Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Інтенсивна технологія вирощування кукурудзи на зерноЕнергозберігаюча технологія вирощування соїТехнологічні операції і затрати палива, які необхідно здійснити на...
ІНТЕНСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ОСНОВНИХ ПОЛЬОВИХ КУЛЬТУРІнтенсивна технологія вирощування квасоліІнтенсивні та індустріальні технології вирощування
ПросоПросоБіологічні особливості бур'янів
 
Головна arrow Агропромисловість arrow Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Енергозберігаюча, екологічно безпечна технологія вирощування кукурудзи на зерно

Дана технологія включає ряд агротехнічних прийомів, направлених на підвищення теплопровідності, покращання температурного режиму та вологості верхнього шару ґрунту, що дає змогу висівати насіння раніше оптимальних строків (Регіональний центр, 2000).

Особливостями енергозберігаючої екологічно безпечної технології є:

•підготовка ґрунту до посівного стану з осені;

•внесення органічних та мінеральних добрив у залежності від типу та родючості ґрунтів і запланованого рівня врожайності з наступним вирівнюванням;

•надранній посів /10-15 квітня/ при температурі ґрунту +6.. .+8°С;

•глибина загортання насіння 2-4 см;

•післяпосівне ущільнення ґрунту водоналивними трисекційними котками ЗКГВ-1,4;

•збільшення оптимальної густоти з розрахунку на час збирання 70-75 тис./га рослин.

Головна мета догляду за посівами – це забезпечення чистоти посіву від бур'янів. Для цього використовують високоефективні гербіциди Харнес (3 л/га) до сходів, або Тітус (50 г/га) після сходів у фазі 5-7 листків.

У господарствах доцільно висівати 2–3 гібриди з різними біологічними особливостями і строками дозрівання. Ранньостиглі – Колективний 100, Дніпровський 193, Колективний 210 АТВ, Бемо 181 СВ, середньостиглі – Молдавський 291 СВ, Дніпровський 288 СВ, Дніпровський 273 та ін.

При випробуванні технології в дослідному господарстві Вінницької ДСГДС отримали врожайність 7,32 т/га Виробничі витрати становили 1720 грн./га, а витрати пального 180 л/га. Приріст врожайності в порівнянні з інтегрованою технологією склав 1,36 т/га

Інтенсивна технологія вирощування проса

Біологічні особливості. Просо звичайне – однорічна яра трав'яниста рослина (табл. 38), яка характеризується ремонтантністю – на час достигання зерна солома волога і частково зелена.

Просо – вимогливе до ґрунтів, кращими для нього є структурні чорноземні, каштанові, темно-сірі опідзолені ґрунти з високим вмістом легкодоступних елементів живлення. Непридатні для проса заболочені і солонцюваті ґрунти.

Технологія вирощування

Сучасні сорти: Київське 96, Новокиївське 10, Омріяне, Веселоподільське 16, Золотисте, Полтавське золотисте, Слобожанське.

Біологічні особливості проса

з/п

Абіотичні фактори і біологічні особливості

Показники

1.

Тепло:

– мінімальна температура проростання насіння, °С

– оптимальна температура проростання насіння, °С

– мінімальна температура з'явлення сходів

– температура, що спричиняє пошкодження сходів, °С

– оптимальна температура росту і розвитку, °С

– сума активних температур за вегетаційний період (вище +5 °С), °С

+8+10

+15+18

+5+6

–2-3

+25+27

1500-1800

2.

Волога:

– оптимальна вологість ґрунту, %

– кількість вологи в орному шарі ґрунту для отримання дружніх сходів, мм

– потрібно для набухання і проростання насіння, %

– транспіраційний коефіцієнт

– критичний період за вологістю

60-70

20-30 25-27 140-290 20 днів до викидання волотей- цвітіння

3.

Винос елементів живлення, кг/ц основної та побічної продукції:

– N

– р2о5

– К20

3,0

1.4

3.5

4.

Вимоги до реакції грунтового розчину

рН 5,5-7,5

5.

Відношення до світла (довжина дня)

короткого

дня

6.

Оптимальна щільність ґрунту, г/см3

1,1–13

7.

Індекс листкової поверхні

Оптимальна площа листкової поверхні на І га, тис. м2

4,0-6,0 40-60

8.

Тип кореневої системи

мичкуватий

9.

Заглиблення коренів у грунт, м Горизонтальне розростання кореневої системи, м

1,0-1,2 до 0,5

10.

Використання ФАР, %

1.0– 1,5 (задовільне)

3.0- 4,0 (добре)

11.

Спосіб запилення

самозапильни

й

12.

Тривалість вегетаційного періоду, днів:

– ранньостиглих форм

– пізньостиглих форм

60-80

100-120

Місце культури в сівозміні. Просо найкраще росте на легких грунтах із достатньою забезпеченістю вологою і поживними речовинами. Основна вимога до попередника – чисте від бур'янів поле. Найкраще просо розміщувати після озимих зернових культур, особливо висіяних після чистих або зайнятих парів, цукрових буряків, під які внесена достатня кількість органічних і мінеральних добрив. Цінними попередниками для нього є зернобобові культури і багаторічні трави. Це має велике значення при вирощуванні культури за безгербіцидною технологією. Після трав поле менш засмічене бур'янами, а грунт очищається від збудників хвороб. Не бажано просо розміщувати після ранніх зернових, суданської трави, соняшнику, сорго і кукурудзи.

Обробіток Грунту. Система обробітку грунту під просо, як і при вирощуванні інших культур, залежить від попередника, рівня культури землеробства і погодних умов року.

Якщо попередниками проса є зернові та зернобобові культури, обробіток починають із лущення стерні на глибину 6–8 см дисковими лущильниками ЛДГ-10, ЛДГ-15, ЛДГ-20, що сприяє збереженню та нагромадженню вологи. Найбільш ефективне лущення, коли його проводять слідом за збиранням попередника. Поля, засмічені кореневищними бур'янами, дискують важкими боронами БДТ-7, БДВ-6,3, БД-10 на глибину 6-8 см, вдруге – через 10-15 днів на 10-12 см. Засмічені коренепаростковими бур'янами (осотом, берізкою), поля обробляють лемішними лущильниками на глибину 10-12 см у фазі утворення розеток листочків у бур'янів. Зяблеву оранку проводять на глибину 20-22 см.

Якщо просо розміщують після багаторічних трав, відразу після збирання поле дискують, з метою подрібнення післяжнивних решток і кращого їх приорювання.

При розміщенні проса після цукрових буряків, відразу після їх збирання проводять зяблеву оранку на глибину 25-27 см. Запізнюватись із оранкою не слід.

Весняний та передпосівний обробіток грунту має забезпечити очищення полів від бур'янів, зберігання та нагромадження вологи й створення пухкого посівного шару грунту. З цією метою, як тільки посіріють гребені ріллі і можна виїхати в поле, починають боронувати боронами БЗТС-1, а на плоскорізному зябі – боронами БІГ-ЗА, БМШ- ЗА у 2 сліди упоперек або по діагоналі до напрямку оранки.

Велике значення для проса, як пізньої ярої культури при вирощуванні без гербіцидів, мають весняні культивації. В умовах ранньої й сухої весни проводять одну-дві неглибокі (5-6 см) культивації з одночасним коткуванням упоперек або під кутом до напрямку попередньої культивації. В умовах прохолодної й вологої весни бур'яни проростають значно довше й у більшій кількості, тому виникає необхідність проведення трьох-чотирьох культивацій на глибину 10-12 см.

Передпосівну культивацію проводять на глибину загортання насіння. Після передпосівної культивації слід провести коткування гладкими котками, що забезпечує рівномірне загортання насіння, сприяє дружній появі сходів і розвитку рослин, зумовлює якісне проведення до- і післясходових боронувань та міжрядного обробітку.

Удобрення. Коренева система проса в початкові фази розвивається дуже повільно, тому воно особливо вибагливе до наявності в поверхневому шарі ґрунту доступних азотно-фосфорних елементів живлення. Потребу в добривах розраховують, користуючись агрохімічним паспортом поля, даними про вміст поживних речовин у ґрунті та виносу їх із запланованим урожаєм.

Органічні добрива слід вносити під попередники, просо добре використовує їх післядію. Безпосереднє внесення гною під просо недоцільне, адже в ньому міститься багато насіння бур'янів.

На Поліссі вносять повне мінеральне добриво з розрахунку N70-90P60-70K60-70 а в Лісостепу – N70-90P45-60K45-60. Фосфорні і калійні добрива краще вносити під зяблеву оранку, що особливо важливо в Степу, азотні (N70-90) – навесні під першу культивацію або перед сівбою.

Насіння проса дрібне і містить мало запасних поживних речовин, тому доцільно вносити під час сівби в рядки повне мінеральне добриво з розрахунку 10–15 кг/га д. р., а на широкорядних посівах – з обробітком міжрядь. Підживлюють просо азотними добривами (N20-30) на початку виходу рослин в трубку.

Досить велике роль у формуванні високих урожаїв проса відіграють мікроелементи – залізо, марганець, цинк, бор, мідь та молібден. Вони сприяють активізації біохімічних процесів у рослин, синтезу вуглеводів, білків, амінокислот, вітамінів тощо.

Підготовка насіння до сівби. Сівба (строки і норми). Для сівби використовують кондиційне насіння високих репродукцій, чистота якого не менше 99%, а схожість – 92 %.

Проти збудників хвороб насіння протруюють одним із препаратів: Вітавакс 200 ФФ, в.с.к. – 2,5-3,0 л/т, Кінто Дуо к.е – 2,0-2,5 л/т, Ламардор, т.к.с. – 0,20 л/т та інші з додаванням плівкоутворюючих речовин та мікродобрив.

На слабо забур'янених полях кращим способом сівби є суцільний рядковий, який проводять зерновими сівалками різних типів з нормою висіву 3,5-4,0 млн. шт./га. На забур'янених площах краще застосовувати широкорядний спосіб сівби з нормою висіву 2,0-2,5 млн. шт./га схожих насінин у Степу. В Лісостепу – 2-3 млн. шт./га при широкорядному та 3,5-4,0 млн. шт./га при звичайному рядковому способі посіву. На Поліссі відповідно 3,5-4,0 млн. та

4.0-5,0 млн. схожих насінин на 1 га. За посушливих погодних умов норму висіву збільшують на 5-10 %. Насіння проса має низьку польову схожість: на Поліссі – 50-55 %, у Лісостепу – 55-65 %, у Степу – 75 %.

Просо – культура пізніх строків сівби. Найбільш високі та стабільні врожаї культури можна отримати при сівбі в оптимальні строки, коли грунт на глибині 10 см прогріється до +12.. .+15 °С.

Для сівби з міжряддям 15 см використовують зернотукові сівалки СЗА-3,6, С3-3,6, для широкорядного – сівалки ССТ-12А(Б), обладнані спеціальним пристроєм СТЯ-23.000.

Якщо у посівному шарі вологи достатньо, насіння загортають на глибину 3-5 см, а якщо її недостатньо, глибину загортання збільшують до 5-7 см.

Основними засмічувачами проса є пізні ярі бур'яни – мишій і плоскуха звичайна. Вони сходять наприкінці травня – на початку червня, поява їх весняних сходів майже збігається з появою сходів

проса. Цьому можна запобігти, посіявши просо дещо раніше з тим, щоб масове проростання насіння мишію і курячого проса пришилось на період появи зміцнених сходів проса. Це дасть змогу ефективно боротись з мишієм і плоскухою за допомогою післясходових боронувань.

Догляд за посівами. Першим і важливим заходом догляду за посівами є коткування фунту відразу після сівби з одночасним боронуванням легкими боронами. При цьому поліпшується контакт насіння з фунтом, збільшується вологість його посівного шару та підвищується температура. Усе це сприяє дружньому проростанню насіння і прискорює появу сходів.

При сівбі звичайним рядковим способом – обов'язкові до- і післясходові боронування. До появи сходів через 3-4 дні після сівби легкими боронами, здійснюється боронування коли проростки насіння проса ще короткі. При цьому руйнується фунтова кірка, полегшується поява сходів і частково знищуються бур'яни. Якщо знищення проростків бур'янів не повне, наступного дня боронування повторюють упоперек напряму першого. Цього слід додержуватись і під час наступних боронувань.

Для боротьби з бур'янами, які перебувають у фазі "білої ниточки", велике значення має боронування після появи і зміцнення сходів сучасними боронами БПШ-8 або БПШ-10. Повторно – у фазі кущіння рослин легкими або середніми боронами, що є досить ефективним.

На широкорядних посівах боронування поєднують з обробітком міжрядь. Перший раз їх обробляють, коли добре позначаться рядки, на глибину 3-4 см лапами-бритвами. Захисна смуга вздовж рядків має бути такою, щоб не пошкоджувалися недостатньо укорінені сходи. Обробляють міжряд дя культиваторами УСМК-5,4.

Другий міжрядний обробіток починають залежно від появи бур'янів і ущільнення фунту під час кущіння. Глибина обробітку 5-6 см, а при достатній вологості фунту і підживленні рослин – 6-8 см. Обробляють міжряддя культиваторами, обладнаними стрілчастими робочими органами. Третій обробіток проводять у разі необхідності, після виходу рослин у фубку або через 15-20 днів після першого. Глибина його, особливо в районах недостатнього зволоження, має бути не більше 5-6 см, щоб запобігти висушуванню фунту та пошкодженню кореневої системи рослин. Для уникнення загортання рослин проса фунтом, культиватори обладнують спеціальними дисками.

Гербіциди на посівах застосовують як виняток, коли площа або окремі її частини засмічені сходами однорічних широколистяних бур'янів (гірчиці, редьки дикої, свиріпи, щириці, лободи та ін.). Для цього застосовують гербіциди контактної дії групи 2,4-Д та 2М-4Х. Просо найменш чутливе до дії гербіцидів у період від появи сходів до закінчення кущіння.

Хімічне прополювання проса можна поєднувати з позакореневим підживленням карбамідом з розрахунку 10-15 кг/га. Це значно поліпшує дію гербіцидів.

Збирання врожаю. Просо на відміну від інших зернових культур має тривалий період формування й достигання зерна, який у межах однієї волоті становить 25-30 днів. Збирають просо роздільним способом, при якому у валках добре просихає скошена маса, а зерно і солому здебільшого не треба додатково просушувати. При роздільному збиранні підвищується якість зерна проса. Скошувати потрібно на якомога нижчому зрізі (захід боротьби проти стеблового метелика), не допускаючи втрат зерна (проти просяної жужелиці, комарика).

Скошувати просо у валки потрібно починати тоді, коли на рослинах достигне 80-85% зерен, і закінчувати не пізніш як за 3-4 дні, коли вже буде 80-90% зрілого зерна. Вологість його на початок скошування не повинна перевищувати 25–27%. Щоб запобігти втратам урожаю, під час скошування до лопатей мотовила прикріплюють накладки із прогумованого паса або брезенту, складеного у два-три шари, що пом'якшує удар мотовила по волоті. Накладки виступають за межі ширини лопатей на 7,0-7,5 см. Обмолочують зерно через 3-5 днів при вологості 15-17 %.

Звичайні рядкові посіви скошують у напрямі рядків, а широкорядні – тільки упоперек або під кутом 45-60 градусів. Так само треба косити і полеглі посіви залежно від напряму полеглості. Валки при цьому краще утримуються на стерні, що зменшує втрати врожаю під час їх обмолочування. Висота скошування залежить від маси рослин і їх густоти. При великій масі рослин широкорядні посіви скошують на висоті 11–15 см, а на звичайних рядкових – до 18 см.

Зерно проса, після його обмолочування, необхідно своєчасно й ретельно очистити від домішок за допомогою зерноочисних машин ОВП-20А, ЗАВ-10 та інших із спеціально підібраними решетами і довести до 15-16% вологості. Після цього його закладають на зберігання.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси