Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
КомпостиКомпости на основі промислових і комунальних відходів. Промислові...Торф'яна промисловість
 
Головна arrow Агропромисловість arrow Агрохімія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Торф'яні компости

Торфогнойові компости готують біля тваринницьких приміщень, у гноєсховищах або на полі, де їх будуть вносити. Співвідношення гною до торфу в компості взимку зазвичай становить 1:1, влітку –1:3. Для компостування придатні всі типи торфів вологістю до 60 %. Компости можна виготовляти різними способами: осередковим, пошаровим, майданчиковим, цеховим та ін.

Осередковий спосіб використовують під час зимового компостування. При цьому на шар торфу завтовшки 30 см розкладають гній купами по 200–300 кг через 1–1,5 м і засипають шаром завтовшки 50 см. Ширина бурту в основі 4–6 м, висота – до З м, довжина – довільна. Взимку бурт з усіх боків укривають шаром торфу завтовшки 50–70 см. Тривалість дозрівання компосту – 3–4 міс.

Пошаровий спосіб застосовують за температури, не нижчої від –5 °С, тобто в весняно-літній та осінній періоди року. Гній розкладають на торфову подушку шаром 25–30 см. Потім бульдозером (на майданчиках із твердим покриттям) або важкою дисковою бороною (на ґрунтових майданчиках) їх перемішують і згрібають у бурти для компостування або вивозять у поле, де складають у бурти.

Майданчики для приготування компостів розміщують не ближче ніж за 20 м від тваринницьких приміщень, 60 м – від молочного блоку і 300 м – від житлових будинків та артезіанських свердловин, а за розміщенням на місцевості – нижче від рівня усіх цих будівель. Місце має бути рівним, оснащеним засобами для збирання та відведення дощових і талих вод.

Цеховий спосіб – цілий рік у цеху виготовляють суміші (компости) за допомогою спеціальних механічних змішувачів. За цього способу у торфогнойових компостах у середньому міститься 0,5-3,5 % N, 0,2-1 Р203, 0,6-1,5 % К2O.

Торфогноївкові компости готують у полі навесні та влітку. Торф викладають у вигляді корита й на кожну тонну додають 1-3 т гноївки. Потім масу бульдозером згрібають у бурти, які за потреби утеплюють.

Із сечею, рідким і напіврідким гноєм та фекаліями торф компостують так само, як і з гноївкою.

На 1 т торфу добавляють близько 0,5 т фекалій. Фекалії містять 0,5-0,8 % N, 0,2-0,4 Р2O5, 0,3-0,4 % К2O. Потрібною умовою є підвищення температури у компостованій масі до 60 °С. Торфофекальні компости найліпше вносити на другий рік після закладання. Проте застосовувати ці компости під овочеві культури не рекомендується.

Висушені фекальні маси (пудрети), які містять близько 2 % N, 4 – Р2O5 і 2 % К2O, використовують як високоефективне добриво під декоративні культури в нормі 2–3 т/га.

Торфопослідні компости готують з 1 частини пташиного посліду і 2 частин торфу на птахофабриках або в господарствах. Компости з посліду (1 частина) і ґрунту (1,5 частини) готують на краю удобрюваного поля. На птахофабриках також виготовляють компост із пташиного посліду (3 частини) і тирси (2 частини). Для пришвидшення процесу розкладання в компостовану масу додають гноївку або азотні добрива (30 кг аміачної селітри або 20 кг карбаміду на 1 т). Залежно від компонентів, температури, вологості та аерації компост дозріває за 3–24 міс. Дуже повільно розкладається тирса хвойних порід дерев.

Тирсу можна застосовувати і без компостування, обробивши її розчином азотних добрив або коров'яком (на 10 л води 200 г карбаміду або 3 л свіжого коров'яку). Співвідношення тирси до розчину 3:1.

У торфопослідному компості міститься 0,7 % N, 0,45 – Р2O5, 0,4 % К2O, вологість – 70 %. Посліднотирсовий компост містить 0,5 % N, 0,35 – Р2O5, 0,25 % К2O. У послідноґрунтовому компості за вологості 45 % 0,23 % N, 0,16 – Р2O5, 0,1 % К2O.

Компости з рослинних решток (солома, бадилля, гичка, опалі листки дерев, бур'яни та ін.) пошарово укладають з торфом (20 см) до висоти 2 м (перший і останній шари – торф). Для пришвидшення процесу компостування і поліпшення якості продукту бурт періодично, у міру висихання, поливають гноївкою (фекаліями) і вносять азотні добрива.

Торфорослинні компости виготовляють також безпосередньо на торф'яниках, заорюючи на глибину 15 см вирощені там бобові культури. Через 20–30 діб верхній шар згортають бульдозером у вали заввишки до 2 м і витримують 1–2 міс.

Змішані (збірні) компости готують з торфу, листків, тирси, мулу, тонких гілок дерев, гички, дернової землі, сміття, паперу, попелу, вапна (2–3 % маси) та інших відходів. Кожен шар суміші завтовшки 20–30 см поливають гноївкою, фекаліями або водою і накривають шаром ґрунту 5–10 см. Через 2–3 міс компост перелопачують. Для пришвидшення дозрівання на 1 т компосту можна добавляти 10– 20 кг аміачної селітри або 7–15 кг карбаміду. Гомогенна землиста маса компосту утворюється через 3–12 міс.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси