Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Способи внесення мінеральних добривЕкологічні наслідки застосування високих норм мінеральних і...Норми внесення мінеральних добрив при вирощуванні насіння ріпаку...Виробництво фосфорних добривАгрохімічний напрям НТТП. Оцінювання ефективності застосування...Норми внесення мінеральних добрив при вирощуванні насіння ріпаку...Форми фосфорних добривТехнологія застосування органічних добривФізіолого-гігієнічне значення мінеральних речовин та проблема...Виробництво азотних добрив
 
Головна arrow Агропромисловість arrow Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Нормативи витрат мінеральних добрив на 1 т зерна пшениці, кг діючої речовини*

Забезпеченість грунту елементами живлення

Витрати, кг

N

Р2О5

К20

Низька

зо

20

22

Середня

28

18

20

Підвищена

20

13

16

Висока

17

11

10

Примітка. * За даними інституту агрохімії і грунтознавства НААН

При сівбі в рядки слід обов'язково вносити фосфорні добрива в дозі 10-15 до 20 кг/га д. р. у вигляді гранульованого суперфосфату або комплексних мінеральних добрив (нітроамофоска, амофос, нітрофоска).

В осінній період озима пшениця споживає близько 10 % від загальної кількості азоту. Для нормального росту і розвитку пшениці достатньо, щоб в орному шарі ґрунту запаси мінерального азоту перед сівбою становили 30-40 кг/га. При більш високому забезпеченні рослин азотом (наприклад, при внесенні всієї норми азоту восени), вони переростають, знижується їх зимостійкість та стійкість до хвороб. Крім того, при тривалому знаходженні азотних добрив у фунті, азот втрачається внаслідок денітрифікації, вимивання або площинного змиву.

Азотні добрива доцільно вносити восени під передпосівну культивацію, або при сівбі близько 30 кг/га д. р. у випадках, коли перед сівбою в орному шарі фунту, вміст мінерального азоту (сума аміачного і ніфатного) становить до 30 кг/га. Внесення певної кількості азотних добрив восени теж є виправданим у випадках запізнення з сівбою, коли рослини відстають в рості, якщо не внесено добрив до сівби, або під час сівби виникає необхідність в осінньому підживленні пшениці. Підживлення азотом у пізньоосінній період (за 15-20 днів до завершення вегетації) доцільне також у тому випадку, коли вміст загального азоту в листках пшениці на початку кущіння становить менше 4 %. Поряд з азотними добривами, за необхідності вносять фосфорні і калійні з розрахунку 20-30 кг/га д. р., що посилює ріст і розвиток рослин, сприяє формуванню кращої морфологічної конструкції посіву в осінній період.

Система азотного удобрення озимої пшениці залежно від запланованої врожайності, особливостей росту і розвитку рослин, протікання процесу закладання елементів продуктивності може складатися з дво-, три- і чотириразових підживлень. Перше підживлення (регенеративне) виконують по мерзлоталому фунті, способом розсівання гранульованої форми азотних добрив, на початку весняного відростання рослин (ІІ-ІІІ етап органогенезу, фаза кущіння озимини), використовуючи 30 % від повної норми азоту (N30-60). Воно інтенсифікує процес кущіння, підвищує густоту стеблостою, збільшує кількість члеників колосового стрижня.

Друге підживлення (продуктивне) – ДО 50 % (N40-60) проводять таким же способом на початку виходу рослин у трубку (IV етап органогенезу), для підвищення продуктивності колоса, його озерненості. До підживлення слід внести гербіциди (Гранстар, Діален Супер, Пріма), з метою недопущення засвоєння азоту бур'янами.

Третє (якісне) – в період від фази “прапорцевого” листка і колосіння до початку формування зерна (VII-IX етапи органогенезу) вносять решту азоту, для збільшення тривалості активної діяльності верхніх листків, підвищення інтенсивності фотосинтезу, зростання маси 1000 зерен, підвищення вмісту білка і клейковини. Це підживлення найбільше впливає на якість зерна. Чим пізніше проведено підживлення, тим більше азот впливаг на якість. Застосовують його, розсіюючи гранульовану форму азотного добрива, або обприскуючи посіви водним розчином азотних добрив. В останньому випадку слід використовувати сечовину, оскільки вона не спричинює таких опіків, як аміачна селітра. Підживлення карбамідом можна проводити одночасно із внесенням засобів захисту рослин та мікродобрив.

Слід зазначити, що за високої концентрації водний розчин карбаміду може спричинити опіки. Молоді рослини більш стійкіші до нього, краще використовують азот. Тому у фазі кущіння рекомендується вносити карбамід у дозі 18-20 % до об'єму робочого розчину; на початку виходу рослин в трубку – 10-12 %, на початку колосіння – 5-6 %. Одночасне внесення карбаміду із сірчанокислим магнієм (2,5-5 % концентрацією) зменшує небезпеку опіків рослин карбамідом.

Якщо вирощується сильний або цінний сорт і є можливість одержати сильне зерно, але проведених підживлень недостатньо, тоді проводять додаткове, понад розрахункові норми, високоякісне підживлення розчином сечовини або плаву, при дозі азоту 25-35 кг/га у фазі наливу зерна. Цим підживленням можна підвищити вміст білка на 1-2 % і клейковини – на 2-4 % і більше.

Перше підживлення буде ефективнішим, якщо добрива вносити прикоренево на глибину 4-5 см дисковими сівалками. В такому разі можна застосовувати одночасно і фосфорно-калійні добрива, якщо з якоїсь причини не вся їх доза була внесена до сівби. Питання щодо проведення третього підживлення спірне й донині. Ефективність використання азоту з туків у цьому підживленні знижується, тому цей захід недоцільний у зонах з недостатнім зволоженням та в роки з посушливою погодою в цей період. Отже, у степових богарних районах усю розрахункову кількість добрив слід використати в першому, або першому і другому підживленнях, враховуючи стан розвиненості посівів та величину загальної норми азоту.

У зв'язку із ростом урожайності і збільшенням виносу різних елементів живлення з ґрунту, значно зростає роль мікроелементів. Марганець, мідь, цинк, бор, молібден та ін. є каталізаторами багатьох ферментних процесів у рослинній клітині, покращують обмін речовин і позитивно впливають на урожай і якість зерна. Застосовують їх для передпосівної обробки насіння та позакореневого підживлення в період вегетації.

Для передпосівної обробки насіння використовують такі види мікродобрив: Реаком Плюс (3-4 л/т насіння), Віталист (2,5-10 л/т), Альфа Гроу (1,2-2,5 л/т) та інші, а також регулятори росту рослин із мікроелементами (Гумісол – 15 л/т насіння, Радостим – 250 мл/т, Реастим – 5-8 л/т). Для позакореневого підживлення в період вегетації можна використовувати ці ж препарати, а також Еколист Стандарт (3- 5 л/га), Еколист Мікро Універсальний (1-3 л/га), Нутрівант Плюс зерновий (4 кг/га), Вуксал Мікроплант (1 л/га) та інші. Для більш кращого проникнення мікродобрив в рослину, підвищення їх ефективності доцільно додавати карбамід.

Підготовка насіння до сівби. Сівба (строки і норми)

При підготовці насіння до сівби обов'язковим заходом є протруювання насіння високоефективними універсальними препаратами: Вітавакс 200 ФФ (2,5-3,0 л/т), Ламардор (0,15 л/т), Дивіденд Стар (1,0-1,5 л/т), Байтан Універсал (2 кг/т) та інші. При протруюванні насіння доцільно добавляти до робочого розчину біостимулятори (вмістим, агростимулін, гумісол), які забезпечують приріст урожаю 0,3-0,5 т/га.

Для сівби необхідно використовувати відкаліброване насіння. Доведено, що нерівномірно відкаліброване насіння створює цілий ряд, на перший погляд непомітних, але досить серйозних проблем. Нерівномірне за розміром і масою насіння обумовлює: нерівномірну норму його висіву (при однаковому відкритті висівної котушки його потрапить в насіннєпровід більше), нерівномірне нанесення протруйників; нерівномірний вертикальний і горизонтальний розподіл у ґрунті і, що найголовніше, нерівномірний ріст і розвиток сходів, тому що рослини, отримані з дрібного насіння, програють видову конкуренцію, зменшуючи загальну продуктивність агроценозу. До речі, в ПСП "Радівське" Калинівського району Вінницької області, яка є лідером серед АПК області, не висівають насіння пшениці з масою 1000 зерен менше 45 грам.

Дуже важливе і часто вирішальне значення для успішної перезимівлі та високої продуктивності озимої пшениці має своєчасна сівба. Тільки при сівбі в оптимальні строки рослини, можуть повністю використати всі необхідні фактори для свого росту і розвитку. Відхилення від оптимальних строків сівби призводить до зниження урожаю на 0,6-0,9 т/га, а в окремі роки –1,5 т/га і більше.

Строки сівби мають значний вплив на формування продуктивної конструкції посіву, перезимівлю рослин, фітосанітарний стан і, як результат, на продуктивність культури. Не дивлячись на те, що досвід вирощування озимої пшениці упродовж декількох останніх років переконливо свідчить на користь дещо пізніших строків сівби, максимальні врожаї (понад 7,0 т/га) формуються при сівбі в оптимальні строки.

Критерієм визначення оптимального строку сівби має бути наступний: на час зупинення осінньої вегетації рослини озимої пшениці повинні добре розкущитися, утворивши 2-3 синхронно розвинутих пагони, і знаходитися на П етапі органогенезу, із вмістом цукрів у вузлі кущіння понад 25 %. Такі параметри забезпечуються тоді, коли озимина восени вегетуе близько 50 днів. Строки сівби визначаються у кожному конкретному випадку, беручи до уваги режим зволоження грунту, особливості сорту, попередники, організаційно-господарські можливості. Для південних районів Вінницької області оптимальними вони будуть з 18 до ЗО вересня; центральних – з 15 до 27 вересня; західних та північних – з 10 до 25 вересня. В будь-якій із вказаних ситуацій допустимим є посів озимої пшениці до 5 жовтня.

Чим теплішими за достатнього зволоження будуть вересень – жовтень, тим більш оптимальні строки сівби будуть зміщуватись у бік пізніх, і навпаки. Але при цьому, слід пам'ятати, що дефіцит вологи в цей період здатний перетворити на пізній будь-який строк сівби.

Пізні строки сівби (після 5 жовтня) є ризикованими, особливо якщо погодні умови зимового періоду будуть близькими до норми, а весна прохолодна і посушлива. За таких умов, пізні посіви не встигнуть розкущитися, сформувати нормальну вторинну кореневу систему, що негативно вплине на рівень врожайності.

Враховуючи специфіку сортів, їх біологічні особливості може бути наступна послідовність сівби. Спершу необхідно розпочинати сівбу з гірших за агрофоном, але добре підготовлених, удобрених попередників (конюшина, кукурудза на зелений корм і силос, однорічні трави, зернобобові), сортами типу Альбатрос одеський, Українка одеська, Одеська 267, Донецька 48, Коломак 5 та ін. При настанні оптимальних строків, приступити до сівби на удобреному чорному пару сортами Одеська 162, Красуня одеська, Ніконія, Селянка, Ятрань 60, Лада одеська, Прима одеська, Знахідка одеська, Миронівська 65 та іншими. Під кінець висівають сорти інтенсивного типу з високою кущистістю після попередників, підготовка яких затримується.

Для одержання стабільних, гарантованих урожаїв сортів озимої пшениці, обов'язково слід уникати ранніх строків сівби (до 2-5 вересня) і пізніх (після 5 жовтня), а також проведення сівби на площах, неякісно підготовлених та з недостатніми запасами продуктивної вологи в грунті.

Норма висіву насіння

В основі розрахунків норми висіву повинна лежати необхідність отримання густоти сходів в межах 400 штук на 1 м2 для сортів з низьким коефіцієнтом кущіння, а для сортів, що інтенсивно кущаться, 350-380 шт/м2. За розбіжності між показниками лабораторної схожості та енергії проростання на 10% і більше – норму висіву збільшують на 8-10%.

Дані науково-дослідних установ та досвід передових господарств свідчать про те, що при якісній підготовці Грунту, виконанні сівби в оптимальні строки, достатніх запасах вологи та елементів живлення, дотримання регламентів при подальшому догляді, оптимальна норма висіву для більшості сортів становить 4,5-5,5 млн./га схожих насінин. Посіви у більш ранні строки від оптимальних потребують зменшення норми висіву, а у більш пізні – збільшення на 0,5–1,0 млн. шт./га.

Окрім вищезгаданих позицій, норму висіву насіння збільшують на 10-20% за таких обставин: 1) після поганих попередників (кукурудзи, круп'яних культур, інших непарових попередників); 2) при висіві напівкарликових сортів; 3) при запізненні з сівбою; 4) за дефіциту вологи та елементів живлення в ґрунті.

Технологія сівби

При виконанні сівби необхідно рівномірно за глибиною та довжиною рядка розмістити насіння в добре розпушений і зволожений дрібногрудкуватий посівний шар ґрунту. Ці вимоги забезпечуються при якісному виконанні передпосівної культивації, відповідному регулюванні сівалки та швидкості руху агрегату. Оптимальна глибина загортання насіння 4–5 см. Її збільшують на 1-2 см. за умов дефіциту вологи в посівному шарі ґрунту і зменшують у випадках висіву насіння обробленого байтаном, а також напівкарликових сортів. Після сівби, в умовах дефіциту вологи, за необхідності поле прикочують котками.

Основні вимоги при виконанні сівби: 1) прямолінійність рядків; 2) однакова ширина міжрядь; 3) рівномірне розміщення насіння на задану глибину і за довжиною рядка; 4) відсутність просівів і надмірного перекриття на стиках суміжних проходів сівалки; 5) додержання заданої норми висіву.

При сівбі обов'язково залишають технологічну колію завширшки 1350 мм, яка в подальшому дасть змогу більш якісно здійснювати догляд за посівами – вносити добрива, засоби захисту рослин. Технологічну колію використовують у разі відсутності GPS.

Догляд за посівами

Після сівби, коли ґрунт недостатньо зволожений і грудкуватий, посіви обов'язково прикотковують.

Догляд за посівами слід розпочинати відразу ж після сходів озимої пшениці, систематичне проведення обстеження посівів, з метою виявлення пошкодження рослин шкідниками і ураження хворобами та проведення хімічної боротьби з ними за допомогою рекомендованих пестицидів.

Восени, до настання морозів, для захисту посівів від мишовидних гризунів (при заселенні більше 3-5 колоній на 1 га), в жилі нори розкладають отруєні принади роденфосу, брикети шторму, бакгероденциду.

Для контролю за станом перезимівлі озимої пшениці в установленому порядку відбирають моноліти або зразки для відрощування рослин.

Першим прийомом догляду в ранньовесняний період за озимою пшеницею, яка добре збереглася після перезимівлі, є підживлення азотними добривами. Доцільність його проведення та дозу азоту визначають залежно від часу відновлення вегетації та даних агробіологічного контролю.

Кількість підживлень азотом і їх доцільність встановлюють конкретно для кожного поля, враховуючи стан посівів, біологічні особливості сорту, попередник, родючість грунту та результати рослинної діагностики.

У процесі догляду за посівами озимої пшениці проводять захист її від шкідників та хвороб. Основою забезпечення ефективного контролю чисельності та поширення шкодочинних об'єктів має бути застосування інтегрованої системи, що поєднує в собі комплекс агротехнічних, організаційно-господарських, хімічних та інших заходів. При цьому, слід пам'ятати, що будь-яке спрощення або фрагментарне використання окремих її елементів, різко знижує її ефективність і неминуче веде до надмірного застосування пестицидів, що в сучасних умовах є вкрай небажаним.

Через істотне потепління та ряд антропогенних факторів, чисельність шкідників значно зросла і в більшості своїй перевищує допустимі пороги шкодо-чинності. Також істотно активізувався розвиток хвороб.

Сучасний асортимент пестицидів для обробки насіння дає можливість широкого вибору найефективніших композицій. Однак, при цьому існують певні ризики. Відомо, що інфекція, яка потенційно загрожує молодим проросткам, може знаходитись як на поверхні насіння (базидіоспори твердої сажки, макроспори фузаріозу колоса), в середині насінини (мікроміцелії летючої сажки), так і в ґрунті (збудники кореневих гнилей тощо). Токсична дія більшості препаратів спрямована проти найголовніших хвороб і є досить тривалою. Разом з тим, із подовженням строків осінньої вегетації у зв'язку із потеплінням, термін захисної дії деяких із них є недостатнім. Так, наприклад, Вітавакс 200 ФФ, до складу якого входить, окрім карбоксилу, тірам (колишній ТМТД), справляє захисну дію проти ґрунтових патогенів 20-23 дні. Отже, потрапивши з насінням у ґрунт, скажімо, 15-20 вересня, 5-15 жовтня фунгіцид вже не може досить надійно захищати молоду кореневу систему. В той же час, гриби роду Fusarium (особливо F. oxispoivm) – найактивніші та найпоширеніші збудники кореневих гнилей, зберігають патогенну активність до кінця жовтня.

Протягом останніх двох років, науково доведена і апробована передовими господарствами висока ефективність проти комплексу хвороб нового фунгіциду для протруювання насіння – Ламардору 400 FS т.к.с. Значно перевищуючи Раксіл Ультра FS т. к. с. та його аналоги за вмістом тебуконазолу, препарат містить нову діючу речовину – протіоконазол (25%), яка стимулює спочатку розвиток кореневої системи, дещо гальмуючи при цьому ріст і розвиток стебел, що надзвичайно важливо для подальшої вегетації рослин і їх посухо- та зимостійкості. Застосування Ламардору значно зменшує надмірне переростання надземної вегетативної маси за ранніх строків сівби. Норма витрати препарату – 250 г на тонну насіння.

За оптимально ранніх строків сівби (до 20 вересня) зростає ризик пошкодження сходів злаковими мухами, а в південних районах – личинками хлібної жужелиці. Велику загрозу сходам озимих створюють також дротяники і особливо озима совка, чисельність якої через потепління та розбалансування інтегрованого захисту різко зросла.

Нагадаємо, що чисельність шкідливого ентомокомплексу можна істотно регулювати за допомогою агротехніки. Так, внесення в рядки при посіві, або під культивацію мінеральних добрив справляє потужний депресивний вплив на шкідників, що мешкають у ґрунті, насичуючи грунтовий розчин солями та випарами аміаку та кислот. Крім того, хлор, що міститься у хлористому калію, має пряму токсичну дію на ентомофауну. Встановлено, що азотні добрива, насичуючи клітинний сік рослин нітратами, роблять його менш придатним для живлення шкідників. За даними Центру наукового забезпечення, внесення під озиму пшеницю N60P60K60 зменшує чисельність дротяників у 2 рази.

Зміщення в часі строків сівби в бік більш пізніх, а також заробка у грунт падалиці та пирію, дає можливість значно зменшити ризик пошкодження посівів озимої пшениці злаковими мухами, особливо гессенською, яка, як відомо, живе лише 4-5 днів.

Найбільш ефективним протидіючим заходом проти шкідливого ентомокомплексу є хімічний метод. Він може бути реалізований як шляхом нанесення інсектициду на насіння, так і шляхом обприскування сходів. Перший має ряд істотних переваг: екологічно набагато безпечніший; економічно дешевший; гарантує тривалий та надійний захист за будь-яких погодних умов. Відтак, насіння слід обробити (в композиції із фунгіцидами) одним із препаратів (наводимо в порядку, починаючи із найбільш ефективних): Круізер (д. р. тіаметоксам) – 0,8 кг.; Промет (д. р. фуратіокарб) – 2,0 кг.; вітчизняний протруйник рубіж (д. р. димстоат) – 2,0 кг на 1 тонну насіння. Круізер має істотну перевагу над іншими, а саме – екологічно безпечніший і справляє більш тривалу (до 45 днів) захисну дію.

Потрібно обстежити посіви озимої пшениці на предмет присутності на них яйцекладок, пам'ятаючи при цьому, що шведські мухи (вівсяна і ячмінна) відкладають яйця у фазі першого – другого листка за колеоптиль або листкову піхву, що прикриває молоденьке стебельце; гессенська – на поверхню листка, розміщуючи їх ланцюжком. Через 4-7 днів можлива поява личинок. Шкодочинність злакових мух дуже висока, найбільш небезпечним є пошкодження ембріональних тканин. При необхідності, обприскування слід оперативно провести (до зниження температури повітря нижче + 12°С) наступними препаратами: Бі-58 новий к. е., Данадим 400 к.е., Балатон, Золон – 1,5кг/га; Децис 2,5 %к.е. – 0,2 кг/га; Децис Профі в.р. – 0,04 кг/га; Карате 050 ЕС к. е. – 0,2 кг/га; Фастак 10 % к. е., або його вітчизняний аналог Циклон к. е. – 0,15 кг/га. Якщо в посівах присутні личинки хлібної жужелиці (більше 2–4 особин на 1 м2) – слід внести до суміші препарат, що містить диазинон (Базудин 60 % Е¥ в.е. – 1,5– 1,8 кг/га).

Збирання врожаю. Збирання озимої пшениці, вирощеної за інтенсивною технологією, проводиться прямим комбайнуванням, при досягненні повної стиглості, коли вологість зерна становить 14–18%.

Згідно даних Регіонального центру наукового забезпечення (2000), інтенсивна технологія вирощування озимої пшениці забезпечує: •врожайність 6,0-8,0 т/га, вміст клейковини в зерні 28-34%; •чистий прибуток -1,8 тис./га;

• рентабельність – 90%.

Можлива для великотоварного виробництва, економічно сильних господарств за наявності достатніх об'ємів енергетичних, матеріальних і фінансових ресурсів, високої культури землеробства, технологічної дисципліни та наявності висококваліфікованих спеціалістів.

У той же час інтегрована (проміжна) технологія вирощування пшениці передбачає використання:

• насіння І-III репродукції переважно пластичних сортів, типу Поліської 90, Миронівської 61, Миронівської 65 та інших;

• кращих та задовільних попередників;

• поверхневих, плоскорізних обробітків та оранки;

• підтримуючих доз мінеральних добрив: 10-15 кг/га д. р. !ЧРК при сівбі в рядки та 30-45 кг/га азоту в перше раннє підживлення;

• сівбу з 10 до 25 вересня, нормою висіву 5,0-5,5 млн. шт./га; • протруювання насіння з використанням типових протруйників;

• в боротьбі з бур'янами дешевих гербіцидів типу 2,4Д, фунгіцидів на прапорцевому листку;

• збирання врожаю прямим комбайнуванням або роздільним способом.

Дана технологія забезпечує:

• врожайність 4,0 т/га, вміст клейковини 23–25%;

• чистий прибуток -1200 грнУга;

• рентабельність -100%.

Можлива для переважної більшості господарських формувань за умови обмежених об'ємів енергетичних, матеріальних та фінансових ресурсів.

Екстенсивна іпримітивна) технологія вирощування озимої пшениці передбачає:

• використання задовільних попередників, включаючи стерньові; • застосування переважно оранки на глибину 20-22 см.; • використання насіння низьких та масових репродукцій пластичних сортів типу Поліської 90;

• протруювання насіння дешевими протравниками контактної дії; • сівбу наприкінці вересня – початку жовтня з нормою висіву 5,5–

6,0 млн. шт./га;

•мінеральні добрива не вносяться або вносяться лише в рядки в нормі 10 кг/га діючої речовини;

•проведення ранньовесняного боронування;

•збирання – роздільним способом.

Технологія забезпечує:

•врожайність 2,0-2,5 т/га, вміст клейковини в зерні 18-22%;

•чистий прибуток – 450-500 грн./га;

•рентабельність – 58-64%.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси