Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Інтенсивна технологія вирощування пшениці яроїІнтенсивна технологія вирощування жита озимогоІнтенсивна технологія вирощування ячменю озимогоІнтенсивна технологія вирощування ріпаку озимогоІНТЕНСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ОСНОВНИХ ПОЛЬОВИХ КУЛЬТУР
Біологічні особливості пшениці яроїБіологічні особливості озимого житаБіологічні особливості озимого ячменюОзима пшеницяБіологічні особливості ріпаку озимого
 
Головна arrow Агропромисловість arrow Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Інтенсивна технологія вирощування пшениці озимої

Біологічні особливості. Пшениця – холодостійка культура (табл. 22). Характеризується осінньою та весняною вегетацією, потребує для утворення генеративних органів проходження стадії яровизації.

Хмарна погода восени сприяє неглибокому заляганню вузла кущіння та поганому загартуванню, внаслідок чого знижується морозо- і зимостійкість; навесні можливе вилягання посівів; під час наливу зерна зменшується вміст білка в зерні.

У рослин озимої пшениці перший етап органогенезу починається з проростання насіння і закінчується утворенням другого листка. Конус наростання ще недиференційований на окремі органи.

Тривалість цього етапу 20-30 днів. Поки рослини не завершать стадію яровизації, конус наростання, як правило, залишається в стані першого етапу органогенезу. В цей період встановлюється початкова густота рослин.

На другому етапі росте конус наростання за рахунок витягування його верхньої частини. Відсутність нормального співвідношення найважливіших елементів живлення призводить до затримки диференціації конуса на вузли, міжвузля і листки. Ріст стебла, його стійкість до вилягання, таким чином, визначаються дуже рано – умовами росту на другому етапі органогенезу.

На другому етапі з бруньок розвиваються пагони кущіння. Відбувається розвиток вузлових (вторинних) коренів. Залежно від строків сівби і метеорологічних умов, цей етап проходить восени і частково навесні. Тривалість етапу 35-40 днів.

Біологічні особливості пшениці озимої

з/п

Абіотичні фактори і біологічні особливості

Показники

1

2

3

Тепло:

– мінімальна температура проростання насіння, °С

+1+2

- оптимальна температура проростання насіння, °С

+14+16

1.

- мінімальна температура з'явлення сходів

+6+8

- температура, що спричиняє пошкодження сходів, °С

-17-20

- оптимальна температура росту і розвитку, °С

– середньодобова температура для відновлення вегетації, °С

+20+22

+5

Волога:

– оптимальна вологість грунту, %

– кількість вологи в орному шарі фунту для отримання

65-75

2.

дружних сходів, мм

– потрібно для набухання і проростання насіння, %

– транспіраційний коефіцієнт

20-30

59-65

320-450

- критичний період за вологістю

колосіння-

цвітіння

3.

Винос елементів живлення, кг/ц основної та побічної продукції:

– N

3,7-4,0

-Р2O5

1,0-1,3

-К2O

1,8-2,6

4.

Вимоги до реакції фунтового розчину

pH 6,0-7,0

5.

Відношення до світла (довжина дня)

довгого дня

6.

Оптимальна щільність фунту, г/см3

1.1-1,25

7.

Індекс листкової поверхні

Оптимальна площа листкової поверхні на 1 га, тис. м2

4,0-6,0 40-60

8.

Тип кореневої системи

мичкуватий

9.

Заглиблення коренів у фунт, м

Горизонтальне розростання кореневої системи, м

1,5-2,0 1,5

10.

Використання ФАР, %

1,0-1,5 (задовільне) 3,0-4,0 (добре)

11.

Спосіб запилення

самозапильний

12.

Тривалість вегетаційного періоду, днів

– осіннього

– всього

40-60

260-320

Третій етап органогенезу настає, як правило, на самому початку весняної вегетації. Цей етап характеризується витягуванням верхньої частини конуса, наростанням і диференціацією нижньої його ділянки на окремі сегменти, зачатки майбутніх члеників стрижня колоса.

Етапи органогенезу пшениці озимої за шкалою ВВНС

Рис. 45. Етапи органогенезу пшениці озимої за шкалою ВВНС

Чим більше сегментів формується на III етапі, тим більше може бути члеників колосового стрижня, довшим буде колос, більше може утворитись у майбутньому колосків. Добра заправка ґрунту елементами живлення під оранку і ранньовесняне підживлення азотними добривами сприяє збільшенню числа члеників, а отже і колосків у колосі. Довжина і продуктивність колоса зростають також при тривалішому перебуванні рослин на цьому етапі органогенезу.

Четвертий етап збігається з початком виходу рослин в трубку. Це критичний період для озимої пшениці щодо забезпечення вологою і поживними речовинами, які потрібні як для росту вегетативної маси, так і для закладання колоскових горбків. Від них залежить кількість колосків у колосі. Вчасне внесення добрив майже подвоює озерненість колоса, особливо за помірної температури. Після проходження IV етапу збільшити розміри колоса і число колосків у ньому вже неможливо. Підживлення забезпечує також виживання більшої кількості колосоносних синхронно розвинутих стебел.

П'ятий етап збігається за часом з ростом другого міжвузля. Він характеризується початком формування квіток у колоску. В колоску може утворюватись до 7-9 квіткових горбочків. Першими починають диференціюватись колоскові горбочки в середній частині колоса, а потім процес іде вверх і вниз уздовж осі. Добра забезпеченість рослин поживними речовинами, вологою, світловий день тривалістю не менше 13-15 годин за температури 15-20°С забезпечують закладання більшої кількості добре розвинутих квіток в колосках і колосі.

За даними Ф.М. Куперман, якщо при переході до п'ятого етапу підсилити живлення рослин, то можна зменшити розрив в темпах формування двох перших і розміщених вище квіток у колосках. Тоді більше квіток у колоску буде утворювати повноцінне зерно, зросте озерненість колоска і колоса. Коли замість звичайних 2-3 квіток буде нормально розвинуто 4-5 квіток і в них утворяться зернівки, то урожайність зросте вдвічі.

Шостий етап проходить у рослин, коли вони перебувають у фазі стеблування, і співпадає за часом з інтенсивним ростом третього-п'ятого міжвузлів стебла. Він характеризується формуванням маточок, пилкових зерен, зародкового мішка й стовпчика приймочки. В цей період особливо важливе значення має вирівняність стеблостою рослин, а також відсутність бур'янів, які затінюють посіви пшениці. Фосфорні добрива, внесені під оранку, позитивно впливають на формування генеративних органів ще й на шостому етапі. Закінчується диференціація всіх частин колоса.

Сьомий етап співпадає з ростом останніх міжвузлів. Йде інтенсивний ріст у довжину всіх органів колоса. В кінці етапу колос досягає характерних для сорту розміру та форми і міститься у піхві останнього листка. На цьому етапі визначається щільність колоса, яка залежить від метеорологічних умов. В роки з великою кількістю опадів і хмарних днів колос буде більш рихлий, ніж в роки з безхмарними днями і дефіцитом вологи.

Восьмий етап збігається з фенофазою колосіння. На цьому етапі відбувається завершення процесів гаметогенезу і формування колоса, квіток. Продовжує рости найбільше верхнє міжвузля.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси