Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Правові засади паювання майна недержавного сільськогосподарського...Паспортизація сільськогосподарських угідь і визначення групи поляРозрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських...Розподіл несільськогосподарських угідь при ліквідації...Правове регулювання паювання земель в аграрному секторі економікиВплив ерозії на стан сільськогосподарських угідь та прогноз їх якостіВплив техногенного забруднення на стан сільськогосподарських угідь та...Методика визначення собівартості сільськогосподарської продукціїРозміри сільськогосподарських підприємств і методика їх визначенняМетоди визначення собівартості і методика обчислення собівартості...
 
Головна arrow Агропромисловість arrow Економіка підприємств агропромислового комплексу
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Методика паювання сільськогосподарських угідь

Паювання земель колективної власності без виділення земельної ділянки в натурі стало одним із ключових етапів земельної реформи, оскільки відкривало реальні можливості реструктуризації КСП і створення на їх базі нових типів аграрних підприємств, що працюють на засадах приватної власності.

Паювання земель здійснювалося на добровільних засадах відповідно до Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва" від 10 листопаду 1994 р. і "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 8 серпня 1995 р., а також рішенням трудових колективів таких суб'єктів господарювання.

Основне завдання паювання землі полягало у визначенні розміру земельного паю (частки) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без означення (виділення) цих паїв на місцевості.

Право на земельну частку мають члени вказаних підприємств, у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в них і залишалися їх членами. Загальними зборами кожного підприємства, землі якого розпайовувалися, утворювалася комісія з числа працівників, що виконувала всю роботу по визначенню кола суб'єктів земельних відносин і розміру земельних часток. Результати паювання землі набувають чинності після затвердження їх районною державною адміністрацією.

Методикою паювання сільськогосподарських угідь, що розроблена спеціалістами Держкомзему України, передбачається визначення вартості земельного паю і його розміру у кадастрових гектарах на одну особу, яка має право на земельний пай. Зокрема, вартість земельного паю обчислюють з виразу

де – грошова оцінка сільськогосподарських угідь, що підлягають паюванню, грн; – чисельність пайовиків, які мають право на земельний пай.

Для визначення розміру земельного паю у кадастрових гектарах спочатку потрібно розрахувати середню грошову оцінку 1 га сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність підприємству Сго за формулою

де – площа сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність підприємству.

Звідси розмір земельного паю в умовних кадастрових гектарах обчислюють з виразу

Цей показник в цілому по господарству збігається з кількістю фізичних гектарів, які припадають на одного пайовика – суб'єкта земельних відносин, тобто повинна витримуватися рівність

де – кількість фізичних гектарів сільськогосподарських угідь на одного пайовика:

Кожному члену КСП, сільськогосподарського виробничого кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства після затвердження результатів паювання районна державна адміністрація видавала сертифікат на право на земельну частку (пай) без виділення його в натурі. Розпайовані таким способом землі ставали спільною частковою власністю суб'єктів земельних відносин.

Важливо зазначити, що власники сертифіката на право на земельну частку (пай) можуть передавати право на них в оренду, спадщину, дарувати, обмінювати і головне – безперешкодно отримати свою земельну частку в натурі з одночасною видачею на неї Державного акта на право власності.

Такі великі права власників сертифікатів відкрили широкий простір селянам для вибору сфери прикладання своєї праці. Це дає їм можливість, об'єднуючи свої земельні і майнові паї, створювати нові типи приватних підприємств (ТОВ, кооперативи, командитні товариства, приватні підприємства тощо), передавати їх в оренду цим структурам, виділити земельну ділянку в натурі і створити фермерське господарство або приєднати її до свого особистого господарства без створення юридичної особи тощо.

У 2011 р. сертифікати на право на земельну частку (пай) отримали близько 7 млн селян. Завершується процес заміни вказаних сертифікатів на державні акти на право приватної власності на землю.

При виділенні земельних паїв в натурі (на місцевості) потрібно пам'ятати, що через різну якість земельних ділянок у загальному масиві розпайованих земель фізичний розмір виділеної в натурі земельної частки, як правило, не збігатиметься з кількістю умовних кадастрових гектарів, зазначених у сертифікаті на право на земельну частку (пай).

Для визначення розміру земельного паю на місцевості можна скористатися формулою

де – грошова оцінка 1 га сільськогосподарських угідь відповідної земельної ділянки (поля сівозміни), яка відводиться під виділення земельної частки в натурі.

Як видно з наведеної формули, при виділенні земельної ділянки на місцевості її площа на гірших за якістю землях буде більшою порівняно з кількістю умовних кадастрових гектарів, зазначених у сертифікаті, а на кращих за якістю землях – меншою. Але за всіх обставин загальна вартість виділеної земельної ділянки, незалежно на якому за якістю масиві вона виділяється, залишається однаковою, тобто дорівнює вартості земельного паю по підприємству.

Середній розмір земельного паю по Україні становить 4,2 га сільськогосподарських угідь і коливається від 1,1 –1,5 га в західних областях України до 7,0 – 7,9 га – у південних. Це досить великі розміри земельних ділянок і нерідко вони навіть перевищують розміри багатьох фермерських господарств в окремих країнах Західної Європи.

Таким чином, проведене паювання земель за наведеною організаційною і методичною схемою – це значний крок у здійсненні земельної реформи, оскільки вдалося поєднати економічну доцільність такого паювання із соціальною справедливістю. Адже земля, нарешті, передана у власність тим, хто на ній працює. Саме тому вдалося уникнути на селі підвищення соціального напруження.

Зазначимо, що без успішного паювання земель сільськогосподарського призначення не можна було б реалізувати на практиці Указ Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" від 3 грудня 1999 р.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси