Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Інтенсивна технологія вирощування ячменю озимогоІнтенсивна технологія вирощування ріпаку озимогоІнтенсивна технологія вирощування пшениці озимоїІНТЕНСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ОСНОВНИХ ПОЛЬОВИХ КУЛЬТУРІнтенсивна технологія вирощування проса
Біологічні особливості озимого ячменюБіологічні особливості пшениці озимоїБіологічні особливості ріпаку озимогоОзимі хлібаБіологічні особливості бур'янів
 
Головна arrow Агропромисловість arrow Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Інтенсивна технологія вирощування жита озимого

Біологічні особливості можна згрупувати у вигляді таблиці 25. Жито менш вимогливе до умов вирощування, ніж пшениця.

У жита добре розвинена коренева система, яка проникає на глибину 1,5-2 м й здатна засвоювати фосфор і калій з важкорозчинних сполук.

Вузол кущіння у жита формується ближче до поверхні ґрунту, ніж у пшениці (1,7-2 см), частіше формує 2-3 вузли кущіння.

Біологічні особливості озимого жита

з/п

Абіотичні фактори і біологічні особливості

Показники

Тепло:

– мінімальна температура проростання насіння, °С

– оптимальна температура проростання насіння, °С

– мінімальна температура з'явлення сходів

– температура, що спричиняє пошкодження сходів, °С

– оптимальна температура росту і розвитку, °С

– середньодобова температура для відновлення вегетації, °С

+0,5+2

+6+12

+3+5

–28-35

+20+22

+3+4

2.

Волога:

• оптимальна вологість грунту, %

–кількість вологи в орному шарі грунту для отримання дружніх сходів, мм

– потрібно для набухання і проростання насіння, %

– транспіраційний коефіцієнт

– критичний період за вологістю

65-75

20-30

64-78

340-450

колосіння-

цвітіння

3.

Винос елементів живлення, кг/ц основної та побічної продукції:

– N

– P2O5

3,1

1.37

– К2O

2,6

4.

Вимоги до реакції грунтового розчину

рН 5,3-6,5

5.

Відношення до світла (довжина дня)

довгого дня

6.

Оптимальна щільність ґрунту, г/см3

1,1-1,25-на чорноземах;

1,2-1,3 на сірих лісових

7.

Індекс листкової поверхні

Оптимальна площа листкової поверхні на 1 га, тис. м2

4,0-6,0 40-60

8.

Тип кореневої системи

мичкуватий

9.

Заглиблення коренів у грунт, м Горизонтальне розростання кореневої системи, м

1,5-2,0 1,5

10.

Використання ФАР, %

1.0- 1,5 (задовільне)

3.0- 4,0 (добре)

11.

Спосіб запилення

– просторова ізоляція між сортами, м

перехресний

200-500

12.

Тривалість вегетаційного періоду, днів

– осіннього

– всього

40-60

240-260

Глибина залягання верхнього вузла кущіння менше залежить від глибини сівби. Висота рослин жита – 90-200 см, воно схильне до вилягання. Жито менш чутливе до кислотності ґрунту, тому його можна вирощувати на малопридатних для пшениці піщаних підзолистих ґрунтах. Але кращими є родючі структурні чорноземи і сірі лісові грунти середнього та легкого суглинкового механічного складу. Погано росте жито на важких глинах, заболочених, засолених грунтах.

Технологія вирощування

Сучасні сорти озимого жита: На зелений корм рекомендується вирощувати сорт Харківське 55, на зерно – Харківське 95, Харківське 98, Боротьба, Слобожанець, Юр'ївець, Верхняцьке 94, Дозор, Синтетик 38, Сіверець і Хамарка.

Місце культури в сівозміні. Найкращими попередниками для озимого жита інтенсивного типу є багаторічні трави на один укіс, озимі та кукурудза на зелений корм і силос, вико-вівсяні суміші на зелений корм і сіно, горох на зерно, озима пшениця. Добрими попередниками є ріпак, гречка, ранні сорти картоплі. При вирощуванні жита слід враховувати можливість вилягання посівів високорослих сортів при розміщенні їх після багаторічних трав на родючих ґрунтах. У такому разі ці попередники доцільніше використовувати під озиму пшеницю, а озиме жито сіяти після інших рекомендованих попередників.

Обробіток ґрунту аналогічний обробітку грунту під озиму пшеницю.

Під озиме жито після непарових попередників застосовують, як правило, поверхневий або мінімальний обробіток грунту. Проводять його дисковими знаряддями, чизельними або шюскорізними культиваторами, або комбінованими агрегатами.

Після збирання попередньої культури без розриву в часі проводять обробіток ґрунту на глибину 6-8 см дисковими лущильниками ЛДГ-15, ЛДГ-20 і вносять мінеральні добрива. В залежності від фітосанітарного стану поля і механічного складу ґрунту, здійснюють поверхневий обробіток важкими дисковими боронами типу БДТ-7, БД-10 або мілкий безполицевий (безполицеве розпушування) чизель-культиваторами (КЧП-5,4, КЧП-7,2, АПЧ-2,5, АПЧ-4,5) або плоскорізами (КГШІ-9, КПШ-5, КПГ-2,2, КПГ-250) в агрегаті з БІГ-3 і ЗККШ-6А.

Удобрення. Озиме жито, на відміну від інших злакових культур, має потужнішу кореневу систему, тому інтенсивніше поглинає поживні речовини з ґрунту.

Мінеральні добрива вносять під основний обробіток ґрунту, в рядки і в підживлення. Вирощування озимого жита на високому фоні добрив призводить до вилягання. Залежно від типу грунту норми повних мінеральних добрив становлять від 45 до 90кг/га азоту, фосфору і калію. Більш високі дози добрив вносять при сівбі жита після стерньових попередників, при вирощуванні короткостеблових тетраплоїдних сортів, які стійкіші проти вилягання. Після кукурудзи під жито вносять підвищені норми азотних добрив, а після багаторічних трав, гороху, навпаки, їх зменшують.

Калійні добрива повною дозою, фосфорні у кількості 80-85 % норми вносять під основний обробіток, решту 15-20 % фосфору – в рядки під час сівби, оскільки вони найбільш інтенсивно використовуються рослинами в перший місяць вегетації.

Максимальне використання азоту припадає на періоди кущіння – вихід в трубку, стеблування (III-VII етапи органогенезу), тому застосовують його переважно у вигляді прикореневого підживлення у ранньовесняний період.

Підготовка насіння до сівби. Сівба (строки і норми). Для сівби використовують кондиційне насіння рекомендованих сортів високих репродукцій. Протруювання насіння є обов'язковим профілактичним заходом, який зменшує ураження проростків грибковими хворобами.

Найбільш ефективними протруйниками є Вітавакс 200 ФФ (2,5-3.0 л/т), Байтан універсал (2,0 л/т), Вінцит (2,0 л/т), Фундазол (2,0-3.0 кг/т) та інші.

Для створення сприятливих умов росту і розвитку жита в осінній період, запобігання його переростання та зниження морозостійкості, його слід сіяти у другій половині рекомендованих оптимальних строків сівби озимої пшениці. У цьому разі сума ефективних температур, до настання постійного похолодання (4-5°С), досягне оптимальної для жита величини (500-550 °С), за якої формуються найбільш стійкі проти несприятливих умов зимівлі рослини (мають по 3-5 пагонів). З урахуванням конкретних умов вирощування в умовах Лісостепу, озиме жито краще зимує при сівбі в третій декаді вересня. Спочатку слід висівати диплоїдні сорти, а також жито, яке буде розміщене після гірших попередників.

Основний спосіб сівби – звичайний рядковий, із залишенням технологічних колій. Норма висіву залежить від ґрунтово-кліматичних умов, строків сівби, попередників, системи добрив та біології сорту.

Норма висіву диплоїдних сортів 5,0-5,5 млн. схожих зерен на 1 га, тетраплоїдних сортів повинна бути на 0,5-1,0 млн./га зерен меншою.

У степових регіонах оптимальна норма складає 3,5-4,0 млн. схожих насінин на 1 га. Глибина загортання повинна складати 3-4 см, на легких фунтах – 5-6 см, при сухій погоді – 6-7 см.

Догляд за посівами. Після сівби поле обов'язково прикочують кільчасто-шпоровими котками ЗККШ-6.

Для захисту сходів від озимої совки, хлібних жужелиць та злакових мух, при пороговому заселенні ними, проводять обприскування посівів тими ж препаратами, що й озиму пшеницю. Восени проводять боротьбу з мишовидними гризунами. Для попередження вилягання посівів озимого жита ефективним є застосування ретардантів, які вносять у фазі трубкування (V-VІ етапи органогенезу).

Жито добре протистоїть бур'янам, тому потреба в застосуванні гербіцидів на високопродуктивних посівах практично не виникає.

Боротьбу з хворобами та шкідниками проводять за такою ж схемою, як і озимої пшениці.

Збирання врожаю. Жито збирають прямим комбайнуванням у фазі повної стиглості, коли вологість зерна становить 14-15 %. Необхідно мати на увазі, що ця культура дуже схильна до вилягання, осипання і проростання зерна, тому його збирають в короткі строки (за 5-8 днів). На токах господарств зерно відразу ж доводять до базисних кондицій.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси