Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Вплив умов зовнішнього середовища на засвоєння рослинами елементів...Потреба рослин в елементах живлення і особливості їх використанняНадходження елементів живлення в рослиниХімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослинФорми сполук, в яких рослини поглинають елементи живленняБіологічні потреби рослин в елементах живленняДіагностика живлення рослин і визначення потреби в добривахЖИВЛЕННЯ РОСЛИНРегулювання умов вегетації рослин механічним обробітком ґрунтуТипи живлення у рослин
 
Головна arrow Агропромисловість arrow Агрохімія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Засвоєння елементів живлення рослинами в різні періоди вегетації

Упродовж вегетації рослин (в онтогенезі) елементи живлення поглинаються нерівномірно. Раціональна система удобрення має враховувати життєві цикли потреб рослин в елементах живлення і своєчасно забезпечувати їх у необхідних кількості й співвідношенні у найбільш засвоюваних формах.

Недостатня забезпеченість тим чи іншим елементом в окремі періоди життя зумовлює зниження врожаю та погіршення його якості.

За час вегетації в рослин виділяють два періоди, які різняться характером поглинання елементів живлення: критичний, коли в рослини надходить невелика кількість елементів живлення, але їх нестача погіршує ріст і розвиток рослин, та максимального засвоєння, коли рослини поглинають найбільшу їх кількість.

Для багатьох рослин критичним є період появи сходів, насамперед щодо фосфору. У цей період у рослин інтенсивно відбуваються синтетичні процеси, але коренева система розвинена ще слабко. 1 навіть якщо в наступні фази розвитку фосфорне живлення буде достатнім, це не виправить ситуацію – врожай буде нижчим. Тому системою удобрення має бути передбачено посилене живлення рослин фосфором порівняно з азотом і калієм на початку вегетації. Для цього фосфорні добрива невеликими дозами вносять у рядки під час сівби. Під деякі культури під час сівби вносять усі основні елементи живлення: азот, фосфор і калій, наприклад під зернові, буряк, картоплю.

У зернових злаків закладання і диференціація репродуктивних органів розпочинається вже в період 3–4 листків. Нестача азоту в цей час призводить до зменшення кількості колосків та зниження врожаю. Тому цей недолік наступним нормальним азотним живленням виправити не вдається.

Слід також зазначити, що тривалість періоду живлення, тобто інтервал часу, впродовж якого рослини засвоюють елементи живлення з навколишнього середовища, не завжди збігається з вегетаційним періодом. У перший період життя вони використовують елементи живлення з проростаючого насіння або з бульб чи коренеплодів. Наприкінці вегетації багато рослин перестають засвоювати елементи живлення ззовні, але продовжують повторно використовувати ті, які були засвоєнні раніше.

За тривалістю періоду живлення сільськогосподарські культури істотно різняться між собою. Наприклад, буряк, картопля, кукурудза, горох, люпин, конюшина та інші культури засвоюють елементи живлення впродовж усього періоду вегетації, тоді як у ячменю період живлення відбувається протягом перших 50–60 діб, хоча вегетаційний період триває 80–90 діб.

Інтенсивність засвоєння елементів живлення рослинами в різні періоди вегетації неоднакова. Кожна культура має свої періоди інтенсивного їх засвоєння. Так, трави, буряк, кукурудза, соняшник відрізняються тривалим періодом засвоєння елементів живлення, який продовжується майже до кінця їх вегетації. Всі зернові культури (за винятком кукурудзи), а також льон, рання картопля, деякі овочеві культури мають короткий період засвоєння основної кількості елементів живлення.

Наприклад, капуста найбільшу кількість елементів живлення засвоює під час формування головки. Буряк цукровий за другий місяць життя засвоює у 50 разів більше азоту, у 15 – фосфору й у 60 разів – калію, ніж за перший місяць.

Льон найчутливіший до рівня азотного живлення від фази ялинки до бутонізації, а злакові культури – у період формування листкового апарату і в період диференціації репродуктивних органів, тобто від фази виходу в трубку до початку колосіння. Буряк цукровий потребує посиленого калійного живлення у період цукронакопичення.

Огірок вибагливий до живлення азотом у період формування листкового апарату, а до живлення фосфором – перед цвітінням. У період плодоношення він потребує посиленого забезпечення азотом і калієм.

Потреба більшості рослин в азоті до початку плодоношення зменшується, причому значення фосфору і калію у живленні рослин зростає. Загалом у період плодоношення засвоювання елементів живлення знижується і наприкінці вегетації життєдіяльність рослин, переважно відбувається шляхом повторного використання раніше накопичених елементів живлення.

Особливості засвоєння елементів живлення у різні фази вегетації потрібно враховувати під час складання системи удобрення сільськогосподарських культур, яка зазвичай включає три прийоми застосування добрив у різні строки: основне, рядкове і підживлення. Основне внесення добрив до сівби має забезпечувати живлення рослин упродовж усього періоду вегетації, тому зазвичай вносять повну норму органічних і більшу частину мінеральних добрив. Внесення добрив у рядки має за мету "підтримати" рослини у перші 10-20 діб після появи сходів. Для цього використовують легкорозчинні форми фосфорних або комплексних добрив. У період максимального засвоєння рослинами елементів живлення проводять кореневі й позакореневі підживлення.

Нині дедалі частіше практикують вирощування овочів та інших сільськогосподарських культур в умовах захищеного ґрунту. При цьому є можливість збільшити продуктивність рослин застосуванням періодичного живлення. Відомо, що рослини мають річні, сезонні й добові ритми; крім того, спостерігаються імпульсні ритми з періодами від кількох годин до кількох секунд. Метод періодичного живлення особливо перспективний для гідро- та аеропоніки, оскільки дає змогу без збільшення витрат на мінеральне живлення значно підвищити продуктивність культур. У штучних умовах вирощування рослин велике значення мають склад, концентрація поживного розчину, режим його застосування, який має змінюватись упродовж вегетації. Тимчасове призупинення надходження елементів живлення із зовнішнього середовища у певні періоди може спричинити інтенсивний розвиток коренів. Подаючи воду замість поживного розчину, можна зумовити голодування рослин, тобто стимулювати процес плодоутворення та ефект скоростиглості.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси