Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Форми азотних добривОргано-мінеральні добриваВиробництво фосфорних добривКомплексні добриваФорми фосфорних добривТехнологія застосування органічних добривВиробництво азотних добривСкладні добриваСірка І сірчані добриваАмідні добрива
 
Головна arrow Агропромисловість arrow Агрохімія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Манган і манганові добрива

Манган у рослинах переважно активує дію різних ферментів (або входить до їх складу), що відіграє важливу роль в окисно-відновних процесах, фотосинтезі, диханні тощо. Поряд з кальцієм він забезпечує вибіркове засвоєння іонів з навколишнього середовища, знижує транспірацію, підвищує здатність рослинних тканин утримувати воду, пришвидшує загальний розвиток рослин, позитивно впливає на їх плодоношення. Під впливом мангану посилюється синтез вітаміну С, каротину, глутаміну, підвищується вміст цукру в коренеплодах буряку цукрового та в помідорах, а також вміст крохмалю в бульбах картоплі тощо. Манган бере участь в окисненні аміаку, відновленні нітратів. Отже, що вищий рівень азотного живлення, то важливіша роль мангану в розвитку рослин.

Середній вміст мангану в рослинах становить 10 мг/кг сухої речовини, але зазвичай діапазон його коливається від 2 до 400 мг/кг.

Різні сільськогосподарські культури з урожаєм виносять від 100 (ячмінь) до 600 г/га (буряк цукровий) мангану. Основна його кількість локалізується в листках, зокрема у хлоропластах. У рослинах манган, як і залізо, малорухливий, тому його нестача насамперед виявляється на молодих листках і за ознаками подібна до хлорозу: листки вкриваються жовто-зеленими плямами з бурими й білими ділянками, гальмується їх ріст. На відміну від залізного хлорозу в однодольних у нижній частині пластинки листків з'являються сіро-зелені або бурі плями, які часто мають темне обрамлення. Ознаки манганового голодування у дводольних такі самі, як і за нестачі заліза, лише зелені жилки зазвичай не так різко виділяються на пожовклих тканинах. Крім того, дуже швидко з'являються бурі некротичні плями. Листки відмирають навіть швидше, ніж за нестачі заліза. У тканинах рослин при цьому підвищується концентрація основних елементів, порушується оптимальне співвідношення між ними. Нестачу мангану в ґрунті особливо гостро відчувають зернові колосові, зокрема овес, а також кукурудза, зернобобові, буряк, картопля, яблуня, абрикос, персик, слива, черешня, виноград, малина, огірок, цибуля, шпинат, салат, часник, редька.

У плодових культур разом із хлорозним захворюванням листків відмічається слабка облистяність дерев, раніше від звичайного обпадання листків, а за сильного манганового голодування – засихання і відмирання верхівок гілок. Водночас за надлишкового манганового живлення молоді листки набувають жовто-білого забарвлення, старі – стають плямистими і швидко відмирають. Коренева система рослин розвивається погано внаслідок пригнічення росту клітин. Крім того, недостатність манганового живлення загострюється за низької температури та високої вологості, тому озимі зернові найчутливіші до його нестачі напровесні.

Незважаючи на значний вміст мангану в ґрунтах (100–4000 мг/кг), більша його частина знаходиться у вигляді важкорозчинних сполук. Рослини засвоюють з ґрунту лише двовалентний манган. Тому ступінь забезпеченості та рівень його засвоєння рослинами тісно пов'язані з реакцією ґрунтового розчину. В нейтральних і слабколужних ґрунтах він входить до складу малодоступних для рослин три- і чотиривалентних сполук. Ознаки дефіциту мангану в рослин насамперед спостерігаються на карбонатних, сильновапнованих, а також на деяких торф'яних та інших ґрунтах із pH > 6,5. Це пояснюється тим, що з підвищенням pH ґрунту на 1,0 вміст розчинних сполук мангану знижується у 10 разів.

Кислі ґрунти багатші на рухомий двовалентний манган, а в сильнокислих – можлива навіть його токсична дія. Так, у яблуні це може виявлятися у вигляді некрозу кори, в картоплі – у крихкості стебел.

Манганові добрива найефективніші на чорноземах звичайних, карбонатних, вилужених, солонцюватих і каштанових ґрунтах, а також на кислих ґрунтах після вапнування при вирощуванні на них вівса, пшениці, кукурудзи, соняшнику, картоплі, коренеплодів, люцерни, плодо-ягідних та овочевих культур. Особливо ефективне застосування манганових добрив за вмісту його рухомих сполук у дерново-підзолистих ґрунтах < 25–50 мг/кг, чорноземах – 50–60, сіроземах – 10–50 мг/кг.

Як манганові добрива використовують переважно відходи промисловості, сульфат мангану та манганізовані мінеральні добрива. Значна частина мангану повертається у ґрунт з органічними добривами. Його втрати часто пов'язані з опадами, які вимивають цей елемент головним чином із кислих ґрунтів, де він знаходиться в розчинній двовалентній формі. У помірній зоні атмосферні опади вимивають упродовж року 250 г/га мангану.

На рухливість сполук мангану в ґрунті і засвоюваність його рослинами впливають суха погода, низька температура ґрунту, погане освітлення, високий вміст іонів фосфору і заліза в ґрунті. Нестача мангану насамперед виявляється на ґрунтах із лужною й нейтральною реакцією, надлишком вапна, торф'яниках, ґрунтах важкого гранулометричного складу з високим умістом органічних речовин.

Манганові шлами – це розсипчасті порошки темного кольору, що містять не менш як 9 % Мп. Шлами є відходами збагачувальних фабрик манганової промисловості, в яких цей елемент входить до складу важкорозчинних сполук і після внесення в ґрунт поступово перетворюється на засвоювані рослинами форми. Манганові шлами вносять під час основного або передпосівного обробітку ґрунту.

Сульфат мангану MnSO4 – дрібнокристалічна суха сіль білого або світло- сірого кольору, добре розчинна у воді, негігроскопічна, містить 32,5 % Mn. Добувають із природних оксидів мангану або з бідних манганових руд. Використовують в овочівництві захищеного ґрунту, для передпосівної обробки насіння й позакореневого підживлення.

Манган інтенсивно поглинається колоїдами ґрунту, тому норма його внесення має не перевищувати 2,5 кг/га. Добрі результати дає оброблення насіння буряку, кукурудзи, пшениці 1,0%-м водним розчином сульфату мангану напівсухим способом. За дефіциту Mn найефективніше проводити MnS04 із розрахунку 300 л/га.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси