Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті

 
Головна arrow Агропромисловість arrow Економіка підприємств агропромислового комплексу
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Лізинг

Лізинг є особливою формою відтворення основних засобів, своєрідним видом підприємницької діяльності. Основоположним, сутнісним аспектом лізингу є довгострокова оренда майна, тобто передача його у тимчасове користування на умовах платності, строковості і зворотності або викупу.

Лізинг – це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Отже, лізинг розглядається як додаткове особливе джерело фінансування, яке розширює можливості підприємств щодо вибору стратегії інвестування. Лізингу притаманні всі функції банківського кредиту. Але він є особливою формою кредитних відносин – товарним кредитом в основні засоби, за якого право використання майна відокремлюється від права володіння ним. Останнє переходить до лізингоодержувача, тоді як лізингодавець зберігає за собою право володіння переданим в оренду майном.

Лізингу притаманний переважно трибічний характер відносин, за яких у здійсненні лізингової операції беруть участь три суб'єкти: лізингодавець, лізингоодержувач і продавець лізингового майна. Всі вони економічно заінтересовані в укладанні лізингової угоди.

Так, підприємствам лізинг дає змогу одержати в користування необхідні основні засоби з можливим наступним придбанням їх у власність, не маючи власних коштів для їх закупівлі. Завдяки лізингу підприємства мають можливість не зв'язувати свій капітал через купівлю необхідних основних засобів, а використовувати його для організації іншої діяльності і тим самим розширювати можливості одержання додаткового доходу.

Завдяки лізингу здійснюється оновлення виробництва на якісно новій основі. Він відкриває доступ до сучасної техніки, забезпечуючи тим самим зростання продуктивності праці і підвищення дохідності. Перевагою лізингу, особливо для аграрних підприємств, є також та обставина, що вони можуть застосовувати схему гнучких лізингових платежів, що найбільше відповідає сезонності сільськогосподарського виробництва. Є й інші переваги лізингу як форми інвестування і відтворення основних засобів. Варто також знати, що в багатьох розвинутих країнах світу лізинг в інвестуванні основного капіталу займає велику питому вагу – до 30 % і більше.

Розрізняють два види лізингу: фінансовий і оперативний. Перш ніж перейти до розкриття їх суті зазначимо, що лізинг у нашій державі регламентується трьома нормативними документами: Законом України "Про фінансовий лізинг" (2003 р.), Податковим кодексом України і Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 14 "Оренда". В цих документах немає єдиного трактування цих видів лізингу.

Найбільш узагальненим, не конкретним, є визначення фінансового лізингу в Законі України "Про фінансовий лізинг", в якому він розглядається як вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу, яким передбачено: лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, і передати їх у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

За такого трактування фінансовий лізинг втрачає основні ознаки класичного фінансового лізингу, що застосовується в ряді розвинутих країн, якими є подовжений строк лізингової угоди, за який амортизується понад 50 % вартості об'єкта лізингу, перехід ризиків втрати останнього від лізингодавця до лізингоодержувача, а також перехід у власність даного об'єкта до лізингоодержувача після завершення терміну угоди.

У Податковому кодексі України і в П(С)БО 14 "Оренда" поняття фінансового лізингу трактується за суттю майже аналогічно, хоча дещо ширше. Скажімо, в ПКУ фінансовий лізинг визначається як господарська операція, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків на винагород, пов'язаних із правом користування та володіння об'єктом лізингу.

В обох цих нормативних документах передбачено перелік ознак, яким може відповідати фінансовий лізинг (оренда). Причому вважається, що лізинг є фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір відповідає хоча б одній із таких ознак.

Ознаки фінансового лізингу згідно з Податковим кодексом України

Ознаки фінансової оренди згідно з П(С)БО 14 "Оренда"

• Об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 % його первісної вартості, а орендар на підставі лізингового договору і протягом строку його дії придбати об'єкт лізингу з наступним переходом права власності від орендодавця до орендаря за ціною, визначеною у такому лізинговому договор[1].

Коментар. Ця ознака повністю відповідає поняттю класичного фінансового лізингу.

• Балансова (залишкова) вартість об'єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більше 25 відсотків первісної вартості (ціни) такого об'єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору. Коментар. Ця умова не передбачає переходу об'єкта лізингу у власність лізингоодержувача, як це характерно для класичного лізингу.

• Сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об'єкта лізингу або перевищує її. Коментар. Як і за попередньої умови не передбачено перехід об'єкта лізингу у власність лізингоодержувача; не вказується за який строк досягається така рівність, що дає можливість лізингодавцю його мінімізувати.

• Майно, що передається у фінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізингоодержувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використане іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.

Коментар. Умова відповідає ознакам класичного фінансового лізингу.

• Орендар набуває права власності на орендований актив після закінчення строку оренди. Коментар. Ця ознака не встановлює нижньої межі строку оренди, тому така оренда може супроводжуватися великим фінансовим навантаженням на лізингоотримувача в разі, коли її строк буде мінімальним.

• Орендар має можливість і намір придбати об'єкт оренди за ціною, нижчою від його справедливої вартості на дату придбання. Коментар. Умова не фіксує нижньої межі строку договору фінансової оренди і не є чіткою за змістом, бо залишається не ясним, як трактувати договір оренди, якщо наміри лізингоодержувача змінюються.

• Строк оренди становить більшу частину строку корисного використання (експлуатації) об'єкта лізингу.

Коментар. Ця умова не передбачає перехід права власності від лізингодавця до лізингоодержувача (орендаря).

• Теперішня вартість мінімальних орендних платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує справедливу вартість об'єкта оренди.

Коментар. Дана ознака не передбачає нижньої межі строку фінансової оренди та перехід права власності на об'єкт оренди до орендаря.

• Орендований актив має особливий характер, що дає змогу лише орендареві використовувати його без витрат на його модернізацію, модифікацію, дообладнання.

Коментар. Умова не цілком відповідає ознакам класичного фінансового лізингу.

За такого широкого і розмитого трактування фінансового лізингу, особливо в Законі України "Про фінансовий лізинг" і в П(С)БО 14 "Оренда", в багатьох випадках втрачається одна з найбільших переваг порівняно з іншими формами залучення позичкового капіталу для інвестування в основний капітал – уникнення лізингоодержувачем великих фінансових навантажень на економіку підприємства в перші роки дії лізингової угоди.

Адже коли законодавчими чи нормативними актами не передбачувати мінімального строку фінансового лізингу, за який би амортизувалося більше 50 % первісної вартості об'єкта лізингу, то лізингоодержувачі потрапляють у скрутне економічне становище через необхідність відшкодування вартості об'єкта лізингу за надто короткий строк, навіть за рік, що є непосильним для підприємств із слабким фінансово-економічним станом (економічно міцні підприємства, як правило, купують основні засоби за власні кошти).

Крім того, через короткі терміни лізингової угоди втрачається й така перевага класичного лізингу, як можливість застосувати гнучку схему виплати лізингових платежів, що враховує сезонність сільськогосподарського виробництва.

Оперативний лізинг (оренда), за Податковим кодексом України, трактується як господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає передачу орендарю основного засобу, придбаного або виготовленого орендодавцем на умовах інших, ніж ті, що передбачаються фінансовим лізингом (орендою).

Аналогічно трактує оперативну оренду П(С)БО 14 "Оренда": це оренда інша, ніж фінансова.

Законодавчо передбачається застосування зворотного лізингу і сублізингу. Зворотний лізинг (за ПКУ) – це господарська операція, що здійснюється фізичною чи юридичною особою і передбачає продаж основних засобів фінансовій організації з одночасним зворотним отриманням таких основних засобів тією ж фізичною чи юридичною особою в оперативний чи фінансовий лізинг.

Сублізинг – це вид піднайму об'єкта лізингу, а саме: лізингоодержувач за договором лізингу передає третій особі об'єкт лізингу у користування за плату на погоджений строк, але для цього потрібна обов'язкова згода лізингодавця у письмовій формі. До договору сублізингу ставляться такі ж вимоги, як і до договору лізингу.

Майно, передане за договором фінансового лізингу, зараховується на баланс лізингоодержувача (з відповідною позначкою), а майно за оперативного лізингу залишається на балансі в лізингодавця із зазначенням, що воно передано в оренду.

За фінансового лізингу основний борг розглядається як кредиторська заборгованість і погашається підприємством з отриманих доходів. Решта складників лізингових платежів відносяться до фінансових витрат і на їх суму зменшується операційний прибуток.

Лізингові платежі за оперативним лізингом відносять до операційних витрат. Лізингоодержувач протягом дії лізингової фінансової угоди несе витрати на утримання об'єкта лізингу, пов'язані з його експлуатацією, технічним обслуговуванням, ремонтом тощо. Ці витрати відносять до операційних і включають до собівартості виробленої продукції. Крім того, на об'єкт фінансового лізингу нараховується амортизація, що також включається до собівартості продукції.

З викладеного матеріалу стає зрозумілим, що лізингоотримувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі як плату за використання ним наданого йому в оренду майна (об'єкта лізингу), яка встановлюється в розмірі, що забезпечує відшкодування його вартості й одержання лізингодавцем певного прибутку (лізингову винагороду або ще її називають лізингову маржу).

Лізингові платежі згідно з Законом України "Про фінансовий лізинг" включають такі складники:

– суму, яка відшкодовує частину вартості об'єкта лізингу;

– платіж як винагороду лізингодавцю (лізингова маржа);

– компенсація відсотків за кредит (часто цю складову об'єднують з лізинговою маржею);

– інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Нам уже відомо, що основним оператором на ринку лізингових послуг для аграрних підприємств є Національна акціонерна компанія "Украгролізинг". Розглянемо приклад нарахування лізингових платежів на умовах даної компанії[2]. Лізингова компанія висуває певні вимоги до укладання угоди фінансового лізингу:

• підприємство має здійснити попередній лізинговий платіж (по суті, передоплату) як частину відшкодування первісної вартості об'єкта лізингу, скажімо, у розмірі 15 %[3];

• сплатити попередню лізингову винагороду у розмірі, скажімо, 7 % невідшкодованої вартості і виплачувати щорічну лізингову винагороду такого ж розміру від невідшкодованої вартості об'єкта лізингу (у приватних лізингових компаніях у 2011 р. ця відсоткова ставка перебувала в межах 16 – 17 %, у гривнях і 9 – 11 % у доларах США);

• строк лізингової умови визначається компанією, наприклад, п'ять років;

• основний борг повертається в сумі щорічної амортизації, нарахованої прямолінійним методом протягом строку лізингової угоди;

• лізингові платежі сплачуються кожні півроку;

• лізингова винагорода нараховується на середньорічну залишкову вартість об'єкта лізингу;

• застава на суму 150 %-ї вартості об'єкта лізингу.

Припустимо, що вартість об'єкта лізингу – 600 тис. грн, звідси:

– попередній лізинговий платіж становитиме: 600 тис. грн - 0,15 = 90 тис. грн;

– попередня лізингова винагорода: 600 • 0,07 = 42 тис. грн;

– вартість об'єкта лізингу за вирахуванням попереднього лізингового платежу: 600 – 90 = 510 тис. грн;

– щорічне відшкодування основного боргу: 510:5 = 102 тис. грн, а за одне півріччя – 102 : 32 = 51 тис. грн.

У табл. 10.3 наведено алгоритм визначення лізингових платежів згідно з умовами компанії "Украгролізинг".

Лізингові платежі за півріччя визначаються як сума щопіврічного відшкодування вартості об'єкта лізингу і нарахованої за півріччя лізингової винагороди. Остання є добутком середньопіврічної вартості об'єкта лізингу на відсоток лізингової винагороди за півріччя.

Таблиця 10.3

РОЗРАХУНОК ЛІЗИНГОВИХ ПЛАТЕЖІВ ЗА ВАРТОСТІ ОБ'ЄКТА ЛІЗИНГУ 600 тне. грн і ВИПЛАТИ ІХ КОЖНОГО ПІВРОКУ ЛІЗИНГОДАВЦЮ

Термін

лізингової

угоди

Вартість об'єкта лізингу на початок півріччя, тис. грн

Щопіврічне відшкодування вартості об'єкта лізингу, тис. грн

Вартість об'єкта лізингу на кінець півріччя, тис. грн

Середньопівріч- на вартість об'єкта лізину, тис. грн

Лізингова винагорода за півріччя, %

Сума лізингової винагороди, тис. грн

Лізингові платежі за півріччя, тис. грн

Лізингові платежі за рік, тис. грн

років

півріччя

1

1

510

51

459

484,5

3,5

17,0

68,0

134,2

2

459

51

408

433,5

3,5

15,2

66,2

2

3

408

51

357

382,5

3,5

13,4

64,4

127,0

4

357

51

306

331,5

3,5

11,6

62,6

3

5

306

51

255

280,5

3,5

9,8

60,8

119,8

6

255

51

204

229,5

3,5

8,0

59,0

4

7

204

51

153

178,5

3,5

6,2

57,2

112,4

8

153

51

102

127,5

3,5

4,5

55,2

5

9

102

51

51

76,5

3,5

2,7

53,7

105,6

10

51

51

0

25,5

3,5

0,9

51,9

Разом

510

X

X

X

89,3

599,3

599,3

Таким чином, за результатами виконання лізингової угоди підприємство повинне виплатити лізингодавцю таку суму грошей: попередній лізинговий платіж + попередня лізингова винагорода + лізингові платежі, тобто 90 + 42 + + 599,3 = 731,3 тис. грн. Це на 131,3 тис. грн більше від вартості об'єкта лізингу.

Слід звернути увагу й на таке. Якби лізингову винагороду розраховувати не за середньопіврічною вартістю об'єкта лізингу, а за залишковою, як це прийнято при розрахунку відсоткових виплат за кредит, то лізингова винагорода зросла б майже на 20 %. Отже, є підстави для висновку про надання певних пільг аграріям при укладанні ними угод фінансового лізингу.

У наведеному прикладі використана методика визначення лізингових платежів за спадним принципом – вони зменшуються від першого року лізингової угоди до останнього.

Якщо сторони лізингової угоди дійшли згоди щодо оплати однакових за розміром лізингових платежів за роками (півріччями) лізингової угоди, тоді можна скористатися такою формулою їх визначення:

де ВОЛ – вартість об'єкта лізингу; ЛВ – лізингова винагорода, коефіцієнт; Тл – строк лізингової угоди, років (півріч).

Фінансовий лізинг є альтернативою традиційному банківському кредитуванню, оскільки пов'язаний з менш жорсткими вимогами до застави та до попередньої кредитної історії потенційного лізингоодержувача. Тому в реальному житті на укладання лізингової угоди насамперед йдуть товаровиробники, для яких недоступний банківський кредит.

Але тоді закономірно постає запитання: як діяти тим підприємствам, які спроможні взяти кредит? Тому вони стають перед вибором: чи придбавати основний засіб на засадах фінансового лізингу, чи ліпше для цієї мети скористатися довгостроковим кредитом.

Для обґрунтованого прийняття рішення в цій ситуації потрібно, по-перше, розрахувати і порівняти за цими варіантами "живі" гроші, які має сплатити підприємство, а по-друге, визначити зіставну розрахункову вартість майна (об'єкта лізингу) за операцією фінансового лізингу та за кредитною угодою з наступним порівнянням одержаних результатів.

З методикою визначення зіставної вартості майна детальніше можна ознайомитися в монографії автора[4].

Зазначимо також, що в перспективі НАК "Украгролізинг" може розширити форми лізингових послуг шляхом надання у лізинг під ключ цілісних майнових тваринницьких комплексів.

Слід наголосити ще на двох аспектах лізингових послуг. Перша з них – лізинг стає ще більш економічно вигіднішим у тому разі, коли лізингова компанія купує у виробника кілька машин (оптова закупка) за умови наявності замовників (лізингоодержувачів) на неї й отримує відповідну цінову знижку, що здешевлює об'єкт лізингу на 10 – 15 %. Друга – все більше лізингодавців при прийнятті рішення щодо укладання лізингової угоди беруть до уваги не просто доходи лізингоодержувача, а ліквідність його бізнесу.

  • [1] Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм" // Урядовий кур'єр. – 2010. –№ 126. – 18 липня.
  • [2] Ці умови з часом змінюються за кількісним аспектом, але методичні підходи до визначення лізингових платежів залишаються однаковими або майже однаковими.
  • [3] Цей відсоток по лізингових компаніях варіює від 10 до 45 %. НАК "Украгролізинг" у 2012 р. вимагав попередню оплату не менше за 17 %.
  • [4] Див.: Андрійчук В. Г. Ефективність діяльності аграрних підприємств: теорія, методика, аналіз : монографія / В. Г. Андрійчук. – К.: КНЕУ, 2005. – С. 282-284.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси