Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Негативна дія соломиКореневе живлення рослинВиди коренів і типи кореневих системОце будівля: три соки та соломи трохи (житло, будівлі)"За решти однакових умов"Мала Скіфія в Криму і Нижній Наддніпрянщині Скіфи на решті території...Бубличні вироби, хлібна соломка і хлібні паличкиІзолятивні (кореневі) мовиВибір між придбанням блага і витратами на решту благОцінка культур за кількістю рослинних решток і їх якісним складом
 
Головна arrow Агропромисловість arrow Агрохімія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Солома, післязбиральні і кореневі рештки

Основа простого відтворення родючості ґрунту в землеробстві – дотримання закону повернення поживних речовин у ґрунт. Крім елементів живлення, винесених урожаєм, у ґрунт мають повертатися органічні речовини – надземна біомаса (нетоварна частина врожаю). Тому крім підстилки для худоби та для інших господарських потреб решта соломи має бути використана як органічне добриво. Вміст сухих речовин у соломі досягає 85 %, у підстилковому гною – 20, зеленому добриві – 10, рідкому гною – 3 %. Отже, солома має велике значення у регулюванні балансу органічних речовин, що надходять у ґрунт, зокрема на віддалених від ферм полях або в господарствах, де відсутнє тваринництво.

У країнах з розвинутим аграрним виробництвом більшу частину нетоварного врожаю застосовують як добриво і лише незначну – використовують для опалення. Так, у Китаї на паливо використовують 1 % соломи, у Німеччині – 5, у Франції – 12 %, а решту застосовують у тваринництві або заробляють у ґрунт (М. Й. Шевчук та ін., 2012). Нетоварна частина врожаю також має велике значення у ґрунтозахисних технологіях. Вважають, що після сівби чергової культури 20–30 % поля має бути вкрито рослинними рештками. Залежно від культури покриття може становити 10–90 %.

Нині органічні добрива майже не вносять. За умови, що всі рослинні рештки основних і пожнивних культур залишаються на полі, досягається навіть додатний баланс органічного вуглецю і, що важливо зазначити, це економічно вигідніше, ніж використовувати ці рештки для потреб тваринництва і повертати їх на поле вже як гній. За такого способу господарювання органічні добрива непотрібні. Не витримує критики і той аргумент, що солома є кормом. В умовах високотехнологічного тваринництва солому на корм не використовують, а залишають на полі і зазвичай подрібнюють.

Класифікують післязбиральні рештки культур на:

Неламкі

Ламкі

Гречка, кукурудза, льон, люцерна та інші бобові рослини, овес, просо, пшениця, рис, жито, кормові культури, сіно, силос, сорго, тютюн, тритикале, ячмінь

Гірчиця, зелений горошок, картопля, овочі, соняшник, сидерати, буряк, суріпиця, квітучі рослини, соя, сухі боби, сухий горох, сочевиця, виноград

Якщо комбайн обладнано подрібнювачем нетоварної частини урожаю, то рослинні рештки вважаються ламкими.

У соломі зернових міститься велика кількість безазотистих речовин: целюлози – 33–35 %, геміцелюлози – 21–22, лігніну – 18–22, а також білка 3–5, азоту і мінеральних солей – 4–6 %.

До складу соломи входить низка елементів живлення (табл. 7.7).

Таблиця 7.7. Хімічний склад соломи різних культур, % (П. Д. Попов, В. А. Деревягін, 1988)

Солома

Суха речовина

Органічна речовина

N

Р2O5

К2O

СаО

MgO

Співвідношення С : N

Пшенична

86

82

0,45

0,07

0,64

0,21

0,06

80-90

Житня

86

82

0,34

0,07

0,52

0,33

0,05

100-110

Ячмінна

86

82

0,50

0,18

0,94

0,28

0,05

70-80

Вівсяна

86

80

0,42

0,13

1,12

0,24

0,07

80-90

Кукурудзяна

86

82

0,46

0,16

1,26

0,32

0,14

60-80

Ріпакова

85

80

0,53

0,11

0,85

0,81

0,16

60-70

Зернобобових

86

80

1,29

0,16

1,07

0,9І

0,16

20-25

Хімічний склад соломи залежить від властивостей ґрунту, удобрення і погодних умов. Солома зернових культур у середньому містить 0,5 % N, 0,25 – Р2O5, 0,8 – К2O, 35–40 % органічного вуглецю та незначні кількості кальцію, магнію, сірки і мікроелементів.

В усіх видах соломи, крім соломи зернобобових культур, широке співвідношення вуглецю до азоту. Від співвідношення С : N прямо залежить швидкість розкладання соломи: чим воно вужче, тим швидше розкладається солома. В перший рік після внесення соломи у чистому вигляді врожай дещо знижується в результаті додаткового засвоєння азоту ґрунту мікрофлорою, яка розкладає солому. Для усунення цього негативного явища на 1 т соломи додають 4–15 кг азоту добрив.

Солому використовують як підстилку для отримання підстилкового гною, виготовлення компостів та безпосередньо як добриво. Вона є енергетичним матеріалом для мікроорганізмів ґрунту, а продукти розкладання соломи – будівельним матеріалом для лабільного гумусу. Тому для її розкладання мікроорганізми потребують додаткового живлення азотом, який вони перехоплюють у рослин з ґрунту і добрив. Так, відомо, що солома колосових культур бідна на азот: в 1 т в середньому міститься 400 кг вуглецю і 5 кг азоту (80 : 1). Для зниження цього співвідношення до оптимального (25 : 1) в кожній тонні соломи має міститися 16 кг азоту (400 : 25). Так як у соломі природний вміст азоту становить 5 кг/т, то необхідно додатково вносити ще 11 кг/т його (16 – 5). У вигляді добрив, особливо на родючих, достатньо зволожених ґрунтах, вважається достатнім внесення тільки половину вказаної кількості азоту (4–6 кг/т). Решту його мікроорганізми засвоять з повітря і ґрунту.

Отже, вдосконалення методів керування рослинними з рештками має велике значення не лише стосовно отримання необхідної кількості азоту, а й для тимчасового усунення блокування поживних речовин.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси