Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Об'єкт оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком за ПКУФіксований сільськогосподарський податокФіксований сільськогосподарський податокФіксований сільськогосподарський податок.Порядок реєстрації (зняття з реєстрації) платника фіксованого...Платники фіксованого сільськогосподарського податку не е платниками...Правове регулювання сплати фіксованого сільськогосподарського податкуПлатники, об'єкт та база оподаткування фіксованим...Фіксований сільськогосподарський податокФіксований сільськогосподарський податок
 
Головна arrow Агропромисловість arrow Економіка підприємств агропромислового комплексу
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Плата за землю. Фіксований сільськогосподарський податок

В умовах планово-централізованої економіки користування землею було безплатним. Це стало однією з причин невисокого рівня ефективності її використання в сільськогосподарському виробництві і недбалого використання в інших сферах національної економіки.

Плата за використання земель введена в Україні з 1 липня 1992 р. Законом України "Про плату за землю". З 2012 р. плата за землю здійснюється відповідно до Податкового кодексу України.

Плата за землю (земельний податок) – це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також землекористувачів.

Об'єктом оподаткування є земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), що перебувають у власності.

Базою оподаткування визначено нормативну грошову оцінку ділянок сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення з урахуванням коефіцієнта індексації Кі, який щорічно визначається органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів за формулою

де І – індекс споживчих цін за попередній рік, %.

Коефіцієнт індексації визначається кумулятивно за період від дати проведення нормативної грошової оцінки землі. В разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 110%, такий індекс застосовується зі значенням 1,00. Сільськогосподарські угіддя, що перебувають у тимчасовій консервації або на стадії сільськогосподарського освоєння, а також земельні ділянки сортовипробувальних станцій і сортодільниць, не оподатковуються.

Якщо грошової оцінки земельних ділянок не проведено, то базою їх оподаткування виступає площа таких ділянок.

Ставка податку на земельні ділянки сільськогосподарського призначення встановлюється у відсотках від нормативної грошової оцінки 1 га цих угідь у таких розмірах: для ріллі, сіножатей і пасовищ – 0,1; для багаторічних насаджень – 0,03.

Ставка податку на інші земельні ділянки встановлена в розмірі 1 % від такої їх оцінки, крім земель лісогосподарського призначення, земельних ділянок, наданих підприємствам промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони, розташованих за межами населених пунктів, а також земельних ділянок у межах населених пунктів, зайнятих житловим фондом, автостоянками (для усіх таких ділянок встановлені вищі ставки).

Ставка податку за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативну оцінку яких не проведено, встановлюється за 1 м2 площі і диференціюються за групами населених пунктів, виділених за чисельністю населення. Ці ставки коригуються в бік збільшення на певний коефіцієнт для земельних ділянок в м. Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного значення[1].

Наведені ставки земельного податку для сільськогосподарських угідь є чинними лише для тих сільськогосподарських товаровиробників, які не є платниками фіксованого сільськогосподарського податку. Такими платниками можуть бути, як нам уже відомо з теми 3, лише ті сільськогосподарські товаровиробники, в яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податкових (звітний) період дорівнює або перевищує 15%.

Об'єктом оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком відповідно до Податкового кодексу України є площа сільськогосподарських угідь та землі внутрішнього водного фонду, що перебувають у власності сільськогосподарського товаровиробника, або надана у користування, у тому числі на умовах оренди.

Базою оподаткування цим податком є нормативна грошова оцінка 1 га сільськогосподарських угідь і земель водного фонду з урахуванням коефіцієнта індексації, проведена станом на 1 липня 1995 р.

Ставка оподаткування для ріллі, сіножатей і пасовищ на всій території України, крім цих угідь, розташованих у гірських зонах і поліських територіях, становить 0,15 %, для багаторічних насаджень – 0,09 %. Для гірських зон і поліських територій ці ставки нижчі і становлять відповідно 0,01 і 0,03 %.

Більш висока ставка податку встановлена для ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди – вона становить 1 %. При цьому під такою спеціалізацією розуміють перевищення частки доходу, одержаного від реалізації вказаної продукції рослинництва та продукції її переробки, двох третин (66 %) обсягу реалізації всієї власної виробленої сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки.

Для земель водного фонду ставка податку становить 0,45 %, а нормативна грошова оцінка 1 га його земель встановлена на рівні грошової оцінки 1 га ріллі Автономної Республіки Крим або області, що проведена станом на 1 липня 1995 р.

Платники фіксованого сільськогосподарського податку звільняються від сплати податку на прибуток, земельного податку (крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення сільськогосподарського виробництва), збору за спеціальне використання води, збору за провадження торговельної діяльності.

Важливою особливістю земельного оподаткування в Україні є та обставина, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" (серпень 2011 р.) передбачено, що на період дії фіксованого сільськогосподарського податку від сплати податку звільняються власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі за умови передачі земельних ділянок і земельних часток (паїв) в оренду платнику сільськогосподарського податку.

З введенням фіксованого сільськогосподарського податку система оподаткування для аграрних підприємств стала пільговою, більш сприятливою порівняно із системою оподаткування підприємств інших галузей економіки.

Податкове навантаження по аграрних підприємствах можна визначати за двома показниками: величина податку на 1 га угідь і як частка від ділення цього податку на валову продукцію або чистий дохід (виручку) від реалізації сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки. У 2011 р., з часу введення в дію Постанови Кабінету Міністрів України, фіксований податок на 1 га сільськогосподарських угідь становив лише 17 грн, у 2012 р. у зв'язку з індексацією грошової оцінки на коефіцієнт 1,756 він зріс до 28,9 грн.

Таке низьке податкове навантаження справляє позитивний вплив на прискорення темпів розвитку сільськогосподарського виробництва, перетворення його на високоефективний сектор економіки.

  • [1] Наприклад, якщо в населених пунктах з чисельністю населення до 3 тис. осіб ставка податку за 1 м2 становить 0,24 грн, то з чисельністю населення від 50 до 100 тис. осіб – 1,44 грн.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси