Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Виробництво фосфорних добривФорми фосфорних добривТехнологія застосування органічних добривВиробництво азотних добривФорми азотних добривОцінка якості підготовки добрив до внесенняЗастосування добривЗастосування добривФорми калійних добривВиробництво добрив та їх ефективність
 
Головна arrow Агропромисловість arrow Агрохімія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Основні технологічні властивості добрив

Для характеристики мінеральних добрив користуються показниками їх якості. Фізичні властивості мінеральних добрив – це сукупність фізичних, фізико- механічних і фізико-хімічних властивостей, що визначають їх поведінку під час зберігання, транспортування і внесення в ґрунт.

До основних технологічних властивостей мінеральних добрив належать: колір, щільність, розмір гранул, сипкість, розсіюваність, злежуваність, гігроскопічність, вологість, міцність гранул, гранулометричний (фракційний) склад, хімічний склад, коефіцієнт тертя (ковзання) по поверхні різних матеріалів, критична швидкість.

Колір добрива встановлюють візуально (мають на увазі його зміну під час транспортування та зберігання).

Щільність мінеральних добрив коливається в широких межах – від 0,6 до 2,0 т/м3. Проте основні форми добрив мають близькі значення цього показника: аміачна селітра – 0,8-1,0 т/м3; суперфосфат – 1,0–1,2; калій хлористий, калійна сіль змішана – 0,9-1,0 т/м3.

Розмір гранул мінеральних добрив коливається від 1 до 4 мм. Зі збільшенням розміру понад 4 мм міцність гранул зменшується, що призводить до їх руйнування та погіршення якості розсіювання.

Сипкість добрив – здатність вільно сипатись під дією сили гравітації. Ця властивість залежить насамперед від вологості мінеральних добрив, оскільки вона призводить до втрати сипкості, здатності сипатися крізь отвори висівних апаратів і до утворення склепінь. Характеристикою сипкості добрив є кут природного нахилу. Для порошкоподібних добрив він становить до 35е, для гранульованих – до 40°.

Розсіюваність добрив – здатність добрив проходити крізь вузькі отвори висівних апаратів та крізь лійки без утворення склепінь. Її оцінюють за десятибальною шкалою гігроскопічності. Що вищий бал за цією шкалою, то виша гігроскопічність та нижча розсіюваність добрив.

Розсіюваність оцінюють також за кутом природного нахилу добрив: < 40° – розсіюваність рівномірна; 40-45 – доволі рівномірна; 45-55 – нерівномірна; > 55° – розсіюваність неможлива більшістю сівалок.

Порівняно добру розсіюваність мають суперфосфат, калій хлористий пресований; посередню – аміачна селітра, калійна сіль змішана; погану – сульфат амонію, хлористий амоній.

Злежуваність – властивість добрив утворювати фазові контакти зчеплення між часточками мінеральних добрив за певних зовнішніх умов. Добрива, здатні злежуватися, промисловість випускає гранульованими або з добавками різних речовин. Перед внесеннями у ґрунт злежані добрива подрібнюють і просіюють крізь сита з отворами 3–5 мм.

Гігроскопічність властивість добрив поглинати вологу з визначеною інтенсивністю з навколишнього середовища за певних температури і вологості. За цим показником добрива поділяють на три групи: дуже гігроскопічні (нітрофоска, сульфат амонію, аміачна селітра, карбамід), середньо гігроскопічні (суперфосфат подвійний, калійна сіль змішана), слабко гігроскопічні (суперфосфат гранульований, калій хлористий).

Вологість – це вміст у добриві хімічно не зв'язаної та не хемосорбованої води. Найбільша вологість добрив, за якої вони ще не виявляють негативних для висівання властивостей, така, %: сульфат амонію – до 1; аміачна селітра – до 2; амофос – до 15; фосфоритне борошно – до 10; суперфосфат гранульований – до 15; суперфосфат подвійний – до 8; калій хлористий – до 3.

Міцність гранул – здатність добрив зберігати розмір і форму під дією зовнішніх сил.

Гранулометричний (фракційний) склад співвідношення різних за розміром часточок (фракцій) добрива, виражене у відсотках.

Хімічний склад вміст у добривах елементів живлення, домішок і води.

Коефіцієнт тертя часточок добрива по металу змінюється від 0,47 (калій хлористий) до 0,6 (аміачна селітра); по дереву – від 0,5 до 0,58 (суперфосфат).

Критична швидкість добрив залежить від розміру їх часточок і становить від 3,7 до 11,3 м/с. Добрива мають велику парусність. Наприклад, коефіцієнт парусності великих гранул суперфосфату становить 0,07, дрібних – 0,73.

Вміст елементів живлення – відображає наявність елементів живлення, які засвоюються рослинами і розчиняються у воді, нейтральному цитратному розчині, розчині цитратної кислоти, 2%-му розчині мурашиної кислоти. У більшості країн світу елементи живлення виражають в елементах. В Україні таке позначення використовують лише для азоту. Інші елементи живлення виражають у перерахунку на оксиди – Р205, К20 тощо. Для перерахунку вмісту елементів живлення з оксидів і солей на елементи живлення і навпаки користуються такими коефіцієнтами:

N = NO3 × 0,226

NO3 = N × 4,427

N = NH3 × 1,822

NH3 – N × 1,215

N = NH4 × 0,776

NH4 = N × 1,288

P = P2O5 × 0,436

P2O5 = P × 2,291

P = PO4 × 0,026

PO4 = P × 3,066

К = K20 × 0,830

K2O = К × 1,205

Ca = CaO × 0,713

CaO = Ca × 1,399

Mg = MgO × 0,603

MgO = Mg × 1,658

S = SO3 × 0,401

S03 = S × 2,497

Mn = MnO × 0,775

MnO = Mn × 1,291

Cu = CuO × 0,799

CuO = Cu × 1,252

В = B2O3 × 0,311

B2O3 = В × 3,212

Відсотковий склад комплексних добрив найчастіше записують скорочено. Вміст елементів живлення виражають цифрами, розділеними між собою рисками.

При цьому перша цифра завжди вказує вміст N, друга – Р2O5, третя – К2O. У двокомпонентних добривах відсутній елемент позначають нулем. Співвідношення елементів живлення у комплексних добривах також виражають цифрами, наприклад, якщо склад добрива 10–15–10, це означає, що воно містить 10 % N, 15 – Р2O5 і 10 % К2O, а співвідношення елементів живлення у ньому становить 1 : 1,5 : 1.

Під сільськогосподарські культури добрива вносять у певних кількостях, що визначаються нормами і дозами. Норма добрив – це загальна кількість добрив, внесених під сільськогосподарські культури за період їх вирощування, а кількість добрив, внесених за один раз, називають дозою добрив. Норму або дозу добрив у діючій речовині (зазвичай обчислену з точністю 5 кг/га) вказують у вигляді підрядкового індексу, наприклад N90P60K90. Для перерахунку мінерального добрива на 100%-й вміст діючої речовини, величину фізичної маси мінерального добрива множать на відсоток умісту діючої речовини і ділять на 100.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси