Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕНСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙНОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОСЛИННИЦТВІ. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА УМОВИ ЇХ...Тема: Інтенсивні освітні технології
ІНТЕНСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ОСНОВНИХ ПОЛЬОВИХ КУЛЬТУРГрунтозберігаючі технології (Mini-till) вирощування польових культур...Якість виконання польових робіт при вирощуванні сільськогосподарських...
Підбір сортів (гібридів)Підбір виставкового обладнанняПІДБІР УЧАСНИКІВ
Смугове розміщення сільськогосподарських культурОптимізація розміщення сільськогосподарських культур і особливості...Оптимізація розміщення сільськогосподарських культур
 
Головна arrow Агропромисловість arrow Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ІНТЕНСИВНА ТЕХНОЛОГІЯ У РОСЛИННИЦТВІ

ЕЛЕМЕНТИ СУЧАСНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ПОЛЬОВИХ КУЛЬТУР

Створення і впровадження у виробництво нових високопродуктивних сортів та гібридів сільськогосподарських культур, які відзначаються різною адаптивністю до умов вирощування і агротехнічних заходів, викликає необхідність розробки сортової технології стосовно конкретної фунтово-кліматичної зони. Для тою щоб повністю реалізувати продуктивний потенціал сорту або гібрида, слід враховувати не тільки його вимогливість до екологічних факторів у цілому, а й визначити індивідуальну реакцію на окремі технологічні прийоми, що являє великий практичний інтерес при їх застосуванні в ресурсозбережних та інтенсивній технологіях.

Складовими елементами будь-якої технології вирощування рослинницької продукції, в тому числі й інтенсивної, є: підбір попередників, підбір сортів (гібридів), підготовка насіння до сівби та сівба, система обробітку фунту (основного, передпосівного та догляду за посівами), захисту рослин від шкідників, хвороб та бур'янів, застосування добрив та агрохімікатів та система збиральних робіт.

Підбір попередників

Основою кожної системи виробництва рослинницької продукції є сівозміна. Сівозміна є провідною ланкою зональної системи землеробства та ефективним агробіотичним чинником, який у рослинництві слід використовувати максимально.

Роль попередника у сучасній технології вирощування рослинницької продукції багатогранна. В залежності від попередника визначають технологічну схему вирощування.

Підбір попередників повинен здійснюватись на основі врахування біологічних особливостей культури, спеціалізації господарства, технології вирощування, фунтово-кліматичних умов, фітосанітарного стану фунту, регулювання поживного та водного балансу агроценозів,

попередження процесів ерозії та дефляції, технічних можливостей товаровиробників.

Правильне розміщення культури в сівозміні дає можливість збільшити її урожайність не тільки завдяки попередженню хвороб і пошкодженню шкідниками, зниженню забур'яненості поля, але й покращанню водно-фізичного режиму грунту, більш раціональному використанню поживних речовин.

Для більшості сільськогосподарських культур встановлено період повернення їх у сівозміні на попереднє поле, дотримання якого запобігає нагромадженню шкідників і збудників хвороб у ґрунті. Для зернових культур він становить 2-3 роки, цукрових буряків – 4-6, соняшнику 8-10, льону, люпину – 6-7 років. За цей період під впливом розвитку корисної мікрофлори ґрунт оздоровлюється.

Сьогодні велика частина земель із великих аграрних підприємств потрапляє у дрібні приватні, фермерські та присадибні. В них різко збільшується кількість повторних посівів, що спричиняє їх монокультурне використання. Фітосанітарна ситуація на цих землях може дуже швидко погіршитись, що зумовить необхідність застосування великої кількості хімічних засобів захисту рослин. Для цих земель потрібно розробляти обґрунтоване чергування культур, виходячи з природних умов і спеціалізації.

Правильне чергування культур дає можливість застосовувати раціональну систему обробітку ґрунту і на основі цього протягом всієї ротації сівозміни – підтримувати оптимальний водний і поживний режим ґрунту, успішно здійснювати боротьбу з бур'янами, шкідниками і хворобами, з максимальною ефективністю використовувати добрива, і в кінцевому результаті – підвищувати рівень родючості ґрунту.

У разі вирощування в сівозміні рослин-фітомеліорантів буркуну, люцерни, на солонцюватих і осолоділих ґрунтах значно поліпшується біологічна активність ґрунту.

При розробці сівозмін для конкретного господарства з будь-якою спеціалізацією слід користуватись рекомендаціями щодо розміщення сільськогосподарських культур після попередників (табл. 9).

Так, яру пшеницю краще розміщувати після пару, багаторічних трав, просапних культур, а ячмінь – після кукурудзи, пшениці та зернобобових культур.

Наукові рекомендації розміщення сільськогосподарських культур після попередників (О. А. Любовям та ін., 2005)

Примітка: X – найкращий варіант розміщення; Д – допустимий; Н – недопустимий; без позначки – недоцільно

Не допускати сусідства ярих і озимих культур, тому що в іншому випадку будуть створюватися умови для швидкого поширення інфекції багатьох хвороб (іржа, борошниста роса та інші) і шкідників (шведська муха, гессенська і т. д.).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси