Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Методичні підходи до оцінювання потенціалу підприємстваПризначення, зміст і методичні особливості аналізу зовнішнього...Методичні підходи до визначення деяких показників оцінювання...Передумови та методичні підходи до аналізу доходів підприємстваЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ГОСПОДАРЮВАННЯ ПІДПРИЄМСТВІНСТИТУЦІЙНИЙ АНАЛІЗАналіз зовнішнього і внутрішнього середовищаМетодичні підходи до оцінювання потенціалу підприємстваАнапо зовнішнього середовища підприємстваМетодичні підходи до аналізу і оцінки виробничого потенціалу...
 
Головна arrow Агропромисловість arrow Економіка підприємств агропромислового комплексу
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Методичні підходи до аналізу та оцінювання зовнішнього середовища підприємств

Світовою наукою запропоновано здійснювати аналіз й оцінку зовнішнього середовища за допомогою PEST (ЗТЕР)-аналізу, яким передбачається системний стратегічний аналіз таких його основних факторів, як політичних (Рpolitical), економічних economic), соціальних (Ssocial) і технологічних technological).

Існують також пропозиції щодо доцільності здійснення поглибленого аналізу зовнішнього середовища (за необхідності) шляхом розширення кола досліджуваних факторів. Якщо, скажімо, для аналізу береться і правовий фактор (LLegal), то абревіатура набуває вигляду: SLEPT-аналіз, якщо ж добавляється і фактор навколишнього середовища environmental) – то отримуємо абревіатуру PESTLE. У разі потреби охоплення соціально-демографічного, технологічного, економічного, природного (навколишнього середовища), політичного, правового та етнічного факторів, тоді здійснюється STEEPLE- аналіз.

Загальний підхід до здійснення PEST-аналізу передбачає виокремлення з кожної із чотирьох (п'яти і т. д.) груп факторів найбільш важливих з точки зору створення умов для діяльності підприємства. Кожний із таких часткових факторів оцінюється відповідним чином: за напрямом дії на підприємство (позитивний вплив "+", негативний "-"), а також за силою їх впливу. Тоді оцінка здійснюється в балах, рангах тощо.

Результати такого аналізу оформлюються в спеціальну таблицю-матрицю (табл. 4.1), підметом якої є фактори макросередовища, а присудком – сила їх впливу чи напрям впливу (позитивний, негативний). Якщо вибраний лише

останній спосіб оцінки, то далі за кожною групою факторів підраховують кількість позитивних і негативних оцінок. Більша кількість, скажімо, позитивних оцінок в цілому свідчитиме про позитивний вплив певної групи факторів на діяльність підприємств, а домінування від'ємних оцінок – про їх негативний вплив.

Таблиця 4.1

ОРІЄНТОВНИЙ PEST-АНАЛІЗ ЧОТИРЬОХ ГРУП ФАКТОРІВ МАКРОСЕРЕДОВИЩА ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

Група факторів

Часткові фактори

Напрям оцінки, 2012 р.

Напрям оцінки, 2014 р.

Р – політичні фактори

Довіра до президента України

-

+

Поточне законодавство, що регулює економічні і політичні відносини

-

-

Очікувані зміни в законодавстві за цими напрямами

+

+

Вплив опозиції в парламенті на прийняття життєво необхідних законів

-

-

Вибори до Верховної Ради України

+

+

Узгодженість вітчизняного законодавства з європейським

-

+

Політична стабільність у державі

-

-

Стабільність уряду

+

-

Громадське ставлення до діяльності уряду

-

+

Посилення (послаблення) контролю за діяльністю бізнесу

+

+

Сила впливу профспілок на захист професійних і матеріальних інтересів трудових колективів підприємств

Регулювання й обмеження міжнародної торгівлі сільськогосподарською продукцією та продовольством

-

+

Е – економічні фактори

Залежність аграрних підприємств від переробних підприємств на ринку сільськогосподарської продукції

-

Економічне зростання (спад)

+

-

Величина ВВП

-

-

Рівень інфляції

-

-

Динаміка ставки рефінансування

+

-

Відсоткові ставки за кредитами

-

-

Платоспроможний попит (купівельна спроможність населення)

-

-

Обмінні курси валют (стабільність гривні)

+

-

Податкове законодавство для сільськогосподарських товаровиробників

+

+

Податкове законодавство для переробних підприємств

+

+

Вартість енергоносіїв

-

-

Державне регулювання цін на сільськогосподарську продукцію й продовольство

+

+

Диспаритет цін, його тенденції

+

+

Інвестиційний клімат в АПК

-

-

Стан світової економіки

-

-

S – соціальні фактори

Тенденції до зростання (зниження) освітнього рівня населення

+

+

Зростання (зниження) чисельності населення

-

-

Зростання (зниження) частки населення пенсійного і передпенсійного віку

-

-

Темпи зростання мінімальної заробітної плати порівняно з темпами інфляції

-

-

Тривалість життя і зростання пенсійного віку

+

+

Зміна в базових цінностях

-

+

Екологічне середовище

-

-

Підготовка масових професій і забезпеченість кваліфікованими кадрами аграрних і переробних підприємств

-

Міграція населення

-

-

Т – технологічні фактори

Розвиток інформаційних технологій (IT)

+

+

Розвиток агротехнологій та їх застосування

+

+

Доступ до нових технологій

-

-

Швидкість зміни технологій, їх життєвий цикл

-

-

Застосування нематеріальних активів у агропромисловому виробництві

-

-

Нові продукти в переробній галузі

+

+

Витрати на НДДКР

-

-

Забезпеченість підприємств інформацією про досягнення НТТП

-

-

Потенціал інновацій в АПК

+

+

Але оскільки кожний із часткових факторів може мати не лише протилежний вплив (позитивний чи негативний), а й відрізнятися ступенем такого впливу, то бажано експертним шляхом кількісно визначити його, наприклад, у балах, і в кінцевому підсумку одержати сумарні оцінки за напрямами впливу з можливим наступним визначенням єдиної алгебраїчної суми оцінок.

Причому кількісну оцінку факторів доцільно здійснювати як з позицій важливості того чи іншого фактора для галузі, так і з позиції ступеня впливу таких факторів на підприємство. Ці оцінки можуть збігатись або відрізнятися, причому істотно, залежно від характеру впливу фактора.

Наведемо кілька прикладів. Так, рівень інфляції є важливим для галузі і для підприємства. Якщо інфляція висока, то вона оцінюється і для підприємства, і для галузі знаком "-".

Проте залежно від величини інфляції експертами може бути здійснена така, наприклад, кількісна оцінка цього економічного параметра: за рівня інфляції більше 15 % оцінний бал становитиме 3, 10 – 15 % (- 2), 5 – 10 % (- 1). Інфляція до 5 % вже оцінюється знаком "+", а саме: до 2 % (+ 3), 2 – 3,5 % (+ 2), 3,5 – 5 % (+ 1).

Стабільність уряду у 2012 р. в цілому оцінюється як позитивне явище (+), проте недостатній професіоналізм окремих урядовців, зокрема, ключових міністрів, прем'єр-міністра та віце-прем'єрів, може вплинути на оцінку ступеня дії цього фактора.

Наприклад, недостатній професіоналізм колишнього міністра економіки (відсутність базової освіти, досвіду роботи з економічних питань) давало підстави оцінити вплив цього фактора на економіку галузі не за максимальною оцінкою + 3, а, скажімо, з оцінкою + 2. На економіку окремого підприємства цей вплив менший і може бути оцінений, наприклад, у + 1 бал.

Безумовно, довіра до президента впливає на розвиток економіки держави в цілому і окремих галузей зокрема, але меншою мірою на економіку окремих підприємств. Якщо рівень довіри до президента низький, скажімо, довіряє менше 25 % населення, то напрям оцінки буде від'ємний, а оцінна шкала для галузі може коливатися від – 3 до – 1 залежно від відсотка довіри. Для підприємств оцінний бал може становити -1.1 навпаки, зі зростанням довіри до президента, як це мало місце у 2014 р., оцінна шкала набуває позитивного значення.

Податкове навантаження (законодавство) на сільськогосподарських товаровиробників у 2014 р. було сприятливим як для галузі в цілому, так і для окремих суб'єктів господарювання, тому в обох випадках цей фактор може бути оцінений за максимальною оцінкою + 3.

Підготовка масових професій і забезпеченість кваліфікованими кадрами підприємств агропромислового комплексу, особливо аграрних, загалом оцінюється негативно (знак "-").

Зараз аграрні підприємства часто стикаються з проблемою відсутності кваліфікованих працівників, які могли б раціонально експлуатувати сучасну складну сільськогосподарську техніку (потужні трактори, комбайни, доїльні установки тощо). Тому для окремих підприємств є підстави цей фактор оцінювати за максимально від'ємною оцінкою – 3). Для галузі в цілому, у зв'язку з можливостями направляти, наприклад, зернові комбайни з південних районів, де завершене збирання зернових, у північні райони разом з частиною кваліфікованих комбайнерів, від'ємна оцінка може бути зменшена.

Застосування нематеріальних активів на підприємствах агропромислового комплексу в цілому оцінюється знаком "-". Особливо це стосується безпосередньо аграрних підприємств, в абсолютній більшості яких такі активи відсутні взагалі. Іншими словами, і для галузі, і для підприємства, де не використовують об'єкти інтелектуальної власності, оцінний бал буде однаковий -3.

Аналогічний підхід може бути використаний і для оцінки решти факторів зовнішнього середовища. Безумовно, за такої оцінки може мати місце певний суб'єктивізм, оскільки експерти, крім неоднакових професійних знань, можуть мати й різне бачення розвитку політичних подій у країні та його наслідки.

Проте це не применшує значення PEST-аналізу, оскільки він є важливим інструментом для розуміння ринку і становища в ньому підприємства, аналізу ризиків і розробки важелів управління ними. І що важливо, вищий менеджмент при здійсненні PEST-аналізу починає глибше розуміти суть процесів, що відбуваються в зовнішньому середовищі, в нього виробляються навички врахування впливу його неконтрольованих сил і завдяки цьому чітко і обґрунтовано управляти внутрішнім середовищем підприємства. Скажімо, очікування приходу до влади опозиційних політичних сил може привнести з собою і зміни щодо ведення бізнесу. Врахування цього фактора дасть змогу знизити економічну невизначеність діяльності підприємства.

Що ж стосується наведеного прикладу, то в 2012 р. і в другій половині 2014 р. за критерієм напряму дії окремих факторів у політичному, економічному, соціальному та технологічному середовищі переважають від'ємні оцінки. Це в цілому свідчить про малосприятливе зовнішнє середовище для підприємств агропромислового комплексу.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси