Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
ОСНОВИ ПОБУДОВИ ФІНАНСОВОГО ОБЛІКУ В БАНКАХ УКРАЇНИЗАВДАННЯ ТА ЄДИНІ ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В...Організація бухгалтерського обліку в банкахСИСТЕМА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В БАНКАХБухгалтерський облік в Україні
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ, ЙОГО ПРЕДМЕТ І МЕТОДЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА, ПРЕДМЕТ І МЕТОД БУХГАЛТЕРСЬКОГО ФІНАНСОВОГО...Метод бухгалтерського облікуБУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК, ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ ТА ЗВІТНІСТЬ
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Облік у банках
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Організація бухгалтерського обліку в банках України

Бухгалтерський облік ведеться безперервно з часу реєстрації банку до його ліквідації із застосуванням комп'ютерних засобів, за допомогою яких у автоматизованому режимі здійснюється збирання, передавання, систематизація й оброблення інформації.

Банки самостійно обирають систему та підсистеми бухгалтерського обліку, виходячи з потреб управління банком, обсягу банківських операцій і кількості працівників. Будь-яка система обліку повинна забезпечити:

– дотримання принципів бухгалтерського обліку;

– єдину методологічну основу;

– взаємозв'язок даних синтетичного й аналітичного обліку;

– хронологічне й систематичне відображення всіх операцій банку в реєстрах бухгалтерського обліку на підставі первинних документів;

– накопичення й систематизацію даних обліку в розрізі показників, необхідних для управління банком, а також складання звітності.

Усі працівники, які виконують операції з бухгалтерського обліку, підпорядковуються головному бухгалтеру банку.

На службу бухгалтерського обліку покладається виконання таких функцій:

– централізоване встановлення та підтримка єдиних правил бухгалтерського обліку для банківських операцій і розроблення правил для нових операцій, що плануються на підставі нормативно-правових актів Національного банку України;

– ведення реєстрів бухгалтерського обліку;

– ведення та підтримка внутрішнього плану рахунків (план аналітичних рахунків), складеного на основі Плану рахунків бухгалтерського облік;/;

– своєчасна підготовка, перевірка й надання фінансової звітності;

– встановлення централізованого бухгалтерського контролю за застосуванням правил облікової політики в різних підрозділах банку та достовірністю фінансової звітності.

Головний бухгалтер має право вимагати від структурних підрозділів банку забезпечення правильної організації бухгалтерського обліку й контролю, подання необхідних документів щодо оформлення операцій, дотримання встановленого порядку прийняття, оприбуткування, зберігання й витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних та інших цінностей, надання відповідних пояснень, а також у разі необхідності й безпосередньо втручатися в робочі процедури будь- якого підрозділу банку, якщо отримані дані викликають сумнів.

Метод бухгалтерського обліку

Сукупність способів і прийомів, які дозволяють одержати всеосяжну характеристику діяльності підприємства (банку), являє собою метод бухгалтерського обліку, основними елементами якого є документація, інвентаризація, система рахунків, подвійний бухгалтерський запис, баланс і звітність, контроль (рис. 1.1).

Документація операцій означає, що всі здійснювані операції оформляються у вигляді документів, які є підставою для наступних облікових записів. За допомогою документів забезпечується вірогідність обліку, виконується контроль і аналіз операцій.

Інвентаризація являє собою спосіб перевірки вірогідності облікових даних, усунення помилок і неточностей в обліку. Вона полягає в періодичному перерахуванні наявних коштів у касі банку, товарно- матеріальних цінностей на складах, суцільному переписі основних коштів банку й у подальшому звіренні фактичних даних з даними бухгалтерського обліку. Інвентаризація проводиться за планом через певний період часу або в позачерговому порядку, якщо відбулася непередбачена подія, як, наприклад, розкрадання, зміна матеріально-відповідальної особи.

Послідовність застосування елементів методу бухгалтерського обліку

Рис. 1.1. Послідовність застосування елементів методу бухгалтерського обліку

Балансовий рахунок є елементом угруповання господарських операцій. Балансові рахунки підрозділяються на активні й пасивні. На активних рахунках відображаються активи банку.

Активи – це ресурси, котрі контролюються банком як наслідок минулих подій і в майбутньому принесуть економічну вигоду, яка забезпечить приплив грошових коштів до банку. Майбутню економічну вигоду, що її втілено в активі, можна отримати:

– використанням активу для надання послуг;

– обміном одного активу на інший;

– використанням активу для погашення зобов'язань;

– розподілом активу між власниками.

На пасивних рахунках відображаються пасиви банку, а саме: суми внесків клієнтів банку на поточних і депозитних рахунках, кредити, отримані від інших банків, несплачені податки, невиплачена зарплата співробітникам, зобов'язання перед кредиторами за отриманий товар тощо. Особливим видом пасиву е капітал: статутний капітал, резерви, нерозподілений прибуток тощо.

Кожний рахунок – активний і пасивний – має дві частини: дебетову і кредитову. У дебет активного рахунку записують суми, котрі надходять на рахунок; у кредит активного рахунку – суми, що списуються з рахунку. У пасивному рахунку збільшення зобов'язань відображається в кредиті, а їх зменшення – у дебеті рахунку. Сума залишків коштів (сальдо) на всіх активних рахунках у будь-який момент повинна дорівнювати сумі залишків на всіх пасивних рахунках. Таку умову можна записати у вигляді рівняння бухгалтерського балансу:

Активи = Пасиви = Зобов'язання + Капітал.

Дотримання цієї рівності забезпечується особливим способом реєстрації господарських операцій – подвійним бухгалтерським записом. Суть подвійного запису полягає в тому, що будь-яка господарська операція відображається одночасно на двох рахунках; при цьому один рахунок дебетують, а інший – кредитують на ту саму суму. Економічно подвійний запис відбиває взаємодію господарських коштів і джерел їх утворення в ході здійснення господарських операцій, а математично – підтримку рівності активів і пасивів, тобто збереження балансу.

Зв'язок між рахунками під час відображення господарських операцій за допомогою подвійного запису називають кореспонденцією рахунків, а самі такі рахунки – кореспондуючими.

Сукупність проведень за певний період формує бухгалтерський баланс угруповання рахунків за їх економічним змістом на певну дату. У класичному вигляді баланс являє собою таблицю, у якій окремо для активних і пасивних рахунків показані залишки на початок періоду, обороти на рахунках за дебетом і кредитом, залишки на рахунках на кінець періоду.

За даними балансу одержують відомості, необхідні для аналізу господарської діяльності й контролю стану грошових і матеріальних коштів. За допомогою цих елементів виявляють невикористані ресурси, помилки й незаконні дії тощо.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси