Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Визначення фінансової звітностіФінансова звітністьСклад та призначення фінансової звітності банківАУДИТ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІФінансова звітністьФінансова звітність банкуВиди звітності. Фінансова, статистична та управлінська звітністьПринципи формування фінансової звітності і розкриття інформації
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Облік у банках
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Фінансова звітність банків

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан і діяльність банку для прийняття економічних рішень. Для загального уявлення про склад фінансової звітності банків наведемо її класифікацію за змістом, термінами та суб'єктами використання (рис. 1.5).

Керівник та головний бухгалтер банку зобов'язані організувати роботу зі складання фінансової звітності та забезпечити своєчасне подання повної, правдивої й неупередженої фінансової звітності.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року. Перший звітний період новоствореного банку може бути меншим ніж 12 місяців, але не більшим ніж 15 місяців. Звітним періодом для банків, що ліквідовуються (реорганізовуються), є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про ліквідацію (реорганізацію).

Класифікація фінансової звітності банків

Рис. 1.5. Класифікація фінансової звітності банків

Фінансова звітність складається на основі даних бухгалтерського обліку.

Інформація, наведена у фінансовій звітності, має відповідати таким якісним характеристикам:

– зрозумілість інформації для користувачів. Припускається, що користувачі мають відповідні знання щодо ведення бізнесу, з економічної діяльності та бухгалтерського обліку;

– доречність інформації, що впливає на прийняття економічних рішень користувачами, дає їм змогу оцінити події чи скоригувати їх оцінки, зроблені в минулому;

– суттєвість інформації, тобто її відсутність або викривлення може вплинути на економічні рішення користувачів звітності. У фінансових звітах має відображатись уся істотна інформація;

– достовірність інформації – це відсутність суттєвих помилок і відображення дійсного стану справ;

– правдивість подання інформації – це реальне відображення операцій та інших подій, результатом яких є зміна активів, зобов'язань або капіталу банку на дату звітності;

– нейтральність інформації – це відсутність в інформації упередженості;

– зіставність інформації, тобто можливість порівнювати фінансові звіти за різні періоди для того, щоб визначати тенденції змін у фінансовому стані та результатах діяльності банку. Передумовою зіставності є наведення відповідної інформації попереднього періоду та розкриття інформації про облікову політику і її зміни;

– своєчасність інформації свідчить про те, що несвоєчасне подання фінансової звітності може призвести до втрати доречності та достовірності інформації.

Порядок складання і надання звітності однаковий для всіх банків.

Виправлення помилок у фінансовій звітності підтверджується підписом службових осіб із зазначенням дати виправлення.

Для складання достовірної звітності банкам надається право щомісячно (у разі потреби) здійснювати коригуючі проведення. У період складання річного бухгалтерського звіту з метою включення всіх операцій у фінансову звітність та. виправлення помилкових записів минулого року також можуть здійснюватися коригуючі проведення.

Фінансова звітність (річна) підлягає обов'язковій перевірці та підтвердженню аудитором.

Як видно з рис. 1.5, фінансова звітність банку має включати:

звіт "Баланс". Баланс визначає склад і структуру майна банку, ліквідність банку, наявність власного та запозиченого капіталу, зміну дебіторської та кредиторської заборгованості тощо. Статті звіту розміщені в порядку зменшення ліквідності.

Банк забезпечує тотожність підсумку активів сумі зобов'язань і власного капіталу звіту "Баланс";

звіт про фінансові результати. Банк складає звіт про фінансові результати із статей доходів та витрат, які групуваться за їх характером та основними видами доходів і витрат на кінець останнього дня звітного періоду (кварталу, року);

звіт про рух грошових коштів. У звіті про рух грошових коштів відображаються джерела отриманих банком Готівкових та безготівкових коштів, напрям їх використання у звітному періоді, рух грошових коштів за звітний період залежно від виду діяльності (операційна, інвестиційна, фінансова).

Для визначення обсягу руху грошових коштів застосовуються прямий та непрямий методи. Прямий метод вимагає постійного накопичення даних про обороти (надходження і вибуття) грошових коштів за напрямами (статтями), узагальнення потрібних показників у аналітичному обліку. Непрямий метод грунтується на коригуванні чистого прибутку (збитку) відповідно до впливу операцій негрошового характеру, будь-яких відстрочок, а також відповідно до статей доходу та витрат, пов'язаних із грошовими потоками від інвестиційної чи фінансової діяльності;

звіт про власний капітал – це фінансовий звіт, який відображає зміни та рух капіталу за звітний рік;

примітки до звітів. Банк складає примітки на підставі даних синтетичного та аналітичного бухгалтерського обліку, які є невід'ємною складовою його фінансової звітності.

У примітках банк розкриває інформацію про склад активів та пасивів, доходів і витрат, позабалансових зобов'язань, операцій з довірчого управління, а також основні принципи й методи облікової політики банку (материнського банку) та її зміни протягом звітного періоду, іншу інформацію, подання якої вимагається міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси