Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Капітальні вкладення на відтворення основних засобів та джерела їх...СУСПІЛЬНЕ ВІДТВОРЕННЯ. СУСПІЛЬНИЙ ПРОДУКТ І ЙОГО ОСНОВНІ ФОРМИСутність відтворення та його основні елементи.Амортизація як інструмент відтворення основних засобів та джерело...Характеристика процесу відтворення основних засобів. Лізинг як форма...Сутність суспільного відтворення, його види і формиАкт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів...Загальна характеристика основних видів джерел (форм) праваПоняття й різновиди форм (джерел) праваФінансові джерела та ефективність інвестування розширеного...
 
Головна arrow Агропромисловість arrow Економіка підприємств агропромислового комплексу
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Джерела і форми відтворення основних засобів

Джерелами простого і розширеного відтворення основних засобів можуть бути власні, позичкові і залучені кошти та цільові надходження й благодійні внески.

До власних джерел відносять прибуток від основної операційної та іншої операційної діяльності; від фінансово-інвестиційної діяльності та позареалізаційних операцій; амортизаційні відрахування; надходження від реалізації вибулих основних засобів. Специфічним джерелом фінансування відтворення основних засобів, що не вимагає вкладень, є їх індексація. До позичкових коштів відносять кредити банків та інших фінансово-кредитних установ, а до залучених – випущені підприємством акції й облігації.

Головним джерелом відтворення основних засобів є амортизаційні відрахування і прибуток. Саме завдяки їм підприємство може здійснювати не лише просте, а й розширене відтворення цього ресурсу. Прийнято вважати, що амортизаційні відрахування є джерелом здійснення простого відтворення основних засобів. Проте вони нерідко можуть стати і джерелом розширеного відтворення у випадках, коли підприємству ще немає потреби замінювати працюючі основні засоби, а одержані суми амортизаційних відрахувань завдяки введенню прискореної амортизації є досить значними і можуть бути використані для придбання додаткової кількості основних засобів.

У сучасних умовах ринкового середовища України підприємства, крім державних, які зобов'язані створювати амортизаційний фонд, як правило, не акумулюють амортизаційні відрахування у такому фонді з цільовим ренноваційним призначенням, а здійснюють просте і розширене відтворення в міру потреби за рахунок наявних власних або зовнішніх джерел фінансування. Така практика використання амортизаційних відрахувань застосовується і в країнах Заходу. Проте підприємство може ввести в практику своєї діяльності закріплення фінансових ресурсів за формами відтворення основних засобів. В економічній літературі виділяють такі форми їх відтворення:

1) підтримання основних засобів у придатному для експлуатації стані без зміни їх первісної корисності. Для цієї мети може створюватися фонд ремонтних робіт;

2) реновація основних засобів, тобто заміна фізично і морально зношених основних засобів новими, нерідко з кращими технічними характеристиками. Джерелом цієї форми відтворення є амортизаційні відрахування, надходження від реалізації виробничо спожитих основних засобів;

3) розширене відтворення основних засобів на існуючій та новій технічній основі (модернізація, переоснащення виробництва). Це здійснюється за рахунок прибутку підприємства і частково амортизаційних відрахувань, а також позичкових і залучених коштів.

Стосовно першої форми відтворення основних засобів, то вона здійснюється шляхом проведення їх технічних доглядів, поточних і капітальних ремонтів. Витрати на них залежать від їх кількості і розцінок, які в свою чергу залежать від складності ремонту, вартості запасних частин, вузлів, рівня оплати праці тощо. В практиці роботи низки вітчизняних аграрних підприємств у 2012 р. продовжувала діяти система періодичного проведення ремонтів. Наприклад, для тракторів поточний ремонт здійснювався раз на два роки, капітальний – раз на чотири роки.

Проте в МТС, у яких техніка використовується високоінтенсивно, а також в окремих аграрних підприємствах, що надають послуги іншим суб'єктам господарювання щодо виконання сільськогосподарських робіт, така періодичність здійснення ремонтів стає нереальною. Міжремонтні часові проміжки тут істотно звужуються за причини швидкого зношення. Скажімо, в МТС нерідко строк корисного використання трактора становить лише 2 – 3 роки.

Метою проведення поточного ремонту є усунення дрібних неполадок, запобігання інтенсивному фізичному спрацюванню вузлів основного засобу і завдяки цьому підтримання його в придатному для цільового використання стані. Капітальний ремонт проводиться з метою максимально можливого відновлення нормативних техніко-експлуатаційних характеристик основного засобу. Він вимагає значно більших витрат, ніж поточний ремонт, є значно складнішим, тому доцільно здійснювати його в спеціалізованих ремонтних підприємствах. Оскільки технічний догляд, поточний і капітальний ремонти забезпечують лише підтримання основних засобів у робочому стані та збереження первісно визначеної економічної вигоди від їх експлуатації, то цілком виправдано, що витрати на їх проведення відносять до поточних витрат.

Ремонт обладнання та устаткування переробних підприємств здійснюється з урахуванням фактора сезонності або потреб забезпечення цілорічного виробництва. Так, у цукрових і плодоовочеконсервних заводах і підприємствах первинного виноробства ремонт здійснюється в міжсезонний період. Олійно-жирові підприємства стають на ремонт у літній період до отримання нового врожаю олійних культур, коли відчутний дефіцит сировини і формуються високі ціни на неї.

Реновація (просте відтворення) основних засобів є необхідною умовою збереження виробництва в тих же масштабах. У зв'язку з цим зазначимо, що для пришвидшення темпів відтворення основних засобів є потреба у підвищенні ролі амортизації як внутрішнього джерела їх реновації. В структурі джерел відтворення вона займає за останні роки 7 – 9 %, тоді як у розвинутих країнах її частка сягає 40 – 45 %.

У даному разі йдеться про масштабніше використання методів прискореної амортизації, а також зниження термінів експлуатації основних засобів, що унеможливить використання морально застарілих і зношених об'єктів основного капіталу з низькою продуктивністю і значними витратами на ремонт. Практика європейських країн свідчить, що на активні основні засоби термін експлуатації доцільно встановлювати в межах: на устаткування – 5 – 7 років, транспортні засоби – 4 – 5 років, трактори і комбайни – 5 – 7 років.

Більшість аграрних і чимало переробних підприємств у 2012 р. потребували розширеного відтворення основних засобів на якісно новій основі. Здійснення цього вимагало рентабельного (прибуткового) ведення агропромислового виробництва. В умовах, коли багато підприємств, особливо аграрних, ще економічно не зміцніли важливим напрямом забезпечення розширеного (а нерідко і простого) відтворення основних засобів для них може стати лізинг.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси