Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИРисова крупаЗагальні поняття про систематику зернових культурЗернові культуриКрупи з гороху
Озима пшеницяЯра пшеницяРіст і розвиток зернових хлібів, пшениця
 
Головна arrow Агропромисловість arrow Рослинництво
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Ярі зернові і круп 'яні культури

Яра пшениця

Господарське значення. Особливо важливе продовольче значення мають сорти сильної м'якої пшениці, зерно якої містить понад 14% білка і використовується у хлібопекарській промисловості для виробництва високоякісного хліба та хлібобулочних виробів, і твердої, зерно якої із вмістом білка 16% і більше використовується для виробництва найвищої якості макаронів, вермішелі, манної крупи.

Зерно ярої пшениці використовують також у комбікормовій промисловості, висівки – як концентрований корм, а солому й полову – як грубі корми.

Морфобіологічні та екологічні особливості. В культурі поширені такі різновиди м'якої пшениці: лютесценс (var. Lutescens AI.) – має білий безостий колос, неопушені луски, червоне зерно; мільтурум (var. Milturum AI.) – червоний безостий колос, неопушені луски, червоне зерно; еритроспермум (var. Erythrospermum Korn) – білий остистий колос, неопушені луски, червоне зерно. Серед ярих твердих пшениць найбільш поширені три різновиди в культурі: гордеіформе (var. hordeiforme Host) – червоний остистий колос, неопушені луски, біле зерно; мелянопус (var. melanopus AI.) – білий остистий колос, чорні ості, опушені луски, біле зерно; апулікум (var. apulicum Korn) – аналогічний різновиду гордеіформе, має червоний остистий колос, але ості чорні, а луски опушені, біле зерно.

Серед ярих зернових культур яра пшениця є однією з найбільш холодостійких рослин. Насіння її починає проростати при температурі 1-2°С, а сходи холодостійких сортів можуть витримувати заморозки навіть до мінус 8-10°С. Причому більш стійкі проти весняних заморозків сорти м'якої пшениці. Фаза кущення краще відбувається при температурі 10-12°С, за якої інтенсивно формується вузлова коренева система, а подальший ріст і розвиток рослин – при 18-23°С. Високі температури витримує погано.

Яра пшениця вибаглива до вологи. У недостатньо вологому грунті погано розвивається її коренева система і рослини майже не кущаться. Насіння м'якої пшениці нормально проростає при поглинанні 50- 60% води від власної маси, твердої – на 5-7% більше. Це потрібно враховувати при підготовці грунту до сівби та встановленні глибини загортання насіння.

Тверда пшениця більш стійка проти ґрунтової посухи у другу половину вегетації, що пояснюється більшою поглинальною здатністю її кореневої системи. Вона також краще витримує повітряну посуху, особливо в період формування і наливання зерна.

Критичними щодо поглинання вологи рослинами є фази кущення і трубкування. Транспіраційний коефіцієнт м'якої ярої пшениці – 415, твердої – 406.

Яра пшениця через недостатньо розвішену кореневу систему, короткий період вегетації та високий винос із грунту елементів живлення на формування 1 ц зерна (N – 3,5 кг, Р2О5 – 1,2 та К2О – 3,2 – 3,4 кг) є вибагливою до грунтів. Найкращими для неї є родючі й чисті від бур'янів чорноземи та каштанові фунти із сдабкокислою та нейтральною реакцією фунтового розчину (pH 6,0-7,5). Тривалість вегетаційного періоду в сортів м'якої пшениці 85-105, твердої 110-120 днів.

В Україні районовано такі сорти ярої пшениці: м'якої – Статна, Акратос, Астарта, Анулька, Альянс, Антара, Верден та ін.; твердої – Андромеда, Лінкор, Шулиндінка, Тера та ін.

Технологія вирощування. Яру пшеницю, як вибагливу культуру до умов вирощування, в Степу й Лісостепу висівають по зайнятих парах, після парової озимої пшениці, коренеплодів, зернових бобових культур, кукурудзи, цукрових буряків, багаторічних трав, а на Поліссі – після люпину, льону, картоплі, коренеплодів. При розміщенні після стерньових попередників відразу після їх збирання поле лущать один раз на глибину 6-8 см. У разі забур'янення поля коренепаростковими бур'янами його лущать двічі на 6-8 см дисковими лущильниками і на 12-14 см лемішними; кореневищними – теж двічі дисковими лущильниками на глибину 10-12 см. Після збирання багаторічних трав, кукурудзи поле лущать важкими дисковими боронами на глибину 12- 14 см; цукрових буряків і картоплі – орють плугами з передплужниками без попереднього лущення на глибину 20-22 см, а поля, засмічені багаторічними бур'янами, – на 25-27 см, після кукурудзи і багаторічних трав – на 27-30 см. На грунтах з мілким орним шаром оранку проводять на повну його глибину.

На півдні й південному сході України застосовують плоскорізний обробіток. Починають його відразу після збирання попередника, використовуючи голчасті борони БИГ-3, якими обробляють грунт на глибину 5-6 см. Услід за боронуванням ґрунт розпушують плоскорізом КПП-2,3 на глибину 8-10 см, а після масового з'явлення бур'янів – на 10-12 см. Основний обробіток проводять плоскорізними глибокорозпушувачами КПГ-250 на глибину 20-22 см.

Навесні закривають вологу, після чого ґрунт культивують культиватором в агрегаті з боронами на глибину 6-7 см.

Яра пшениця вибаглива до грунтового живлення, тому застосування добрив є надійним заходом підвищення її врожайності. В умовах України при внесенні повного добрива в нормі по 45-60 кг/га азоту, фосфору і калію врожайність зерна підвищується на 4-8 ц/га.

Враховуючи підвищені вимоги ярої пшениці до фосфору на початку вегетації, під час її сівби вносять у рядки гранульований суперфосфат у дозі 10-15 кг/га поживної речовини, а при відсутності основного удобрення – нітрофоску з розрахунку 10 кг/га азоту.

Сіють пшеницю у перші дні весняних польових робіт – при настанні фізичної стиглості ґрунту здебільшого звичайним рядковим способом.

Урожай збирають при восковій стиглості зерна, застосовуючи таку саму технологію, як і при збиранні озимої пшениці.

Яра пшениця на зрошуваних землях

У південних та південно- східних посушливих районах завдяки зрошенню врожайність ярої пшениці може досягати 40-50 ц/га і більше. При зрошенні система обробітку грунту включає глибоку зяблеву оранку: після стерньових попередників – на 25-27 см, багаторічних трав – на 27-30 см.

Під оранку на чорноземах вносять мінеральні добрива в дозі P80-100К60-90, а на каштанових фунтах – Р60. Навесні закривають вологу, на чорноземах вносять азотні добрива з розрахунку N45-60, а на каштанових фунтах – N90, після чого фунт культивують культиватором в агрегаті з боронами на глибину 7-8 см.

Сіють пшеницю в ранні строки трохи вищими нормами висіву (приблизно на 0,5 млн схожих насінин на 1 га) порівняно з незрошуваними посівами. Насіння загортають на глибину 6-8 см.

Восени після зяблевої оранки проводять вологозарядковий полив (700-1000 м3/га води), а навесні й влітку – 2-3 вегетаційних поливи, залежно від кількості опадів. Наприклад, у дуже посушливий рік пшеницю поливають у фазі кущення, двічі – перед колосінням і двічі – в період формування зерна. Поливна норма становить 500- 600 м3 води на гектар.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси