Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Форми калійних добривВзаємодія калійних добрив із ґрунтомОсобливості застосування калійних добривВиробництво калійних добривВиробництво калійних добрив
Значення тепла в житті рослинЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИПоширення рослин та їх значення у біосферіЗначення кальцію й магнію для ґрунту і живлення рослинСпособи вегетативного розмноження рослин та його біологічне значення
 
Головна arrow Агропромисловість arrow Агрохімія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Калій і калійні добрива

Значення калію для рослин

Необхідність калію у живленні рослин уперше передбачив Η. Т. Соссюр у 1840 р. на основі аналізу їх золи, в якій цей елемент постійно виявлявся. Згодом Ю. Лібіх дійшов висновку про необхідність застосування калійних добрив. Перші експериментальні дані про абсолютну необхідність калію для рослин отримав Сальм-Горстмар у 1846 р.

Калію в рослинах зазвичай накопичується більше, ніж азоту і фосфору. У рослинах він знаходиться в іонній формі, тому не входить до складу органічних сполук клітин. Він переважно зосереджений у цитоплазмі та вакуолях. Калій вимивається з рослин дощами, особливо зі старих листків. Молоді органи рослин містять його значно більше, ніж старі. В процесі росту й розвитку рослин він переміщується зі старих органів і тканин у молоді органи, що ростуть, де він використовується повторно. Тому у вегетативних органах вміст калію завжди більший, ніж у насінні, бульбах і коренеплодах, за винятком зернобобових культур. Так, у листках картоплі, соняшнику та буряку цукрового міститься 4–6 % калію, в соломі зернових – 1–1,5, в капусті – до 0,5 % в перерахунку на суху речовину, тоді як у насіннєві зернових його близько 0,5 %, у коренеплодах – 0,3-0,6 %.

З усіх зольних елементів рослини найбільше засвоюють калій. За середньої врожайності зернові виносять 50–90, буряк цукровий, картопля, овочеві культури – 200-400 кг К20/га. Засвоєння калію рослинами впродовж вегетації залежить від їх біологічних особливостей. Так, зернові культури найбільше його засвоюють у фази виходу в трубку – колосіння, льон – під час цвітіння, картопля і буряк цукровий – у період найбільшого приросту біомаси.

До найбільш калієфільних культур належать буряк, картопля, ріпак, овочі, соняшник, кукурудза, льон. У системі їх удобрення (у співвідношенні N : Р : К) має переважати калій, тоді як для зернових найбільше потрібний азот.

Калій у рослинах бере активну участь у білковому і вуглеводному обмінах, активує діяльність ферментів, регулює процеси відкривання і закривання продихів на листках, поглинання вологи кореневою системою, що сприяє раціональному й ефективному використанню води. Тому забезпеченість рослин калієм підвищує їх стійкість до посухи, несприятливої дії високих і низьких температур. Під впливом калію рослини стають більш морозостійкими, що пов'язано зі збільшенням у клітинах вмісту цукрів і підвищення осмотичного тиску; потовщуються стінки соломи, що збільшує стійкість рослин проти вилягання, особливо на фоні інтенсивного азотного живлення, поліпшуються вихід і якість волокна льону, конопель тощо; накопичується більше цукрів у буряку цукровому та інших коренеплодах, крохмалю – в бульбах картоплі, підвищується стійкість рослин проти грибних і бактеріальних захворювань, наприклад картоплі, коренеплодів, овочевих культур – проти збудників гнилі, зернових – проти борошнистої роси, іржі тощо. Крім того, калій позитивно впливає на смакові якості плодів.

Нестача калію гальмує деякі біохімічні процеси в рослині, що негативно впливає на обмін речовин. Спочатку молоді рослини жовкнуть, потім буріють і поступово відмирають. Відмирання старіших листків починається з верхівки, поширюється вниз по їх краях, а потім між жилками. Характерною ознакою калійного голодування є "опіки" країв листків, дрібні іржаві плями на їх пластинках. Рослини в'януть, стебла стають ламкими, що спричинює вилягання зернових культур, затримується розвиток репродуктивних органів, зерно формується щуплим і має погану схожість. Недостатнє живлення калієм збільшує витрати цукрів на дихання, знижує врожайність та якість продукції, погіршує здатність овочів і фруктів до зберігання. Найчастіше від нестачі калію потерпають картопля, коренеплоди, капуста, силосні культури й багаторічні трави, оскільки ці культури потребують багато цього елемента. Менш чутливі – зернові культури, але за гострого дефіциту калію вони погано кущаться, міжвузля стебел вкорочуються, а листки (переважно нижні) в'януть навіть за достатньої вологості.

Нестача калію насамперед виявляється в період інтенсивного росту рослин у середині вегетації, коли його вміст знижується в 5 разів порівняно з нормальним. Іноді ознаки калійного голодування подібні до симптомів хвороб, наприклад кукурудзи – до бактеріального в'янення.

За надмірного калійного живлення рослин спочатку між жилками листків з'являється мозаїка блідих плям, які з часом буріють і листки опадають. Ріст і цвітіння рослин гальмуються, в бульбах картоплі знижується вміст крохмалю, погіршуються їх смакові якості. Крім того, за надлишку калію в ґрунті спостерігається магнієве голодування рослин.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси