Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
ІНТЕНСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ОСНОВНИХ ПОЛЬОВИХ КУЛЬТУРІнтенсивна технологія вирощування просаІнтенсивна технологія вирощування квасоліІнтенсивні та індустріальні технології вирощуванняІнтенсивна технологія вирощування нуту
Біологічні особливості бур'янівБіологічні, продуктивні і породні особливості кізБіологічні особливості овецьБіологічні особливості нутуБіологічні особливості чини
 
Головна arrow Агропромисловість arrow Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Інтенсивна технологія вирощування ячменю ярого

Біологічні особливості. Ярий ячмінь друга зернова культура за площами посіву в Україні, після озимої пшениці.

В умовах гострої посухи запліднення відбувається до виколошування або взагалі може і не відбутися (табл. 28).

В ячменю кущіння необмежене стадійно й пагоноутворення за інтенсивного зволоження може продовжуватися тоді, коли перші пагони досягай повної стиглості. Внаслідок цього в дощову погоду достиглий стеблостій заростає пагонами пізнього кущіння.

Технологія вирощування

Сучасні сорти. Сортовий склад слід формувати залежно від цілей вирощування. Для пивоварних цілей краще вирощувати дворядні ячмені сортів: Незабудка, Вінницький 28, Каштан, Подолян, Неофіт, Терен, Командор, Всесвіт, Набат, Лофант, Аскольд, Соборний, Екзотик, Зоряний, Одеський 115, Персей, Галактик, Гонор, Джерело, Едем, Табора та ін. Для кормових і продовольчих – Адапт, Дніпровський 257, Донецький 14, Карат, Геліос, Лотос, Південний, Папідум 107, Фенікс та інші.

Останніми роками різко збільшується використання зерна ярого ячменю для виробництва пива. До зони заготівлі пивоварного ячменю належать Вінницька, Волинська, Житомирська, Івано-Франківська, Київська, Львівська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська та Чернівецька області. Для виготовлення пива використовують ячмені різновидності nutans тобто дворядні, що мають вищий відсоток вирівненості зерна. Потреби пивоварного виробництва стимулюють створення нових високопродуктивних сортів ячменю стійких до вилягання, ураження найбільш поширеними хворобами: борошнистою росою, смугастим гельмінтоспоріозом, карликовою іржею, темно-бурою плямистістю, летючою сажкою.

Біологічні особливості ярого ячменю

з/п

Абіотичні фактори і біологічні особливості

Показники

Тепло:

– мінімальна температура проростання насіння, °С

+1+3

- оптимальна температура проростання насіння, °С

+17+20

і.

- мінімальна температура з'явлення сходів

+4+5

- температура, що спричиняє пошкодження сходів, °С

-6-8

- оптимальна температура росту і розвитку, °С

+20+22

- сума активних температур за вегетаційний період (вище +5 °С), °С

1800-2200

2.

Волога:

– оптимальна вологість грунту, %

65-75

- кількість вологи в орному шарі ґрунту для отримання дружніх

сходів, мм

20-30

- потрібно для набухання і проростання насіння, %

58-60

- транспіраційний коефіцієнт

350-450

- критичний період за вологістю

КОЛОСІННЯ-

достигання

3.

Винос елементів живлення, кг/ц основної та побічної продукції:

– N

2,7

– P2O5

1,1

– К20

1,6

4.

Вимоги до реакції грунтового розчину

рН 6,0-7,5

5.

Відношення до світла (довжина дня)

довгого дня

6.

Оптимальна щільність грунту, г/см3

1,1-1,25

Індекс листкової поверхні

4,0-5,0

Оптимальна площа листкової поверхні на 1 та, тис. м2

40-50

8.

Тип кореневої системи

мичкуватий

9.

Заглиблення коренів у грунт, м

0,8-1,0

Горизонтапьне розростання кореневої системи, м

0,8-0,9

1,0-1,5

10.

Використання ФАР, %

(задовільне) 3,0-4,0 (добре)

11.

Спосіб запилення

самозапилення

12.

Тривалість вегетаційного періоду, днів

60-110

Місце культури в сівозміні. Для пивоварного ячменю кращими попередниками вважаються цукрові буряки та кукурудза на зерно, які розміщують після озимих зернових культур. У цьому разі отримують не тільки високий урожай, але й зерно належних пивоварних якостей. В свою чергу ярий ячмінь – найкраща покривна культура та попередник для багаторічних трав.

Попередниками для фуражного ячменю ярого може бути більшість польових культур, за умови їх малої забур'яненості, особливо багаторічними бур'янами, і оптимально внесених доз добрив під них.

Оптимальний рівень насичення сівозміни ярими зерновими у Лісостепу країни становить до 30 %, із них ячменем – 10 %.

Обробіток грунту. Основний обробіток грунту під ячмінь необхідно починати якомога раніше після збирання попередника. При цьому підвищується біологічна активність грунту, навіть в умовах посухи, покращуються показники його родючості.

Пивоварний ячмінь добре відзивається на поглиблення орного шару грунту під попередником, але безпосередньо під пивоварний або кормовий ячмінь, поглиблення основного обробітку понад 20-22 см – недоцільне.

При вирощуванні ячменю після картоплі, кормових і цукрових буряків, під які проводять глибоку оранку, після їх збирання можна провести безплужний обробіток плоскорізами або чизель- культиваторами.

Після кукурудзи поле дискують у двох напрямках дисковими боронами і потім орють на зяб на глибину 22–25 см. У зоні недостатнього зволоження проводять обробіток плоскорізами- глибокорозпушувачами. На важких запливаючих грунтах в умовах зрошення добрі результати дає обробіток фрезерними культиваторами глибокорозпушувачами КФГ-3,6. На важких грунтах, на схилах, на ділянках, де можливий застій води навесні, в передзимовий період слід провести щілювання (ЩП-3-70 або ін.).

У системі передпосівного обробітку грунту найголовніше – не пересушити верхнього шару грунту до сівби. Навесні закривають вологу, використовують замість парових культиваторів КПС-4, у яких погано регулюється глибина обробітку, комбіновані агрегати типу: АПБ, АГ системи “Європак”, ”Георгій”.

На вирівняних з осені полях, коли верхній шар ґрунту при виході з зими перебуває в пухкому стані, сівбу ячменю можна проводити без попередньої культивації, обмежуючись лише передпосівним боронуванням важкими зубовими боронами. У випадку, якщо грунт після зими ущільнений, замість боронування проводиться передпосівна культивація на глибину загортання насіння в агрегаті з легкими боронами.

Не можна спрощувати допосівний обробіток грунту після таких культур, як кукурудза та соняшник, у зв'язку з наявністю значної кількості післяжнивних решток. У таких випадках поле готують за загальноприйнятою схемою, щоб забезпечити якісне загортання насіння на задану глибину – 5-6 см. При недостатній вологості верхнього шару грунту глибину заробки насіння збільшують на 1– 3 см. Посіви обов'язково одразу коткують або не пізніше третього дня від сівби. Цей захід прискорює появу сходів ячменю на 1-2 дні та зумовлює підвищення врожайності зерна на 0,1-0,3 т/га, внаслідок покращання водного і теплового режиму грунту в зоні розміщення висіяного зерна, підсилення діяльності ґрунтових мікроорганізмів, а також запобігає вітровій ерозії верхнього шару ґрунту.

Удобрення. Ячмінь має недостатньо розвинену кореневу систему із низькою засвоювальною здатністю, тому потребує значної кількості легкодоступних форм елементів живлення. З усіх ярих колосових культур ячмінь найкраще використовує і окуповує пряму дію і післядію добрив. На слабозабезпечених пожнивними речовинами полях, під основний обробіток грунту необхідно вносити мінеральні добрива, згідно розрахунків за даними агрохімпаспорту поля.

Оскільки основну частину елементів живлення ярий ячмінь поглинає у перші фази росту (перші 40 днів), то бажано щоб у цей період поблизу кореневої системи знаходились легкозасвоювані поживні речовини. Тому, крім основного удобрення проводять ще й припосівне внесення азотних, фосфорних або комплексних добрив в нормі 15 кг/га діючої речовини кожного компонента. Даний захід забезпечує підвищення зернової продуктивності у середньому на 0,3– 0,4 т/га.

При дуже ранніх строках сівби нітрифікуюча здатність грунту ще низька, тому в такому разі особливо необхідне припосівне внесення азотних добрив (N15), для підвищення урожаю та зниження білковитості й плівчастості зерна, що має важливе значення, зокрема при вирощуванні зерна пивоварного ячменю. Також, для отримання якісної сировини для пивоваріння, необхідно в основному внесенні добрив збільшити частку фосфорних і калійних добрив на 20-25 %, а азотні – краще внести при сівбі в обмеженій кількості (N15).

Середня норма мінеральних добрив під ячмінь ярий становить N45. 60Р45-60К45-60. На бідних дерново-підзолистих грунтах збільшують кількість азотних добрив. При вирощуванні пивоварного ячменю необхідно підвищувати дози фосфорно-калійних добрив і знижувати кількість азотних.

Підготовка насіння до сівби. Сівба (строки і норми). Використовують для посіву інкрустоване насіння високих репродукцій сортів. Перед сівбою, насіння слід протруїти, з метою запобігання ураження рослин небезпечними грибковими хворобами. Для сівби насіння ячменю повинно бути відкаліброваним, з масою 1000 зерен 40-45 г.

Ярий ячмінь не тільки пивоварний, а й зернового напрямку використання потребує ранніх строків сівби. Затримка з сівбою на один день може спричинити недобір урожаю зерна 0,1-0,15 т/га. При швидкому підсиханні грунту і підвищенні температури повітря, погіршується розвиток кореневої системи, кущіння рослин, формування колосу. Тому передпосівний обробіток грунту повинен забезпечувати прискорення сівби і не допускати невиправданого пересушування грунту. Зволікання із сівбою також збільшує ризик втрат від ураження пізніх сходів ячменю злаковими мухами та іншими шкідниками.

Оптимальна норма висіву ячменю у південних районах має становити 4,0 млн. схожих зерен на гектар, у північних – 4,5 млн./га. У разі використання ярого ячменю, як покривної культури, необхідно зменшувати його норму висіву на 15–25 %.

Завдяки більш високому коефіцієнту використання фотосинтетичної активної радіації, при орієнтуванні рядків посіву з півночі на південь, можна отримати додатковий врожай зерна до 0,2 т/га.

Підвищення урожайності на 0,3 т/га і більше забезпечує вузькорядний спосіб сівби з міжряддям 7,5 см і перехресний – з міжряддям 15 см, у порівнянні з загальноприйнятим суцільним рядковим способом сівби з шириною міжрядь 15 см. При цих способах норму висіву слід збільшити на 10-15 %.

Оскільки висока вартість проведення перехресного посіву значно обмежує його застосування, то вирішити питання оптимізації площі живлення й освітлення рослин, шляхом здійснення вузькорядної сівби з міжряддям 7,5 см можливо, за допомогою нових моделей сівалок: СЗ-3.6А-01, СЗ-3,6А-02, С3-5,6А-03, СЗ-3,6А-04 та СЗТ-3.6А. За посушливих умов, з метою збереження грунтової вологи та певної економії енерговитрат при суцільній сівбі ряду культур, доцільно використовувати стерньові сівалки: СТС-2,1 та СТС-6. Це робить можливим проведення сівби ячменю ярого на якісно обробленому з осені полі без ранньовесняного боронування та передпосівної культивації, під час якої, звичайно, з грунту втрачається багато вологи.

Догляд за посівами. Незважаючи на наявність у стерньових сівалок власних прикочуючих пристроїв, засіяне поле треба обов'язково коткувати кільчасто-шпоровими котками ЗККШ-6 або КТП-7,8 в агрегаті з боронами. На важких, перезволожених, схилових ґрунтах, а також холодної затяжної весни коткування посівів недоцільне.

У фазі кущіння ячменю забур'янені поля необхідно обробити гербіцидами групи 2,4-Д проти дводольних бур'янів або провести боронування легкими боронами впоперек напряму сівби.

На посівах пивоварного ячменю не бажане застосування гербіцидів, оскільки вони можуть погіршувати пивоварні якості зерна.

На високому агрофоні, особливо в роки з надмірним випаданням опадів, збільшується небезпека вилягання посівів ячменю. В таких випадках доцільно застосовувати один із рекомендованих ретардантів на початку виходу рослин у трубку.

Збирання ячменю краще починати з кормового та продовольчого у фазі воскової стиглості при вологості зерна 23–35% роздільним способом.

Пивоварний ячмінь слід збирати лише при повній його стиглості, з метою отримання високоякісного пивоварного зерна. Навіть краще дати йому перестояти 5-7 днів до повного достигання бічних пагонів. Здебільшого пивоварні сорти стійкі до осипання зерен з колосу та вилягання. У разі значного засмічення посівів бур'янами вдаються до роздільного способу збирання, незалежно від напрямку використання зерна.

При густоті стеблостою менше 280-300 шт./м2 і висоті рослин менше 60-70 см проведення двофазного збирання недоцільне, тому що скошені стебла проваляться крізь зріджену стерню на землю і зерно в колосі може прорости, втратити схожість та якість.

Слід враховувати, що скошені валки краще утримуються у завислому стані, якщо їх покласти впоперек напряму сівби. Підбір валків слід починати при вологості зерна не більше 16-18%. При цьому необхідно, щоб режим обмолоту виключав можливість травмування зерна.

Відповідно досліджень Регіонального центру наукового забезпечення – виробництву (2000), інтенсивна технологія вирощування ячменю ярого забезпечує:

•врожайність 5,0-6,0 т/га з вмістом білка в зерні до 10,5 %;

•чистий прибуток – 2,1 тис./га;

•рентабельність – 240%.

Можлива для економічно міцних господарств з високою культурою землеробства.

Інтегрована (проміжна) технологія вирощування ячменю ярого передбачає:

• розміщення ячменю після просапних культур;

• оранку, плоскорізний або поверхневий обробіток ґрунту на глибину 14-22 см.;

• внесення добрив при сівбі в рядки N10P10K10, підживлення в фазі кущіння N30;

• використання протруєного насіння не нижче IV репродукції сортів Подільський 14, Терен, Неофіт, Лотос та інших;

•сівбу в ранні строки з нормою висіву 4,0 млн. шт. сх. насінин на 1 га;

•внесення гербіцидів та збирання врожаю роздільним способом.

Інтегрована технологія забезпечує:

•врожайність 3,0-4,0 т/га з вмістом білка в зерні до 10,5%;

•чистий прибуток 1,4 тис. грн./га;

•рентабельність 170%.

Можлива для переважної більшості агропромислових формувань.

Екстенсивна технологія передбачає:

•розміщення після задовільних попередників;

•оранку на глибину 20-22 см;

•внесення N10P10K10 при сівбі в рядки або без внесення добрив; •використання протруєного насіння рекомендованих сортів не обов'язково високих репродукцій;

•збирання врожаю роздільним способом.

Технологія забезпечує:

•урожайність 1,5 т/га зерна з вмістом білка до 10,5%;

•чистий прибуток 0,9 тис. грн./га;

•рентабельність 230%.

Можлива для дрібних власників, економічно слабких господарств у перехідний період.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси