Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Порядок розрахунку об'єкта оподаткування податку на прибуток...Що виступає об'єктом оподаткування прибутку підприємств?Визначення об'єкта оподаткуванняВизначення платників акцизного податку та перелік об'єктів...Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних...Об'єкт оподаткуванняПорядок визначення об'єкта оподаткуванняМетод визначення ціни на підставі мінімальних витрат та прибуткуЗалежно від економічного змісту об'єкта оподаткуванняСтавки оподаткування прибутку
 
Головна arrow Агропромисловість arrow Економіка підприємств агропромислового комплексу
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Визначення прибутку як об'єкта оподаткування

Розглянута у параграфі 7.6 методика визначення прибутку дає змогу встановити фактичний прибуток підприємства, що є реальним джерелом фінансування господарських операцій на основі розширеного відтворення, який ще називають обліковим (бухгалтерським) прибутком.

Проте не цей прибуток є об'єктом оподаткування. В даний час прибуток для оподаткування визначається згідно з Податковим кодексом України. За своїм розміром прибуток для оподаткування не збігається з бухгалтерським прибутком.

Існує дві причини таких розбіжностей. Одна з них уже розглянута в темі 6 і стосується розбіжностей у бухгалтерському і податковому обліку стосовно визначення величини і переліку витрат, що беруться до уваги при визначенні прибутку. Друга причина пов'язана з розбіжностями у визначенні доходу підприємства. Як правило, він завищується порівняно з бухгалтерським доходом, у результаті чого збільшується сума прибутку для оподаткування.

Одна з таких розбіжностей виникає через різні підходи до врахування при визначенні прибутку, штрафів чи пені. У бухгалтерському обліку виплачені підприємством ці економічні санкції включають до витрат виробництва, а отже, на їх величину зменшується прибуток. У податковому обліку штрафи і пені при визначенні прибутку до оподаткування не беруться до уваги, у результаті чого завищується його сума і, відповідно, виплати до бюджету.

Є підстави вважати, що це питання більш обґрунтовано вирішується в бухгалтерському обліку, бо, по-перше, штрафи чи пеня підприємство не може планувати, а отже, й розраховувати на підвищення своєї дохідності за їх рахунок; по-друге, факт одержання підприємством такого специфічного доходу, як правило, супроводжується відповідними його втратами через несвоєчасність розрахунків і надходження грошових потоків, які могли б принести підприємству депозитний прибуток.

Підприємство може безоплатно одержати основні засоби від резидентів. У ПКУ вартість таких основних засобів розглядається як дохід і тим самим на його величину зростає прибуток, що оподатковується.

Тим часом у бухгалтерському обліку ці активи включаються в додатковий капітал, отже, вони не розглядаються як дохід, а тому, зрозуміло, на їх величину зменшується бухгалтерський прибуток порівняно з податковим за однакових інших умов. З цього приводу зазначимо, що одержані безоплатно основні засоби від резидентів спроможні принести підприємству додаткову економічну вигоду лише в майбутньому періоді. Ця вигода і повинна стати об'єктом оподаткування.

Заслуговує на увагу ще й така обставина. При визначенні прибутку для оподаткування до доходу підприємства включають доходи, одержані від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам[1], які не є платниками податку на прибуток, платником податку за іншими ставками, від проведення товарообмінних (бартерних) операцій, від продажу землі або іншого відчуження землі. Проте при визначенні бухгалтерського прибутку ці доходи не враховуються і тим самим прибуток для оподаткування завищується порівняно з бухгалтерським прибутком.

Завищення прибутку до оподаткування в економічному сенсі означає, що підприємства сплачуватимуть до бюджету більше коштів у вигляді податку порівняно з відрахуваннями, які б здійснювалися з бухгалтерського прибутку. Тим самим звужуються можливості щодо досягнення вищих темпів розвитку на інноваційній основі. Сказане стосується переробних та інших промислових підприємств.

Щодо аграрних підприємств – платників фіксованого сільськогосподарського податку, то відомо, що на сьогодні вони не сплачують податок на прибуток, тому ці розбіжності поки що їх не торкатимуться, як і розбіжності у формуванні витрат.

Однак ця проблема постане перед підприємствами, які ведуть сільськогосподарське виробництво, але в них грошова виручка від реалізації сільськогосподарської продукції та продукції її переробки становить менше від 75 % загальної грошової виручки.

Потрібно брати до уваги ще й таке. В перспективі є підстави очікувати, що з розвитком глобалізаційних процесів, зі зміцненням економіки аграрних підприємств останні також сплачуватимуть податок на прибуток, як це прийнято в усіх країнах з ринковою економікою і розвинутим сільським господарством. Тому і надалі залишається актуальною проблема уніфікації бухгалтерського і податкового обліку та об'єктивного економічно обґрунтованого визначення доходу і витрат для обрахунку прибутку для оподаткування.

  • [1] Такий продаж має здійснюватись за цінами, не нижчими від звичайної ціни.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси