарських угіддях і в межах сільських населених пунктів (2); 3, 4 – площі техногенного підтоплення на територіях зрошення сільськогосподарських угідь (3) і на територіях зарегулювання поверхневого стоку та підйому рівнів води в річках під впливом водосховищ (4); 5 – безстічні та слабкосгічні зниження у рельєфі (поди); 6 – підтоплення забудованих територій під впливом витоків різноманітних розчинів із комунальних мереж і використання нераціональних виробничих технологій; 7 – території, що не підтоплюються

Карта розвитку процесів просідання фунтів на території України

Рис. 3.8. Карта розвитку процесів просідання фунтів на території України:

1, 2 – площі розвитку просідання грунтів; І, ІІ – типи грунтових умов за просіданням – відповідно 5 см (2)

Рис. 3.9. Карта розвитку карстових процесів на території України:

1–3 – площі розвитку різностідйного карсту (1 – відкритого, 2 – напівпокритого, 3 покритого); 4–6 – типи карсту за літологічним складом (4 – карбонатний, 5 – сульфатний, сульфатно-карбонатний, 6 – галогенний, сульфатно-галогенний); 7, 8 – відповідно ділянки площинної активізації карсту та локальної активізації карсту під впливом техногенезу

Карта районування території України за ступенем небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій внаслідок активізації екзогенних геологічних процесів

Рис. 3.10. Карта районування території України за ступенем небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій внаслідок активізації екзогенних геологічних процесів:

1–3 – площі потенційного виникнення НС відповідно I, II і III категорій небезпеки; 4 – межі між площами поширення різних ЕГП, що належать до однієї категорії небезпеки

Ієрархічна модель системи техногенної і природної небезпеки території України

Рис. 5.12. Ієрархічна модель системи техногенної і природної небезпеки території України

Інтегральний показник техногенної і природної небезпеки регіонів України

Рис. 5.14. Інтегральний показник техногенної і природної небезпеки регіонів України

Середні по областях України поглинені дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків (вік на момент аварії)

Рис. 7.8. Середні по областях України поглинені дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків (вік на момент аварії)

Схема формування загроз ядерної та радіаційної небезпеки

Рис. 9.2. Схема формування загроз ядерної та радіаційної небезпеки

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси