Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Інтенсивна технологія вирощування жита озимогоІнтенсивна технологія вирощування ріпаку озимогоІнтенсивна технологія вирощування пшениці озимоїІНТЕНСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ОСНОВНИХ ПОЛЬОВИХ КУЛЬТУРІнтенсивна технологія вирощування проса
Біологічні особливості озимого житаБіологічні особливості пшениці озимоїБіологічні особливості ріпаку озимогоОзимі хлібаБіологічні особливості бур'янів
 
Головна arrow Агропромисловість arrow Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Інтенсивна технологія вирощування ячменю озимого

Біологічні особливості.

Біологічні особливості озимого ячменю

з/п

Абіотичні фактори і біологічні особливості

Показники

Тепло:

– мінімальна температура проростання насіння, °С

+2+3

- оптимальна температура проростання насіння, °С

+6+12

1.

- мінімальна температура з'явлення сходів

+3+5

- температура, що спричиняє пошкодження сходів, °С

-12-13

- оптимальна температура росту і розвитку, °С

– середньодобова температура для відновлення вегетації, °С

+16+20

+4+5

Волога:

– оптимальна вологість ґрунту, %

65-75

2.

- кількість вологи в орному шарі ґрунту для отримання дружніх сходів, мм

20-30

- потрібно для набухання і проростання насіння, %

– транспіраційний коефіцієнт

58-60

300-450

- критичний період за вологістю

колосіння-

цвітіння

3.

Винос елементів живлення, кг/ц основної та побічної продукції:

2,5

-Р2О5

1,1

-К20

1,75

4.

Вимоги до реакції ґрунтового розчину

рН 6,0-7,5

5.

Відношення до світла (довжина дня)

довгого дня

1,1-1,25-на

6.

Оптимальна щільність ґрунту, г/см3

чорноземах; 1,2–1,3 на

сірих лісових

7.

Індекс листкової поверхні

4,0-6,0

Оптимальна площа листкової поверхні на 1 га, тис. м2

40-60

8.

Тип кореневої системи

мичкуватий

9.

Заглиблення коренів у грунт, м

1,0

Горизонтальне розростання кореневої системи, м

0,9

10.

Використання ФАР, %

1,0-1,5 (задовільне) 2,0-3,0 (добре) 1

11.

Спосіб запилення

самозапильний

12.

Тривалість вегетаційного періоду, днів

– осіннього

– всього

30-40

220-240

Озимий ячмінь менш вимогливий до ґрунтів, ніж озима пшениця, проте його вирощування значно лімітується кліматичними умовами – найменш морозо- і зимостійкий серед хлібних озимих культур.

Він поширений у регіонах із теплими зимами. Північна межа вирощування озимого ячменю в Україні проходить через Львівську, Тернопільську, Вінницьку, Луганську області. Він пошкоджується навіть при температурах мінус 12-13°С , якщо вона триває довго на такому рівні. Завдають шкоди ячменю глибокі зимові відлиги і ранньовесняні похолодання, оскільки при настанні теплих днів він швидко починає відростати (табл. 26).

Восени може виходити в трубку, після чого морозо- і зимостійкість різко знижується. Багато сортів ячменю є дворучками і вони встигають пройти стадію яровизації при осінній, зимовій та весняній сівбі. Пояснюється це тим, що стадія яровизації триває 30-40 днів.

Технологія вирощування

Сучасні сорти: Луран, Основа, Достойний, Трудівник, Ковчег, Метелиця, Морозко, Борисфен, Абориген, Селена стар та інші.

Місце культури в сівозміні. Озимий ячмінь характеризується невисокою вимогливістю до попередників. Кращими серед них у сівозміні с чисті або зайняті пари, багаторічні й однорічні трави, зернові бобові культури, кукурудза на зелений корм і силос. Проте, після цих попередників у першу чергу розміщують озиму пшеницю, тому для ячменю залишаються ті просапні культури, які рано збирають: кукурудза на силос і зелений корм, окремі види овочевих культур. За умови інтегрованого захисту від хвороб і шкідників, для нього непоганим попередником є також озима пшениця.

Обробіток ґрунту такий самий, як і під озиму пшеницю.

Удобрення. Озимий ячмінь добре реагує на внесення мінеральних добрив, особливо азотних. Це пов'язано з його інтенсивним кущінням і наростанням вегетативної маси та коротким періодом активного засвоєння поживних речовин з ґрунту. Мінеральні добрива в Лісостепу вносять у середньому по 45-60 кг/га усіх елементів живлення. Фосфорні добрива до 90% від норми та повну норму калійних добрив використовують під основний обробіток ґрунту, близько 10 % фосфорних добрив – у рядки під час сівби ячменю. Азотні добрива вносять при розміщенні ячменю після кукурудзи, стерньових попередників у два прийоми: половину норми – до сівби, іншу половину – в підживлення навесні на II етапі органогенезу; після зернобобових – повну норму у весняне підживлення у фазі кущіння (II етап органогенезу).

При дефіциті мінеральних добрив, їх доцільно використовувати для припосівного внесення в рядки у вигляді комплексних добрив у дозі 10-15 кг д. р. NPK. Озимий ячмінь непогано використовує післядію мінеральних та органічних добрив. Добре реагує на внесення мікроелементів. Особливо ефективним є використання мікроелементів на хелатній основі, які легко засвоюються рослинами. До таких відносяться: Еколист, Реаком, Вуксал, Нутрівантта інші.

Підготовка насіння до сівби. Сівба (строки і норми). Обов'язковим заходом при допосівній підготовці насіння повинно бути протруювання його високоефективними препаратами: Вітавакс 200 ФФ (2,5-3,0 л/т), Дивіденд стар (1,0-1,5 л/га) та іншими. Насіння цими препаратами можна обробляти за 2 тижні до сівби.

Встановлено, що озимий ячмінь найкраще розвивається і витримує несприятливі умови зимівлі при сівбі через 10-12 днів після висівання озимої пшениці або під кінець оптимальних строків її сівби. Типово озимі сорти ячменю слід висівати на 5-7 днів раніше, ніж сорти "дворучки" (Основа, Достойний), яким властиве сильне переростання. Для типово озимих сортів ячменю оптимальними строками сівби у Лісостеповій зоні вважається 20-30 вересня.

Сіють озимий ячмінь звичайним рядковим способом із залишенням технологічних колій. Застосовують також вузькорядну й перехресну сівбу. Норма висіву на родючих і добре підготовлених фунтах з достатньою кількістю вологи може бути на рівні 3,5 млн. шт. сх. насінин/га. При запізненні із сівбою та погіршенні умов вирощування, норму висіву збільшують до 4,0-5,0 млн./га (400- 500 насінин/м2). Середня глибина загортання насіння повинна складати 3-6 см.

Догляд за посівами. Після сівби озимого ячменю поле слід закоткувати котками типу ЗККШ-6.

Для боротьби з мишовидними гризунами восени, до настання морозів у жилі нори розкладають отруєні принади з роденфосу, застосовують шторм або бактероденцид.

Для контролю за станом перезимівлі озимого ячменю в установленому порядку відбираються моноліти або зразки для відрощування рослин.

Після відновлення весняної вегетації проводять підживлення посівів азотом.

Забур'янені посіви озимого ячменю у фазі кущіння обробляють гербіцидами групи 2,4-Д та іншими препаратами.

Озимий ячмінь часто уражується борошнистою росою, іржею, смугастим гельмінтоспоріозом, сажковими та вірусними хворобами. При появі перших ознак захворювання посіви обробляють високоефективними фунгіцидами.

Для запобігання вилягання рослин, посіви слід обробити ретардантами Хлормекватхлоридом, Композаном та іншими на ПІ-ІУ етапах органогенезу.

Збирання врожаю. Серед зернових колосових культур озимий ячмінь достигає найраніше. Збирають ячмінь, за інтенсивною технологією вирощування, прямим комбайнуванням. Збирання розпочинають при вологості зерна 14–17 %. Запізнення зі збиранням призводить до великих втрат урожаю.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси