Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Форми азотних добривОргано-мінеральні добриваВиробництво фосфорних добривКомплексні добриваСкладне реченняСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯСкладне судженняФорми фосфорних добривові знаки у безсполучникових складних реченняхТехнологія застосування органічних добрив
 
Головна arrow Агропромисловість arrow Агрохімія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Складні добрива

Комплексні складні добрива мають підвищений вміст елементів живлення, тому перевезення, зберігання і внесення їх у ґрунт порівняно з односторонніми знижують виробничі витрати на 10–15 %, елементи живлення розподіляються в ґрунті рівномірніше.

Складні добрива виробляють за єдиним технологічним процесом, що забезпечує наявність у кожній молекулі, кристалі або гранулі не менше ніж двох елементів живлення. Застосовують дві групи технологічних процесів: розкладання азотною кислотою фосфорної сировини (нітрофоси, нітрофоски) та нейтралізації фосфорних кислот аміаком (нітроамофоси, нітроамофоски, амофоси, діамофоси, карбоамофоси, різні фосфати амонію).

Нітрофос і нітрофоска. Нітрофос містить азот і фосфор, нітрофоска – азот, фосфор і калій. Виробництво цих добрив ґрунтується на розкладанні природних фосфатів азотною кислотою. Внаслідок реакції утворюється пульпа, що містить нітрат кальцію, який дуже гігроскопічний і тому небажаний компонент у добриві. Крім того, кальцій з фосфором утворює важкорозчинні фосфати. Під час виробництва цих добрив потрібно видаляти надлишок кальцію, щоб зменшити співвідношення СаО : Р2O5 (у трикальційфосфаті воно дорівнює 1,18, у дикальцій- фосфаті – 0,79, у монокальційфосфаті – 0,395). Щоб запобігти переходу фосфору в незасвоювану форму внаслідок утворення трикальційфосфату, не менш як 40 % іонів Са2+ потрібно видалити з розчину або зв'язати в малорозчинні сполуки. Видаляють надлишок кальцію з пульпи різними способами.

1. Надлишок кальцію в пульпі зв'язують сірчаною кислотою і добувають нітрофос, що містить 11,4 % азоту і 11,5 % фосфору. Якщо до суміші добавляють хлорид калію, отримують нітрофоску, що містить 11 % N, 10 – Р2O5 і 11 % К2O (11-10-11).

2. Добуту після розкладання фосфатної сировини азотною кислотою пульпу охолоджують до –5–10 °С, внаслідок чого кристали нітрату кальцію випадають в осад. Потім суміш нейтралізують аміаком і добувають нітрофос марки 20–20–0 або 17–25–0, що містить лише 20 % фосфору у водорозчинній формі. Після доливання до пульпи розчину хлориду калію добувають виморожену нітрофоску марки 16-16-16 (близько 50 % водорозчинного фосфору).

3. Нітрофос добувають у процесі гідрометалургійного виробництва. Таке добриво містить 24 % N і 14 % Р2O5 (близько 40 % у водорозчинній формі).

Усі нітрофоски, добуті після розкладання фосфатів азотною кислотою, містять фосфор як у цитратнорозчинній (СаНРO4), так і у водорозчинній (NH4H2PO4) формах; азот – у нітратній (KNO3), амонійній (NH4H2PO4, NH4C1) та аміачно- нітратній (ΝΗ4ΝO3) формах, калій – у формі КС1 і KNO3.

Особливістю нітрофосів і нітрофосок є невисокий вміст у них водорозчинного фосфору, який не перевищує 50–60 % загальної кількості. Тому для рядкового внесення і підживлення вони менш ефективні. При застосуванні в основному удобренні вони майже рівноцінні сумішам еквівалентної кількості водорозчинних добрив.

Азофос і азофоску добувають у результаті розкладання азотною кислотою апатитового концентрату. Випускають таких марок: 23–21–0, 26–13–0; 16–16–16; 21–11–11, в яких не менш як 85 % фосфору знаходиться у водорозчинній формі.

Сульфоамофос крім азоту (14-20 %) і фосфору (17 – 34 % Р2O5) містить ще й 8 – 15 % сірки.

Нітроамофос NH4NO3 + NH4H2PO4 – продукт нейтралізації азотної і фосфорної кислот аміаком. Випускають трьох марок: 23–23–0, 6–24–0, 25–20–0. До його складу входять нітрати та різного ступеня заміщення фосфати амонію. Переважна більшість фосфору (> 95 %) у ньому знаходиться у водорозчинній формі. Нітроамофос – цінне добриво для всіх сільськогосподарських культур і ґрунтів за будь- яких способів внесення.

Нітроамофоска – складне азотно-фосфорно-калійне добриво. Добувають так само, як і нітроамофос, але добавляють калій. Якщо ж джерелом останнього є хлорид калію, то добувають нітроамофоску з різним співвідношенням між елементами живлення (16-16-16, 17-17-17, 10-22-18, 10-26-26, 13-19-19 та ін.). Якщо джерелом калію є його сульфат, то добувають безхлорну нітроамофоску.

Амофос (МАФ, фосфат амонію) NH4H2PO4 + (NH4)2HPO4 добувають унаслідок нейтралізації фосфорної кислоти аміаком і отримують суміш моно-, ди- і триамонійфосфатів. У промисловому амофосі моноамонійфосфати становлять 75 %.

Залежно від виду сировини амофос виробляють двох марок: з апатитової сировини – марка А із вмістом 11–13 % N і 44–52 % Р2O5, з фосфоритної сировини – марка Б із вмістом 9–12 % N і 41–44 % Р2O5. Амофос має добрі фізико-хімічні властивості. Його використовують як один з компонентів змішаних добрив. Це високоефективне фосфорно-азотне добриво, але основним його недоліком є значна різниця у вмісті азоту та фосфору (1 : 4). Тому в разі застосування амофосу до нього добавляють певну кількість азотних добрив.

Діамофос (ДАФ) (NH4)2HPO4 + NH4H2PO4 добувають, як і амофос, унаслідок нейтралізації і подальшого насичення фосфорної кислоти аміаком. Вміст елементів живлення у добриві залежить від виду сировини. Так, при виробництві з апатитів він містить 18 % N і 46 % Р2O5, із фосфоритів – 13–13,5 % N і 41-48 % Р2O5. У промисловому діамофосі 25 % моноамоній- і 75 % діамонійфосфатів. У добриві сприятливіше співвідношення азоту та фосфору, ніж в амофосі. Діамофос застосовують так само, як і амофос. Крім того, його використовують як кормову добавку в тваринництві.

Нітродіамофос – складне подвійне добриво, що містить 23 % азоту і 31 % Р205. Його добувають на основі діамофосу та нітрату амонію. Застосовують під усі культури на різних типах ґрунтів.

Діамофоска містить 9–11 % азоту, 25–31 Р2O5 і 20–26 % К2O. Добувають із використанням діамофосу і хлориду калію. Застосовують під усі культури на різних типах ґрунтів.

Агрофоску виготовляють таких марок: 16–16–16, 22–11 – 11, 24–6–12 і марки NPKS: 27-6-6-2.

Амофосфат комплексне азотно-фосфорне добриво, що містить 16–34 % загального і 8–17 % водорозчинного Р2O5, а також 4–16 % N. На відміну від інших комплексних добрив, де вільну фосфорну кислоту повністю нейтралізують аміаком, під час виробництва амофосфату частину кислоти нейтралізують введенням фосфоритного борошна з наступною нейтралізацією залишку кислоти в пульпі аміаком. При цьому витрачається на 15 % менше сірчаної кислоти та енергоресурсів. Фактично амофосфат є проміжним продуктом між суперфосфатом подвійним і амофосом. Засвоюваний фосфор знаходиться в ньому як у формі моноамонійфосфату, так і моно- та дикальційфосфату. За ефективністю амофосфат близький до суперфосфату подвійного й амофосу.

Карбоамофос і карбоамофоска – висококонцентровані складні добрива, що містять азот в амідній (70–75 % загального вмісту) та амонійній формах і до 90 % фосфору у водорозчинній формі. Карбоамофоска, крім того, містить ще й калій. Добувають їх при взаємодії фосфорної кислоти з напівпродуктами синтезу карбаміду (NH3 і СO2) з добавлянням калію. Добрива мають широке співвідношення елементів живлення (25–30–0, 34–17–0, 29–29–0, 33–20–0, 17–17–17 тоoо). При їх застосуванні потрібно враховувати можливі втрати газоподібного азоту в разі поверхневого внесення. Тому їх слід негайно загортати в ґрунт.

Поліфосфат амонію (NH4)5P3O10 + (NH4)2P2O7 + (NH4)2HPO4 містить 12–14 % N і 60–65 % Р2O5. Добувають унаслідок нейтралізації поліфосфорних кислот аміаком, а також при взаємодії фосфорного ангідриду зі сполуками азоту. На карбонатних ґрунтах поліфосфат амонію ефективніший за еквівалентну суміш стандартних добрив.

Фосфати і поліфосфати карбаміду добувають у результаті взаємодії розчину карбаміду з орто- і поліфосфорними кислотами. Фосфати карбаміду містять 16– 20 % N і 41-45 % Р2O5, поліфосфати – 17 % N і 52 % Р2O5. Поліфосфати карбаміду добувають також під час взаємодії поліфосфорної кислоти з карбамідом з наступною амонізацією продукту. В таких добривах 21–25 % N і 24–31 % Р2O5.

Метафосфат амонію (NH4PO3)n містить 17 % N і 80 % Р2O5. Після внесення в ґрунт він гідролізує, внаслідок чого фосфор переходить у доступну для рослин форму:

(NH4PO3)n + Н2O = ΝΗ4ΗΡO4.

На кислих ґрунтах цей процес відбувається значно швидше, тому метафосфат амонію використовують на цих ґрунтах для основного удобрення.

Метафосфат калію (КР03)п містить 57 % Р2O5 і 35 % К2O. Найперспективнішим є його добування розкладанням хлориду або карбонату калію за допомогою ортофосфорної кислоти за температури 450 °С. Добриво має добрі фізичні властивості. Після внесення в ґрунт гідролізується, тому за ефективністю не поступається водорозчинним фосфатам.

Суперфоска – фосфорно-калійне добриво, містить 12-16 % Р2O5 і 12-21 % К20. Добувають її внаслідок розкладання апатиту сірчаною кислотою з добавлянням хлориду калію. Використовують для основного удобрення.

Калійна селітра KNO3 містить 13,8 % N і 46 % К2O. Це біла кристалічна речовина, негігроскопічна, добре розсіюється. Добувають як побічний продукт виробництва азотної кислоти внаслідок обмінного розкладання нітрату натрію і хлориду калію:

NaNO3 + КС1 = KNO3 + NaCl.

У природі (Середня Азія) калійна селітра трапляється у вигляді невеликих покладів. Добриво фізіологічне нейтральне. Використовують в овочівництві, а також під культури, чутливі до вмісту хлору. Особливо ефективне для підживлення.

Монофосфат калію містить 51–52 % Р2O5 і 34 % К2O.

Магній-амонійфосфат MgNH4PO4 • Н2O добувають під час взаємодії розчину моноамонійфосфату з водною суспензією оксиду магнію або його солей, а також унаслідок взаємодії фосфорної кислоти, аміаку і гідроксиду магнію або його солей (сульфату, хлориду або карбонату магнію). Добриво містить 10–11 % N, 45–46 – доступного Р2O5 і 26 % MgO. Фосфор і магній у добриві знаходяться в цитратнорозчинній формі. Його доцільно використовувати на легких за гранулометричним складом піщаних ґрунтах під картоплю, овочеві культури, коренеплоди та на зрошуваних землях.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси