Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних...Оцінювання ризику впливу шкідливих речовин на здоров'я населенняМетодика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій...Небезпечні хімічні речовини, джерела, вплив на людину. Класифікація...Поведінка персоналу у випадку аварій на хімічно-небезпечних об'єктахТехногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на...Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування...Обов'язкове страхування цивільної відповідальності суб'єктів...Небезпечні ситуації під час користування громадським транспортомРизик. Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови...
 
Головна arrow Екологія arrow Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

Для переходу до кількісного оцінювання ризику ураження населення небезпечною хімічною речовиною необхідно враховувати той факт, що кількість уражених, відповідно до методики, залежить від площі зони зараження й часу експозиції (тривалості впливу отруйної хмари на людей). При виконанні оцінних розрахунків час експозиції беруть таким, що дорівнює часу випаровування НХР. Як уже зазначалося, площа зони зараження й час випаровування розлитої НХР є функціями погодного стану П.

Далі треба розрахувати ймовірність реалізації зони зараження тієї чи іншої глибини. Для цього потрібна інформація про ймовірність реалізації відповідної комбінації метеорологічних параметрів з урахуванням того факту, що глибина зони зараження Г є функцією чотирьох змінних:

(6.20)

де α – напрямок вітру; v – швидкість вітру; g – частка уражених серед населення, яке опинилося в зоні зараження; с – ознака наявності або відсутності хмарності.

Метеорологічні параметри зазвичай наводяться у довідниках у вигляді так званих таблиць повторюваності. Наприклад, для певного поєднання швидкості й напрямку вітру вказано число днів у році, протягом яких зазначене поєднання, як правило, реалізується. Крім інформації про повторюваність швидкостей і напрямків вітру для отримання повноцінного опису погодних станів в обсязі, необхідному для виконання розрахунків, потрібні додаткові дані про наявність хмарності. На підставі даних про повторюваність N погодних станів П можна знайти оцінку ймовірності реалізації погодного стану:

де – число днів, що відповідають певному погодному стану; Т – період спостережень.

Відповідно до формули (6.20), кожному погодному стану може бути поставлена в однозначну відповідність глибина зони зараження. Оскільки наведені в літературі метеорологічні дані мають дискретний і обмежений характер, то відповідна їм множина зон ураження також буде обмеженою і дискретною. Як уже зазначалось, кожному погодному стану П відповідає певна ймовірність його реалізації . З погодним станом однозначно пов'язана глибина Г зони поширення хмари, тому кожному значенню Г можна поставити у відповідність імовірність , яку надалі позначатимемо як р(Г) – ймовірність реалізації відповідної зони зараження (рис. 6.10).

Завдання оцінювання ризику (умовного, оскільки ймовірність оцінювальної події в цьому випадку вважають такою, що дорівнює 1, тобто ) зводиться до двох етапів:

• оцінювання ймовірності для будь-якої точки території опинитися під дією отруйної хмари;

• оцінювання розподілу ймовірного збитку (кількість або частка уражених).

Загроза для будь-якого об'єкта опинитися в зоні зараження виникає тільки тоді, коли зазначений об'єкт знаходиться з підвітряного боку відносно епіцентру аварії, а в разі оцінювання ймо-

Ймовірність реалізації зон зараження різної глибини [2]

Рис. 6.10. Ймовірність реалізації зон зараження різної глибини [2]

вірності реалізації цієї події треба врахувати також дальність об'єкта від епіцентру аварії. Так, існує деякий радіус, за межі якого НХР уражальної концентрації не вийде за жодних погодних умов. На рис. 6.10 точка С знаходиться на безпечній відстані, тобто за будь-якого ймовірного погодного стану фронт отруйної хмари не досягне зазначеної точки. З підвітряного боку можна виділити деяку відстань, що буде гарантовано перекрита зоною зараження.

На рис. 6.10 точка А, що знаходиться з підвітряного боку щодо аварійного об'єкта, опиниться під дією хмари НХР за будь- якого погодного стану. Ймовірність цієї події можна визначити за формулою

(6.21)

або

(6.22)

де – сумарна ймовірність усіх погодних станів, які відповідають даному напрямку вітру.

Отже, за формулами (6.21) і (6.22) визначають ймовірність опинитися під дією отруйної хмари людини, яка знаходиться у точці А.

Точка, що лежить між радіусом “гарантованого ураження” і безпечним віддаленням, опиниться під дією отруйної хмари в разі виникнення зони ураження, глибина якої перевищуватиме відстань від епіцентру аварії до розглянутої точки. На рис. 6.10 точка В виявиться в зоні ураження тільки за її глибини більшої, ніж , тобто і . Ймовірність цієї події можна визначити за формулою

У загальному випадку для точки, що знаходиться на відстані r від епіцентру аварії, ймовірність Р(r) (тобто умовний територіальний ризик) опинитися в зоні ураження розраховують за виразом

(6.23)

або

(6.24)

Варто звернути увагу на те, що у формулі (6.23) додаються ймовірності утворення всіх зон, глибина яких більша або дорівнює r, а у формулі (6.24) – ймовірності утворення зон, глибина яких менша за r.

Слід зауважити, що ймовірність опинитися в зоні ураження в разі виникнення аварії в загальному випадку недостатньою мірою характеризує загрозу ураження. Не менш важливо оцінити можливість вчасного оповіщення населення про наближення фронту зараженого повітря. Населення буде оповіщено, якщо час спрацьовування системи оповіщення τ (тобто час від початку аварії до моменту початку оповіщення) буде меншим, ніж час t підходу хмари НХР. Час t підходу хмари до об'єкта, який знаходиться на відстані r від епіцентру аварії, дорівнює: t = r/v, де v – швидкість переміщення фронту отруйної хмари, км/год.

Алгоритм розрахунку вчасного оповіщення населення про підхід фронту зараженої хмари для об'єкта, розміщеного з підвітряного боку на відстані r від епіцентру аварії, передбачає такі операції.

1. Для кожного погодного стану П визначають швидкість переміщення фронту отруйної хмари повітря.

2. За формулою (6.19) знаходять час t підходу хмари до об'єкта, що знаходиться на відстані г від епіцентру аварії.

3. Перевіряють виконання умови ().

4. Додаються усі ймовірності pi, для яких виконується умова ()•

Зазначений алгоритм може бути записаний у вигляді рівняння

(6.25)

де – ймовірність того, що населення, яке знаходиться на відстані r,, буде вчасно оповіщене про підхід зараженої хмари; – ймовірність реалізації погодного стану, за якого час підходу хмари до точки, віддаленої від епіцентру на відстань r, дорівнює . Додавання у формулі (6.25) виконується для всіх i, для яких

Ризик (умовний) RI(r), як імовірну частку населення, яке буде уражене отруйною хмарою в точці, що знаходиться з підвітряного боку на відстані г від епіцентру аварії, розраховують за формулою

(6.26)

де – ймовірність реалізації погодного стану ; – частка уражених серед населення, яке опинилося в зоні ураження; – глибина зони зараження; r – відстань від розглянутої точки до епіцентру аварії.

Додавання у формулі (6.26) виконують для всіх i, для яких

Такий розрахунок здійснюють для різних напрямків вітру й різних значень r – від 0 до безпечної відстані. Нанісши на карту місцевості точки, що відповідають однаковим рівням збитку, і з'єднавши їх між собою, можна отримати зображення зон, які характеризують рівень небезпеки даної території з погляду ураження населення в разі виникнення аварії з викидом НХР у навколишнє середовище. Для переходу від розподіленого збитку до потенційного ризику треба помножити значення розподіленого збитку в кожній точці на ймовірність виникнення аварії на підприємстві.

Отже, аналіз і практичне використання методики прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин у разі аварій на потенційно небезпечних об'єктах підтверджує її незаперечну важливість і корисність. У методиці наведено конкретні приклади розрахунку площі зони можливого хімічного зараження та фактичного хімічного зараження, а також кількості населення, яке потрапляє в зону можливого хімічного зараження, що дає змогу полегшити її освоєння.

Проте методика має певні недоліки. Згідно з нею, коректно враховувати атмосферні характеристики можна лише за умови їх стабільності протягом періоду поширення хмари зараження. Незначна зміна атмосферних параметрів, наприклад різкі пориви вітру, початок дощу, істотно впливають на динаміку поширення хімічного забруднення в атмосфері. У зв'язку з цим навіть побудовані для оперативного реагування зони можливого і фактичного хімічного зараження не будуть достатньо повною мірою відповідати дійсності.

Крім того, у методиці відсутній алгоритм розрахунку потенційного територіального ризику ураження населення. Тому у зв'язку з розвитком інформаційних систем і технологій, автори вважають за необхідне вдосконалення цієї методики у наведених нижче основних напрямах.

1. Атмосферні умови. Головним напрямом удосконалення методики є розробка і введення до її складу математичних моделей, які враховують часову змінну атмосферних умов, зокрема напрямку вітру, температури, вологості, тиску, загального стану атмосфери. Додатково система математичних моделей має передбачати врахування просторової неоднорідності напрямку і швидкості руху повітряних мас як у горизонтальному, так і вертикальному напрямках.

2. Характеристики викиду. Для аварій на промислових об'єктах можливий такий перебіг подій. Під час аварій можливі викиди кількох речовин відразу, тому прогнозовані зони можливого і фактичного зараження треба будувати з урахуванням небезпечної дії усіх речовин. Остання редакція методики, як уже зазначалось, містить табличні дані глибини зон зараження для окремих речовин. В екстремальних випадках визначення параметрів цих зон за кількома речовинами неможливе.

3. Доповнення алгоритмом розрахунку потенційного територіального ризику ураження населення.

4. Програмна реалізація методики. Вдосконалена відповідно до викладених вимог методика прогнозування має бути програмно реалізована (комп'ютерний варіант).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі теми

Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті
Оцінювання ризику впливу шкідливих речовин на здоров'я населення
Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”
Небезпечні хімічні речовини, джерела, вплив на людину. Класифікація хімічних речовин. Шляхи проникнення шкідливих речовин в організм людини
Поведінка персоналу у випадку аварій на хімічно-небезпечних об'єктах
Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об'єктах
Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
Обов'язкове страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру.
Небезпечні ситуації під час користування громадським транспортом
Ризик. Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку. Небезпечних ситуацій
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси