Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Що потрібно знати і робити, щоб не захворіти пташиним грипомЗатримання послідуПташине молоко
 
Головна arrow Агропромисловість arrow Агрохімія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Гноївка

Під час зберігання гною в гноєсховищах у гноївкозбірниках збирається гноївка, а сеча тварин у сечозбірники безпосередньо потрапляє з тваринницьких приміщень. Гноївка містить 98 % води, 0,6 – органічних речовин, 0,2-0,3 – азоту, 0,01 – Р2O5, 0,46 % – К20. За доступу повітря гноївка і сеча легко розкладаються мікроорганізмами і азот втрачається. Для запобігання цьому гноївко- і сечозбірники слід щільно закривати кришками, а поверхню стоків вкривати тонкою плівкою відпрацьованих мастильних матеріалів.

Від однієї голови худоби за рік збирається 1,5–2 м3 сечі. Сечозбірники потрібно споруджувати з розрахунку на час зберігання до 1,5–2 міс, що становить 0,25–0,35 м3 на кожну дорослу голову великої рогатої худоби.

Сечу і гноївку використовують для основного удобрення й підживлення. З метою запобігання втратам аміаку їх заробляють у ґрунт відразу після внесення. Затримка із заробкою на 2–3 доби знижує ефективність добрива на 30–50 %.

Дозу гноївки зазвичай розраховують за вмістом у ній азоту. Середня доза її внесення становить 10–20 м3/га, що відповідає близько 25–50 кг/га азоту і 50– 100 кг/га калію. Ефективно також застосовувати гноївку на луках і для підживлення озимих зернових, просапних та овочевих культур. Вегетуючі рослини краще підживлювати розбавленими у 3–4 рази гноївкою та сечову. Оскільки гноївка містить мало фосфору, доцільно одночасно застосовувати фосфорні добрива. Кожна тонна гноївки підвищує врожайність сільськогосподарських культур у перерахунку на зернові одиниці в середньому на 0,1 т.

Пташиний послід

Пташиний послід – цінне, найбільш концентроване і швидкодійне органічне добриво. Вміст елементів живлення в пташиному посліді залежить від складу кормів і менш істотно – від способу утримання птахів. Азоту і фосфору в безпідстилковому курячому посліді значно більше, ніж у підстилковому гною сільськогосподарських тварин (табл. 7.5).

Таблиця 7.5. Вихід пташиного посліду та середній вміст у ньому води й елементів живлення, % маси сирої речовини

Вид птиці

Вихід за рік, кг

Н2O

N

P2O5

К2O

Кури

7

56

1,8

1,8

1,0

Качки

8

70

0,9

1,0

0.6

Гуси

10

76

0,6

0,5

0,9

Індики

9

75

0,6

0,5

1,0

Голуби

1

52

1,8

1,9

1,6

Половина азоту, що є в пташиному посліді, 40 % фосфору і 60 % калію знаходяться у водорозчинній формі. До складу посліду також входить значна кількість мікроелементів, мг/кг сухої речовини: мангану – 150–400, цинку – 120–400, кобальту – 10–13, міді – 5–10, заліза – 3500–8000.

Залежно від особливостей технології вирощування птахів послід буває підстилковий і безпідстилковий.

Підстилковий курячий послід виробляють за підлогового утримання птиці. Він має добру сипкість і невисоку вологість. Як підстилку застосовують торф, подрібнену солому, тирсу листяних порід дерев та інші матеріали, які вкладають шаром завтовшки 25–30 см та у міру забруднення перемішують з нижнім шаром. Підстилку замінюють 2–3 рази за рік. Підстилку можна укладати шаром 5–10 см і в міру забруднення добавляти її з розрахунку 15–20 г на одну голову птиці. При зміні поголів'я послід видаляють, а приміщення дезінфікують.

За вологості близько 55 % пташиний послід у середньому містить 1,6 % N, 1,5 – Р2O5, 0,9 % – К2O. Його застосовують так само, як і підстилковий гній у нормах, розрахованих за вмістом азоту. Технологія внесення підстилкового посліду така сама, як і підстилкового гною.

Безпідстилковий курячий послід. Щільний пташиний послід отримують на птахофабриках з утриманням птиці у клітках та механічним видаленням посліду, а також отримують у пташниках яйцевого напряму, обладнаних коробками для збирання посліду. Безпідстилковий курячий послід – це липка маса з різким неприємним запахом вологістю до 70 %. Містить насіння бур'янів, яєць і личинок гельмінтів, мух та різні мікроорганізми, більшість з яких – збудники хвороб. У такому посліді порівняно з підстилковим більша кількість елементів живлення, які знаходяться в засвоюваних рослинами формах.

Азот у пташиному посліді міститься у формі сечової кислоти (C5H4N4O3), що легко розкладається з утворенням аміаку і вугільної кислоти, тому за 3 міс гарячого зберігання може втрачатися майже половина азоту. Для зменшення його втрат пташиний послід потрібно зберігати холодним (щільним) способом з додаванням 50 % сухого торфу, тирси, ґрунту або інших компонентів, тобто компостувати.

Сухий послід. Для знезараження, дезодорації, збереження елементів живлення, поліпшення фізико-механічних властивостей посліду на птахофабриках застосовують його швидке термічне сушіння за температури 600–800 *С. Такий послід має вологість 20 %, втрати азоту не перевищують 5 %, маса зменшується, а концентрація елементів живлення порівняно з вихідним рівнем зростає майже втричі і становить 4,5–5 % N, 3,5–4 – Р2O5, 1,5–2 % – К2O.

Сухий послід можна гранулювати з добавлянням мінеральних добрив і фасувати в мішки. Послід, внесений в еквівалентних кількостях порівняно з мінеральними добривами за вмістом основних елементів живлення, дає аналогічні результати.

Пташиний послід застосовують до початку сівби культур та під час їх вегетації – для підживлення. Вносять його перед сівбою під просапні культури та овочі в нормі 4–5 т/га, під зернові культури – 2,5 т/га. Норми сухого посліду в 2–3 рази менші. Для підживлення культур застосовують 0,5–1 т/га безпідстилкового посліду, а при внесенні в борозни і ямки – 0,4-0,5 т/га. Норми підстилкового посліду на 20–30 % виші, а сухого – втричі нижчі. Для позакореневого підживлення послід розбавляють водою у 7 разів. Пташиний послід можна застосовувати для весняного підживлення озимих культур (2 т/га), а також для удобрення сіножатей і пасовищ (10–15 т/га).

Сухий пташиний послід широко застосовують у тепличному овочівництві. Наприклад, під огірок його вносять із розрахунку 1–5 кг/м2. З нього можна приготувати "штучний" гній, змішавши із соломою у співвідношенні 1 : 10. Для цього подрібнену солому укладають шарами завтовшки 15–20 см, пересипають їх послідом і поливають водою. За 5-10 діб температура всередині бурта підвищується до 60 °С. Через місяць бурт перекопують і поливають водою.

У рік внесення пташиного посліду в середньому засвоюється 50 % N, 20 – P2O5, 70 % – К2O. За впливом на врожай і якість продукції пташиний послід у перший рік наближається до мінеральних добрив, у наступні – до гною.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси