Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Промислові відходиПромислові та інші подібні відходиКраснолуцький, Свердловсько-Ровеньківський і Краснодонський...Побутові (комунальні) відходиУтилізація промислових відходівПромислові підприємства недержавних форм власностіПЕРЕРОБЛЕННЯ ТА ЗНЕШКОДЖЕННЯ ПРОМИСЛОВИХ ВІДХОДІВ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ...Використання відходів целюлозної промисловості у виробництві дріжджів...Специфіка потреб і характерні ознаки попиту на промислові товариХарчова промисловість і рибний промисел
 
Головна arrow Агропромисловість arrow Агрохімія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Компости на основі промислових і комунальних відходів. Промислові відходи

Деякі органічні відходи промисловості можна використати як добрива. Правильне їх застосування вирішує двоєдине завдання: 1) підвищення продуктивності сільськогосподарських культур; 2) позбавлення промислових виробництв від додаткових витрат на утилізацію накопичених на їх територіях відходів.

Промислові відходи органічного походження поділяють на три групи.

1. Відходи, які потребують компостування. Вони шкідливі в санітарно- гельмінтологічному, ентомологічному і фітосанітарному аспекті. Це відходи пір'я, пуху, лузга насіння олійних культур, вичавки плодів і овочів тощо.

2. Відходи, які необхідно завчасно вносити в ґрунт. Це м'якоть, мезга, шрот із зерен винограду, відходи вовняного і фетрового виробництв. Зазвичай вони мають широке співвідношення вуглецю до азоту. При внесенні їх у ґрунт перед сівбою відбувається тимчасове біологічне закріплення азоту мінеральних сполук ґрунту мікроорганізмами, що знижує його доступність для рослин. Тому ці відходи вносять задовго до сівби, а перед сівбою застосовують азотні добрива.

3. Відходи, придатні для удобрення без обмежень. Це відходи м'ясо- і птахокомбінатів, шроти й макухи олійного виробництва.

Максимальну дозу внесення промислових відходів розраховують за вмістом загального азоту – 80–100 кг. Добрива до 6 т/га можна вносити гноєрозкидачем або як добавку до гною чи компосту.

Побутові відходи, які становлять 150–250 кг/рік на одну людину, також можна використовувати як добриво, оскільки вони в середньому містять 0,6-0,7 % N, 0,5-0,6 Р205, 0,6-0,8 % К20 на суху речовину. Вони мають високий ступінь біологічного забруднення, можуть бути шкідливими в епідеміологічному відношенні й потребують знезараження. Ця проблема вирішується трьома способами: знезаражування на звалищах, спалюванням, біотермічним знезаражуванням під час виробництва компостів на заводських установках.

Перед компостуванням побутові відходи сортують, видаляють металеві, скляні й пластмасові предмети. Сміття компостують на спеціальних майданчиках. Бурти влаштовують як надземні, так і в неглибоких (до 0,5 м) траншеях. На дно траншеї (3–4 м завширшки) кладуть шар торфу завтовшки 15–20 см. Бурт довільної довжини і заввишки до 2 м зверху засипають шаром ґрунту 15–20 см. Компостування триває до двох років. Масу періодично перелопачують, добавляють гноївку, фекалії, воду. Такий компост вносять задовго до сівби, наприклад під ярі культури восени під оранку.

Із твердих побутових відходів великих міст на спеціальних заводах виготовляють компости, які містять близько 0,8 % N, 0,5 – Р205, 0,5 % К20. Проте до їх складу може входити велика кількість важких металів, тому їх вносять лише з дозволу санітарної служби.

Промисловий компост із твердих побутових відходів застосовують під плодові культури в кількості 50–150 т/га, виноград – 20, зернові – 20–50, соняшник, кукурудзу – 30–100 т/га. За внесення під зяблевий обробіток ґрунту його дія близька до дії гною. Через високий вміст в компості свинцю, цинку та інших важких металів вносити такий компост під овочеві культури заборонено.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси