Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Форми азотних добривОргано-мінеральні добриваВиробництво фосфорних добривКомплексні добриваФорми фосфорних добривТехнологія застосування органічних добривВиробництво азотних добривСкладні добриваСірка І сірчані добриваАмідні добрива
 
Головна arrow Агропромисловість arrow Агрохімія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Валізо і залізисті добрива

Залізо – мікроелемент, який засвоюється рослинами у найбільшій кількості, тому його іноді відносять до макроелементів. Проте за фізіологічними функціями це типовий мікроелемент. Залізо відіграє провідну роль серед усіх металів, що є в рослинах. Це доводить, що воно міститься в тканинах рослин у більших кількостях, ніж інші метали. Воно не піддається процесу реутилізації, тому ефективним є листкове внесення, Залізо надходить у рослину у вигляді іонів Fe2+ і Fe3+, а також у незначних кількостях у формі хелатних сполук. Основна кількість цього елемента зосереджена в білку хлоропластів.

Залізо є функціональною складовою частиною ферментативних систем рослин. Особливо важлива його роль в окисному й енергетичному обмінах, в утворенні хлорофілу.

З урожаєм культур виноситься від 0,6 до 9 кг/га цього елемента. Надлишок заліза зумовлює відмирання листків без зміни їх темно-зеленого забарвлення. Крім того, пригнічується ріст рослин, вони утворюють мало квіток, в'януть, верхівки пагонів відмирають.

Особливо чутливі до нестачі заліза кукурудза, бобові, картопля, капуста, помідор, виноград, плодові, цитрусові та декоративні культури. За гострої нестачі заліза неминуче настає загибель рослин. У дерев і кущів зелене забарвлення верхівкових листків зникає повністю, вони стають майже білими і поступово всихають.

Характерною ознакою нестачі заліза у живленні рослин є захворювання молодих листків на хлороз. Вони набувають жовто-білого забарвлення, старі листки стають світло-зеленими. Рослини відстають у рості, квітки формуються дрібні, в окремих випадках молоді пагони відмирають, корені короткі, бурі з невеликою кількістю маленьких білих корінців. Найчастіше дефіцит заліза виявляється у кукурудзи, сорго, бобових, плодових та овочевих культур. У злакових культур хлороз виявляється у вигляді чергування жовтих і зелених смуг уздовж листків. Критичний рівень нестачі заліза, оптимальний вміст і рівень його токсичної концентрації для більшості рослин знаходяться відповідно в межах значень: 10–115; 30–250 і 250-500 мг/кг ґрунту.

Валовий вміст заліза (Fe2O3) у ґрунтах коливається від 1 до 11 %. Важкі за гранулометричним складом ґрунти містять його більше. Найчастіше нестача заліза для рослин спостерігається на карбонатних або перевапнованих ґрунтах. Перешкоджають засвоєнню заліза високий вміст у ґрунті іонів-антагоністів – фосфору, кальцію, міді, цинку, висока вологість або перезволоження ґрунту, надлишок фосфору й нестача калію в ґрунті, високий уміст карбонатів, низька або висока температура, погана аерація ґрунту; сприяють – кислотність ґрунту на рівні pH < 5,5 та оптимальне співвідношення іонів-синергістів – калію і молібдену.

Як залізні добрива використовують залізний купорос і хелати заліза.

Залізний купорос FeSO4 • Н3O містить 47–53 % сульфату заліза. Це кристалічна речовина сірого кольору, часто з білим, іноді жовтим або бурим нальотом. Добриво добре розчиняється у воді.

Хелати заліза – сполуки органічних речовин із залізом, що не поглинаються ґрунтом і легко засвоюються рослинами. У сільському господарстві застосовують комплекс заліза з діетилентриамінпентаоцтовою (Fe-ДТПА) і поліетиленполіамінполіоцтовою (Fe-ΠΠΠΑ) кислотами. Це розчини темно-коричневого кольору густиною 1–1,3 г/см3. У препараті Fe-ДТПА антихлорозину міститься не менш як 10 %, у Fe-ΠΠΠΑ – не менш як 7 % залізного комплексу.

Залізні добрива використовують переважно для позакореневого підживлення, оскільки в ґрунті мінеральні форми заліза швидко зв'язуються в малодоступні для рослин сполуки. На лужних ґрунтах хелати заліза утворюють стійкі, але розчинні та засвоювані рослинами сполуки, однак широке використання хелатів обмежується високою їх вартістю. Тому залізні добрива застосовують для позакореневого підживлення – 0,5– 10%-й розчин залізного купоросу або 0,15–0,5%-й розчин залізного комплексу. Останні діють на листковий апарат рослин м'якше. Розчини виготовляють у залізних, пластмасових або скляних резервуарах. При цьому вони не повинні контактувати з мідними, цинковими або латунними деталями. Позакореневе підживлення рослин з ознаками хлорозу проводять 2–3 рази в ранкові або вечірні години.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси