Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Поняття ефекту як результату діяльності підприємстваВизначення чистого економічного ефектуСуть і особливості визначення ефекту та ефективності ЗЕОВизначення розмірів платежів за викиди в атмосферу забруднюючих...Визначення планового розміру податкових платежів торговельного...Розрахунок ефекту та ефективності експорту ліцензійВрахування фактора часу при визначенні економічної ефективностіНормативно-правова база для визначення розмірів плати за землюДовгостроковий період і ефект масштабуРозміри сільськогосподарських підприємств і методика їх визначення
 
Головна arrow Агропромисловість arrow Економіка підприємств агропромислового комплексу
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Поняття ефекту масштабу та розміру підприємств. Визначення ефективності масштабу

В економічній теорії ефект масштабу трактується як економія, що зумовлена збільшенням масштабів виробництва і виявляється вона як зниження довгострокових середніх витрат виробництва на одиницю продукції. На основі кількісно визначеної такої економії є можливість розрахувати й ефективність масштабу відношенням її абсолютної величини до приросту витрат ресурсів.

В умовах, коли масштаби виробництва зростають швидше від обсягу ресурсів, що виробничо споживаються, то має місце зростаючий (позитивний) ефект масштабу. За збігу темпів зростання обсягу виробництва з темпами збільшення кількості витрачання ресурсів – незмінний ефект масштабу, у разі відставання темпів обсягу виробництва від темпів витрачання ресурсів – від'ємний (спадний) ефект масштабу.

У даному випадку термін "масштаби виробництва" нами ототожнюється з терміном розміру підприємства, оскільки саме обсяг виробництва продукції є одним із найважливіших показників, що характеризує розмір підприємства. Для аграрних підприємств не менш важливим показником розміру є площа землекористування.

Крім названих розмір підприємства характеризують і такі показники, як авансований капітал, середньооблікова чисельність працівників, обсяг продажу, а для переробних підприємств, крім того, – виробнича потужність (обсяг переробки сировини за добу чи за рік). Важливо знати, що параметри розміру підприємства дають перше уявлення про солідність його як суб'єкта ринку.

За позитивного ефекту масштабу економічно доцільно збільшувати розмір підприємства, оскільки досягатиметься завдяки відносній економії виробничих ресурсів вища ефективність виробництва. За незмінного ефекту масштабу розмір підприємства не впливає на ефективність, отже, виробництво заданого обсягу продукції може бути досягнуто більшою або меншою кількістю підприємств, що можуть істотно відрізнятися за своїми розмірами. Поява спадного ефекту масштабу свідчить про те, що підприємство стало виходити за межі раціонального розміру.

У різних галузях ефект масштабу виявляється по-різному, але при цьому витримується одна закономірність: чим вищий позитивний ефект масштабу в тій чи іншій галузі, тим більше великих підприємств функціонуватимуть в такій галузі за однакових інших умов. В економічній літературі ефект масштабу ілюструють, як правило, за допомогою такого рисунку (рис. 3.2).

Крива СВ(Д) на рис. 3.2 репрезентує собою невизначено велику кількість точок найнижчих сукупних витрат на одиницю продукції в короткостроковому періоді, яких можуть досягти підприємства різних розмірів за однакових інших умов (однакових цін на вхідні ресурси і вироблену продукцію, однакової технології, менеджменту тощо).

Скажімо, підприємство № 1 є найменшим за розмірами і в нього мінімальні сукупні витрати на одиницю продукції досягаються тоді, коли воно виробляє, наприклад, 5 тис. од. продукції.

Середні сукупні витрати підприємства у короткостроковому і довгостроковому періодах

Рис. 3.2. Середні сукупні витрати підприємства у короткостроковому і довгостроковому періодах:

СВ(Д) – крива довгострокових середніх сукупних витрат (постійних і змінних) за різних масштабів виробництва;– криві середніх сукупних витрат у короткостроковому періоді відповідно підприємств № 1, № 2 і № 3; СВ – сукупні витрати; Q – обсяг виробництва продукції

Якщо це підприємство виробить більше продукції, то в нього її собівартість почне зростати через дію ряду чинників, у тому числі закону спадної віддачі. Отже, виникає потреба у збільшенні розмірів підприємства за рахунок введення нових потужностей, збільшення розміру посівних площ тощо.

У такого підприємства (на рис. 3.2 – це підприємство № 2) мінімальні сукупні витрати на одиницю продукції менші порівняно з підприємством № 1 і досягаються вони за масштабу виробництв, скажімо, 10 тис. од. продукції. Якщо це підприємство захоче збільшити обсяг виробництва понад 10 тис. од., то в нього з цих же причин сукупні середні витрати почнуть зростати, що призведе до зниження ефективності виробництва.

Якщо такий аналіз продовжити, то з'ясується, що в підприємства № 3 з найбільшим обсягом виробництва (15 тис. од.) мінімальні витрати будуть вищими порівняно навіть з першим підприємством, що є свідченням прояву спадного ефекту масштабу.

Оскільки ефект масштабу – це економія, зумовлена збільшенням масштабів виробництва, тому постає слушне запитання: які ж джерела формування такої економії?

Якісний і кількісний аналіз даного економічного явища дає підстави стверджувати, що ефект масштабу (економія) є функцією такого вигляду:

де – економія на постійних витратах; – економія на змінних витратах; – економія на цінах придбання; – економія на заробітній платі і соціальних відрахуваннях; ЕПР – економія на відсоткових виплатах за кредит. Розглянемо ці складові ефекту детальніше.

Агропромислове виробництво, як й інші типи виробництв, здійснюється в умовах, коли в короткостроковому періоді окремі види ресурсів є постійними, тобто не змінюються або майже не змінюються зі зміною масштабу (обсягу) виробництва продукції. Тому з його зростанням собівартість продукції, за однакових інших умов, знижується за рахунок зменшення питомих постійних витрат (постійні витрати в розрахунку на одиницю продукції).

Проблема економії на постійних витратах Епв є особливо актуальною для агропромислового виробництва у зв'язку з необхідністю відновлення і подальшого кількісного зростання машинно-тракторного парку на якісно новій основі, тобто насичення його сучасною високопродуктивною технікою, що є значно дорожчою порівняно зі своїми менш продуктивними аналогами. З цієї причини зростають амортизаційні відрахування на її просте відтворення, які є одним з основних елементів постійних витрат.

Водночас сучасна техніка вимагає спеціальних споруд для її надійного зберігання, а також відповідної ремонтної бази. їх експлуатація також породжує постійні витрати у вигляді амортизації на ці споруди, їх ремонт, на освітлення, опалення тощо.

Можливості зменшення поточних постійних витрат добре ілюструє виробнича ситуація з придбанням підприємством комплексу машин для відповідної галузі. Якщо, скажімо, підприємством придбано такий комплекс для виробництва цукрових буряків, що розрахований на 250 га посівної площі, а фактично воно вирощує 150 га, то це означає, що питомі постійні витрати по цьому комплексу в розрахунку на 1 га фактичної посівної площі зростуть на 67 %, а отже, і на такий відсоток зростуть ці витрати в розрахунку на 1 ц продукції за умови однакового рівня врожайності.

Таким чином, умовою зниження питомих постійних витрат є повне використання наявних виробничих потужностей підприємства. Якщо ж воно збільшує обсяги виробництва на одній і тій же земельній площі завдяки раціональному використанню факторів інтенсифікації, то і в цьому разі досягається економія постійних витрат у розрахунку на одиницю продукції.

У великих підприємствах порівняно з меншими скорочуються в розрахунку на одиницю площі і такі постійні витрати, як Загальновиробничі та адміністративні завдяки раціоналізації системи управління, досягнення оптимальної величини норм управління (чисельності підлеглих на одного управлінця).

Збільшення масштабів виробництва нерідко зумовлює економію змінних витрат на одиницю продукції ЕЗВ. Це пояснюється тим, що великі підприємства мають змогу швидше запроваджувати більш прогресивні матеріало-, енерго- і водоощадні технології, які забезпечують витрачання меншої кількості змінних ресурсів на одиницю продукції. Вони мають ширші можливості для диверсифікації виробництва, утилізації побічної продукції і отримання на цій основі синергічного ефекту.

За великомасштабного виробництва є можливість поглибити його спеціалізацію і завдяки цьому досягти більш повного використання знань спеціалістів, підвищити професіоналізм працівників, а отже, домогтися зростання продуктивності праці, що веде до скорочення (економіі•) витрат за статтями "Заробітна плата" і "Соціальні нарахування" ЕЗП. Великі підприємства мають змогу в значно ширших масштабах використовувати функцію адаптивності цін, отримуючи знижки до оптових цін при закупівлі ресурсів великими партіями ЕЗП. Таким підприємствам, як більш надійним партнерам, банки надають кредити за нижчими відсотками ЕПР.

Що ж стосується спадного ефекту масштабу, то основними причинами його виникнення є, по-перше, дія закону спадної дохідності, по-друге, погіршення системи управління на надто великих підприємствах. Вони стають "неповороткими", оскільки із запізненням реагують на зміну зовнішнього і внутрішнього середовища. На таких підприємствах ускладнюється процес прийняття рішень і контроль за їх виконанням, погіршується взаємодія між окремими підрозділами, значно подовжується час для обробки інформації та її надходження до осіб, для яких вона є необхідною для оперативного і тактичного управління.

Ефект масштабу як економія від зниження довгострокових питомих середніх витрат в умовах реального виробництва набуває форму приросту прибутку ΔΠεκ , кількісно його можна визначити за формулою

де MB1 і МВ0 – масштаб (обсяг виробництва) після і до збільшення розмірів підприємства; Ц – ціна реалізації продукції; ВВ1 і ВВ0 – виробничі витрати, що понесені на виробництво продукції відповідно після і до збільшення розмірів підприємства.

Приріст прибутку ΔΠεκ сформований, з одного боку, скороченням питомих виробничих витрат, а з другого – зумовлений приростом обсягу виробництва продукції. Щоб визначити, яка частка ΔΠΕΚ сформована завдяки скороченню питомих витрат (виробничі витрати в розрахунку на одиницю продукції) ΔΠΒΒ, можна скористатися формулою

Частка приросту прибутку, сформована завдяки збільшенню масштабів виробництва, визначається з виразу

Припустимо, що MB1 і МВ0 становить відповідно 20 і 10 тис. ц зерна, а ВВ1 і ВВ0 – 1200 і 700 тис. грн за ціни реалізації 120 грн/ц. За таких умов абсолютна величина витрат істотно зростає, але питомі витрати знижуються і становлять відповідно 60 і 70 грн/ц.

Якщо ці дані підставити в наведені формули і зробити відповідні розрахунки, то з'ясується, що загальний приріст прибутку ΔПЕК становить 700 тис. грн, у тому числі приріст прибутку за рахунок економії питомих витрат складає 500 тис. і за рахунок зростання обсягу виробництва – 200 тис. грн.

Ефективність масштабу ЕФМ розраховується за формулою

де ΔΒΒ = ВВ1 - ВВ0. Ефективність масштабу в цій виробничій ситуації становитиме (700:500) 100 = 140%, у той час коли рівень рентабельності всіх поточних витрат у звітному періоді дорівнює 100 %.

На завершення цього підрозділу зазначимо, що наявність ефекту масштабу посилює тенденцію до збільшення розмірів підприємств агропромислового комплексу. На великих за розмірами промислових й аграрних підприємствах застосовується новітня техніка і технології, скорочуються витрати на одиницю виконаних робіт, у тому числі витрати палива як одна із найбільш містких статей витрат.

Малим і середнім підприємствам стає все важче витримувати конкуренцію на ринку сільськогосподарської продукції і продовольства. До збільшення розміру підприємств спонукають інтеграційні процеси в АПК, розвиток глобалізації і вливання іноземного капіталу, а також агротехнічний фактор, пов'язаний з перевагами великого земельного масиву. Відомо, зокрема, що на полях сівозміни площею 100 га і більше одного поля мінімізуються витрати на обробіток і проходи техніки, на виробничу інфраструктуру (польові дороги, полезахисні насадження), забезпечується просторова ізоляція сортів і гібридів сільськогосподарських культур.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси