Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Мета застосуванняПоняття та галузь застосуванняПереваги застосування технологій e-banking для учасників електронного...
Основні складові та характеристика науково-технічного потенціалу...Основні поняття технічного сервісу та роботи, що виконуються під час...ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ НАВЧАННЯ НА ОСНОВІ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Україна на сучасному етапі (2005—2010 рр.)Політичний розвиток України 2005-2010 pp.АНАЛІЗ ІНТЕНСИВНОСТІ ДИНАМІКИ
 
Головна arrow Агропромисловість arrow Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Застосування КАСів

Наразі у системі удобрення велику увагу приділяють внесенню аміакатів. Отримують аміакати розчиненням у водному аміаку азотних добрив у різних комбінаціях. У результаті виходить рідина жовтого кольору з вмістом азоту від ЗО до 50 %. Азот в аміакатах знаходиться у різних формах і співвідношеннях, залежно від вихідних складових це може бути вільний і зв'язаний аміак, амідна і нітратна форма. За дією на сільськогосподарські культури аміакати рівноцінні твердим азотним добривам.

Найпоширенішим добривом з аміакатів є КАС – це високоефективне рідке азотне добриво з регульованим вмістом корисного компонента, суміш водних розчинів карбаміду – СО(МН2)2 – 32-38 % і аміачної селітри – NH4NO3 – 41-47 %, в якій азот представлений в трьох формах – аміачна (ИН4+), нітратна (NO3) і амідна (NH2-), крім того містить воду Н2О – 19,4% та -0,5% аміачної води (табл. 16). КАС – це насамперед дуже гнучкий додатковий інструмент живлення сільськогосподарських культур в умовах високоефективного виробництва. Він дозволяє скорегувати живлення у ключові фази розвитку рослини для корекції, посилення відсутніх факторів у розвитку, для одержання необхідних характеристик товарної продукції (збільшення білка, клейковини і т.д.).

У разі взаємодії з мікроорганізмами амідна форма азоту КАС переходить в амонійну. В процесі нітрифікації, якщо температура ґрунту досить висока для мікробної активності, амонійна форма азоту переходить у нітратну.

Таким чином, під час внесення азоту в різних формах ми одержуємо пролонгований ефект. Крім того, процеси взаємного перетворення азоту в грунті залежать від безлічі факторів (температури, вологості, аерованостї, кислотності та ін.), тому наявність різних форм азоту в грунті може розглядатися ще і як "політика страхування".

На жаль, під час внесення аміачної селітри, в умовах тимчасового або постійного надлишку вологи, значна частина нітратного азоту вимивається із грунтовою водою. Коли він знаходиться нижче зони кореневої системи, то стає недоступним, а, отже, загубленим для живлення рослин. До того ж нітратний азот, у процесі денітрифікації (перетворення нітратного азоту в газоподібний), випаровується в атмосферу.

Денітрифікація розвивається при обмеженій кількості кисню в ґрунті, його значному ущільненні та надмірній заболоченості місцевості. За підвищених температур ґрунту, коли мікроорганізми активізуються, можливість розвитку денітрифікації зростає. Амонійний азот часто зв'язується із часточками ґрунту, і, таким чином, уникає вимивання, до того ж він більш схильний до випаровування (тому амонійні форми азоту завжди загортають у ґрунт). Амонійний азот, за умов сприятливих нітрифікації – температура, волога й наявності кисню, швидко перетворюється в нітратний (нітрифікація). Амонійна форма азоту, при внесенні з осені, економічно більш ефективна, тому що зменшує втрати азоту.

Наявність амонійної форми робить бажаним мінімальне загортання, особливо в умовах високих температур і відсутності опадів після внесення.

16. Основні технічні характеристики КАС

Найменування показника

КАС-28

КАС-30

КАС-32

Зовнішній вигляд

прозора злегка підфарбована рідина

Масова частка всього азоту, %

28,0±0,5

30±0,5

32±0,5

Масова частка аміачної селітри, %

37-41

41-46

44-45

Масова частка карбаміду, %

29,5-30,5

32,5-

34,5

35-35,5

Масова частка води, %

29-31

24-26

19-20

Вагове співвідношення між карбамідом і селітрою

0,74-0,80

Лужність в перерахунку на вільний аміак, %

0,02-0,5

Густина, кг/м, при 40 °С

1255-1270

1285-

1312

1 306-1326

Температура кристалізації, °С

-17, не більше

-10, не більше

-2, не більше

Температура замерзання, °С

-26

Для забезпечення найбільш оптимального живлення рослин азотом необхідно забезпечити в першу чергу дробне живлення, оскільки споживання азоту рослинами відбувається впродовж всього періоду вегетації. У зв'язку з наведеним вище внесення КАС навесні під передпосівну культивацію виглядає як одне з оптимальних рішень.

КАС не містить техногенного забруднення радіонуклідами, має нейтральну або слаболужну реакцію.

На відміну від рідких аміачних добрив КАС практично не містить вільного аміаку, що виключає втрати азоту в атмосферу за рахунок випаровування під час внесення в ґрунт, при вантаженні, транспортуванні та зберіганні. Його можна вносити за допомогою високопродуктивних агрегатів без одночасної заробки в ґрунт, а також з поливною водою.

Втрати азоту у разі внесення КАС не перевищують 10 % від загального азоту, у той час, як при внесенні гранульованих азотних добрив досягають 30-40 %.

Важливість позакореневого живлення обумовлюється такими факторами: у стресових ситуаціях (низькі температури, заморозок, нестача вологи й т. п.) засвоєння елементів живлення кореневою системою сильно уповільнюється, а це сповільнює темпи росту й розвитку.

В умовах низьких температур або нестачі вологи в грунті поглинання живильних речовин значно вповільнюється. Часто критичні періоди щодо нестачі макро- і мікроелементів у зернових наступають у фазі виходу в трубку – колосіння.

Внаслідок інтенсивного, швидкого наростання вегетативної маси запаси легкодоступних елементів живлення із ґрунту вичерпуються або їх засвоєння "не встигає за темпами росту рослин". У такій ситуації рослині можна допомогти позакореневим (листковим) живленням.

При внесенні КАС 15-40 % їх залишається на листках, а 30-80 % від цієї кількості вже протягом 48 годин засвоюється рослинами.

Ступінь (відсоток) і швидкість засвоєння елементів живлення з добрив через листову поверхню значно вище, чим при засвоєнні з добрив, внесених у ґрунт. Для цього найкраще підходять розчини карбаміду й КАС, розведені водою. Амідна форма азоту швидко проникає через листкову поверхню.

Листкове живлення доцільно поєднувати із внесенням мікроелементів і пестицидів. Асортимент водорозчинних мікродобрив і пестицидів досить високий і агроном самостійно визначає, яка діюча речовина найбільш необхідна рослині в цей час.

Крім усіх вищезазначених переваг КАС поліпшує споживання азоту під час посухи. Його використовують на всіх видах ґрунтів під злакові, технічні, овочеві, плодово-ягідні і квіткові культури. Внесення

КАС в дерново-підзолистий грунт збільшує врожай озимої пшениці, ячменю, зеленої маси багаторічних трав та інших кормових культур.

КАС можна використовувати в такі строки й способи: 1) восени – під основний обробіток ґрунту; 2) навесні – під передпосівний обробіток; 3) для кореневого й некореневого живлення.

Досвід використання розчинів КАС показав їх високу ефективність при основному внесенні і позакореневому підживленні сільськогосподарських культур.

Норми й дози внесення КАС залежать від виду культури, строку й способу внесення, попередника культури, яку підживлюють, та інших факторів, що враховують під час розробки системи живлення рослин. Ніяких спеціальних обмежень не існує.

Перше весняне підживлення озимих культур проводять після сходження снігу при відновленні вегетації рослин, у період кущіння дозою 30-60 кг д. р. (діючої речовини) на гектар, коли температура не вище 10 °С. Розведення КАС не потребує. Можливе збільшення дози внесення добрив.

Друге підживлення проводять комбіновано з додаванням засобів захисту рослин, регуляторів росту, мікродобрив у фазі початку виходу в трубку, при цьому разова норма азоту не повинна перевищувати ЗО кг д. р., тобто дозу внесення азоту при виході зернових в трубку і на початку колосіння знижують до 10-25 кг на 1 га. У разі другого підживлення озимих, щоб уникнути опіків, КАС доцільно розводити водою в співвідношенні 1:2, а за спільного внесення з гербіцидом 1:3 або 1:4. За температури оточуючого середовища до +10 розчин КАС використовують в чистому вигляді, вище +10 – у водному розчині 150-250 л. За необхідності додаткового внесення азоту можливе третє пізнє підживлення у фазі початку колосіння озимої пшениці з нормою не більш 10 кг/га д. р.

Для ярих зернових культур найкращий результат досягається за почасткового внесення: 1)80 кг/га – у передпосівну культивацію; 2) 20-30 кг/га – у стадії 1-го вузла; 2) 5-8 %-м розчином у стадії 2-го вузла, при цьому бажано додати сірковмісні препарати, що сприяють збільшенню вмісту білка.

У разі внесення КАС в підживлення на вегетуючі рослини, доза азоту не повинна перевищувати 30 кг/га д. р. за обов'язкового розведення водою у співвідношенні 1:4 через можливі опіки рослин. Розбавлення чи не розбавлення водою також залежить від технічних можливостей агрегатів. У разі розведення витрата робочого розчину на 1 га має становити 100-300 л.

Під ячмінь КАС найбільш доцільно вносити як основне добриво під передпосівну культивацію.

Кращий час для позакореневого підживлення розчинами КАС – ранкові (за відсутності роси) і вечірні години. У прохолодну й похмуру погоду цю роботу можна проводити впродовж дня. Максимальна ефективність КАСів буде тоді, коли розчин залишається на поверхні листя тривалий час. Не слід підгодовувати рослини розчинами КАС при температурі вище 20°С, низької відносної вологості повітря, у сонячний день, тому що у цих випадках можливі опіки листової поверхні рослин. Найбільш схильні до опіків молоді листки рослин. В усі фази розвитку рослин розчини КАС навіть при дозі 10 кг азоту на 1 га спричиняють опіки рослини, однак вони не призводять до зниження врожаю.

Відразу після заливних дощів, сильної роси застосовувати КАС у суміші не рекомендується, тому що опади роблять структуру верхньої пластинки листя більш проникною (відповідно більш чутливою), тому обприскування посівів має проводитися після висихання листя рослин.

Оптимальний час для внесення КАС у суміші з гербіцидами – вечірні години, тому що поглинання азоту вночі відбувається повільніше. Під час внесення КАС необхідно використовувати розпилювачі з розміром крапель вдвічі більше, ніж для гербіцидів.

При виборі розпилювачів для внесення КАС потрібно враховувати, що є ризик опіку листя, тому: 1) чим краще розвинутий восковий шар, тим краще рослина перенесе КАС; 2) чим вище стадія розвитку рослини, тим вона більш чуттєва до КАС; 3) чим більш чуттєва рослина до КАС, тим більш бережливою має бути технологія внесення.

Внесення КАС забезпечує такі переваги: 1) висока ефективність застосування у будь-яких кліматичних зонах, зокрема посушливих; 2) більш рівномірне внесення, точне дозування розподілу по площі; 3) можливість використання на різних стадіях вегетації; 4) швидке проникнення в грунт без необхідності обов'язкового закладення (крім лужних ґрунтів) а тому краща пристосованість до технологій mini-till і no-till; 5) пролонгованість дії; 6) скорочення технологічних витрат завдяки можливості внесення КАС у рідких туках, а також у суміші з пестицидами й іншими рідкими мінеральними добривами (у першу чергу з мікроелементами); 7) низька вартість одиниці діючої речовини (ДР) порівняно із гранульованими формами; 8) відсутність біурету.

У той же час необхідно відмітити і деякі недоліки використання КАСів: 1) ризик опіків рослин і пов'язаний з цим постійний контроль норми внесення, норм розведення, враховуючі особливості культур, погодних умов; 2) необхідність особливих умов транспортування, зберігання та спеціальної техніки для внесення. Однак, зазначені недоліки досить легко усунути.

Будь-який обприскувач іноземного та вітчизняного виробництва може бути переобладнаний під внесення КАСів.

Неухильне збільшення споживання КАС (табл. 17) в першу чергу пов'язане з підвищенням культури землеробства, низькою технологічною вартістю азоту й низкою вищезазначених переваг. Основні виробники КАС в Україні – це Черкаський і Рівненський хімічні заводи.

17. Динаміка споживання КАСів на внутрішньому ринку України, за інформацією ВАТ “Азот” м. Черкаси (за 2005-2010 рр.)

Період

2005

2006

2007

2008

2009

2010*

Споживання, тис. тонн

2

4

9

31

57

60

* – попередній прогноз.

Попит на КАС в Україні, в основному, формують великі агрохолдинги, для яких КАС – це додатковий гнучкий інструмент для підживлення рослин в умовах високотехнологічного виробництва.

Нині існує метод внесення КАС з використанням нового агротехнічного комплексу “РОСА” (рис. 41).

Агротехнічний комплекс “РОСА”

Рис. 41. Агротехнічний комплекс “РОСА”

Стабільні об'єми виробництва КАС, наявність потрібної інфраструктури для зберігання, транспортування і внесення у самих сільгоспвиробників – це ті основні фактори, які і сприятимуть збільшенню використання цього добрива в Україні та підвищенню урожайності і якості сільськогосподарської продукції.

Почасткове внесення КАСу – це дуже прогресивна технологія внесення рідких добрив, яка дає змогу забезпечити рослину азотом в потрібній кількості і в певній фазі вегетаційного розвитку.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси